Берегова Тамара Степанівна,
смт. Іванків, Київська область
Тема: ФОРМУЛА УСПІШНОГО СПІЛКУВАННЯ
Мета: допомогти батькам зрозуміти своїх дітей, проявити турботу про психологічне здоров'я своєї дитини; сприяти творенню сприятливої атмосфери спілкування в родині.
Учасники: батьки 5 класу, вчитель
Тривалість: 90 хв.
Обладнання: приготовлений малюнок, аркуш А4, ручки, папір (блокноти), запис відеоінтерв'ю.
Попередня підготовка. В одному класі готували запис відеоінтерв'ю «Як ти розумієш, що батьки задоволені тобою?»; «Як ведуть себе батьки, коли сердяться на тебе?». Показати запис не наважались через з'ясування неприємних фактів.
У другому 5 класі - це був позитивний відеоролик з музичним супроводом та типовими висловами дітей, взятий із просторів Інтернету, у третьому класі - класний керівник підготував слайд-шоу з фотографій дітей, що тримали слова на картках зі своїми дитячими проханнями.
Хід батьківських зборів
І. ВСТУП
Привітання. Вправа «Оплески».
Мета: Підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, гарний настрій, зосередити учасників на спільній роботі.
Ведучий:
Проводиться вправа «Оплески». Ставляться питання закритого типу (варіант запитання, на які можна відповісти тільки «так» чи «ні»). Якщо ви можете відповісти на питання «Так», ви встаєте, якщо «Ні», то сидячи плескаєте в долоні. Слова «так» і «ні» вголос говорити не треба.
Після уточнення, що всі учасники зрозуміли інструкцію, ведучий починає ставити питання, поступово прискорюючи темп.
Приблизний список питань може виглядати так:
• Ви снідали сьогодні?
• Ви раді бачити одне одного?
• У вас хороший настрій?
• Ви встигли приготувати вечерю?
• Ви чекаєте від зборів приємного сюрпризу?
• У вас завжди вистачає часу й терпіння вислухати власну дитину?
• Ви завжди знаходите спільну мову із власними дітьми?
• Ви бачите своїх дітей успішними та впевненими в собі?
• Ви любите своїх дітей?
Ведучий:
- Шановні батьки! У кожного, хто присутній тут, різні долі, різні характери, різні погляди на життя, але є те, що об'єднує нас усіх, - це наші діти. Один з відомих педагогів говорив так: "Діти - це наше майбутнє, правильне їхнє виховання - це наше щасливе майбутнє, погане виховання - це наше горе й сльози. Якими вони виростуть, вийдуть у світ дорослості, багато в чому залежить від нас із вами. Як і що потрібно зробити, щоб наші діти були щасливі, довіряли нам, ділилися своїми радощами й прикрощами, були відверті. Я пропоную вам сьогодні поговорити про наше спілкування з дітьми, розкрити секрети комунікативних умінь.
Вправа «Вироблення правил роботи»
Учасники складають та приймають правила роботи для цієї групи на час роботи у цьому тренінгу й намагаються їх дотримуватися.
Орієнтовні правила роботи групи:
• активність;
• бути лаконічним у висловлюванні;
• говорити від власного імені;
• конфіденційність;
• мобільні на «вібро»;
• не перебивати одне одного;
• поважати думку іншого;
• спілкування за принципом «тут і тепер».
• толерантність;
• чесність та щирість,
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Гра «Скульптор»
Ведучий запрошує три людини.
Ведучий: ви - фігура, ви - скульптор, ви - глина. Я прошу вас (глину) відвернутися. Фігура - оберіть будь-яку позу. Скульптор - не використовуючи жестів і дотиків, словами зліпіть з глини скульптуру, подібну фігурі.
• Чи однакові фігура й отримана скульптура?
• Чи абсолютно однакові 2 фігури?
• У спілкуванні діти копіюють своїх батьків?
• Тож чи розумно засуджувати дітей за неправильне спілкування або поведінку, якщо одним із прикладів є ми.
Вправа «Архітектор»
Мета: обговорити різні образи, ситуації, різні стилі комунікації при передачі цих образів, бар'єри комунікації.
Матеріали: приготовлений малюнок, аркуш А4, ручки, папір (блокноти).
Інструкція до виконання вправи:
• Викликається доброволець, якому передається малюнок для опису так, щоб його бачив тільки доброволець. Доброволець повертається спиною до групи, і йому дається завдання описати малюнок так, щоб група могла його намалювати на слух. При цьому група працює мовчки і не має права ставити запитання або переривати.
• Викликається інший доброволець, якому дається той же малюнок. На цьому етапі доброволець стоїть обличчям до групи.
• Другому оповідачеві також дається завдання описати малюнок так, щоб група могла його створити. На цьому етапі учасники можуть зупиняти оповідача, ставити уточнювальні питання тощо.
• Після виконання другого етапу малюнок показується групі для порівняння результатів роботи на обох етапах.
Обговорення:
• На якому етапі було легше малювати? Чому?
• Чим відрізнялися два варіанти викладу?
• У яких ситуаціях у житті ви стикаєтеся з першим варіантом викладу, а в яких із другим?
Поради ведучому:
У ході дискусії можна обговорити відмінності у стилях викладу й бар'єрах комунікації в оповідача та слухачів, використання або невикористання термінології, особливості й труднощі комунікації «спиною» і «обличчям», з наявністю чи відсутністю зворотного зв'язку тощо. Можна проговорити з учасниками, що підсумок залежить не тільки від того, як розповідає оповідач те, що бачить, а і як кожен з нас сприймає почуте й відображає. Крім того, важливо звернути увагу на те, що одна й та ж картинка, у тому числі «картинка» будь- якого конфлікту, описується людьми по-різному. Має сенс обговорити з учасниками роль запитань у комунікації, що заважає уточнювати й питати, коли це потрібно робити тощо.
Слово ведучого:
Усі батьки без винятку мріють про чемних, слухняних та розумних дітей. Звідки ж тоді беруться вередливі й неслухняні чада? Відкриємо вам секрет: насправді неслухняних дітей просто не існує. Неслухняні - це ті діти, батьки яких припускаються помилок у вихованні Діти - це віддзеркалення батьків. Хочеш дізнатися про батьків - подивися на їхню дитину, - каже народна мудрість. Подорослішавши, дитина природно відтворить поводження та стиль життя батьків. Тобто відбудеться соціальне наслідування стилю дій, поведінки та спілкування. І вже далі своїх дітей виховуватимуть так, як колись виховувалися самі.
Тому психологи й стверджують: не виховуйте дітей, вони все одно будуть схожі на вас. Виховуйте себе. Адже діти неймовірно спостережливі. Щодня вони вловлюють поведінку, інтонації, реакції дорослих, а потім їх копіюють. А батьки, зайняті роботою, домашнім побутом, вирішенням нагальних життєвих проблем, цього деколи не помічають.
Сучасний світ впливає на комунікативний розвиток дітей не кращим чином. У дитинство досить агресивно увірвалися комп'ютер і телевізор, захоплення якими нерідко не залишає місця для необхідної взаємодії з однолітками. Цьому сприяє і те, що в переважній більшост сімей дитина не має сестер і братів. Комунікативний дефіцит призводить до небажаних наслідків у вигляді домінування в спілкуванні власних інтересів і невміння враховувати змістовну лінію поведінки співрозмовника або ігрового партнера. Виникає бажання «придушити» програму поведінки іншої дитини, дозволити комунікативну проблему «силовим» способом.
Гра«Кулачок»
Інструкція до виконання вправи:
• Учасники працюють у парах. По черзі один міцно стискає свій кулачок, інший намагається розкрити долоню напарника, використовуючи будь-які способи (способи й методи розкриття кулачка заздалегідь не обговорюються).
• Після закінчення гри кожен учасник розповідає, який спосіб він вибрав для виконання завдання. Таким чином, ті учасники, хто застосовував силу, схильні до авторитарного стилю виховання, ті, хто зміг домовитися, - до демократичного, а ті, хто, не став наполягати й доводити справу до кінця, - до вседозволеності.
Обговорення:
При демократичному стилі перш за все враховуються інтереси дитини. Стиль «згоди» При авторитарному стилі батьками нав'язується своя думка дитині. Стиль «придушення».
При вседозволеності дитина полишається сама на себе. Люди зазвичай мають спрощене уявлення про те, як відбувається спілкування між особами. Багато непорозумінь і конфліктів між людьми доводять, що на практиці все виявляється складнішим.
Шульц фон Тун наводить такий приклад:
Автомобіль стоїть на світлофорі. За кермом жінка. Поряд із нею сидить чоловік, який каже їй: «Зелене». Реакція жінки залежатиме від «вуха, якими вона сприймає опвідомлення», наприклад:
• рівень фактів: вона відповідає: «Ти зараз кажеш про світло світлофора чи про листя дерев на узбіччі?»;
• рівень відвертості: вона відповідає: «Не хвилюйся, ми приїдемо вчасно на початок футбольного матчу»;
• рівень заклику до дії: вона рушає з місця;
• рівень стосунків: вона відповідає: «Бачу, я не сліпа».
Мовець також завжди включає інформацію про те, як він/вона сприймає: себе - «Я - повідомлення», іншого - «Ти - повідомлення». Коли наше «Я - висловлювання» перетворюється в «Ти - висловлювання» - це стає проблемою нашого спілкування. Наприклад, «одягнись тепліше, сьогодні холодно». Ми думаємо: «Я тебе люблю, я не хочу, щоб ти захворів». Дитина чує інші слова: «Ти ніяк не навчишся турбуватися про себе».
Міні-лекція про «Я - повідомлення»
Доцільним для порозуміння використовувати «Я - повідомлення» - спосіб передання інформації про наші почуття без образи чи осуду того, до кого звертаєтеся. Ви обстоюєте свої інтереси, але при цьому не тиснете на іншу людину, не звинувачуєте, не принижуєте її. Існують схеми побудови « Я-повідомлень»:
• «Коли я (бачуїчую)..., я відчуваю (опис почуттів)..., тому я прошу (побажання про зміну ситуації)...»
• «Мені (опис почуттів)..., коли (опис ситуації), тому (побажання зміни ситуації)...»
• «Я почуваюся (опис почуттів)..., коли (опис ситуації)..., тому (побажання)...»
• «Я прошу (побажання про зміну ситуації)..., бо я відчуваю (опис почуттів)...»
Робота в групах
Розгляд конфліктної ситуації. Перетворення «Ти - висловлювання» у «Я - висловлювання».
• «Чому ти граєшся на комп'ютері? Ти вже вивчив уроки?»
«Коли я бачу, що ти замість роботи над завданнями граєшся на комп'ютері, я не знаю, як реагувати».
• «Коли ти перестанеш відволікатися на уроках?»
«Я сьогодні весь день почуваюся засмученою через зауваження в щоденнику».
• «Тобі байдуже, що я переживаю через твої оцінки?»
«Мене хвилює кожен твій промах у навчанні».
• «Коли ти зрозумієш, що ти вчишся передусім для себе?»
«Я переймаюся твоїм майбутнім, у якому необхідно бути освіченою людиною».
Вправа «Якими ви бачите своїх дітей»
Інструкція до виконання вправи:
Батьки отримують листочки-долоньки.
- Шановні батьки, перед вами долонька вашої дитини, над кожним пальчиком напишіть ім'я своєї дитини, а потім розшифруйте літери, зазначивши рису її характеру. У центрі долоні покажіть символ - ким є дитина в сім'ї (сонечко, квіточка, дзвіночок). Прийшовши додому, поговоріть з дитиною про неї, розкажіть про свої почуття до неї. Дітям це так необхідно!
Вправа «Формула гармони»
Інструкція до виконання вправи
Учасники висловлюються щодо власної формули гармонії в стосунках з дітьми.
Слово ведучого:
- Для того щоб створити гармонію в наших стосунках, необхідно якомога частіше спілкуватися одне з одним, терпляче ставитися одне до одного, з розумінням, довірою, не скупитися на заохочення. Усе це повинно бути поділено між батьками, дітьми та вчителями. Усе необхідно помножити на допомогу одне одному й відняти суму грубості, покарань і брехні.
Тоді формула буде правильною.
• А що ж діти думають про своїх батьків, про особливості спілкування?
• Які поради готові дати батькам?
Відео - свідчення дітей.
III. РЕФЛЕКСІЯ/ ПІДСУМОК
Вправа «Як воно вам»
Інструкція до виконання вправи
Учасники стають попарно. Перші номери уявляють, що буде, коли вони повернуться додому, зустрінуть свою другу половинку, котра запитає їх: «Як там збори?» Кожен учасник скаже своєму партнерові кілька речень, що б він відповів своїй половині. Другі номери уявляють, що завтра колеги по роботі їх запитають про вчорашні збори. Що б вони відповіли?
Список використаних джерел
1. Урдзе Томе. Посібник для фахівців з навчання дорослих. - К. : ТОВ «Контекст Україна», 2016.-84 с.
2. Матеріали тренінгу.
3. Інтернет-ресурси.
|
