Каталог статей

Доктрина серця – стержень діяльності педагога

(за матеріалами творчості Ш.Амонашвілі)

Підтримую думку видатного педагога Шалва Амонашвілі, що біди нашої освіти і складності її оновлення зв'язані не стільки з матеріальними аспектами, скільки з бездуховністю і авторитаризмом, які насаджувалися десятиліттями і сторіччями.

Ми розуміємо, що модернізувати освіту неможливо тільки введенням нових учбових предметів, насиченням учбових програм і підручників додатковими знаннями, оснащенням шкіл комп'ютерами, забезпеченням їх Інтернетом і збільшенням термінів навчання.

Сучасна цивілізація не є гарантом духовності школи і освіти в цілому.

Всі реформотворення, які робилися в різний час, рідко доводилися до кінця і завершувалися успіхами.

Це відбувалося тому, що не було розуміння того, що основою школи є її творець – учитель. Педагог реформує школу, він же, на жаль, і деформує її.

Важливою є і думка педагога про те, що педагогічне мислення зараз ґрунтується на матеріалістичній тривимірністі, звідси і авторитарна педагогічна практика, яка знищує освітній простір. Амонашвілі пропонує звільнити нашу свідомість від цих пут, розширити її ухваленням четвертого, чудового виміру, який називається духовністю, вірою в Творця і це є завданням епохи Серця і Духовності.

Духовність не абстрактна, а гуманна педагогіка - не фантазія. Вся педагогічна класика від Квінтіліана до Сухомлинського і стала класикою, тому що вона спирається на вимірювання Вічності - Духовності, через яку усвідомлюється матеріальний світ.

Важливою є думка про потребу космічного погляду на дитину, на її особливе призначення. Теж стосується і щодо призначення вчителя.

Амонашвілі ставить учителя на один рівень із Творцем. Дійсний вчитель - творець земної і космічної еволюції. Ухвалення цих постулатів розширить наша педагогічна свідомість, яка буде джерелом педагогічної творчості.

Саме у цих постулатах криється суть духовності.

Нам потрібно по крихтах збирати плоди всіх наших творчих мук і старань, щоб надалі примножити і розповсюдити їх в освітніх просторах, творцем яких буде кожний з нас.

Не можна не погодитися з такими принципами діяльності педагога:

Перший принцип: не критикуймо бездумно думки і досвід одне одного. Другий принцип: вінцем людства є співробітництво.

Третій принцип: серце розумніше.

Гуманну педагогіку і суть її духовності можна осягнути не тільки розумом, але в першу чергу серцем. Тому педагог закликає прикласти всі наші зусилля для духовного збагачення.

Строкань Л.С.,  Степанівської ЗОШ І-ІІ ст. Драбівського району Черкаської області

   http://oipopp.ed-sp.net/