Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи | [ Додати статтю ] |
До випускного балу залишилося...
До випускного балу залишилося...
У житті кожного учня настає момент розставання зі своїми вчителями. Це свято для багатьох є тим кордоном, за яким учні стають дорослими людьми. Останній урок в школі, останній дзвінок, і ось довгожданий випускний. Випускний бал запам'ятовується на все життя і наголошуватися він повинен відповідно яскраво і всіляко ст Цей день повинен залишитися в пам'яті назавжди, як справжнє свято!
Саме до цього дня дівчини готуються особливо ретельно, за місяці вибираючи собі плаття і продумувавши стрижки, зачіски і макіяж... А як же святковий концерт? Коли потрібно починати репетиції? Останні місяці дуже відповідальні, потрібно готуватися до іспитів, але так вже заведено, що не дивлячись на напружену підготовку до випускних, а потім і вступним іспитам (тестам), одинадцятикласники готують святкову програму на Випускний бал, репетирують танець, до останнього дзвінка. Дорогі випускники, батьки і викладачі, що б полегшити ваше завдання, я хочу запропонувати Вам варіант сценарію випускного вечора. Частина 1
Випускники парами входять в залу. Ведучий 1. Дивись. Навкруг юрба велика Гриміть стомилася музика. Усе в мазурці проліта... Навколо шум і тіснота. Ньютона друзі і Шагала З гостями випускного балу Без передмов в вечірній час Дозвольте ознайомить вас. Ведучий 2. Директор — сторож ладу вірний Гарант, як кажуть нині в нас Для нього школа, як дім рідний Він в ній хазяїн повсякчас. Гроза обкурених гульвіс Дамоклів меч дівиць нескромних Він поглядів не помічає томних І з гідністю несе свій хрест Іван Іванович! (Називає ім’я та по батькові директора) Чекаємо! Час! Слово надається директору школи. Вручення атестатів. Після того на сцену виходять ведучі Ведучий 1. (звертаючись до другого ведучого) Скажи, мій друже, чи ж недарма Герой із фільму «З легкою парою» Із лазні в Пітер, навпростець... Не в дім дантиста чи актриси Чи нувориші директриси, Приїхав «під шафе», та чистий Простої вчительки у дім Ведучий 2. Та є училки в нашій школі Снаги і сили в них доволі Розумні, наче знатоки. Не цукор їм дісталась доля, Платня, як сміх. Та міцна воля. Якби не серце їх з любов’ю... Пішли б у челноки. Ведучий 1. Та не кожен проміняти рад Рідну школу на базарний ряд. А щоб такого от не сталось, Що треба їм? Щоб ми навчались! Ведучий 2. Ми всі навчались небагато, Абияк й аби чого... Нам вчителя не здивувати, На сцену просимо його. Слово надається одному з вчителів. В кінці свого виступу він читає вірші: Ти - учитель, Ти - сіяч недремний І невтомний мудрий садівник. Знаєш ти предивні таємниці, Розум твій розпалює вогонь. Лікар ти, котрий лікує душі І до сонця повертає всіх, Капітан - у морі, а на суші - Ти наставник юних, молодих. Ти - коваль, поет і будівничий, Добротворець і дозорець ти. До дітей тебе веде і кличе, Світлий образ нашої мети. Учителеві вручаються квіти Ведучий 1. Пролетіли роки швидше казки, Ми не встигли навіть озирнутись І нема в руках учителя указки... І не чути вже приятеля підказки І в дитинство нам не повернутись. Звучить фонограма пісні А.Макаревича "Ты помнишь, как все начиналось". Ведучий 2 Може, озирнемося назад І згадаємо, як воно було... Коли судно із юрбой малят Вперше в шкільнім морі попливло. Першокласник читає вірш Першокласники, малята— Гарно вбралися до свята! І в калюжу не зайшли, Подивилися й пройшли. Вуха вимиті до глянцю, Яскраві з візерунком ранці. Школярі такі маленькі — Озираються хитренько Так цікаво, чи всі знають? Всі від заздрощів зітхають? Звучить пісня В.Шаїнського на сл. М.Пляцковського "Чему учат в школе" (пісня може бути виконана учнями молодших класів). Ведучий 1. Вчителю мій перший Ви із нами починали Саме Ви наш перший клас за журналом визивали, Щоб впізнати краще нас. Ведучий 2. Не лягали часто спати, Ви трудились повсякчас. Дуже нам потрібно знати, що ви скажете про нас. Слово надається першій вчительці. Ведучий 1. Вивчала першокласників сім’я Наш алфавіт від А до Я Велика сила в буквах є , коли їх разом складете. Вся справа в тому, де і як, стоїть у слові кожний знак. Ведучий 2. Ви, вчителі, почали нам викладати абетку життя. (Читають по черзі) А — акуратність, Б — благородство, В — вірність, Г— гуманність, Д — доброта, доброчинність, Ж — життєлюбство, З — захист ближнього, І — ініціативність Ведучий 1. Учителю! Вклонюся я доземно Перед великим іменем твоїм. Вже проросли оті маленькі зерна, Що ти посіяв в серденьку моїм! Ведучий 2. За вашу працю та безсонні ночі. Вклоняємося низько до землі За лагідні, усміхненії очі, Спасибі, дорогі учителі! Виходять учителі 1 – Так, наші діти виросли, і зовсім скоро у нашому шкільному домі і шкільному дворі будуть тільки гостями. 2- А як же ми? 1 -А що ми? Ми подивимось в очі своїм дітям, 3- Ми будемо їм радісно посміхатись, широко-широко, щоб вони не помітили сліз на наших очах, 1- І ми скажемо їм: Навчайтесь успішно і не дуже, 2- Займайтеся наукою або бодібілдінгом, 3- Фарбуйте волосся у колір помаранчі, або голіться наголо. Ми вас дуже любимо, 2- Ми зробимо для вас все, що завгодно, 3- Навіть заспіваємо. Не так, як Крутой, звичайно, а навіть набагато крутіше! Пісня. (На мотив «Ланфрен-ланфра» з кінофільму «Гардемарини вперед») 1. Шкільне подвір’я — порожньо Уходять наші діти... В очах у нас печаль і сум Про кращих на цім світі. Пр-в: Шкільна ти мріє, прощавай, Ти у житті не розтавай, Про наших чад не забувай. Прощайте наші діти... 2. Дзвенить останній ваш дзвінок Крізь шибку сонце світить. Не прокрутить назад кіно Про кращих на цім світі. Пр-в: 3. Ви не прийдете більше в клас Нам треба відвикати. Ми просимо, не забувайте нас, Ми будемо завжди на вас чекати. Пр-в: Слово надається одному з класних керівників. Скільки слів про Вас добрих у серці Полічити ми б їх не взялись Та в одну величезну подяку Вам ,кохані, слова ці злились. Вручення квітів вчителям. Частина ІІ
Учасники концерту виходять на сцену. Гоп-стоп, на випускний прийшли ми бал. Гоп-стоп, директор атестати дав. Тепер розкаюватись пізно, І просити слізно Подивись на школу нашу і на ці берізки, Подивись на цю ось сцену... Бачиш ти усе в останній раз. Гоп-стоп, уроків більше не чекай, Гоп-стоп, життя доросле зустрічай, Майбутнє — іспити на зрілість, Як нам не терпілось, Як скоріш хотілось Життя дорослого, нового І самостійного такого, Заходимо до школи ми останній раз. Гоп-стоп, ми розійдемось по домам, Гоп-стоп, співаємо "За класних дам!" За наших перших і любимих, Суворих і красивих, Самих вірних, незрадливих, І працелюбних За наших дорогих учителів! Завершує це поздоровлення інтерв’ю у випускників, яким пропонуються запитання: 1. Хто ваш улюблений вчитель? Чому? 2. Хто вам перший поставив незадовільно? За що? 3. Хто вигнав з класу? и т. п. Ведучий 1. Учитель наш! Не можна виміряти Все те, що ви подарували нам Ведучий 2 Навчали Ви любити й вірити За все ми дякуємо Вам! Звучить пісня А.Макаревича "Мы желаем счастья вам". Ведучий 1. Але сьогодні свято не тільки наше. Цей день — свято і для наших батьків. Ведучий 2. Це вони разом з нами доводили математичні теореми, писали твори з літератури, винаходили перпетуум-мобіле по фізиці, учили англійські слова. Ведучий 1. І сьогодні разом з нами отримали атестати нашої зрілості. Звучить пісня «Дорогие мои старики». Слово надається батькам випускників. Батько 1. Чи пам’ятаєш ти слова - синоніми? Звичайно так, і я їх не забув. Клас-школа, друг-шпора, контрольна - рятуйте, тонемо ми... Батько 2. Школа, так багато у цім слові... Для серця нашого злилось Писали часто на авось... А вимагали по науці. Мати 1. А від науки в жилах дрож... Ти пам’ятаєш, як з російської А нам «уж замуж невтерпеж» Мати 2. Ті дні пройшли. От наші діти Від нас поради дуже ждуть. Вони нас мають зрозуміти, Я вірю, що не підведуть. Звучать побажання батьків дітям. Після цього ведучі виходять до зали і беруть інтерв’ю у батьків: 1. Ким Ви бачите свого сина? Доньку? 2. Як ви відреагуєте, коли Ваша дитина скаже: «Мамо, тато, я одружуюсь»? «Я іду працювати на ринок або прибиральницею» і т. п. У якості гумористичної відповіді на серйозні побажання батьків виконується «пісня трієчниці» на мотив «А наостанок я скажу» А наостанок я скажу Шо в ХГУ пройти не зобов’язуюсь Лиш поруч з ним для куражу Пройду і трохи порисуюсь А наостанок я скажу Роботу класную висок іще вершить, та пали руки, І шпорою увесь урок знання уходять до подруги. Як ти списав, ніхто не знав Списав зухвало і уміло Як ти списав, ніхто не знав, Я б так ніколи не зуміла... А наостанок я скажу А наостанок я скажу Прощай ти, рідна моя школа, В душі тепло я збережу, запам’ятаю всіх, хто дорог. А наостанок я скажу І на доріжку посиджу... Ведучий 2. Сьогодні рідну школу залишаємо, Попереду доріг у нас немало Назавжди у серцях ми зберігаємо, Все те, що наші душі зігрівало. Випускники приколюють «сердечки» з побажаннями учителям до стенду «Серця свої віддаємо ми школі» Ведучий 2. Слово випускнику. Ведучий 1. Давайте складемо свій наказ школі. Ведучий 2. Життєві правила, які добре б не тільки пам’ятати, але й виконувати. Ведучий 1. Так що ж ми внесемо в нього? (Говорять по черзі). — Раби ті, хто говорить не те, що думають, а роблять не те, що бажають. — Допоможи кожному судити себе, але не суди сам. — Поважай чужу самотність. — Домальовуй лише свої малюнки. — Друзів не обирають — Гідність має бути врятована миттєво. — Потяги відходять безперервно. Не женись за ними. Ведучий 1. Не вздовж по річці, не по лісах Від рідних вдалині вогнів — Дорогу цю обрав ти сам, Тобі і йти по ній. Ведучий 2. Лежить дорога — твій рай і пекло, І радість і сум, два світи... І можеш ти повернуть назад, А краще вперед іти. Ведучий 1. Твоя дорога і коротка І довша за життя вона, Та чи не дуже вже висока Помилки нашої ціна? Ведучий 2. Ти кожен крок перемір стократ І перевір розрахунок свій. Адже, якщо ти повернеш назад, То хто ж врятує світ? На сцену виносять гірлянду з повітряних кульок. В них запитання-записки випускникам. Випускники обирають кульку і відповідають на питання. (Запитання можна підготувати за допомогою дітей, запропонувавши їм анкету «Твоє запитання на випускному вечорі») Фінальна пісня На мотив пісні «Незаконченный роман» 1. О, шкільні роки, ми віддали вам дань навіки... О, боже як хотіли ми приблизить оцей день... Чому ж тепер для нас Так милий рідний клас? Та нам вже не уникнути розлук (2 рази) Приспів: Дні непомітно так розтанули До епілогу дочитали ми Красивий незакінчений роман Про шкільні роки, Та все коли-небудь кінчається... Без нас вже школа залишається. Залишимо ж ми їй свої серця На довгі роки! 2. В останній раз зустрілися тепер ми, любі, з вами. Щоб за тепло і ласку «спасибі» вам сказати. Ви згадуйте про нас, коли надійде час Маленьких першокласників стрічати.(2 рази) Приспів Частина ІІІ
Дискотека | |
| Переглядів: 1904 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |