Каталог статей

До кого приходить свято

Жили по сусідству Кіт і Пес, жили дружньо - лаялися тільки у свята.

І що за спокуса така? Як тільки підходить час готуватися до свята, так і починається...

Кіт метушиться: продукти особливі купує, подарунки, будинок прагне привести в порядок, прикрасити якось. А Пес живе, як раніше: будинок стереже та на місяць виє.

Наступає саме свято, збираються друзі разом, за столом, та невесело їм, свята немає.

- Видно не хоче до нас свято приходити, - вирішив Кіт. І пішов покликати для радості Гусака, який теж жив неподалік. Як увійшов Кіт до сусіда, так і обімлів: будинок прибраний, прикрашений, Гусак теж наряджений і веселий, і гості його сміються, жартують.

Зрозумів Кіт, що сьогодні Гусак до нього не прийде - свято у нього! Повернувся Кіт додому, а там Пес спить, згорнувшись калачиком прямо на столі, на новенькій білосніжній скатертині. Не витримав такого неподобства Кіт та як зашипить:

- Чого це ти брудними лапами своїми поганиш мою святкову скатертину?! Я цю скатертину два місяці вибирав! Та і пригощання для свята я сам готував! Та і будинок тільки я наряджав! Йди-но ти геть, вошивий Пес!

Так і посварились...

Псові образливо звичайно. Адже він Кота, як брата любить, а тут грубість така. Піджав він свій хвіст, рикнув для годиться та і забрався геть.

Прийшов Пес до себе додому, а там похмуро, незатишно. Настрій його ще більше зіпсувався. Журба прийшла зі смутком замість радості.

Та, слава Богу, недовго сердились один на одного Кіт і Пес, знову зійшлися, знову спілкуються. І ось вже нове свято не за горами. Прийшов Пес до Кота та і каже:

- Пробач ти мене, зрозумів я нарешті, що був не правий. Ось знову свято йде, і знову пройде мимо нас, якщо я разом з тобою до нього не готуватимуся. Навчи мене, як правильно свято кликати, як його запрошувати.

Здивувався Кіт таким словам, але зрадів.

- Знаєш, я і сам не знаю як свято запросити. Скільки я не старався, скільки не готувався, а свята все немає. Видно, не зробив я чогось найголовнішого, - сказав з легким смутком Кіт і ласкаво почухав друга за вухом.

А тут і Гусак заглянув до сусіда, дізнатися як життя, як справи у друга Кота. Сіли вони утрьох чай пити. Гусак, як завжди, веселий, гоготів. Ось Кіт і вирішив його запитати, як краще свято запросити, щоб радість прийшла і нікуди не виходила.

- Секрет тут досить простий, - важливо прогоготав Гусак. - Свято приходить тільки до тих, хто до нього готується!

- Ну я ж завжди готуюся, - дивувався Кіт, - а радості все одно немає.

Гусак знизав плечима, подякував за чай і пішов.

Знову Кіт і Пес залишилися удвох. Сидять, сумують, роздумують... Раптом з нірки вибігло маленьке Мишеня. Воно з неймовірним зусиллям штовхало щось попереду себе.

- Ось! - пропищало Мишеня. - Цей пиріг моя мама випекла спеціально для вас. Вона говорить, що треба обов’язково подарувати радість комусь іншому, когось ощасливити, тоді і свято прийде!

З нірки показалася всміхнена Мама-Мишка і сказала:

- Зі святом!

Світлана Коппел-Ковтун  «Мгарський дзвін»

http://amvon.orthodoxy.ru/