Берегова Тамара Степанівна,
смт Іванків, Київська область
Тема: ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКІВСЬКОЮ ГРОМАДОЮ
Мета та завдання: познайомити учасників з основними компонентами тренінгу, нормувати в учасників навички ефективної взаємодії, сприяти усвідомленню учас- -иками природи виникнення конфліктів і формування гідного поводження в них, сформувати навички конструктивної взаємодії команди.
Учасники: класні керівники 5-11 класів, учителі початкової школи.
Тривалість: 90 хв.
Обладнання: папір, маркери, аркуші з незакінченими реченнями, картинки, 4 кон-верти з набором речень.
I. ВСТУП
Вправа: Ми схожі - ми різні
Ведучий пропонує об'єднатися в пари. Учасники під № 1 стають у коло, учасники з № 2 стають за ними, утворюючи зовнішнє коло. Ведучий пропонує розвернутися обличчям до учасників, які стоять у зовнішньому колі. Ведучий оголошує інструкцію: «Протягом 30 секунд учасники, які стоять одне навпроти одного, повинні сказати одне одному: “Ти схожий на мене тим, що...", “Я відрізняюсь від тебе тим, що...”. По закінченні 30 секунд на сигнал ведучого учасники внутрішнього кола продовжують стояти на місці, а учасники зовнішнього кола повинні дружно зробити крок за годинниковою стрілкою, щоб поміняти партнера, ставши навпроти наступного учасника внутрішнього кола. Протягом наступних 30 секунд учасники обмінюються думками і за сигналом ведучого продовжують рухатися по колу, поки не повернуться до первісних пар».
Обговорення:
• Чи вдалося вам дізнатися що-небудь нове про себе й ваших колег?
• Чи було виконання вправи складним?
• Чим відрізнялось би виконання вправи, якщо б одне коло утворювали вчителі, а інше - батьки наших учнів? Що б нас усіх об'єднувало?
Визначення очікувань від заняття.
Вироблення правил роботи в групі.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь для активізації уваги. «Історія про рай і пекло»
Якось один іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло. Господь погодився й відвів мудреця до великої кімнати. Посеред неї стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили й плакали голодні та нещасні люди. Люди страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках мали ложки. Але ручки цих ложок були дуже довгі-довші за руки.
«Так, це справді пекло», - сказав мудрець.
Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько така, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий самий казан з їжею, а люди, які були в кімнаті, тримали точнісінько такі самі ложки. Але люди ці були ситими, щасливими й веселими, бо годували одне одного.
«Так це ж рай!» - вигукнув мудрець.
Обговорення:
• Що відрізняло людей в різних кімнатах?
• Що допомогло людям у раю бути щасливими?
У педагогічних дискусіях про якість освіти, тенденції розвитку освітньої політики щораз частіше звучить ідея про потребу залучення батьків до діяльності школи, адже завжди школа й громада, ці взаємопов'язані й найголовніші для дитини інституції, готові йти назустріч одна одній. На жаль, останніми роками можемо констатувати зниження зацікавлення батьків не тільки школою, а й процесом виховання дитини. Тому налагодження співпраці школи з батьками вкрай актуальне на сьогодні. Така співпраця принесе найбільше плодів для учня. Тільки за умови тісної співпраці батьків, школи й громади виростає моральна, національно свідома особистість із глибокими знаннями й потрібними практичними навичками, здатна обстоювати свої переконання і, зрештою, власну гідність. Дуже часто педагоги нарікають, що батьки перестали цікавитися школою. Іноді причина байдужості криється в самій школі, яка не вміє співпрацювати з батьками. Будь-яка співпраця ґрунтується на комунікації. Діалог із батьками належить до зовнішньої комунікації. Через діалог сторони висловлюють власні інтереси, з'ясовують очікування одне одного, зрештою, методом угоди чи консенсусу знаходять порозуміння.
• Що ж заважає знайти порозуміння?
Вправа «Керування машинкою»
«Машинкою» керує її «господар». Його завдання-говорити їй, що робити, дбайливо ставитися до неї. У свою чергу «машинка» має уважно слухати свого «господаря» та чітко виконувати всі його вказівки.
Обираються пари, проводиться розподіл ролей - «машинка» і «господар» (пізніше буде обмін ними). Кожне зіткнення з предметами - помилка. Виграє той, чия «машинка» без аварій пройде весь шлях перешкод.
У приміщенні хаотично ставлять стільці. Кожна пара по черзі стає одна навпроти одної. «Машині» зав'язують очі. Питання для обговорення:
• Як ви вважаєте, хто виявився найкращим «господарем» для «машинки»? Чому? (У ході обговорення учасники називають того, хто, на думку багатьох, краще за всіх провів свою «машинку» по дорозі.)
• Яка риса допомогла виконати це завдання? (Вміння слухати, орієнтуватися в просторі, взаєморозуміння.)
Вправа «Мальованки»
Тренер пропонує учасникам утворити пари й розрахуватися на «перший - другий» Перші номери виходять з кімнати. Другі номери залишаються, одержують аркуші наперу формату А4 і слухають інструкцію:
• Протягом двох хвилин ви повинні намалювати будинок. Ви будете тримати в руці олівець. Ваш партнер через хвилину повернеться в аудиторію й допоможе вам поклавши свою руку на вашу, у якій ви тримаєте олівець. Розмовляти не дозволяється. За моєю командою ви почнете втілювати задумане в життя.
Далі тренер виходить з аудиторії й проводить нараду для других номерів:
• Протягом двох хвилин ви повинні намалювати дерево. Ваш партнер буде тримати в руці пензель. Ви, коли зайдете в аудиторію, покладете свою руку на руку з олівцем партнера. Говорити не дозволяється. За моєю командою ви починаєте втілювати задумане в життя. Після цього тренер просить утворити пари «перший-другий».
Після закінчення часу пари демонструють свої малюнки.
Обговорення:
• чи комфортно вам було малювати в парі?
• Що почували перші номери? А що - другі?
• Ті, хто відчував на собі тиск, а можливо, й агресію, як ви почували себе під час гри?
- Для чого ми проводили цю вправу?
Вправа«Руки»
Ведучий просить з'єднати долоні рук на рівні грудей, а потім натиснути правою рукою на ліву. З досвіду проведення цієї вправи відомо, що ліва рука несвідомо починає опір, хоча такої інструкції або демонстрації таких дій ведучим не проводиться.
Обговорення:
• У відповідь на тиск ми підсвідомо починаємо чинити опір, тобто будь-яка исехтива породжує відсіч.
• Якщо педагог налаштований недружелюбно, це відчутно й батьками неусвідомлено вживаються заходи захисту.
Вправа «Плітка»
Шість учасників виходять з аудиторії. Сьомому демонструють картинку, яку він повинен уважно розглянути й зміст якої повинен запам'ятати. Після цього учасники, що перебували за дверима, по одному заходять в аудиторію, їхнє завдання - уважно вислухати сьомого учасника, що розповість про зміст картинки і якомога точніше переказати цей зміст наступному учасникові. Останні два гравці повинні намалювати на аркуші інформацію, яку почули. Усім іншим учасникам дається завдання мовчки спостерігати за перебігом вправи, запам'ятовувати або записувати всі подробиці, щоб бути готовими аналізувати їх після завершення.
Обговорення:
• Що відбувалося з інформацією, яка передавалася учасниками, під час виконання вправи?
• Чи змінилася інформація у фіналі?
• Чому це відбулося?
• Чому інформація спотворювалася?
• Які фактори впливали на процес передачі інформації?
• Чи відчували ви відповідальність за вірогідність інформації, переданої вами?
• До чого може призвести така ситуація в реальному житті?
Вправа «Фотографія» (альтернативна або якщо вистачить часу)
Ведучий пропонує учасникам об'єднатись у дві групи. Одна група виходить з кімнати. Учасникам другої групи ведучий показує зображення незнайомого чоловіка, каже, що це злодій, і просить скласти характеристику його зовнішності. Інша група учасників отримує те саме зображення й завдання, але про людину сказано, що це молодий вчений.
Обговорення:
• Насправді цю людину ви зовсім не знаєте, але мені вдалося налаштувати вас так, як я хотіла. Ми причепили «ярлики», не уявляючи, хто насправді ця людина. Наші негативні установки можуть завадити встановити добрі відносини. Остаточне уявлення про людину можна сформувати з урахуванням власного досвіду спілкування з нею. Умійте бачити в людині позитивні якості й у стосунках опиратися саме на них.
Вправа«Побачення»
Тренер об'єднує учасників у чотири групи, роздає кожній групі конверти з набором окремих речень, які потрібно розташувати послідовно, керуючись логікою, щоб вийшло змістовне оповідання. Потім представник кожної групи презентує результат.
Картки з реченнями:
• Його серце тьохнуло.
• Було вже пізно.
• Десь загавкав пес.
• Місяць-немов великий апельсин.
• Потяг рушив.
• Чи має щось сенс у цьому житті?
• Він узяв її за руку.
• Почулося скреготання заліза.
• Він поглянув на неї.
• Пролунав постріл.
• Він зрозумів, що тільки вона могла зробити його щасливим.
• Її очі були заплющені.
• Ця зустріч остання.
• Легкий вітерець доносив схвильований шепіт.
Обговорення:
Зазвичай звучить питання: «А як же правильно звучить оповідання?» Люди звикли діяти стереотипно, оглядаючись на кимось придумані канони. Тут немає правильної та неправильної відповіді. У кожного вийшло своє оповідання, і кожний може пояснити логіку його побудови. Ми вчимося ставати на бік іншого й поважати думку іншого, адже вони мають право на існування.
Вправа «Якості й уміння, необхідні для ефективного спілкування»
Кожен з учасників протягом 5 хвилин складає список якостей і вмінь, що, на їхню думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводиться дискусія, мета якої є складання узагальненого списку якостей (записується на плакаті). Кожен учасник групи може порівняти, наскільки список, складений кожним індивідуально, відрізняєте від загального.
III. РЕФЛЕКСІЯ, ПІДСУМОК
Вправа «Автобусна зупинка»
На 4 стінах кімнати ведучий вішає аркуші, вгорі яких написано незакінчені речення:
• «З цієї хвилини я буду...»
• «Дякую...»
• «Найважливіше - це...»
• «Сьогодні я зробив відкриття, що...» тощо.
Усі учасники діляться на 4 групи й рушають у подорож за цими зупинкам. За 2-і хвилини перебування на кожній зупинці пишуть продовження незакінченого речення. Наприкінці відбувається загальне обговорення.
|
