Каталог статей

Ігри-тренінги для самореалізації молодших школярів

Дружний клас - мрія будь-якого педагога, дитини, батька. Здійснити її дуже просто. Слід працювати над тим, щоб кожна дитина в дитячому колективі відчував себе затребуваною особистістю, відчував психологічний комфорт від свого перебування тут, отримував необхідну підтримку від своїх товаришів.
Кожен педагог знає з власного досвіду, що рік від року збільшується кількість дітей, що мають різні проблеми в поведінці, в умінні вибудовувати відносини з товаришами, знаходити гідний вихід з будь-якої ситуації. Допомогти цим дітям можна лише застосовуючи різні адекватні методи впливу на колектив у цілому і кожного учня окремо.
Психологи-дослідники переконливо доводять, що наявність якостей психологічного здоров'я найчастіше стають більш міцною основою довгої і активного життя, ніж пряма турбота тільки про фізичне здоров'я. Це означає, що діяльність дитячого практичного психолога повинна бути спрямована на формування у дитини корисних навичок і звичок, що сприяють успішній адаптації в соціумі і продуктивному розвитку на благо самому собі і суспільству.
Молодший школяр знаходиться ще на тій перехідного щабля, коли внутрішнє краще знаходиться через зовнішнє і отримує вихід насамперед через дію.
Ми пропонуємо систему ігор, які може проводити педагог чи психолог. На одному з уроків слід виділити 10-15 хвилин для гри з дітьми. Важливо, щоб це стало системою, а не використовувалося від випадку до випадку. Якщо педагог визнає обов'язковим і необхідним цей вид роботи, правильно організує її, то дана спільна діяльність буде сприяти тому, що кожна дитина потрапить у ситуацію успіху, що знижує психологічна напруга, підвищує самооцінку, покращує настрій.
Як показує практика, діти дуже люблять ці хвилини гри, чекають їх, здатні зробити зусилля над собою на уроках і перервах, щоб наблизити і не пропустити бажане заняття. При гідної організації занять вже через 2-3 тижні діти більш спокійно реагують на ситуації, що виникають у класі, ведуть себе більш миролюбно, врівноважено, краще контактують з товаришами для вирішення певної педагогічної або психологічної завдання. Таким чином в дітях виховується толерантність, яка є необхідною основою для вибудовування будь-яких відносин в повсякденному житті.

Заняття № 1.
Ігри, налаштовують дітей на спільну діяльність і спілкування.
Гра "Будь ласка". Діти стоять біля своїх місць. Педагог називає дію, яке діти повинні виконати тільки в тому випадку, якщо вимовлено слово "будь ласка" (наприклад: "Будь ласка, підніміть руки вгору" і т.п.).
Гра "Лагідне ім'я". Діти стоять у колі. Ведучий пропонує згадати, як його ласкаво називають будинку. Потім пропонує кидати один одному м'яч і той, до кого м'яч потрапляє, називає своє ласкаве ім'я. Після того, як всі назвуть свої імена, м'яч кидається у зворотному напрямку. При цьому потрібно згадати і назвати ласкаве ім'я того, кому кидаєш м'яч.

Заняття № 2. Самопідтримки.
Гра "Я впораюся". Ведучий пропонує дітям різні ситуації. Той, хто вважає, що зможе впоратися з ситуацією, піднімає обидві руки вгору, а хто не знає виходу, ховає руки за спину.
Обговорення. Діти розповідають, як будуть себе вести. Якщо запропонований варіант схвалює більшість дітей, то слід покласти фішку в коробочку "Я впорався".

Заняття № 3. Думки управляють вчинками.
Гра "Я сильний". Ведучий пропонує дітям перевірити, як слова і думки впливають на стан людини. Він підходить по черзі до кожної дитини і просить його витягнути вперед руку. Потім він намагається опустити руку дитини вниз, натискаючи на неї зверху. Дитина повинна утримати руку, кажучи при цьому вголос: "Я сильний!". На другому етапі виконуються ті ж самі дії, але вже зі словами: "Я слабкий".
Попросіть дітей вимовляти слова з відповідною їх змістом інтонацією. Потім обговоріть, в якому випадку їм було легше утримувати руку і чому.
Постарайтеся підвести дітей до висновку про те, що підтримують слова допомагають нам впоратися з труднощами і перемагати.

Заняття № 4. Ігри з пальцями і на пальцях.
Дітям подобатися рухати пальцями і розмовляти. Ці ігри допомагають розвивати мовлення, формують навички спілкування, вчать гармонії жестикуляції і просто викликають посмішку.
Гра "Горобці". П'ять горобців на паркані сиділи (руки перед собою, пальці розчепірені). Учасники гри захоплюють один одного будь-яким пальцем (за договором правої або лівої руки) і тягнуть у свій бік. Переможець той, хто притягне сусіда ближче до себе.

Заняття № 5. Ігри з пальцями і на пальцях.
Гра "Місяцехід". Ведучий читає вірш:
Подивіться: місяцехід
За Місяці легко йде,
Він крокує дуже важливо,
У ньому герой сидить відважний.
Діти тримають руки на столі, пальці пересувають по поверхні, імітуючи рух місяцеходу.
Гра "Керуючи пальцями". Грають 4 людини. Двоє повинні сісти один навпроти одного з закритими очима і витягнути назустріч один одному вказівні пальці (можна почати з долонь). Двоє інших гравців стають позаду сидячих. Потім по черзі кожен з них починає "керувати" рукою сидить, даючи словесні команди. Мета - звести пальці (долоні) друзів.
Група занять з розвитку уяви і творчої взаємодії.
Гра "Місток дружби".
Педагог просить дітей за бажанням утворити пари і "побудувати" місток (за допомогою рук, ніг, тулуба). Якщо охочих не буде, дорослий може сам стати в пару з дитиною і показати, як можна зобразити місток (наприклад, стикнутися головами або долоньками).
Гра "человекомашина".
Важливо пояснити дітям, що результат їх роботи залежатиме від того, як злагоджено працюватимуть усі "частини" машини.
Розділіть дітей на групи і запропонуйте спроектувати свою машину (наприклад, пральну, міксер і т.п.).
Можна продемонструвати одну з машин, наприклад, пральну. Попросіть двох дітей триматися за руки, щоб третій вільно міг крутитися посередині, зображуючи "білизну".
Запропоновані форми роботи психолога в молодших класах середньої школи нами випробувані в практичній діяльності. Ми спостерігали в ході роботи з дітьми, як поступово вони ставали більш відкритими, розкутими, доброзичливими, контактними. Використання ігор, в яких рухливі руки, розвиває моторику дрібних м'язів, яка впливає на активність головного мозку, швидкість розумових процесів, що, у свою чергу, позначається і на навчальній діяльності школярів.