Форми організації позакласної виховної роботи
Найпростішою організаційною і в той же час найбільш поширеною формою виховної діяльності, а відтак – виховного процесу в цілому є класна година. У педагогічній науці і практиці є різні визначення класної години.
За визначенням В. П. Созонова, «класна година є формою прямого спілкування вихователя зі своїми вихованцями».
Н.Е. Щуркова розглядає класну годину як спеціально організовану ціннісно-орієнтовану спільну діяльність вчителя і учня. «Виховна мета класної години, – зазначає автор, – формування чітко визначеного ставлення учнів до об’єктів та явищ навколишнього світу, а також розвиток моральних, етичних, трудових, естетичних, науково-пізнавальних, світоглядницьких поглядів».
Л.І. Маленкова відмічає, що класна година - це не якась певна форма роботи, а година класного керівника.
Інколи класну годину називають годиною спілкування, годиною класного керівника.
Виходячи з вказаних визначень класної години, можна сказати, що класна година – це :
- гнучка за структурою форма виховуючої взаємодії;
- форма спілкування класного керівника та його вихованців, де пріоритетну роль в організації грає педагог.
Основні функції класної години:
– освітня (ознайомлення зі світом);
– орієнтована (оцінювання світу);
– спрямовуюча (взаємодія зі звітом).
У процесі підготовки та проведення класних годин можливо вирішення наступних задач:
- створення умов для розвитку особистості учня, прояву його суб'єктності та індивідуальності;
- збагачення свідомості учня знаннями про природу, суспільство, людину;
- формування емоційно-чутливої сфери та ціннісних ставлень особистості дитини;
- засвоєння учнями знань, умінь і навичок пізнавальної і практико-створювальної діяльності;
- формування класного колективу як сприятливого середовища для розвитку та життєдіяльності школярів.
Основні компоненти класної години
Цільовий. Цільові установки пов'язані перш за все з розвитком індивідуальності, суб’єктності і креативності дитини, з проектуванням і становленням унікального способу його життєдіяльності.
Змістовний. Зміст класної години є особистісно значущим. Включається матеріал, необхідний для формування самостійності, самореалізації і самоствердження особистості дитини. Зміст класної години визначається соціальним замовленням суспільству, пріоритетними напрямками виховання в сучасних умовах, рівнем вихованості та розвитку учнів, їх інтересами, захопленнями.
Організаційно-діяльнісний. Учні є повноправними організаторами класної години. Передбачається активна участь і зацікавленість кожної дитини, актуалізація його життєвого досвіду, прояв і розвиток його індивідуальності.
Оцінно-аналітичний. Критеріями оцінки результативності класної години виступають: прояв і збагачення життєвого досвіду дитини, індивідуально-особистісне значення засвоюваної інформації, що впливає на розвиток індивідуальності і творчих здібностей учнів.
Форми і методи проведення класної години
Методика організації та проведення класної години має відповідати конкретним умовам школи, класу (місце знаходження, матеріальна база, вікові та психологічні особливості учнів, рівень знань учнів, рівень їх вихованості), а також цілям і задачам які визначає класний керівник в своїй роботі.
Поради з організації класної години.
– Зміст класної години слід будувати так, щоб поступово переходити від предметної інформації до її оцінки, від загальних оцінок до розгорнених суджень.
– Необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття матеріалу учнями, стежити за їх увагою, при її зниженні – використати цікаві за змістом факти або поставити гостре питання; можна також використовувати музичну паузу або змінити вид діяльності.
– У процесі обговорення поставлених питань класний керівник повинен бути дуже уважним до виступів учнів, вносити потрібні корективи, ставити додаткові навідні питання, акцентувати увагу на важливих моментах, розмірковувати разом з дітьми й допомогти їм знайти правильне рішення проблеми.
Форми проведення можуть бути різноманітні: бесіди, тематичні лекції, рольові та ділові ігри, заочні подорожі, уроки мужності, диспути, вікторини, дискусії, екскурсії, туристичні подорожі, відтворення свят тощо.
Особливе місце в системі виховних годин займають класні збори. Це форма розвитку учнівського самоврядування первинного колективу, це вищий орган учнівського самоврядування в класі.
Темою зборів дитячого колективу, як стверджував А.С. Макаренко, «повинен бути рух вперед… З точки зору цього прагнення вперед повинні розглядатися всі питання як навчальні, господарські, виробничі, так і питання дисципліни».
Класні збори можуть вирішувати такі питання життєдіяльності класного колективу:
– планування і аналіз роботи колективу;
– організація самообслуговування, збереження шкільного майна;
– чергування з метою підтримки порядку;
– вибори активу і розподіл громадських доручень та обговорення звітів про їх виконання;
– розподіл коштів, які зароблені спільною працею учнів;
– вирішення питань про заохочення та стягнення;
– організація ремонту;
– розв’язання конфліктних ситуацій тощо.
Періодичність класних зборів визначається кожним класним колективом, але не менше ніж два рази на семестр, також можуть бути проведені і незаплановані класні збори (в залежності від ситуації).
Участь школярів у роботі зборів, як і самоврядування взагалі – не лише їх право, але й обов’язок, що, зазвичай, закріплено в Положенні про учнівське самоврядування, в Правилах для учнів, конкретного навчального закладу. На зборах учні вчаться відстоювати свою думку, поважати погляди інших, можуть вносити пропозиції щодо проблем як обговорюються, мають право вибирати та бути вибраними. Кожен учень, якщо того потребують збори повинен прозвітуватися перед колективом про виконання доручення, про ставлення до навчання, про поведінку.
Важливим елементом класних зборів є прийняття рішення, ведення документації. Учнів необхідно вчити вести протоколи зборів. Рішення може бути прийнятим якщо за нього проголосувала більшість учнів. При цьому класний керівник теж бере участь у голосуванні на загальних правах. Періодично потрібно розглядати питання виконання попередньо прийнятих рішень. Це сприятиме формуванню почуття відповідальності у кожного члена класного колективу.
Література
1. Красовицький М.Ю. Перший урок демократії. – К. Рад. школа, 1991.
2. Макаренко А.С. Методика организации воспитательного процесса. – Пед. соч. в 8-ми томах. т. 1: – М., 1983. с. 267-329.
3. Ученическое самоуправление в школе: сегодня и завтра: Книга для учителя / В.Е Гурин, В.Б. Помелов, Т.Н. Сальникова и др.; сост. В.В. Жуков; под ред. Л.Ю. Гордина. – К.: Рад. Школа, 1989. – 334 с.
4. Сибирцова Г.Н. Настольная книга заместителя директора по воспитательной работе. / Опыт работы, рекомендации, документы. – Ростов / Дон: Феникс, 2003.
5. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – М., 1998.
6. Щуркова Н.Е. Вы стали классным руководителем. – М., 1989.
Гусак В.М., Костриця Н.С., методисти лабораторії позакласної та позашкільної виховної роботи ОІППО
http://www.zippo.net.ua/
|
