Державна незалежність, яку здобула Україна, зумовлює переосмислення проблем виховання підростаючого покоління на сучасному етапі. Розбудова державності потребує формування особистості громадянина, патріота, професіонала, людини „ з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні” [59,с.4 ].
Новий підхід до визначення завдань виховання підростаючого покоління відображений у "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності „ (2000 р.) та „ Національній доктрині розвитку освіти у XXI столітті"(2001 р. ). В цих документах важливе місце серед сучасних завдань виховного процесу займає формування життєвих цінностей. На це завдання робиться акцент у працях В. М. Донія, Г. М. Несен, Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков, Н. Є. Щукової. „ Діяльність вихователя тоді і лише тоді має сенс, -зазначає Н. Є. Щукова, - коли він залучає дітей до загальнолюдських цінностей, а діти мають можливість співпереживати, тобто духовно збагачуються і відкривають власний внутрішній світ” [ 59,с. 4].
Загальнолюдські цінності (доброта, правда, любов, чесність, краса, тощо) мають універсальне значення та обмежену сферу застосування. Вічною цінністю є краса. Вона вимірюється з одного боку, духовною насолодою, яку вона дарує людині, з іншого - розвивальним та виховним впливом.
Відомо, що краса пробуджує в людині особливе почуття, вона є джерелом безкорисливої насолоди. Краса не є очевидною, оскільки в кожної людини уявлення про неї різне, і цим краса однотипна з ціннісними поняттями корисною, цікавого, доброго та ін. Саме краса є духовною потребою в удосконаленні навколишнього життя. Еволюція світу здійснюється за законами краси та гармонії. Тому духовною потребою сьогодення є - прищепити особистості високі художні смаки, навчити відчувати і глибоко переживати прекрасне, захопити красою, яка владно входить в наше життя. Ф. М. Достоєвський писав, що краса врятує світ, М. К. Реріх уточнив, що свідомлення краси врятує світ[40,с.159]. А. С. Макаренко акцент зробив на виховання прагнення до краси, яке міцно закладене природою в людині [40,с.158]. Так, уявлення про красу є одним з елементів світогляду людини, а потяг до краси - великим внутрішнім рушієм до діяльності, спрямованої на всебічне вдосконалення світу.
Таким чином, краса с однією із важливих загальнолюдських цінностей, яка формується у процесі виховання, а саме естетичного виховання.
Естетичне виховання органічно поєднується з іншими сторонами всебічною розвитку особистості, але мас і свою специфіку. Про важливість естетичного виховання підростаючого покоління поряд з моральним, фізичним, трудовим, розумовим вихованням зазначено у "Концепції національного виховання": "формування громадянських рис передбачає художньо-естетичну освіченість і вихованість особистості; формування основ естетичної культури; розвиток почуття прекрасного; формування здатності розуміти і цінувати твори мистецтва, пам'ятки історії”[33,с.20]. Метою естетичного виховання, згідно з "Концепцією художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах” є "формування в учнів особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, розвиток загальних та спеціальних здібностей, художньо-образного мислення, стимулювання творчого потенціалу особистості, виховування потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні"[35, с.5].
Значну роль у естетичному вихованні відіграє сім'я. У пам'яті молодшого школяра надовго залишаються радісні спогади про походи, риболовлю, спільну працю з батьками, зустрічі свят, поїздки та екскурсії в інші міста, прогулянки до лісу і т.д. Саме в тих сім'ях, де панує атмосфера добра, взаємодопомоги, де дорослі не занурились у побут , не зупинились на своєму розвитку, діти ростуть чутливими до добра і краси, вимогливими до себе та інших. Проте сьогодні існують сім'ї, які, не маючи спеціальної естетичної підготовки, не в змозі керувати естетичним розвитком дитини на різних етапах її життя. Недостатній рівень естетичної вихованості дітей на сучасному етапі пов'язаний і зі скрутною економічною ситуацією в країні, коли батьки змушені дбати про матеріальний добробут сім'ї, і в зв’язку з цим в них немає достатньо часу, щоб відвідати з дітьми театр, музей, здійснити екскурсію на природу тощо.
Естетика шкільного життя - ось де ховається резерв підвищення якості естетичного виховання школярів. Велика відповідальність за успішне здійснення естетичного виховання лежить на початковій школі. Молодший шкільний вік - особливо сприятливий до естетичних впливів. Па це вказують видатні письменники, педагоги, діячі культури (Б.М. Неменський, В.О.Сухомлинський, Л.М. Толстой, К.Д. Ушинський та інші). Особливості дітей нього віку найбільше сприяють формуванню в них естетичної культури. Однак дослідженими доведено, що можливості в успішному естетичному розвитку молодших школярів часто залишаються невикористаними. А будь-який, широкий розмах естетичного виховання у старших класах не може компенсувати того, що було пропущене в ранньому віці [ 13, с. 148].
У шкільній системі естетичного виховання важливе місце належить позакласній і позашкільній роботі. Від її організації значною мірою залежить загальний результат. Позакласна робота має свої особливості, а її успішність залежить від реалізації системного підходу у вихованні та умілого використання різноманітних форм естетичного впливу на молодших школярів.
Проте аналіз стану у загальноосвітніх школах свідчить про формальний підхід до естетичного виховання дітей і як наслідок, - загострення низки проблем, серед них дитяча „черствість”, байдужість. На жаль, вже сьогодні у початковій школі спостерігаються діти, які не можуть побачити прекрасне у творах мистецтва, не розуміють важливість краси в їхньому оточенні; виникають труднощі у виборі улюблених картин, літературних творів, улюбленої музики...Такі діти потребують особливої уваги до себе. Тому виявлення таких дітей і формування у них почуття прекрасного – важливі завдання сучасної початкової школи. Однак аналіз практики сучасної початкової школи свідчить про те, що вчителі недостатньо приділяють уваги створенню педагогічних умов для (комплексного, всебічного) естетичного виховання.
Аналіз же стану шкільної практики виховання, дозволив дійти висновку про слабку та сильну її сторони роботи соціального педагога, виявити її недоліки спрямовані на реалізацію завдань естетичного виховання молодших школярів. Саме у цьому аспекті виявились такі негативні тенденції:
- Відсутність системності та цілісності естетичного виховання учнів початкової школи ;
- Наявність проблем у плануванні виховної роботи з естетичного виховання;
- Проблема вибору ефективних форм і засобів естетичного виховання, які б сприяли розвитку естетичних знань, почуттів, діяльності молодших школярів.
Позицію про те, то естетичне виховання допомагає сформувати духовно багату, здатну на глибокі почуття І переживання особистість, творця прекрасною і доброго, здавна поділяли видатні педагоги. Так на важливість естетичного виховання у гармонійному розвитку особистості в своїх працях вказували:Я.А. Коменський, А.С. Макаренко, Й.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинський та інші.
Розробкою засад здійснення естетичного виховання у процесі навчання і виховання займалися Б.М. Нєменський, К.Л. Прасолова, В.О. Сухомлинський та ін. Умови правильного естетичного виховання вивчали А.С. Макаренко, сім'я Нікітіних, В.О. Сухомлинський та ін. Засоби естетичного виховання досліджували К.Д. Ушинський, М.І. Пирогов, В.О. Сухомлинський та ін. Проблему організації позакласної і позашкільної роботи досліджували Д.М. Джола, А. Б. Щербо, В.В. Вульф, А.Й. Капська та ін. Теоретико-практичне розв'язання проблеми естетичного виховання в сучасних умовах висвітлюють в своїх працях Н.Гоголь, І.В. Мартишок, Г.С. Тарасенко, Ж. Юзвак та ін.
Але аналіз педагогічної літератури свідчить, про недостатнє вивчення і розробленість питання виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів на сучасному етапі.
Таким чином, актуальність проблеми, недостатність висвітлення психолого-педагогічної літератури, - а також теперішні програми у виховному процесі початкової школи зумовили вибір теми роботи: „Робота педагога по формуванню естетичного досвіду молодших школярів”.
Естетичний досвід – надзвичайно широка галузь естетичної теорії, в якій збігаються інтереси таких наук, як філософія, педагогіка, фізіологія вищої нервової діяльності, психологія, соціальна психологія, етика, естетика. Не претендуючи на вичерпне осмислення цієї проблеми, спробуємо висвітлити теоретичні питання, що стосуються переважно естетичного виховання, спрямованого на всебічний розвиток дитини.
Естетичне виховання формує специфічний чуттєвий досвід, що допомагає виявити, зрозуміти й оцінити естетичні моменти у дійсності, у різних видах людської діяльності та взагалі у відношенні дитини до світу. Без естетичної чуттєвості – досвіду – побутові якості дитини не забезпечують їй можливості встановити все багатство відношень із світом і проявити себе в діяльності як всебічно розвинену.
Об’єкт дослідження – виховний процес молодших школярів.
Предмет – педагогічні умови естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови естетичного виховання учнів початкової школи.
Гіпотеза ґрунтується на тому, що рівень естетичного виховання молодших школярів значно зросте, якщо буде:
- розроблено і використано систему ефективних форм естетичного виховання;
- використано різноманітні засоби в естетичному вихованні учнів молодшого шкільного віку.
Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза зумовили його головні завдання:
- Вивчити стан проблеми в психолого-педагогічній літературі.
- Визначити теоретичні засади естетичного виховання дітей початкової школи.
- Проаналізувати фактичний сучасний стан естетичного виховання молодших школярів.
- Обґрунтувати педагогічні умови естетичного виховання школярів.
- Здійснити перевірку ефективності визначених педагогічних умов.
- Розробити поради з даної проблеми для вчителів-вихователів початкових класів.
Для розв’язання вище визначених завдань використовувала комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:
Теоретичні – аналіз, синтез, індукції, дедукції, систематизація і узагальнення теоретичних і експериментальних даних.
Емпіричні - аналіз документації; бесіда з учнями, батьками, вчителями, анкетування, спостереження, вивчення планів виховної роботи.
Педагогічний експеримент.
База дослідження – ЗОШ №20 м. Хмельницького.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що внесено зміни в програми естетичного виховання молодших школярів ЗОШ I-III ступенів №20 м. Хмельницького, що озброюють педагогів вміннями діагностування та поліпшення естетичних смаків; розроблено методичні рекомендації щодо підвищення естетичних рівнів сприймання, оцінки та творчості молодших школярів для педагогів та батьків.
|
