Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Навчання учнів з вадами у психічному чи фізичному розвитку | [ Додати статтю ] |
Інтегроване навчання дітей з вадами розвитку
"ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ РОЗВИТКУ"
Методичні рекомендації У навчальному закладі багато дітей потребують психологічної допомоги:
1) діти з проблемами у навчанні (відставання у розвитку когнітивних функцій, мінімальні мозкові дисфункції, порушення мотивації навчання); 2) гіперактивні діти; 3) діти з порушеннями мовлення; 4) діти з особистісними проблемами (висока тривожність, емоційні розлади); 5) діти з соціальною дезадаптацією. Одночасно з проблемними дітьми в одному класі навчаються здібні й обдаровані діти. Сам факт їхньої взаємодії в одному класі, коли навчальний матеріал викладається за єдиною програмою для усіх, вже є серйозною психологічною проблемою. Як показує досвід експериментальних навчальних закладів інтегроване навчання (коли в одному класі навчаються діти з особливостями розвитку і діти з психофізіологічною нормою) у наших конкретних соціокультурних і педагогічних умовах виявляється недостатньо ефективним. І цю проблему не можна звести до проблеми педагогічної майстерності вчителя. Також, виявилося неможливим здійснити реабілітацію дітей «групи ризику», проводячи з ними індивідуальні корекційно-розвивальні заняття. Так як, по-перше, в навчальному плані загальноосвітньої школи не передбачені окремі години для таких занять (тобто їх проведення можливе тільки під час якогось уроку), а, по-друге, такі заняття потрібно проводити постійно, а якщо врахувати, що по приблизним даним 80% дітей потребують спеціалізованої допомоги, то стає очевидним, що одному психологу з цим не справитись. Для розв’язання даної проблеми вирішено було запровадити на уроках нові форми роботи, які мали реабілітаційну спрямованість. Тому центральне завдання корекційно-розвиваючої діяльності – забезпечення кожної дитини індивідуальною траєкторією розвитку з урахуванням його психофізіологічних особливостей, здібностей й нахилів, забезпечити максимально можливу у школі самореалізацію особистості – можна у подальшому розв’язати тільки при тісній співпраці з вчителями, проводячи спільні заняття (або спільно розробляти форми проведення занять). Мета організації навчальної діяльності учнів «групи ризику» під час таких занять – щоб в них з’явилось бажання вчитися (це можливо, якщо вони зможуть прийняти посильну участь у виконанні спільного завдання), щоб вони зрозуміли, що будь-яку роботу важливо робити з зацікавленістю і вміли чітко виконувати вимоги, що перед ними ставляться. Тобто зовсім інший підхід: на першому місці не надання знань з навчальних тем, а прагнення зацікавити самим процесом навчання, інтегрувати у суспільство. Основні вимоги до проведення інтегрованих занять: - використовувати ігрові способи організації виконання навчальних завдань, а також оцінювання навчальної діяльності учнів; - формувати розумові дії школярів на усіх етапах навчального процесу, такі як: орієнтувально-дослідницькі дії, оцінювання, аналіз, узагальнення, порівняння, планування; - спонукати до мовної активності, здійснювати контроль за мовою дітей; - встановлювати більш повільний темп навчання; - використовувати багатократні модифікаційні повторення матеріалу; - максимально використовувати збережені психічні функції дитини; - розчленовувати цільну діяльність на окремі складові частини, елементи, операції, допомагати дітям осмислювати їх у внутрішньому співвідношенні один до одного; - використовувати вправи, націлені на розвиток уваги, пам'яті, уяви, будуючи їх на матеріалі уроку. Зацікавити дітей самим процесом навчання, показати успішність кожного зусилля в отриманні знань з предмету допоможуть такі прийоми мотивації навчального процесу: 1. Прийом "будуємо космічний корабель ". На першому, мотиваційному, занятті з теми маємо у зошитах космічний корабель (кожен своєї конструкції, яку вигадає); розбиваємо його на частини –окремі підтеми (знання, уміння). Потім, під час проходження програмного матеріалу, учні зафарбовують частини корабля: - кожна підтема має свій колір; - інтенсивність кольору залежить від успішності засвоєння (чим гірше, тим слабкіше, можуть бути і білі плями); Дітям говориться, що щоб корабель міг злетіти у космос, на ньому не повинно бути білих плям, це вказує, що у корабля немає цієї частини. Учням пропонується знайти засоби "закриття білих плям". При використанні цього прийому, заключне заняття можна провести у формі гри-презентації "Загадковий світ космосу", зв'язати з пройденим матеріалом. . Будувати можна також: місто, замок, малювати карту та інше – це залежить від предмету й навчального матеріалу. 2. Прийом "Сходинки успіху". I варіант У зошитах учнів малюються сходи, на кожній сходинці пишеться мета, якої учень намагається досягти у процесі вивчення теми (мета може змінюватись: недосяжна при можливостях учня – на більш реальну). Сходинка зафарбовується (на ній можна змалювати щось) якщо учень досягнув цієї мети. II варіант На кожній сходинці вчитель пише яких успіхів досягнув учень у процесі навчання, наприклад: став акуратно вести зошит, довгий час може сидіти на уроці спокійно, задає цікаві запитання тощо. при використанні цього прийому заключне заняття з модулю (або за семестр) можна провести у формі "Марафон досягнень". 3. Прийом "Експедиція до ..." I етап: збираємось у експедицію 1. Надання знань: пояснення - для чого? Як вони допоможуть у експедиції? 2. Приготування необхідного інструментарію. II етап: проведення експедиції 1. Виконання різних завдань: застосування на практиці отриманих знань. 2. Різні перешкоди, кризисні ситуації - винахідливі рішення. III етап: підведення підсумків експедиції. 1. Чи досягли поставленої мети? 2. Яким учасником був кожен? Як починати урок? Як настроїти дітей на уважне сприйняття матеріалу на протязі усього заняття? 1. Можна використовувати вправи на увагу, наприклад "Метелик" та "Муха". Вправа "Метелик" На дошці малюється: А Б В * * - метелик Г Д 1 2 3 4 5 Правила: - очима слідкувати за переміщенням метелика, вчитель промовляє кроки, наприклад: 2 униз, 2 праворуч, 1 уверх, З ліворуч, 1 праворуч і т.д. - виграють ті, хто не збився й вірно вказав де метелик зупинився. Вправа "Муха" На дошці малюється: А Б * * - муха В 1 2 3 Правила: - діти по черзі називають кроки, можна тільки: 1 уверх, 1 праворуч, 1 униз, 1 ліворуч ( назад муха не повертається - якщо сказано 1 праворуч, наступний не може казати 1 ліворуч); - якщо учень назвав крок й муха улетіла "за грати", він вибуває з гри; - виграє той, хто залишився останнім. Вправу можна ускладнити: закрити дошку й продовжувати грати по пам'яті. 2. Починати заняття можна також з заходу "Мордочки " - учні сигналізують про свій емоційний стан за допомогою карток з стилізованими малюнками. Тут важливо, що дитина сама усвідомлює свій стан і ділиться цим з вчителем, що сприяє її самоорганізації. Діти відчувають увагу до себе, а у вчителя є можливість скорегувати настрій двома-трьома фразами, додатково настроїти на роботу. Дітям, які мають труднощі в оволодінні навичками письма та читання, дуже важко переписувати текст з дошки, писати "під диктовку". Щоб запобігти таких помилок, як написання двох слів разом, плутанини складів, вчителю потрібно вимовляти кожне слово чітко, як воно саме пишеться, не шкодувати часу та зусилля на те, щоб записане у зошитах було вірним. Усне опитування - чого ж простіше? Але якщо в учнів низький рівень сформованості загальнонавчальних умінь, можуть виникнути певні труднощі: діти або пасивні (тільки б не спитали), або вигукують будь-що, тільки б звернути на себе увагу, не замислюючись над питанням. Дізнатися як засвоєно матеріал попередніх занять можна за допомогою ігрових вправ. 1. Вправа "Перелякані букви" Навчальний матеріал (правило, поняття) зашифровують. Міняються місцями літери. Учню необхідно правильно прочитати. Читає той, хто перший догадався. Наприклад: реПед нямнатчи нигик щекра її видипросьти, минайотисьоз з її льнотутию рінстокою, юєіцатона, мостзмі, дмоперевою ат мяннечюлказ. Цей прийом у даному випадку застосовується для перевірки знань, але його можна також використовувати як трансформаційну вправу на допомогу учням в оволодінні навичками швидкого читання. 2. Вправа "Іграшка по ланцюжку " Вчитель задає питання й кидає іграшку учневі, якщо той знає відповідь кидає іграшку назад вчителю, якщо не знає, то кидає іграшку іншому учню, так доки не буде дана вірна відповідь. 3. Вправа "Філворд" У філворді зашифровуються поняття, назви. Вчитель задає питання, учню потрібно знайти відповідь у філворді. Тут можна зазначити виконання такого правила: у дошки довго думати не дозволяється, треба виконувати завдання швидко, якщо учень замислився на 3-4 секунди, він одразу ж сідає на місце, а закінчувати викликається інший бажаючий. Цим досягається економія часу на виконання завдань у дошки, та активізується участь кожного учня. ^ 4. Прийом "Знайди у тексті" Вчитель задає питання, учні шукають відповідь у тексті, зачитують, а потім переказують своїми словами. 5. Прийом "Скласти фігуру" Цей прийом застосовується при повторені пройденого матеріалу з кількох тем. Робота у командах. Дітям роздаються конверти з частинами різних фігур. Кожна фігура відноситься до окремої теми. Скласти фігуру допоможе знання основних моментів цієї теми: на звороті фігури ці моменти прописані. Наприклад, урок історії. Теми: Древня Греція і Древній Рим. Фігури: амфора і статуя Фігури розрізані на частини, на кожній написані особливості країни; назви основних подій, що відбувались у цій країні і тому подібне. Заготовки фігур з надписами можна доручити виконати учням як індивідуальне завдання. Актуальною проблемою є - оцінювання роботи учнів на уроці. Високу відмітку наче ні за що ставити, але підкріпити успіх треба. Одним з рішень є введення своєї системи оцінювання. Коротка відповідь з місця, доповнення, вдала репліка - оцінюються у "жетонах", що переводяться у "плюси", а ті, у свою чергу, – рейтингову відмітку. Оцінюємо не тільки у балах. Оцінюємо словами, інтонацією, жестом, мімікою. Головна мета такої оцінки - стимулювати пізнання: "Молодець! Ось і в тебе добре виходить! Сьогодні краще прочитав! Добре відповів на запитання!" Але не завжди можна хвалити дітей. Тому часто звучить інша оцінка –корекція: "Читай не поспішаючи. Зверни увагу на інтонацію, прочитай так, щоб ми зрозуміли, які слова в реченні головні. А тепер скажи ще раз, чіткіше і виразніше". Як навчити правильно читати і запам'ятовувати прочитане? Необхідно забезпечити учнів певним алгоритмом: • Засвоєнню і запам'ятовуванню основного змісту книги сприяє виділення при читанні ключових слів. • Якщо потрібно прочитати багато матеріалу, спробуйте це зробити у такій черзі: 1) спочатку продивись те, що тобі необхідно прочитати, зверни увагу на підзаголовки, схеми, таблиці, карти і т.д., щоб отримати загальне уявлення; 2) потім задай запитання щодо підзаголовків або початкових речень абзаців; це допоможе зосередитись на тексті; 3) тепер починай читати і намагайся знайти відповіді на свої питання; 4) прочитав один або кілька абзаців, перекажи їх, не підглядаючи у книгу; 5) після того, як прочитав увесь матеріал, зроби повторення: перечитуючи підзаголовки, намагайся згадати їх зміст. Ще однією умовою успішного навчання дітей з труднощами адаптації до навчального процесу є озброєння школярів інструментарієм результативного опанування шкільних дисциплін. • Надання алгоритму відповіді при перевірці знань: 1) Підготовка до відповіді: а) повторити матеріал (за питаннями) 6) продумати - з чого почати відповідь; - у якій послідовності розкрити основні питання; - який зробити підсумок. 2) План відповіді: а) вступ (повинен бути цікавим, зрозумілим) - стисло відзначити основні моменти відповіді на питання. б) зміст - послідовне й докладне розкриття основних моментів, що відзначені у введенні. в) закінчення можна у такій формі, за вибором: - що тебе самого більш за все зацікавило у вивченому матеріалі; - підкреслення основних думок. 3) Як вдома підготовитись до гарної відповіді: а) знайти у параграфі головні думки (відповіді на питання до тексту); б) підготовити додатковий цікавий матеріал; в) законспектувати у вигляді ключових слів і фраз. Формування засобів сприйняття інформації та її запам'ятовування; ведення конспекту у ході пояснення нового матеріалу. Конспект містить в собі план, виписки, цитати і тезиси. Конспект повинен бути коротким і змістовним. План - основні питання матеріалу, що вивчається. Тезиси - відображення основних думок щодо даних питань. Форма конспекту: 1. Пункт плану (у тексті підзаголовок) тезиси, що відносяться до цього пункту 2. пункт плану тезиси 3. т.д. Щоб сприяти успішному навчанню усіх дітей у класі, незважаючи на їхні можливості, доручним буде використання методу "порціонного засвоєння матеріалу " Знання надаються "порційно" – засвоїв учень матеріал, тоді йдемо далі. Але як виконувати програму? • Організація роботи у мікрогрупах: - один учень може здійснювати тільки перший етап виконання завдання (наприклад, вірно переписати завдання у зошит); - інший учень – другий етап (визначити, що треба зробити і яким чином); - третій учень може вже виконати це завдання; - четвертий - зробити перевірку. Таким чином усі учні приймають участь у виконанні спільного завдання, але кожен на своєму рівні здібностей та можливостей. Як це буде виглядати на практиці? Урок математики. Учні діляться на команди. Кожна команда отримує завдання. Дається кілька хвилин зорієнтуватись у завданні, спробувати самостійно виконати. Командам роздаються листи: "Успішність роботи групи". Мотивація: "На цьому папері ми повинні побачити роботу кожного учасника команди, тільки тоді можна розраховувати на рейтингову оцінку за виконання завдання: високий рейтинг - завдання виконане вірно і участь брали усі; середній рейтинг - участь брали усі, але при виконанні завдання необхідна була консультація вчителя. Учень з команди, яка вірно вирішила завдання може стати консультантом команди, яка ще не впоралась, таким чином він отримує додаткову рейтингову оцінку, а та команда, завдяки йому, навіть високий рейтинг. У кінці кожна команда показує виконання свого завдання, листки "Успішність роботи групи". Як же йде робота у самій групі? Після того, як кожен спробує свої сили у виконанні завдання йде розподіл хто який етап виконує: - хто переписує на "листок" завдання - хто визначає, що треба зробити і яке правило (формулу, теорему) потрібно використати - хто виконує рішення - хто робить перевірку. Обов'язково є при оцінюванні роботи те, щоб у кожного учня з команди рішення було записано у зошиті. Пузиревич К. В., практичний психолог, Успенівський НВК "Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад" Гуляйпільского району Запорізької обл.
За матеріалами: Освіта.ua | |
| Переглядів: 5318 | Рейтинг: 4.7/3 |
| Всього коментарів: 0 | |