Каталог статей

Продовження

Одним із провідних засобів [6] активізації навчальної діяльності дітей є відповідна система нестандартних знань, що вимагають гнучкості, критичного підходу, раціонального мислення.

Індивідуальні відмінності у розвитку [3] психологічних детермінант навчальної успішності, внутрішньо-функціональні зміни у структурі пізнавальної сфери, динаміка психічних факторів навчальної успішності молодших школярів зумовлюють необхідність диференційованого, зокрема, індивідуального підходу до учнів у побудові процесу навчання на основі встановлення зазначених закономірностей.

У вирішенні проблеми неуспішності з математики слід звернути увагу на рівень розвитку в учнів:

·       першого класу – обсягу й продуктивності уваги та обсягу зорової пам’яті;

·       другого класу – обсягу уваги та слухової пам’яті;

·       а в третьокласників врахування рівня розвитку, обсягу та стійкості уваги.

Успішність з письма в учнів перших класів пов’язана з тенденціями у розвитку обсягу уваги і майже в однаковій мірі від обсягів зорової і слухової пам’яті, що зумовлює однакову значущість впливу наочної та слухової інформації. Збільшення обсягу граматичної інформації в учнів другого класу вимагає підвищення рівня стійкості й обсягу уваги. А в третьому класі найбільш значущим у виконанні граматичних завдань є обсяг слухової пам’яті.

Процес оволодіння навичками техніки читання в усіх вікових групах спирається на рівень розвитку обсягу уваги й зорової пам’яті, які складають основу успіху в даній діяльності.

Загальна характеристика особистісних якостей молодшого школяра у даній інтерпретації не претендує на повний обсяг у зв’язку з необхідністю їх окремого розгляду за умови безпосереднього дослідження у наведених нижче методиках (див. Методики №1–4) [9].

Цілісне (через становлення та розвиток операціональної та мотиваційної сфер психіки ) і поетапне формування мислення, коли кожний етап забезпечує досягнення відповідного рівня інтелектуальної активності – стимульно-продуктивного, евристичного, креативного, – забезпечує ефективне формування творчого мислення засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій спочатку за умов зовнішньої мотивації, яка «запускає» мисленнєву діяльність.

У молодших школярів за умов спеціально організованого навчання можна формувати творче мислення, що характеризується самостійністю, гнучкістю, ініціативністю, комбінаторно-ігровими проявами, а також задовольняє їхні вищі потреби – у пізнанні, спілкуванні, самореалізації [13].

Процес розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра має гетерохронний характер, що проявляється в кількісних і якісних змінах психологічних детермінант навчальної успішності учнів: протягом навчання дитини у початкових класах зростає ефективність процесу її логічного мислення, операцій узагальнення та автоматизації розумових дій.

Молодших школярів можна підводити до осмислення навчальних умінь, оскільки у дітей починають розвиватися процеси, що призводять до абстрактного мислення [3].

Огляд наукових праць поряд із розробками низки підходів щодо використання ІКТ у навчально-виховному процесі свідчить про впливовість ІКТ на особистісні особливості учнів різних вікових категорій, зокрема, переважно з позитивними наслідками, проте в проаналізованих джерелах більше уваги приділено дослідженням вікових груп, середнього, старшого шкільного та післяшкільного віку.

Натомість, очевидна значущість такого когнітивного компоненту, як мислення молодшого школяра, спонукала нас до вибору та розробки методик його дослідження, які б виявляли ефективність впливу використання ІКТ у навчальному процесі на динаміці розвитку мисленнєвих структур дитини.

Вимірювання психічних якостей учнів здійснено за допомогою тестових завдань, розроблених академіком АПН України С.Д. Максименком та адаптованих тестових завдань, в основу яких покладено завдання, розроблені Л.М. Фрідманом, Т.А. Пушкіною та І.Я. Каплунович [16].

З метою уточнення змісту тестових завдань проводилась їх експертна оцінка у співпраці з лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки АПН України за безпосередньої участі її наукових співробітників І.В. Пономарьової та В.С. Шпакової.

Випробуваними, що брали участь у виконанні тестових завдань, були учні третіх класів загальноосвітніх шкіл Голосіївського району м. Києва. Завдання виконувалися безпосередньо на індивідуальних картках та заносилися на окремі аркуші. (див. Методики №1–4) [9].

Аналіз результатів пройшов математичну обробку (використовувались методики: Е.В. Сидоренко. Методы математической обработки в психологии. – М.: Речь, 2000, Г.В. Суходольский. Основы математической статистики для психологов. – СПб.: СпбУ, 1998).

Виявлено низку відмінностей у результатах: висновки, які можна зробити на основі результатів експериментального дослідження та їх математичного опрацювання надають можливості констатувати, що використання засобів ІКТН: впливає позитивно на формування рівня здатності до абстрагування (статистичні відмінності спостерігаються на рівні досягнень 0,57 за максимального рівня 3,0 з вірогідністю понад 95% ); (Методика №1); впливає негативно на швидкість протікання процесів мислення (статистичні відмінності спостерігаються на рівні досягнень 0,85 за максимального рівня 1,0 з вірогідністю понад 95% ); (Методика №2); впливає позитивно на формування ступеня здатності до побудови внутрішнього плану дій (статистичні відмінності спостерігаються від рівня досягнень 0,25, за максимального рівня 1,0 з вірогідністю понад 95%); (Методика №3); впливає позитивно на рівень розвитку мовних якостей, що супроводжують процес мислення (статистичні відмінності спостерігаються від рівня досягнень 1,00 за максимального рівня 3,0 з вірогідністю понад 99% )(49a.) (Методика №4).

У процесі експериментального дослідження була визначена залежність результатів формування психічних якостей учнів молодших класів від якості дидактично орієнтованих засобів ІКТ, методики їх, використання та ступеня майстерності вчителів. Можна казати про суттєву різнорідність формування низки мисленнєвих процесів в учнів молодшого шкільного віку під час використання у навчальній діяльності засобів ІКТН [9].

Список використаних джерел

1.         Бісіркін П.М. Інформаційні технології та особистість учня молодших класів середньої загальноосвітньої школи. Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи: Зб. наукових пр. / Херсонський державний педагогічний Університет. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 11 – 12.

2.         Бондаревська В.М. Дитина та нові інформаційні технології: позитивні та негативні наслідки нової культури людського життя // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. – № 1. – С. 49 – 52.

3.         Волошина В.В. Психологічні детермінанти навчальної успішності молодших школярів: Автореф. дис. … канд. психол. наук. – К., 1997. – 25 с.

4.         Гунько С.О. Формування знань про інформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів: Дис. … канд. пед. наук. – К., 1999. – С. 58 – 59.

5.         Гуржій А.М., Жук Ю.О., Волинський В.П. Засоби навчання. – К., 1997. – С. 177, 183.

6.         Друзь З.В. Нестандартні завдання у стимулюванні пізнавальної діяльності учнів початкових класів: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – К., 1997. – С. 2, 14 – 15.

7.         Ермолаев О.Ю., Матюрина Т.М. Внимание школьника. – М., 1988. – С. 23 – 27, 30, 65, 69, 78 – 79.

8.         Жебровський Б.М., Ломаковська Г.В. Про концепцію інформатизації шкіл м. Києва // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. – № 1. – С. 3 – 5.

9.      Жук Ю.О., Бісіркін П.М. Вплив КОЗН на особистісні особливості учня молодших класів. Комп’ютери у навчальному процесі: Матеріали 2-ої Всеукраїнської конференції 29–30 жовтня 2002 року / Збірник під ред. М.В. Дудика. – Умань: Алмі, 2002. – 84 с.

10.     Кивлюк О.П. Можливості пропедевтики основ інформатики в початковій школі // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2001. – № 5. – С. 33 – 34.

11.     Легкий О.М. Організаційно-педагогічні умови вивчення в спеціальній школі. Автореф. дис. … канд. пед. наук. – К., 2001. – 20 с.

12.     Листрова Л. Чему учить на уроках информатики // Компьютер в школе. – №5. – С. 17 – 19.

13.     Смольська Л.М. Формування творчого мислення молодших школярів у процесі вивчення рідної мови: Автореф. канд. .пед. наук. – К., 1999. – С. 2, 15 – 16.

14.     Сорокина Е. Ейдетика, компьютер и малыш // Компьютер в школе. – 2000. – № 3, 4. – С. 39 – 40, 35–38.

15.     Теплицький І.О. Розвиток творчих здібностей школярів засобами комп’ютерного моделювання. Автореф. дис. … канд. пед. наук. – К., 2001. – 20 с.

16.      Фридман Л.М. и др. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. – М.: «Наука», 1988. – 207 с.