Каталог статей

Великосорочинська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Миргородської районної Ради

Виховна година на тему:
«Душі людської доброта»
 

Підготувала і провела
класний керівник 5 класу,
спеціаліст І категорії
Стецюра Л.М.

Мета: виховувати в учнів почуття доброти, милосердя, людяності, прищеплювати любов до ближнього.
Обладнання: мультимедійна дошка, вислови про добро.
Вікова категорія: учні середніх класів.


Вступне слово вчителя
Ведуча 1
Криниця без джерела – це не криниця .
І колос –це не колос без зерна .
Без доброти душа –то є безкрила птиця ,
Не заспіває жайвором вона .
Тема нашої сьогоднішньої зустрічі – ,,Душі людської доброта ,,.Ми часто чуємо ці слова : доброта , сердечність ,людяність , милосердя . Ще з часів давньоруських благодійств були вони в традиціях нашого народу . Цілком природнім і закономірним вважається допомогти знедоленому , нещасному, поділитися шматком хліба , дати притулок бездомному , захистити старість , порятувати хворого , заступитися за беззахисного .
Ведуча 2 Що людині потрібно для щастя ?
Здоров’я , хороші друзі , щоб рідні довго жили .А ще потрібно , щоб поруч з ними були завжди добрі , чуйні люди .
Є поміж нас багаті й бідні .
Кому що треба, доля не пита .
Та є дві речі всім нам необхідні :
У світі мир , а в душах доброта .
Доброта
По теплій зливі і грозі
Прошу любовію святую ,
Щоб сонце сяяло в росі ,
Налийся, світе, добротою ,
Немов дзвінковою водою ,
По теплій зливі і грозі .
Людської треба доброти ,
Щоб цвіт з’явився на калині ,
Щоб ночі в ранок перейти ,
Щоб соловейко тьохкав нині .
Природі,звірові, людині-
Людської треба доброти .
Благаймо нині доброту
Спасти земні й небесні стежі ,
Сльози і поту гіркоту ,
Спасти тополь зелені вежі,
Планету й людство од пожежі ,
Благаймо нині доброту .
Бо може тільки доброта
У цій землі , у цьому літі,
У цьому хлібі , що зроста ,
Любов’ю й вірою в цім квіті ,
Життя відстояти на світі
Спроможна тільки доброта!
Вірш!
Не говори про доброту ,
Коли ти нею сам не сяєш ,
Коли у радощах витаєш ,
Забувши про чужу біду .

Бо доброта - не тільки те,
Що обіймає тепле слово ,
В чім почутті така основа ,
Яка з глибин душі росте .

Коли її не маєш ти ,
То раниш людяне в людині ,
Немає вищої святині ,
Ніж чисте сяйво доброти .
Ведуча 1 Милосердя і доброта - як два крила , на яких тримається людство . Як же могло так статися , що милосердя і доброта втратили сьогодні свою цінність . Невже для того , щоб запалити вогонь доброти із наших сердець , потрібен землетрус чи Чорнобиль ? Хіба без них не можна бути милосердними ? Хіба у звичайному плині немає людей , які потребують допомоги ? Все своє життя починаючи з дитинства , людина пізнає ,що таке ,,добре” , а що таке ,, погано”. Одні вже в 12 -16 років знають ,що за добро треба віддячувати добром, інші і в 30 – 40 років вимагають від оточуючих благ лише для себе , а самі нікому нічого не дають . А ще іноді доводиться чути , що доброта в наш час не в моді. Ні, це не так! Добрі, співчутливі люди були і будуть завжди потрібні.
Лікуймо наші зболені серця,
Лікуймо наші душі зачерствілі ,
Несемо правди непорочний стяг –
І кривда в нашу долю не поцілить.
Клянемось лицарями бути ,
Завжди «спасибі» говорити.
«Добрий день» та «до побачення»
Мають у житті важливе значення.
Клянемося лицарями бути!
А лінь та грубість позабути.
Науки різні знати , про етикет не забувати ,
Клянемось лицарями бути !
У боротьбі зі злом добро здобути ,
Нікчему вразити мечем чарівним –
Словом чудовим і цілющим!
«Поспішайте» Поспішайте творити добро на землі. Щиру шану знаходить людська доброта . Поселились літа на лелечім крилі,
Повернулись лелеки та забули літа.
Поспішайте любити всю землю свою –
І не треба за це ні хули , ні хвали .
Бо вода найсмачніша у ріднім краю –
І з криниці , що батько і мати пили .
До зернини зернятко – засіяний лан,
І земля відчуває довіру людську.
Відженіть, як полуду , безсмертя туман ,
Бо життя нам дається лиш раз на віку .
Огляніться назад ,- швидкоплинний цей світ,
Поспішайте творити добро на землі !
Прокидається сонце – спішить до Дніпра ,
І світає над світом у місті , в селі .
Це для творчості , кажуть, найкраща пора :
Поспішайте творити добро на землі !
Ведуча 2 Доброта і милосердя – багатоликі . Потреба в них повсякчасна . Навіть тоді ,коли немає біди, навіть там , де гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами .
В Україні проживає майже 2 мільйони одиноких людей . Близько двісті тисяч з них цілком або частково не здатні обслуговувати себе . П’ятнадцять тисяч із них проживають у будинках-інтернатах , іх об’єднує немічність , самотність .
Сумні цифри, незвичні . Та це - правда життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того , що не щодня мають свіжий хліб, а через те, що не чують в край необхідно «Добрий день!»
Кажімо більше ніжних слів ,
Знайомим , друзям і коханим,
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану
( Чи перший біль, чи то останній),
Коли б то знати наперед!
Кажімо більше ніжних слів.
Комусь всміхаймось ненароком.
То не життя людське коротке,
Короткі в нас слова черстві!
Кажімо більше ніжних слів!
Ведуча 1 А чи задумувались ви над тим, що таке добро? Звичайна людська доброта? Чуйність? Справді , різні люди є на світі , з різними натурами , характерами , інтересами і смаками . А все ж хочеться вірити , що більше хороших людей. Існує думка «Думай добре, роби добре – і буде добре.» Напевне , треба менше говорити про добро ,а просто проявляти милосердя .
СЦЕНКА
Прибіг щодуху син додому й до тата голосно гука:
-А я провідав у лікарні свого товариша – дружка
- То ж правда, тату, я чутливий і маю серце золоте.
Замисливсь тато на хвилинку і так йому сказав на те:
-Коли тебе в тяжку хвилину людина виручить з біди ,
Про це добро аж поки віку ти , сину, пам’ятай завжди.
-Коли ж людині ненароком ти зробиш сам добро колись ,
Про це забудь ,аж поки віку мовчи і нікому не хвались .
Ведуча 2 Робити добро треба , бо людина,яка не відчуває приязні до інших людей ,руйнує себе як особистість .На злі далеко не заїдеш. Зла людина ніби постійно обкрадає себе, не вміє по- справжньому радіти, сміятися,любити .
І якщо з юних літ не привчити себе тамувати в собі роздратування , недовіру , злість , людська душа не ширшає - вона обростає ненавистю , поїдає саму себе . А потім дивись – і всохло в душі живильне джерело, що допомагало жити , вірити, рухатись вперед .
Отже , добро- це наука , воно дія . Прикладів тому безліч в нашому житті , вони на кожному кроці .
Я вірю в силу доброти .
Добро завжди сильніше злого.
Дає наснагу , щоб цвісти
І світлу обирать дорогу
Я вірю в силу доброти ,
Що має долю роботящу .
Що хоче , що і я , і ти ,
І все було у світі кращим
Ведуча 3 У важкий час живемо ми нині , багато горя і біди є довкола , але мусимо сіяти добро в людських душах , бути милосердними .
Іноді здається , що зло перемогло . Це тому , що про нього всі говорять , з екранів телевізорів на нас часто дивляться не люди , а звірі в людській подобі : вбивці , грабіжники . Але добрих людей дуже-дуже багато ! Просто вони чинять свої благодійні справи мовчки , а не афішують їх .
Я вірю
А я уперто вірю у добро .
Хоча не раз , не двічі помилялась
В людцях окремих , але в людях – ні ,
До цього часу не розчарувалась .
А я так вірю , вірю у життя ,
Яке погане все перемагає .
Так вірю , що напевне віра ця
Мені в найглибшім мороці засне.
Я молитовно вірю у ДОБРО …
Вірш «Нам би хоч»
Нам би про душу хоч не забути ,
Нам би хоч трохи добрішими бути !
Ми лише раз – так уже повелося –
Живемо на цій грішній землі .
Хай прокинуться сплячі душі ,
Щоб як квіти у квітнику,
Що потребують дощу і суші
На довгім життєвім шляху .
Хай романтика Віри й Любові,
Слово людського тепла й доброти .
Нам порожнини в душах заповнити ,
Куди вже війнули ранкові вітри .
І душі наші хай піснею повняться !
Скиньмо із лиць своїх черствості маску ,
Нехай зігрівають нас промені сонячні ,
Зробімо Україну щасливу , як казку.
Нам милосердя, Господи , подай,
До всіх страждующих і незахищених ,
Ми ще від страху і злі , і сліпі,
В душах у нас ще багато , що знищено .
Благослови рід людський на Добро !
Душі відкрий для злагоди і миру!
Щоб на Вкраїні незгод не було
Нас сохрани . І спаси ! І помилуй !
Ведуча 4 Тож хай світлим і чистим будуть ваші помисли, а всі справи – добрими . Вірте у добро , бо зло не довговічне . А щоб знищити кривду , нещастя , неприязнь , у кожного закладено так багато добра .
Вірш «Заклик»
О будьте добрими, о будьте добрі, люди!
Нарозтіш світу двері відчиніть.
На всі віки, назавше і повсюди
На цій землі святе добро творіть!
Квітує вишня, - не ламайте гілку,
Її красу весняну пощадіть,
Заплаче жінка, пожалійте жінку
І добрим словом біль її згасіть.
Ви будьте добрі, люди, щохвилинно,
Забувши гнів і кривду всіх образ –
Нехай цвіте погожа ясна днина
І набирає сили від добра.
Нехай молитва щира в небо рветься,
А зло безплідно щезне назавжди.
Нехай добром людське зігріте серце
Убереже цю землю від біди.
Ведуча 3 Не шкодуйте його роздавати родичам, друзям, незнайомим, не лінуйтесь щодня робити найлегшу справу – дарувати хоч краплину добра всьому живому на землі . І негаразди щезнуть .
Вірш « Як би тобі, доню, в світі не було…»
Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро,
Бо і так доволі хтось засіяв зла.
І холонуть душі наші без тепла.
Доню , моя доню, моя ясна зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Та ніколи в світі не зраджуй народу
І не смій зрікатись свого родоводу.
Ведуча 4 Німецький поет Гете писав: «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна.»
А скільки народних прислів’їв про добро.
Добре слово, що добрий день.
Плати добром за добро.
Доброму і сухар на здоров’я, зло – і м’ясне не на користь .
Добро творити , себе веселити .
Коли радість даруєш іншому , радієш сам .
Світ не без добрих людей .
Ведуча 3 «Легенда про добро»
Студеного зимового вечора , саме напередодні Різдва , послав Бог маленького Янгола Добра на Землю , щоб той довідався , як живеться людям і чи потребують вони допомоги . Дозволив там бути Янголові лише годину . Ось посланець вже й на Землі , у невеликому містечку . Маленький небесний гість зрадів , побачивши веселі вогники вікон будинків , у яких яскраво переливалися ялинкові прикраси і електричні гірлянди . Люди заклопотані але з усмішками на обличчі поспішали зробити останні покупки . ведуча 4 Янгол Добра зачепив свою хмаринку за високу тополю і по гілках спустився вниз . Першим , кого побачив Янгол , був хлопчик , який разом із татком ніс ялинку , весело сміючись . «Їм , мабуть , добре живеться», - подумав Янгол і також усміхнувся . Змахнув крилами і піднявся до одного з будинків , де у віконечко побачив , яки татусь з дітками прибирали ялинку , а мама готувала смачну вечерю . «І цим добре живеться» , - зрадів Янгол і знову спустився на землю . Ведуча 3 Йому стало сумно , бо так мріяв зробити кому – небуть щось добре . І раптом побачив стареньку бабусю , яка стояла під магазином і рахувала копійки, щоб купити хліба . На її очах були сльози . «Ось кому потрібна моя допомога» , - зрозумів янгол . Він дістав із кишені зірочку і поклав її на долоню бабусі . Зірочка вмить перетворилася на великий кошик , у якому було багато смачної їжі . Здивована , але щаслива бабуся підняла очі до неба і сказала : «Щиро дякую тобі , Боже ,за різдвяний подарунок». Ведуча 4 Маленький Янгол Добра теж радів , що опинився на Землі в потрібний час , бо робити добро – це велике щастя . Але зірочка , яку дістав маленький Янгол , упала в долоньку не цій бабусі , з нею чудес не траплялось . Вона жила бідно , але не нарікала на долю . У неї була втіха – дарувати крихітки життя тим , хто цього потребує . Допомагати іншим – ось для чого вона жила .
Вірш «Навчаймося добра, як вчаться мові діти,»
Навчаймося добра, як вчаться мові діти, -
Щоб потім все життя його творить святе,
Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,
Тримаймо у серцях, як сонце золоте.
Даруймо для людей погожі дні весняні,
Щоб щедрим садом вік святився небокрай
Щоби беріз пісні лунали до нестями
І повнився добром наш дім і рідний край.
Ведуча 3 Подивіться навкруги і уявіть собі, що поруч тільки гарні люди, які завжди допоможуть, підтримають.
І нехай кожен з вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям було біля мене затишно, спокійно? Тож пам’ятайте, що доброта – ознака сили, а не слабкості.
«Наук сьогодні сила»
Наук сьогодні сила. До пуття
Щоб осягнута розумом людини оте їх царство –
І складне , і дивне –
Не вистача й найдовшого життя.
Та щоб скоріше спромоглися люди
Дістатися вселюдської мети,
Я в курс наук негайно ввів би всюди
Іще одну науку – Доброти!
Ведуча 4 Віддані людям тепло і душевна доброта обов’язково повернуться до вас. Бо ми на землі для того, щоб примножувати добро і красу. Нехай не буде в житті місця злим помислам.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
Ніяка наука не зробить людину доброю. Добрим треба бути завжди і в будь-якій ситуації. На жаль, в реальному житті не завжди так буває.