Каталог статей

Гра-вікторина «Що? Де? Коли?»

Необхідні атрибути гри:

—   столи та стільці для команд та ведучого  (в окремих випадках можна користуватися простими туристськими килимками);

— олівці та папір для учасників; — палички для жеребкування;

— конверти із запитаннями;

—  гітара для «музичних пауз»;

— секундомір;

— приз для команди, яка переможе у грі.

Місцем проведення гри може бути зал, простора кімната або просто затишна галявина. Довкола ведучого розташовуються команди (по 5—6 осіб в кожній, але про кількість гравців можна домовитися окремо). Для ведення протоколу гри поруч з ведучим знаходиться секретар. Перед ведучим розміщена пачка конвертів з листами-запитаннями від уявних дописувачів-уболівальників. Кількість запитань повинна бути кратною числу команд, що беруть участь у грі. Наприклад, якщо команд 5, то запитань може бути 10, 15, 20 і т. д.

Капітани команд жеребкуванням визначають, якій з команд починати гру. Після цього з пачки конвертів капітан першої шістки, тобто тієї команди, що розпочинає гру, витягує один лист з запитанням.

Ведучий пропонує всім зайняти свої місця, припинити розмови та зосередитися; він зачитує лист-запитання. Після цього всі команди починають тихо обговорювати лист та шукати правильну відповідь. Після закінчення часу, що був відведений на обговорення (1—1,5 хв), капітан команди призначає гравця, який буде відповідати. У разі правильної відповіді команді номер 1 нараховується перше очко. За стрілкою годинника гру продовжує команда номер 2 і т. д. У разі неправильної відповіді друга команда за годинниковою стрілкою може дати варіант своєї відповіді, далі третя команда і т. д., доки якась із команд не дасть правильної відповіді і не одержить своє очко. Лише тоді, коли варіанти відповідей усіх команд будуть неправильними, ведучий каже відповідь, а призове очко вважається нерозіграним. У будь-якому випадку гру продовжує команда номер 2. Після першого кола запитань, тобто, коли кожна з команд мала змогу починати роботу над одним із запитань першою, оголошується «музична пауза», тоді з номером художньої самодіяльності або з піснею під гітару виступає хтось із дітей або педагогів.

Гра-вікторина вважається закінченою, коли всі листи вичерпуються, а кожна з груп-учасниць мала змогу починати коло однакову кількість разів. Проте при великій кількості команд (5, б, 7...) недоцільно, гадаємо, робити більше, ніж 3 кола гри. Гра повинна бути динамічною й проводитись за 1,5—2 години.

Переможцем гри стає команда, що набрала найбільшу кількість очок.

Зразки запитань (Запитання, що «надійшли» в листах, зачитує ведучий):

1. Лист    надійшов    від    відомого    народного    цілителя    з    села    Тихого Миргородського району Полтавської області Матвія Севериновича Насінченка, давнього любителя і шанувальника нашої гри. Ось що він пише:

«В давнину, а в деяких місцях і до цього часу, під час обряду сватання дівчина, відмовляючи парубкові, підносила йому гарбуза. Що крім відмови, це мало означати? Чому з усієї городини підносили саме гарбуз?»

Відповідь: У насінні та м'якоті гарбуза містяться заспокійливі речовини. З давніх-давен відвар гарбузового насіння та м'якоті використовувася в народній медицині як транквілізуючий (заспокійливий) засіб. Тож дівчина, повідомляючи хлопцеві про відмову, ніби хотіла сказати йому в такий спосіб заспокійливі слова.

2. Лист надійшов  від відомого мандрівника  з  міста Харкова пана Бориса Ведмеденка. Він пише:

«Один пілот запевняв своїх колег, з якими працював в екваторіальній Африці, що на своєму літаку він зумів більш, ніж на двадцять кілометрів наблизитися до центру Землі. Чи може таке бути, адже відомо, що найглибша шахта світу не сягає й 15 км глибини?»

Відповідь: Оскільки Земля має форму кулі, що сплюснута до полюсів, точки земної поверхні біля полюсу знаходяться ближче до центру Землі більше, ніж на 20 км порівняно з екваторіальними. Значить, колись цей пілот здійснював свої польоти і над полюсом.

3. Проти  нашого  клубу  грає  капітан далекого  плавання  з  Одеси Дмитро Чорноморський.

«Колись, — пише капітан, — до нас на корабель прийшов найматися новий молодий матрос. На моє запитання: «Чи брали Ви участь в далеких морських плаваннях?» — він відповів: «Так, наш океанський лайнер вийшов з гавані лондонського порту і кинув якір біля берегів Саргасового моря». «Молодий чоловіче, у Вашій відповіді є дві суттєві неточності», — сказав йому я. Які саме неточності?

Відповідь: Лондон не може приймати океанські судна, оскільки стоїть не на морі. Саргасове море — єдине в світі, яке не має берегів.

4. Запитання від учениці другого класу середньої школи №151 міста Києва Оксанки Добридень:

«31 грудня 1994 року наша родина отримала телеграму, в якій родичі поздоровляли нас з Новим роком. На телеграмі стояла дата відправлення — 1 січня 1995 року». Як таке могло статися? Звідки могли надіслати таку телеграму? Можливо, сталася помилка?»

Відповідь: «Годинні пояси розміщуються зі Сходу на Захід. Така телеграма могла надійти до Києва з будь-якого міста, розташованого в іншому годинному поясі на Схід від Києва».

5. Нам пише пенсіонерка з села Старі Осокори Києво-Святошинського району пані Ганна Іванівна Пампушка:

«Що це таке, діти? Вона зупиняє кров, виховує й годує, хоч її всі і бояться». Відповідь: Кропива.

6. Проти клубу знавців грає історик, знавець античного світу Петро Юхимович Шершень з міста Давньоримська-Подільського. Він пише:

«На давньоримських паперових грошах стоять такі позначення їх цінності: С, D, X, М, L розставте, будь ласка, банкноти в порядку зростання їх номіналу. Чи можете ви сказати, яка з цих купюр фальшива?»

Відповідь: X — 10, L — 50, С — 100, D — 500, М — 1000.

Але всі банкноти — фальшиві. У Давньому Римі не було паперових грошей. У той час папір ще не був винайдений.

7. Проти нашого клубу грає 120-річний мешканець Києва, один з найстаріших жителів України Павло Петрович Безсмертний. Він згадує:

«У 1892 році я запропонував своїй коханій дівчині проїхатися новою дивиною. Причому, ця нова дивина вперше з'явилася саме в Києві. Що це була за дивина, панове?»

Відповідь: Це був електричний трамвай, який вперше з'явився в Росії у Києві в 1892 році. До речі, це був другий трамвайний маршрут у Європі.

8. Лист надійшов від мисливця-промисловика з Вінниці Кузьми Андрійовича Стріленка. Він пише:

«Геологи однієї з експедицій в одному районі натрапили на розсип діамантів. Проте, це відкриття зовсім не зацікавило геологів. До місця знахідки геологів негайно був викликаний слідчий прокуратури та загін міліції. Чому?»

Відповідь: Діамант — це не природний матеріал, він є не чим іншим, як відшліфованим, огранованим алмазом. Тому такі «розсипи» могла зробити тільки людина.

10. Лист надійшов з далекого Китаю. Його написав учитель української мови з міста Нанкіна Сиджу Начекінь. В його листі міститься така китайська загадка:

Через тебе я побив себе,

Через мене я побив тебе,

Убив тебе,

Та кров текла моя.

Відповідь: Комар.

11. Усі ви прекрасно знаєте український фольклор, зокрема пісні, пов'язані із релігійними   святами.   Саме   цього  торкається  одне  з  наших  запитань.   Його надіслала Оксана Панченко з Житомирщини.

«В одній із старовинних коляд співається так:

Бо прийдуть до тебе

Три празники в гості —

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

А той перший празник —

Рождество Христове.

А той другий празник —

Святого Василя.

А той третій празник —

святе Водохреща.

На які дати припадають ці свята?

Відповідь: Різдво Христове — 7 січня. Святого Василя — 14 січня. Святе Водохреща — 19 січня.

12.  Лист надійшов від мистецтвознавця з Тернополя Юхима Юхимовича.

«На одній з виставок образотворчого мистецтва в розділі «Мистецтво авангарду» експонувалася дуже стара картина квадратної форми, на якій нічого крім чорного полотна, не можна було розгледіти. Учні 9-го класу, що прийшли відвідати виставку, дуже дивувалися, чому цю картину реставрувати не треба і назвали ім'я художника та назву картини... Повторіть, що сказав юний мистецтвознавець».

Відповідь: Казимир Малевич «Чорний квадрат».

13.  Лист прийшов з села Зачароване Чернігівської області. Написала його вчителька української мови та літератури Олександра Петрівна Величко.

«Шановні знавці, — пише вона, — яка річка, не зважаючи на те, що є лівою притокою,   в прадавні часи була назвала правою і називається так досі?» Відповідь: Десна (на мові наших пращурів «права»).

14.  Запитання надіслали школярі середньої школи села Велика Британка, що на Волині. Школярі пишуть:

«Наприкінці 19 сторіччя в одному з портових міст Англії під час спортивних змагань один з підприємців, який займався виготовленням спорядження для рибалок, запропонував свої послуги спортсменам і суддям тоді, коли виникла сумнівна і суперечлива ситуація. Що саме сталося?»

Відповідь: Так на футбольних воротах вперше з'явилася риболовецька сітка.

16.  Лист від славетного письменника Юхима Безодні:

«В античні часи вчителі, які навчали своїх учнів письму, рекомендували частіше змінювати свій стиль, аби писати краще. Чого стосувалася ця порада?»

Відповідь: Стиль — спеціально загострена паличка для письма на глиняних дошках.

17.  Лист надійшов від ветерана праці Опанаса Даниловича Щогли з міста Херсона. Він пише:

«Одного разу у херсонському порту зупинилося чотири судна: фелюга, джонка, струг та каравела. А тепер допоможіть знайти свої кораблі росіянину, греку, іспанцю та китайцю».

Відповідь: Каравела — Іспанія. Струг — Росія. Фелюга — Греція. Джонка — Китай.

18. Цей лист прийшов від миколаївського школяра Андрійка Морякова. Ось його лист:

За дослідженням вчених-психологів, мандрівників, мореплавців в скрутній ситуації ми не завжди правильно користуємося тим, що маємо під рукою. При умові, що корабель, на якому ви подорожували, вранці потрапив у аварію (а радист встиг передати про аварію в ефір, повід омивши свої координати) і повільно потопає за 200 км від африканського узбережжя в екваторіальній зоні, який предмет з пойменованих далі ви перш за все візьмете з собою до рятувального човна і чому? — Шоколад, хустинка, прісна вода, ніж, люстерко, спінінг, засіб для відстрашення акул, рушниця, акваланг, компас, їжа, мотузка?»

Відповідь: За вказаних умов потрібно якомога довше протриматися до підходу рятівників, подаючи про себе сигнали. Ці сигнали можна передати лише люстерком.

19. Лист надіслала співробітниця Зоологічного музею   міста Старцевська пані Людмила Зооложенко. Ось про що вона пише: «Відомий український палеонтолог Калениченко   після   особливо   вдалої   експедиції   спорудив   на   власний   кошт пам'ятник. Ця подія сталася в 1841 році у селі Кулемівці (нині Харківська область). Скажіть, будь ласка, чий барельєф був зображений на цьому пам'ятнику?

Відповідь: У 1839 році .в межах села Кулешівка в період розкопок Калениченко відкрив непошкодженйй кістяк мамонта. Саме цій події і присвятив він відкриття пам'ятника, на якому був зображений барельєф мамонта.

20.  Лист від директора кондитерської фабрики міста Підлужжя пана Івана Солодкого.

«Майже 100 років тому відомий київський кондитер Собітек довго боровся з двома почуттями — скромністю і самолюбством. Врешті він зміг примирити ці почуття. Як назвав Собітек новий сорт цукерок?»

Відповідь: Собітек просто написав своє прізвище навпаки «Кетібос». Так і були названі цукерки, а прізвище їх творця лишилося невідомим, хоча і названим.

21. Лист прийшов від співачки з міста Біла Церква Тетяни Буйнохвіст. Вона цитує одну старовинну народну пісню:

Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каміння б'є вода. Там дівчина воду брала, Чорнобрива й молода. Що таке Ятрань? Відповідь: Ятрань — річка.

23. Лист надійшов від Колі Конопатенка, учня 5-го класу середньої школи №3 міста Божі Стовпи, що на Чернігівщині. Ось його запитання:

«На одній з доріг Сучасної Чернігівщини водій подивився на спідометр автомашини і побачив, що кількість пройдених кілометрів означена симетричним числом 14941 км., тобто таким числом, що однаково читається зліва направо і справа наліво.

Через 2 години водій знову подивився на спідометр і знову побачив на ньому нове, але теж симетричне число.

З якою середньою швидкістю рухався автомобіль дві останні години?»

Відповідь: Середня швидкість була 55 км на год., оскільки нове симетричне число могло бути лише 15051.

24. Лист із запитанням прийшов від історика, знавця античного світу Дмитра Ставрідіса з міста Балаклави. Він пише:

«Колись у сиву давнину, в Давній Греції вважалося, що деякі рослини символізують людські почуття та пристрасті. Коли подружжя вивішувало над дверима свого будинку листя буряка, всі знали, що до цього дому заходити не варто.

Що саме відбувалося в цей час у домі з буряковим листям над входом?» Відповідь:   Буряк   і   його   листя   символізувало   в   Давній   Греції   розбрат   і суперечки. Коли над дверима вивішували бурякове листя, це означало, що в родині сваряться.

25. Лист надійшов до нас від мандрівника Андрія Петровича Заливахи, майстра спорту з міста Бородянка Київської  області. Ось що він, зокрема, написав:

«По традиції, яка склалася в містечку Бабікан на острові Ява в Індонезії, раз на рік сухий кокосовий горіх вимочують в керосині, чекають поки настануть сутінки і... Втім, що відбувається після цього маєте відповісти ви».

Відповідь: Досі в містечку Бабікан на острові Ява відбуваються матчі з «вогняного футболу». Кокосовий горіх підпалюють і він править за м'яча. Матч відбувається вночі, футболісти грають босоніж і демонструють свою хоробрість та здатність вийти з поєдинку непошкодженими.

26.  Запитання надіслав мистецтвознавець Іван Андрійович Небаба з міста Києва. Його лист містить  текст старовинного латинського церковного гімну. Послухайте:

Ut queam latis

Resonare fibris

Mira gestorum.

Famuli tuorum

Solve polluti

Labii reatum

Sancte loannes

Звичайно, питання стосується цих рядків. Воно формулюються так: «Який вплив має текст цього гімну на всю подальшу культуру народів світу?»

Відповідь: Перший склад кожного рядка дав назву семи нотам. Як бачите, лише нота «ут» згодом була замінена на «до».