Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Формування мовленнєвих компетентностей першокласників
| Вавілова Лідія Миколаївна, учитель початкових класів Степанівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Драбівського району Черкаської області Формування мовленнєвих компетентностей першокласників Важлива роль у системі початкової освіти належить формуванню в учнів життєвих компетентностей, що допоможуть їм орієнтуватися в сучасному житті. Адже набуті в початкових класах особистісні якості не тільки забезпечують основу подальшого навчання, виховання і розвитку майбутніх підлітків, а й значною мірою зумовлюють практичну, громадянську та професійну діяльність дорослої людини. Формування особистості молодшого школяра має здійснюватися з урахуванням компетентнісного підходу, оскільки саме володіння ключовими компетенностями передбачає готовність використовувати засвоєні знання, навчальні уміння й навички для розв’язання практичних, пізнавальних, комунікативних завдань [2, с. 27]. Одним із основних напрямів компетентнісно орієнтованого навчання є формування мовленнєвої компетентності молодших школярів, що полягає у здатності слухати, читати і розуміти текст, сприймати і відновлювати інформацію, вести діалог, висловлювати свої думки і міркування [3, с. 34]. Мовленнєва компетентність є поняттям комплексним. Адже вона охоплює систему мовленнєвих умінь (основних елементів культури слухання і мовлення), формування яких в початкових класах має здійснюватись відповідно до програми. Основою формування мовленнєвої компетентності першокласників є оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності – аудіюванням, говорінням, читанням і письмом. Зокрема вправляння в аудіюванні і говорінні сприяють удосконаленню усної форми мовленнєвої комунікації, а читання й письмо – писемної. Будь-який розвиток, у тому числі й мовленнєвий, потребує систематичного і цілеспрямованого вправляння. На думку практичних психологів і методистів, вправи є обов’язковим компонентом процесу засвоєння знань і вироблення навичок. При роботі з першокласниками необхідно використовувати різноманітні дидактичні і мовленнєві ігри, тому що гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини шестирічного віку. Гра позбавляє нервового перевантаження. Саме завдяки ігровим формам занять удається залучати пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати дитині можливість відчути успіх, повірити у свої сили. Кількість ігор на уроці повинна відповідати принципу доцільності. На початку уроку гра має зацікавити, організувати дитину, всередині уроку гра повинна націлити на засвоєння теми, наприкінці вона може мати пошуковий характер. Але на кожному етапі гра повинна бути цікавою, доступною, містити різні види діяльності. Вона сприяє тому, що урок стає не тільки продуктивним і результативним, але й цікавим. Нижче наведені зразки вправ, які можна використати на уроках навчання грамоти. 1. Вчити добирати ознаки та епітети. Наприклад: Які бувають собаки? — Собаки бувають: маленькі, великі, службові, санітарні,...; Які бувають діти? — Діти бувають: маленькі, високі, гарні, кмітливі, розумні, сміливі, ввічливі, слухняні, радісні, щасливі,...; Які бувають яблука? – Яблука бувають: червоні, зелені, стиглі, недоспілі, великі, маленькі, овальні, круглі, гнилі, соковиті, солодкі, кислі тощо. 2. Впізнавати предмети за їх описом. Наприклад: жовтий, кислий, овальний, містить багато вітаміну С ... (лимон); ясний, сонячний, безхмарний ... (день); білий, солодкий, кристалічний ... (цукор); білий, пухкий, холодний ... (сніг); житній, свіжий, смачний ... (хліб); блакитне, чисте, голубе... (небо) тощо. 3. Дібрати дії до предметів. Наприклад: Вітер щ о робить? — Віє, листя зриває...; Мама що робить? — Готує їсти, прибирає, миє, дітей маленьких одягає тощо. 4. Дібрати предмети до дії. Наприклад: На небі сяє, землю зігріває. Що це? – (сонце); Горить, палає, всіх дітей та дорослих зігріває... (вогонь). 5. Дібрати дію до об'єкта. Наприклад: Хто або що літає? Світить? – маяк, орел, літак, сонце, оса, ліхтарик; Хто або що горить? Плаває? — риба, вогнище, корабель, свічка, човен, факел тощо. 6. Дібрати спосіб дії. Наприклад: Працювати можна як? – Добре, швидко, вправно, старанно, наполегливо; Писати можна я к? – Каліграфічно, чисто, охайно, розбірливо; Говорити можна як? — Правильно, виразно, лаконічно, ввічливо тощо. 7. Добирати синоніми. Наприклад: веселий, радісний, бадьорий; говорити, розмовляти, спілкуватися; іти, ступати, крокувати; їжа, страва, пожива, корм. 8. Знаходити пропущені слова. Наприклад: Удень на небі світить... а вночі —....; Влітку сонце сходить... а взимку —....; Після теплої ночі настав спекотний ... тощо. 9. Поширювати та доповнювати речення. Наприклад: Дівчатка співали пісню. Яку? Де? Коли?; Білка збирає горіхи. Для чого? Де? Які?; Діти пішли до лісу. З ким ? Коли ? Що там робили? тощо. 10. Називати складові частини цілого. Наприклад: дерево — стовбур, корінь, гілки, листочки, плоди; будинок — фундамент, стіни, дах; автобус — колеса, металевий корпус, двері, вікна, люк. 11. Складати речення з виділеним словом. 12. Гра "Навпаки". Тренувати дітей у називанні антонімів (ніч — день, білий — чорний, сум — радість, великий — малий, багатство — бідність, багато — мало, вгору — вниз, більше — менше тощо). 13. Вчити дітей правильного відмінювання іменників (рід, число, відмінок). Тобто виховувати в них граматично правильне мовлення. Вчитель називає тварину, а учень – її маленьких діток. Наприклад: корова — теля, вівця — ягня, курка — курча, качка — каченя, лелека — лелеченя, гуска — гусеня, свиня — порося, кінь — лоша, собака — щеня, шпак — шпаченя, ластівка — ластів'я тощо. Причому називати дитина має в різних відмінках та у множині, тому що ці помилки досить поширені у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. 14. Відгадувати: Хто ти? в різних життєвих обставинах. Наприклад: Для мами (батька) — дочка (син), для маминої мами…, для татової мами…, для дідуся…, для маминої сестри…, для татової сестри…, для сусідів…, для гостей ... тощо. 15. Довгі та короткі слова. Щоб допомогти дитині краще "виміряти" довжину слова – можна використовувати кроки, плескати в долоні чи розводити руками на кожний склад. Наприклад: дім — молоко, слон — перукарня, вазон — космонавт, машина — телевізор тощо. 16. Назвати повні та ласкаві (пестливі) імена своїх родичів, друзів, знайомих та клички тварин. Наприклад: мама — матусенька; Марія — Марієчка, Марусенька; Василь — Василько, Василечко; Зірка — Зіронька, Зірочка; дід — дідусь, дідусенько тощо. 17. Добирати слова за змістом. Наприклад: шити … плаття, писати … листа, малювати … картину, ловити ... рибу, цікава ... книжка, кольорові... олівці, солодкі... цукерки, гралися ... діти тощо. 18. Складати словосполучення. Наприклад: холодний..., зрубане..., ясний..., голубе…, щасливі... тощо. 19. Пригадати слова, які закінчуються на ок (лісок, сніжок, дубок, зубок, садок); на ка (дівчатка, хлоп'ятка, річка, думка, Оленка, зірка, казка, книжка ); починаються на ви (виносити, висипати, вилазити, вискочив, виліз, вибіг) тощо. 20. Гра "Бюро знахідок". Наприклад: Ви загубили предмет червоного кольору, круглої форми, виготовлений з гуми; ви загубили предмет — тіло жовте, дерев'яне, серце чорне, тіло мовчить, а серце говорить; ви загубили предмет сірого кольору, з двома колесами, з двома педалями та одним кермом тощо. 21. Про що можна сказати: холодний — ..., холодна — ..., холодне — ...; ясний — ясна — ясне — ...; чистий — чиста — чисте — ... тощо. 22. Гра "Як можна назвати одним словом?". Наприклад: людей, які лікують хворих; дорослих, що перевозять вантаж; дітей, які йдуть до школи; дорослих, що вчать дітей; людей, які літають у космос; дорослих, що випікають хліб; людину, що оре поле. 23. Гра "Закінчи речення". Наприклад: Тетянка пішла на прогулянку (коли?)...; Тетянці стало сумно (чому?)...; Тетянка зраділа (коли?)... . 24. Ознайомити дітей з багатозначними словами. Наприклад: голки у ялинки, у їжака, швацькі голки (чим схожі ці слова та чим відрізняються); коса, замок, ручка, лисички, ніжки тощо. 25. Гра "Радіо". Сьогодні по радіо диктор шукатиме дитину (або дорослого), яка загубилася. Він повинен описати кого-небудь із присутніх, а діти за цим описом мають визначити, хто ж загубився. Увага! Увага! Загубилася дівчинка. На ній сірий светр, червона сукня, білі колготи, гарно заплетені косички, а в них рожеві стрічки. Вона гарно співає, танцює. Хто впізнав дівчинку, що загубилася? 26. Гра "Хто швидше?" Утворити нові слова, змінюючи лише одну букву. Жук - (сук, тук, бук, гук), дуб - (душ), шум - (сум), тут - (туш), сік - (сів), лак - (люк), ніж - (ніс), ніж - (ріж), жах - (дах), жар - (дар), чай - (дай), річ - (ніч, піч). Шило - (мило), жито - (сито), жало - (сало), жати - (мати), пила - (лила), лоза - (лоша), сила - (вила), лини - (шини), шити - (лити, жити), жуки - (луки), межа - (вежа), чути - (дути), гора - (кора, нора), роса - (коса, коза). Колос - (голос), папка - (шапка, лапка), кошик - (котик), марка - (майка), кажан - (казан), життя - (шиття), зілля - (рілля), жабка - (бабка), чавун - (кавун), чабан - (кабан), чайка - (гайка, байка), ходжу - (воджу), зірка - (нірка), білка - (гілка), шишка - (мишка), діжка - (ніж). Машина - (малина), малина - (калина), козуля - (зозуля), череда - (середа), година - (родина). Створювати подібні вправи нам можуть допомогти різноманітні форми малого фольклору: потішки, загадки, лічилки, прозивалки, переплутанки тощо. Важливо тільки залежно від тексту продумати запитання мовного пошукового характеру. 1. Робота з прозивалками. Запропонуйте учневі дібрати слова, співзвучні з іменами дівчаток і хлопчиків, щоб це були прозивалки: Іван – побиван, подолян, шлободан, балабан... Сашка – кашка, квашка, сідашка, чебурашка... Толька – болька, квасолька, парасолька, бараболька... Василь – крутосил, куркусиль, _____________ , ____________ ... Микола – спина гола, робив кола, ______________ , ______________ ... Сашка-кашка Ілля - Іллюха Сашка - кашка, Ілля - Іллюха Кисла квашка, Взяв свиню за вуха. Качка дика, без'язика Волочив, волочив Загубила черевика. Та знов у бруд умочив. Пес ішов і знайшов, Взяв у зуби та й пішов. Ішов Гриць з вечорниць Петро – гарбуз Ішов Гриць з вечорниць Петро — гарбуз Через три городи, На печі загруз. Заплутався в гарбузинні, Подайте лопату Наробив він шкоди. Петра витягати. Коцюбами гнати: - Скидай, Грицю, портянці — Гарбузи латати! 2. Потішки. Намалюйте або виліпіть із пластиліну разом з дітьми поросятко точно таке, яким бачить його мама свиня. Свиня Ніла синочка хвалила: - Ой, хорошенький! Ой, гарнесенький: Ходить бочком, вушка сторчком, Хвостик гачком, ніс п'ятачком! 3. Переплутанки. Переставте разом з учнями все на свої місця. Що вийде? Їхало село біля чоловіка, Раптом з-під собаки гавкають ворота. Вискочила палиця з бабусею в руці І давай дубасити коня на чоловікові. Кінь їв сало, а чоловік овес, Кінь сів на сани, а чоловік повіз. Даху налякались, сіли на воронів. Кінь підганяв чоловіка батогом. 4. Скоромовки. Сокіл ворону не товариш. Шишки на сосні - шахи на столі. На лавочці біля дому цілий день плакала Тома. Їжачок Ти хороший, їжачок, Скинь колючий піджачок: Я тебе узяв би в руки, — Чому весь ти з колючок? (М.Лисич) Верболіз Возом віз верболіз. Верболіз не довіз. Не довіз, з воза зліз: Верболіз б'є до сліз! (М.Стельмах) 5. Лічилки. Котилося яблучко вздовж саду, Вздовж городу. Хто підніме, Той і вийде. Сірий зайчик Зірвав травичку, Поклав її на лавочку. Хто травичку візьме, Той і вийде. 6. Літературні вірші. Хороше словечко лежить недалечко - Будь ласка, сестричко, подай рукавички! Дістала з полички сестра рукавички. Знайшла і калоші, бо в брата Тимоші хороше словечко лежить недалечко. (В.Кузнецова) Про пилку і бджілку Дід Андрій продав пилку І купив собі бджілку. Дід Андрій продав бджілку І купив собі пилку. "Жи-жи-жи!" – Співала пилка. "Жу-жу-жу!"— Співала бджілка. Я ходжу, ходжу, ходжу, А грибів не знаходжу. (В.Ладижець) Сукупність вправ виконує свої функції, якщо жодна з них не є випадковою; якщо кожне із виконуваних завдань сприяє формуванню певного комунікативного вміння; якщо всі вправи цілеспрямовані: наступні спираються на попередні і дають можливість оволодіти вищим рівнем мовлення. Отже, виконанням таких вправ чи подібних, дібраних класоводом із врахуванням інтелектуальних та психологічних особливостей свого класу, можна домогтися вагомих успіхів у розвитку мовленнєвих компетентностей шестирічних першокласників. Література
1. Вашулеко М., Собко В. Підготовка майбутніх учителів до формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів / М.С. Вашулеко, В. Собко // Початкова школа. – 2011. – №6, с. 27-31. 2. Вашулеко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів / М.С. Вашулеко // Початкова школа. – 1995. – №9, с. 4-8. 3. Гамаюн С.А. Формування мовленнєвої компетентності на уроках розвитку зв’язного мовлення // Початкове навчання та виховання. – 2011, – №16-18, с. 34-42. 4. Дзюбишина-Мельник Н. Золотий колосок. Збірник фольклорних творів для роботи з дітьми у дошкільних закладах за програмою «Дитина» / Н. Дзюбишина-Мельник. – К.:Освіта, 1994. 5. Зимульдінова А.С. Дидактичний матеріал з розвитку мовлення шестирічних першокласників / А.С. Зимульдінова, Н.Ф. Скрипченко. – К., 1990. Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/ | |
| Переглядів: 2120 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |