Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Формування здоров'язберігаючої компетентності першокласників
| Єфіменко Олена Олександрівна, вчитель початкових класів Уманський НВК «Загальноосвітня школа – інтернат І–ІІ ступенів імені Ю.О.Гагаріна – педагогічний ліцей» Формування здоров'язберігаючої компетентності першокласників Багато педагогів стверджують, що нинішні діти змінилися, причому не на краще. Але, напевне, вони забувають, що суттєво змінився світ, у якому ми живемо. Останніми роками до школи приходять зовсім інші діти. Вони дуже різні, однак їх об'єднує допитливість, бажання пізнавати нове, вразливість, відвертість, довірливість. Сучасні першокласники комунікабельніші, практичніші, менш боязкі і, разом з тим, конфліктніші, ніж їхні попередники, не мають навичок спільної роботи. На жаль, часто до школи приходять діти, «перевантажені» зовнішньою мотивацією, з неадекватною самооцінкою, підвищено збудливі. Багатьом молодшим школярам властива агресивність (причина — страх бути ображеним), запальність, гарячкуватість. Пасивність поведінки маленьких учнів наразі досить часто пояснюється малим досвідом спілкування, невмінням звертатися до дорослого, побоюванням отримати його негативну оцінку. Першокласниками тепер стають діти в шестирічному віці. І вони, якою б спрощеною не була навчальна програма, можуть опинитись у стані психоемоційної напруженості через фізичну непідготовленість до пропонованого навчального навантаження, завищених очікувань з боку батьків, негативної оцінки вчителя, мимовільно вираженої в неконтрольованій репліці або неусвідомлюваному погляді. За своїми психічними особливостями діти шести років різко відрізняються від інших учнів. Дуже активні, допитливі, вони потребують особливої уваги, детального вивчення вікових особливостей. Особливу увагу слід приділити правильному дозуванню навантаження. Шестилітки набагато швидше втомлюються, ніж семилітні діти. Вони втомлюються просто від тривалого сидіння за партою, навіть якщо при цьому немає особливого розумового навантаження. Якщо ж таке навантаження є, утома стає ще більш помітною. Це пов'язано з віковими особливостями роботи центральної нервової системи. Тому для шестиліток і встановлено 35-хвилинний урок із двома фізкультпаузами, які бажано проводити на 10-й та 20-й хвилинах уроку. Розкладом дня передбачено також динамічну паузу, котра дає змогу задовольнити потребу дитячого організму в активному русі. Протягом уроку обов'язково слід проводити динамічні паузи. У дослідженнях зі шкільної гігієни пропонується такий варіант: 3 хв. після 12—15 хв. уроку і 2 хв. — десь після 20 хв. Однак це лише один із можливих підходів. Треба вчасно помічати спад інтересу, працездатності дітей, враховувати провідну діяльність на уроці, не переривати фізкультурними вправами незавершену роботу. Безумовно, чим більше статичне навантаження, тим частіше й активніше треба робити фізкультурні вправи, а на деяких уроках (праці, ознайомлення з навколишнім, музики і ритміки) сам процес навчання передбачає достатню рухливість. Звернемо увагу й на коефіцієнт корисності фізкультхвилинок. Наприклад, недоцільно використовувати віршування під час виконання дітьми вправ, бо для них стає важливою не точність і сила рухів, а гучність вимови, до того ж збивається ритм дихання. Для забезпечення ритму промовляти може вчитель. У фізкультурних паузах треба протягом дня цілеспрямовано навантажувати й розслабляти різні групи м'язів дітей, особливо плечей, спини, тазостегнових суглобів; обов'язково слід давати відпочинок очам, практикувати імпровізацію рухів під музику, пропонувати дітям відтворити типові рухи звірят. Виходячи з аналізу уроків із різних предметів, можна порадити в перші місяці навчання розпочинати кожний урок організаційним мобілізуючим вступом. Наприклад: Вже дзвінок нам дав сигнал, Працювати час настав! Тож і ти часу не гай, Працювати починай. * * * Нас чекають швидкі ракети для прогулянок на планети. На будь-яку ми полетимо! Але в грі один секрет: хто спізнився — той без місця залишився. * * * Дзвоник всім нам дав наказ – До роботи швидше в клас. Попрацюєм всі старанно, Щоб пройшов урок наш гарно. * * * Встаньте, діти, всі рівненько, Посміхніться всі гарненько. Посміхніться ви до мене, Посміхніться і до себе. Привітайтесь: «Добрий день!» ЗАКІНЧЕННЯ УРОКУ Всі ви діти – молодці, гарно працювали! Але дзвоник пролунав, він мені і вам сказав, Що урок вже час кінчати, треба йти відпочивати. * * * Ось закінчено урок, І дзвенить для вас дзвінок! Працювали добре, друзі. Відпочиньте по заслузі! * * * Вже пора урок нам закривати, Просимо тільки не забувати: Кожного дня і кожну хвилину Математику добре пам’ятати! * * * ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ За новими санітарними правилами та нормами, у початковій школі щільність навчальної роботи учнів на уроках за основними предметами не повинна перевищувати 80 %. У час, що залишився, — щодня 30—45 хвилин — повинні проводитись фізкультхвилинки. Їхня мета — не зняття втоми або напруження у дитини, а профілактика стомлення, порушення постави, зору. РИТМІЧНІ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ Ритмічні фізкультхвилинки — це будь-які добре відомі вправи, які виконуються під супровід музики або текст вірша. Малюки люблять ритмічні рухи під музику, до того ж у них ще немає відчуття сором'язливості. Важливо навчити дітей кількох нескладних рухів і їхніх комбінацій, щоб вони могли порухатися самостійно. Для цього вчителю потрібно продумати проведення кількох музичних пауз на уроках і на перервах упродовж навчального дня. Сірий зайчик тихо спав, Навіть пісню не співав. Та нарешті стрепенувся В різні боки повернувся. Став смачненько потягатись, Та гарненько умиватись. Порозчісував він вуса, Довгі, довгі, русі, русі. Зуби й кігті нагострив Й до комірочки побрів. Став він мишку чатувати, І добро оберігати. Й ми, як котик, відпочили І за парти тихо сіли. ДИХАЛЬНІ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ Такі фізкультхвилинки краще проводити під музичний супровід. В.М.Бехтерєв довів, що під час слухання спокійної музики дихання людини стає глибоким і рівномірним, а гармонійне співзвуччя уповільнює пульсацію крові. «М'яч». Уявіть, що у вас в руках м'яч. Зробіть глибокий вдих і виконайте команду «М'яч пробитий» — зі звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легенів, одночасно показуючи руками, як зменшується м'яч. До дихальних вправ належать і різні звуконаслідування. «Машинка». Робота губ, гудіння губами, тріск — чим противніше, тим краще (на усмішці м'язи розтягуються). «Ракета». На різні склади з рухом рук, «ушу, уше, уши» — згладжувати регістр — опора на дихання, «у» — вниз вдих якнайнижче і до самого верху — ультразвука. ЗОРОВІ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ Вправи, регулярне тренування очей дуже важливі для збереження і поліпшення зору, профілактики короткозорості та інших захворювань очей. Щоб зняти напруженість в очах, необхідно: • кожні 1—2 години переключити зір: дивитися вдалину 5—10 хвилин; • заплющити очі для відпочинку на 1—2 хвилини; • виконати 4—5 простих вправ, що залучають до роботи великі групи м'язів. Масаж очей. Хороший вплив на циркуляцію крові і на нерви має погладжування заплющених очей, вібрація, натискання, масаж долонею і легка розминка. Найпоширеніший спосіб масажу двома пальцями — вказівним і середнім — у вигляді вісімкоподібного руху. Нижнім краєм ока рух до носа, верхнім краєм ока — над бровами. Такий рух повторюється 8—16 разів. Оченята роблять вправи: Вліво, вправо, вліво, вправо. Потім вгору, потім вниз Оченятами дивись! Широко відкрию очі, Роздивлюсь усе охоче. отім мружусь наче киця, заплющую очиці! А тепер нове завдання - Оченятам тренування: Раз - дивлюсь у далечінь, Два - в долоньці відпочинь. ПАЛЬЧИКОВІ ВПРАВИ Перед тим як що-небудь малювати або писати в зошиті, рекомендується виконувати пальчикову гімнастику, готувати руки до роботи. Учитель показує вправу та декламує. Пальці рук стискаються і розтискаються Раз, два, три, чотири - Ми писати захотіли. П'ять, шість, сім, вісім - Зараз ми усе напишем. РЕЛАКСАЦІЙНА ПАУЗА Звучить аудіозапис голосів пташок - Мандруємо ми далі. Нелегка дорога наша. Мабуть, треба відпочити. Голівки на парти схилимо, оченята всі закриємо… А навколо ліс, багато квітів, метелики яскраві літають над квітами, голосно щебечуть пташки, а сонечко своїми промінчиками лагідно зігріває все навколо. Відкривайте, діти, Очі. Скажіть. Будь ласка. Як одним словом назвати те. Що ми побачили у лісі? Звучить магнітофонний запис із дзюрчанням води - А тепер, дітки, схиліть голівки на парти і заплющте оченята… Ми підійшли до озера… водичка у ньому чистенька, мов скло. На озері плавають лебідь з лебідкою. А біля них – маленькі лебедята. Ми придивилися і побачили, що вони не просто плавають, а танцюють на воді поміж білого латаття. Яке це рідкісне за своєю красою видовище… піднімайте голівки. Продовжуємо працювати. Отже, сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, учити культури здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок. Такий підхід до сучасного уроку зобов’язує вчителя бути взірцем здорової людини. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гребенькова Л.О. Довідник класного керівника. 1-4 класи. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 192 с. 2. Дидактична гра – дійовий засіб активізації пізнавальної активності учнів. /Початкове навчання . - 2005р. - № 16-18. – с. 23. 3. Дидактичні ігри, як засіб адаптації 6-річної дитини до навчання в школі. /Початкове навчання. - 2005р. - № 16-18. – с. 56-58 4. Кантор Л. Пізнаємо. Навчаємось. Відпочиваємо . / Початкова школа. – 2005.- №5 5. Лісович О. Сучасні діти… які вони? /Початкова освіта. – 2005р. - № 15. 6. Методичні рекомендації та орієнтовні розробки уроків. Творча скарбничка. Книга для вчителя. /Автор – упорядник Іваниця Г.А. –Вінниця.: -2008.–84 с. 7. Петраускас О. Ще раз про фізкультхвилинки. / Початкова освіта. – 2005. - № 46. с. 10 -14. 8. Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 1-4 класів. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 208 с. – (Школа класного керівника). 9. Творча скарбничка. Книга для вчителя. / Автор – упорядник Іваниця Г.А. Вінниця.: -2007. - 118 с. 10. Фізкультхвилинки у початковій школі. 2-ге вид., зі змін. та доповн. /Упор.: Т.В. Решетуха, Т.Б. Ухіна, О.В. Лабащук. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 128 с. Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/ | |
| Переглядів: 3002 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |