Каталог статей

Проектні технології

Суть проектної технології у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних та організаційних вимог навчального проектування. Воно, в свою чергу, передбачає системне і послідовне моделювання тренувального розв'язання проблемних ситуацій, що вимагають від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних шляхів їх розв'язання (проектів), їх неодмінний публічний захист та аналіз підсумків упровадження.

Зростання популярності досвіду впровадження "методу проектів" у США та провідних країнах Європи протягом останнього часу веде до збільшення кількості різних підходів до трактування його суті. Тому, крім загального визначення суті проектної технології, ми пропонуємо ряд обов'язкових критеріальних вимог до її сучасного тлумачення:

  наявність освітньої проблеми, складність та актуальність котрої відповідає навчальним запитам та життєвим потребам учнів;

  дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання проблеми;

  структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

  моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми:
      - її постановка;
      - дослідження;
      - пошук шляхів розв'язання;
      - експертиза та апробація версій;
      - конструювання підсумкового проекту (чи його варіантів);
      - його захист;
      - корекція та впровадження;

  самодіяльний характер творчої активності учнів;

  практичне чи теоретичне (але в будь-якому випадку прикладне) значення результату діяльності (проекту) та готовність до застосування (впровадження);

  педагогічна цінність діяльності (учні здобувають знання, розвивають особистісні якості, оволодівають необхідними способами мислення та дії).

Враховуючи різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, пропонуємо розрізняти їх за цілим рядом параметрів:

  складом учасників проективної діяльності:
      - індивідуальні;
      - колективні (парні, групові);

  характером партнерських взаємодій між учасниками проективної діяльності:
      - кооперативні;
      - змагальні;
      - конкурсні;

  мірою реалізації міжпредметних зв'язків:
      - монопредметні;
      - міжпредметні;
      - позапредметні (надпредметні);

  характером координації проекту:
      - безпосередній (жорсткий чи гнучкий);
      - прихований;
      - тривалістю;
      - короткі;
      - тривалі;
      - довготривалі;

  метою та характером проективної діяльності:
      - інформаційні;
      - ознайомлювальні;
      - пригодницькі;
      - мистецькі;
      - науково-пошукові;
      - конструкційні тощо.

Формування особливого суб'єктно-розвивального середовища, що передбачає:

  переконливу мотивацію навчальної, громадської та мистецької активності ліцеїстів;

  проблемно-креативну спрямованість, емоційну насиченість та інтерактивну організацію освітньої діяльності;

  набуття попередніх знань, умінь та навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування, формування нового досвіду та розвитку необхідних психологічних якостей;

  орієнтацію на особистий і колективний успіх.

Використання "методу проектів" дає змогу визначити принципи побудови його моделі та методологічної (психолого-педагогічної) основи організації процесу навчання, а саме:

  демократизація та систематизація освітньої системи;

  природовідповідності і природодоцільності (в старшому шкільному віці);

  адекватності інформаційно-змістової моделі навчання предметно-профільній і професійній спрямованості;

  багатомірності моделі спілкування (педагогіка співпартнерства);

  цілісності загальноосвітньої предметно-профільної, професійної підготовки школярів, загальнокультурного розвитку учнів;

  стимулювання розвитку інтелектуального та творчого потенціалу учнів.

Раціональне використання проективної технології обумовлює потребу в системному підході до формування протягом навчальних занять умінь і навичок, необхідних для проективної діяльності, та гнучкій координації послідовного залучення різних форм навчальних проектів (колективних та індивідуальних, монопредметних, поліпредметних, простих і складних тощо) відповідно до логіки безболісної та гармонійної соціалізації особистості протягом шкільних років.

Іншими словами, проектна діяльність є:

  засобом підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізації;

  творчим звітом про рівень академічної майстерності;

  розвивальним середовищем, що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального й життєвого досвіду;

  перевіркою відповідності особистого досвіду потребам власної активної трансформаційної ролі в суспільстві;