Каталог статей

ЕКОЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ ТА ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ

«ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ»

                       I.            Вступне слово вчителя

                   II.            Задачі та завдання

1.    Берізка польова, кульбаба та інші  рослини закривають свої віночки  перед дощем. Жовта акація, навпаки, виділяє перед дощем особливо багато нектару, розповсюджуючи далеко свій аромат, приваблюючи комах. Поясніть екологічне значення цих явищ.

2.    З поверхні суші біогенні елементи надходять в океан. За допомогою яких процесів вони повертаються на сушу?

3.    Які взаємовідносини існують між мурашками та вищими рослинами?

4.    У одних рослин пилок дрібний, сухий, порошкоподібний, у інших – липкий або має різні вирости. Поясність екологічне значення такої різноманітності.

5.    Учням дуже хотілося, аби в їхньому класі впродовж зими зеленіла берізка. Навесні вони обережно викопали деревце, висадили у велику посудину, перенесли до кімнати й поставили біля вікна. Берізка прижилася, але восени, незважаючи на догляд, її листя пожовкло, опало. Поясніть причини цього явища.

6.    У полярних районах (в Україні взимку) у закритому ґрунті вирощують огірки, помідори, квіти. Яким чином створюються умови, необхідні для цих культур?

7.    На узліссях та лісових галявинах серед кущів глоду, шипшини іноді зустрічаються смородина, аґрус. Яким чином могли потрапити до лісу ці рослини?

8.    Відомо, що сосна є евритопним видом і здатна пристосовуватися до різних умов існування. Поясніть, чому на піщаному ґрунті корінь сосни росте углиб, а на болоті коренева система сосни поверхнева. До яких умов середовища пристосовується рослина у такий спосіб?

9.    Дві рослини були висаджені в глиняні горщички з однаковим ґрунтом. Догляд за ними був однаковий, але стінки однієї посудини були  пофарбовані. Де краще розвиватимуться рослини?

10.  Які рослини і як у природних умовах отримують поживні речовини не з ґрунту?

11.  Після дощу часто можна спостерігати масовий вихід дощових червів на поверхню ґрунту. Якою є причина цього явища?

12.  Навесні під листяними деревами зустрічається петрів хрест — рослина рожевого кольору, позбавлена хлорофілу. Якщо розкопати землю, можна помітити, що ця рослина прикріплена до коренів дерев. Який тип екологічних відносин має місце у цьому випадку? Як живиться петрів хрест за відсутності хлорофілу?

13.  В умовах африканської савани можна розмістити в 15 разів більше диких травоїдних тварин, ніж свійських. Річний приріст продукції диких тварин також значно вищий. Як пояснити це явище?

14.  У деяких деревних рослин молоді листки навесні мають червонувато-фіолетовий колір. Яке значення має такий колір листя для рослин у цей час?

15.  Інколи восени окремі дерева зацвітають повторно. Чому це відбувається?

16.  Якою екологічною закономірністю можна пояснити такі явища: загроза замерзнути значно більша при морозі з сильним вітром, ніж у безвітряну погоду; спеку легше переносити при сухому, а не при вологому повітрі.

17.  Визначте, до якої екологічної групи стосовно температури належать названі види рослин: сосна, каштан, береза, дуб, банан.

18.  Визначте, до якої екологічної групи стосовно температури належать   названі види тварин: ведмідь бурий, шимпанзе, вовк, заєць – біляк, їжак, ховрах.

19.  Знаючи закономірності взаємодії екологічних чинників, як можна підтримувати оптималь­ні умови життя  культурних рослин і свійських тварин?

20.  Які абіотичні чинники визначають вертикальну поясність гірських біоценозів Карпат, Кримських гір?

21.  Який абіотичний чинник виявився в процесі еволюції головним сигналом і регулятором сезонних явищ у житті рослин і тварин. Наведіть приклади. Чому саме цей, а не інші чинники?

22.  В 1 кг свіжих листків різних рослин міститься різна кількість хлорофілу: у подорожника — 1,8 г; аспідистри — 4,0 г. Яка з цих рослин світлолюбна, а яка — тіньовитривала? Відповідь обґрунтуйте.

                III.            ВІДПОВІДІ ДО ТЕМИ «ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ

ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ»

1.    Одні рослини. "захищають" пилок 1 від дощу, закриваючи віночки, інші "поспішають" запилитись, приваблюючи комах. Має місце різноманітність адаптації до однакових умов існування.

2.    У процесі кругообігу речовин, а також завдяки геологічним процесам, тобто має місце біогеохімічний цикл.

3.    Мурашки розносять насіння рослин, знищують окремих шкідників, проте вони сприяють поширенню тлі (попелиць), переміщуючи її під час переселення мурашників.

4.    Це є проявом пристосування різних видів рослин до поширення. Вітрозапильні рослини мають дрібний сухий пилок, що легко розноситься вітром. Комахозапильні рослини мають пилок липкий, з наростами, що сприяє його кращому закріпленню на тілі комах.

5.    Листопад — це прояв своєрідної адаптації дерев до сезонних змін у природі. Визначальним  чинником є тривалість світлового дня, що восени зменшується.

6.    Створюються умови, необхідні для фотосинтезу: додаткове й тривале освітлення, тепло, волога, вуглекислий газ, родючий ґрунт.

7.    Можливі два шляхи: занесення людьми під час прогулянок, відходами та занесення птахами.

8.    На піщаному ґрунті корінь сосни росте углиб, досягаючи вологих шарів ґрунту. На болоті вологи достатньо, але відчувається нестача повітря у ґрунті. Тому коренева система сосни тут поверхнева.

9.    Рослина краще ростиме у нефарбованому горщику, оскільки тут кращим є доступ повітря у ґрунт.

10.  Так звані рослини-хижаки (наприклад, росичка) отримують необхідні речовини з перетравлюваних комах. Це також можливо за гідропонного вирощування сільськогосподарських рослин.

11.  Нестача кисню, повітря у надмірно зволоженому ґрунті.

12.  Спостерігаються паразитичні відносини. Паразитичний організм (петрів хрест) отримує необхідні поживні речовини від живителя (дерева). Ось чому хлорофіл йому не потрібен.

13.  Дикі тварини займають різні екологічні ніші, вживають різні корми, оскільки видовий склад дикої фауни різноманітний. Свійські тварини живляться досить одноманітним кормом. Видовий склад худоби набагато бідніший, що призводить до конкуренції за їжу, швидкого знищення трав'яного покриву.

14.  Листя червонуватого кольору  краще поглинає теплові промені Сонця. Тому рослина менше страждає від холоду, біохімічні процеси відбуваються навіть за умов зниження температур.

15.  Повторне цвітіння спостерігається при настанні восени сприятливих умов: теплої погоди після холодного літа; сильних дощів після посушливого сезону тощо. Це явище несприятливе для дерев, оскільки витрачаються запаси їхніх пожив­них речовин.

16.  Наведені явища пояснюються закономірностями взаємодії чинників.

20.  Вертикальна поясність гірських біоценозів, в тому числі Криму і Карпат, пояснюється вертикальною зональністю (зміною з висотою), температури та вологості.

21.  Тривалість дня та ночі, зміни пори року як найбільш ритмічні й закономірні явища у природі виявились визначальними у еволюції живої природи, пристосуванні організмів до умов існування.

22.  Подорожник — світлолюбна, аспідистра — тіньовитривала рослина. Тіньовитривалим рослинам для забезпечення фотосинтезу необхідно більше хлорофілу.

Карчевська А.А., Литвин О. В., вчителі початкових класів, Смілянська спеціалізована школи  І-ІІІ ступенів №5

http://oipopp.ed-sp.net/