|
Готовність №1!
Сучасна початкова школа приймає «підготовлених дітей»… Незабаром у перший клас!!! Готуєтеся??? Удосконалюєтеся в читанні, рахунку й листі? Парадоксально, але навіть ерудований, що швидко вміє читати дитина, що освоїла рахунок і лист, може зазнавати величезних труднощів на заняттях! Недарма професійні психологи відзначають октябрьско-ноябрьскую спалах обігів батьків первоклашек з питаннями шкільної дезадаптации. У чому ж основна причина дискомфорту й неуспішності деяких учнів?
Готов сани влітку…
Процес підготовки майбутнього учня починається задовго до початку дійсних вересневих занять. Практично кожна школа висуває ряд певних вимог стосовно старшого дошкільника, що готується до навчання. Педагогічний підхід до питання готовності майбутнього школяра наступний. Дитина для успішного навчання повинен до першого вересня мати великий набір знань, умінь і навичок. Під час співбесіди або «вступного випробування» педагоги початкових класів екзаменують майбутніх школярів. Чи знає маля професію своїх батьків, місто й країну, у яких живе, пора року, коли обпадають листи й багато чого іншого. Чи вміє читати й становити розповідь по картинці, складати, віднімати й писати? Якщо вміє читати й писати, то наскільки добре розвинений ця навичка? Щоб гідно витримати вступні випробування, потрібно дуже добре підготовлена «база» знань. У цей час дуже поширені підготовчі річні, а в деяких школах і дворічні, підготовчі групи. Відвідуючи таку «маленьку школу», маля готується до вступних іспитів. Природно, якщо ви хочете, щоб маля вчилося в гарній школі, варто записатися й відвідувати підготовчі заняття. Розвиваючі заняття з дошколятами необхідні, але не достатні для благополучного старту! Лише сполучення психологічної готовності й набору великих знань, умінь і навичок дозволить першокласникові успішно освоювати ази науки. Психологічна складова готовності до навчання не виникає спонтанно або раптово. Вона народжується як закономірний етап інтелектуального, емоційного й вольового розвитку. Тому нарівні із заняттями читанням, листом, малюванням, рахунком і т.д., батькам і майбутнім первоклашкам варто зайнятися розвитком різних сторін психологічної готовності до школи. І як говоритися в прислів'ї: «Готов сани влітку…», починати заняття коштує не в липні-серпні, а задовго до першого вересня. Адже цей шлях довгий і вимагає систематичних занять сребенком.
Нова система відносин
Школа, уроки, оцінки, відносини із учителем і однокласниками, домашні завдання й багато чого іншого, - все це формує особливу, нову, незвичну систему відносин дитини й навколишніх
У житті дитини з'являється новий дорослий – учитель. Це не мама й не вихователька дитячого садка. Учитель займає позицію провідного, головного, тоді як учневі необхідно зайняти позицію що навчається й веденого. Педагог пред'являє ряд вимог до первоклашкам: строго стежить за виконанням запропонованих навчальних завдань, просить постійної уваги й посидючості, оцінює досягнення учнів. Але дошкільник звик до інших відносин з дорослими. Мама й тато приймають своє маля таким, який він є, взаємини дитини й батьків будуються не на оцінках. Звичайно, модель «вчитель-учень» не є абсолютно незнайомою для майбутнього першокласника, діти, що відвідують дошкільні освітні установи, поступово перебудовуються й звикають до нової системи відносин. Для того щоб дитині було цікаво й комфортно в школі, щоб уроки стали захоплюючими, а навчання результативним, дошкільник повинен вирости, перейти на новий рівень можливостей, у нього повинні з'явитися нові потреби, які він зможе реалізувати в «навчальної ситуації». Психологічна готовність до школи – це готовність дитини до нової системи відносин, до всім її компонентам
Основні «інгредієнти» психологічної готовності до школи
Великий нехочуха, або чому моя дитина не хоче йти в школу?
Причин, через які вчорашній дошкільник не хоче вчитися в школі, може бути безліч. Соромливий занадто дитина може зазнавати труднощів у навчанні або, навпаки, обуревает почуттям суперництва, стомлюва швидко або гіперактивний, дитина з погано розвитий тонкою моторикою або із затримкою мовного розвитку… список продовжувати можна нескінченно. Але, як це ні дивно, у більшості випадків «небажання» відвідувати школу дитина споконвічно не хоче йти вчитися, тому що психологічно мало для цього заняття. Приблизно до 7 років у нормально, що розвивається дитини, виникає бажання дізнаватися щось нове, учитися, осягати глибини невідомого. Зараз дуже часто можна зустріти за партою 5-6-льоток, найчастіше на цьому місці виявляються хлопчики, чиї батьки завчасно намагаються збільшити в майбутньому число можливих спроб надходження у ВУЗ. Бувають такі випадки, коли в ранньому й дошкільному віці дитина швидко розвивається, що підштовхує батьків записувати дитини в школу раніше. Кожний батько знає, розуміє й почуває своєї дитини краще будь-якого педагога й психолога. Тому саме батько може приймати остаточне рішення, залишатися ще на рік у дитячому садку або будинку з мамою, татом або прабатьками, або ж надходити в початкову школу. |
