Каталог статей

Гра-подорож «Серед урочища грибного»

Мета: навчити дітей розрізняти гриби їстівні від отруйних;

розвивати уважність, спостережливість, допитливість;

ознайомити з незнайомими видами грибів;

виховувати любов до природи.

Обладнання: малюнки грибів.

Хід гри.

Учитель. Любі діти! Щоб довідатись, про що піде розмова на нашій вікторині, нам необхідно відгадати загадку.

В теплий дощик народився,

Парасолькою накрився.

Може б, з лісу пострибав,

Якби другу ногу мав. (Гриб)

Давайте помандруємо в осінній ліс. Коли ви входите до нього, одразу відчуваєте запах грибів і починаєте укажніше дивитися під ноги, шукаючи саме їх. А звідки вони з ‘являються? Тривалий час правильної відповіді на це запитання не було, і це породжувало різні забобони. Наприклад, вважалось, що раптова і рясна поява грибів на одному місці викликається ударом блискавки у землю або рясною росою. Деякі гриби виростають, утворюючи правильне коло, у центрі якого висихає трава. "Відьмачими кільцями” називали їх у давнину. Німці вважали, що у цих місцях танцювали відьми, скандинави — ознакою зачарованих скарбів, а голландці — місцем, де чорти збивали масло.

Зараз ми помандруємо разом з вами грибами стежинами.

Учень. Я — гриб боровик,

Маскуватись звик.

Мусиш ліс обійти,

Щоб мене знайти.

А кому знайти удасться,

Знай, тому всміхнулось щастя.

Бо смачнішого нема

Між грибами усіма.

Хто не вміє нас шукати,

Тим адресу можу дати.

Ми і в лісі, й на галяві,

Корінь білий, верх смаглявий.

Учень. По-нашому я печериця,

А по-французьки — шампіньйон.

Хоч куцохвоста, блідолиця,

Але витримую фасон.

Засмажте мене в сметані,

Й куди тому боровику.

Мене шукайте на світанні

У лісі, в полі, у садку.

Учень. Я — сироїжка, біла ніжка.

У різний колір чепурюсь.

Така тендітна, така я ніжна.

Хоча кришусь, хоча тендітна.

А кажуть дуже апетитна.

Хто куштував хоч раз мене,

Забачить в лісі й не мине.

Учень. Ми лисички, жовті личка,

Ростом зовсім невеличкі.

Не червиві, дуже чисті.

Не ховаємося в листі.

Хто на слід наш натрапляє,

Повен кошик назбирає.

Ростемо ж не поодинці,

Нас шукайте у низинці.

Учень. Я — рижик, сурмлю в ріжок,

Корінець дірчастий.

На мені капелюшок

Червоно-смугастий.

Не боюся я дощу,

Кожну крапелиночку

Через себе пропущу,

Ніби через лієчку.

Обійдіть все царство грибне,

Хто ще здатний на подібне?

Учень. Ми опеньки, ніжки тоненькі,

Шиї мов цівки, круглі голівки.

А як більші підростаєм,

Парасольки розкриваєм.

Учень. Я — мухомор, я людомор,

Червоний, наче помідор.

Кашкет цяцькований, розлогий,

А сам стрункий і довгоногий.

Серед урочища грибного

Не знайдеш красеня такого.

Та я отруйний, пам'ятай,

Мене побачиш — обминай!

Учитель. Як ви знаєте, гриби є їстівні й отруйні. Але слід пам'ятати, що коли ми в лісі зустрічаємо отруйного гриба, то не слід його зривати чи збивати ногою, тому що для людей він отруйний, а для лісових звірів він, як ліки від хвороби.

Їстівні гриби: опеньок, дощовик, рижик, шампіньйон, білий боровик, підберезовик, білий дубовик, масльонок, гриб-парасолька, лисичка та сироїжка.

Отруйні гриби: бліда поганка, мухомор, несправжні опеньки, дощовик несправжній,  лисичка несправжня, чортів гриб, шампіньйон ядовитий.

А зараз, діти, ми повідгадуєм з вами загадки, але якщо відгадкою є їстівний гриб, то ви хлопайте в долоні, а якщо отруйний – гучно топайте ніжками. Зрозуміли? Вирушаємо в мандрівку…

Учень. Я — стрункий і довгоногий.

Кашкет в цятках ще й розлогий.

Серед урочища грибного

Не знайдеш красеня такого.

Та я отруйний — пам’ятай,

Мене побачиш — обминай! (Мухомор)

Учень. Побачать мене –

Зразу чорта згадають,

І шляхом десятим

Скоріш обминають. (Чортів гриб)

Учень. Моїй назві ти віри не йми,

І як знайдеш — відразу звари. (Сироїжка)

Учень. Від грибників ховатись звик

Під глицю хитрий … (Боровик)

Учень. Червонувато-жовта шляпа,

Червонувато-жовта ніжка.

Хоч я рудий, та мене трішки

Кохає ніжна сироїжка. (Рижик)

Учень. Ми ростемо там, де глиця,

Полюбляєм запах живиці,

Під соснові лізем шишки,

Жовто-бурі носим стрижки. (Маслюки)

Учитель. Наша мандрівка грибним лісом збігла до кінця. Я сподіваюся, що ви були уважними, спостережливим, і коли підете до осіннього лісу по гриби, то неодмінно використаєте ті знання, які ви отримали під час нашої подорожі до грибного урочища. До нових зустрічей.