Каталог статей

Особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі І ступеня

Стаття в науково-методичному збірнику

Шукаючи шляхи вдосконалення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, вчителі нашої школи керуються указами Президента України від 4 липня 2005 року № 1013/ 2005 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", від 20 жовтня 2005 року № 1497/ 2005 "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій", постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року № 1153 "Про затвердження Державної програми "Інформаційні

та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки".

Проблеми інформатизації освітнього процесу в школі взагалі і в початковій школі, зокрема, останніми роками приділяється певна увага, але, єдиної концепції цього процесу ще немає. Оцінюючи «інформатизацію», сторонні, іноді, розчулюються побачивши дітей, що малюють в графічному редакторі. Досить скоро мине час, коли одна наявність комп'ютерів, встановлених в навчальному приміщенні, буде показником «інформатизації» навчального закладу Хоча в статті є спроба акцентувати увагу до питання інформатизації навчального процесу стосовно початкової школи, але, очевидна його значущість і для інших вікових категорій.

Впроваджуючи інформаційні технології в навчально-виховний процес ми старанно вивчили дослідження науковців з цієї проблеми. З висновків ряду учених відомо, що приблизно 70% інформації, що

"засвоюється” людиною впродовж всього життя, доводиться саме на дитячі роки.

Відомий румунський учений А. Рошка в своїй унікальній роботі

"Біографічні дані про дитинство і підлітковий вік деяких видатних учених” (Revista de psyhologie. Bucuresti, 1986 № 3. С. 161–171) вивчив біографічний шлях 15 видатних учених з метою виявити ті особливості операцій комбінування, ієрархізації і структуризації інформації, що виявлялися в дитячому і підлітковому віці і таких, що є основою наукової творчості в зрілому. При цьому він довів, що творчі успіхи цих учених в зрілому віці багато в чому були визначені "інформаційною успішністю” у віці дитячому.

Зрозуміло, що і н ф о р м а ц і я — це свого роду "сировина” для формування знань, тобто знання формуються на основі інформації. Цей процес намагаються осмислити багато учених, наприклад, професор Р.И.Полонников у своїй цікавій монографії "Феномен інформації і інформаційної взаємодії (введення в семантичну теорію інформації)” (2001р.), учені, що працюють у сфері створення експертних систем і систем управління базами знань (СУБЗ). Проте всім очевидно, що процес цей дуже складний, і, мабуть, механізм його буде зрозумілий людям лише в дуже віддаленому майбутньому.

Образно кажучи поки що ми маємо в наявності механізм, зумовлений самою природою людини і що представляє для нас фактично "чорну скриньку”, в якої є (декілька спрощено) "вхід” — інформація і "вихід”, — знання, причому впливати на "вміст” якої ми поки що не в силах. Але можна цілком успішно попрацювати з "входом”. І це, напевне і є сутьі н ф о р м а т и з а ц і ї.

Наші діти — це вже громадяни інформаційного суспільства. Об'єм

інформації, який обрушується на них, у багато разів перевищує той об'єм, який сприймали їх ровесники ще два десятки років тому. Інформаційні навики вже міцно входять в їх менталітет: діти набагато швидше оволодівають навичками роботи з електронними пристроями, практично не читаючи настанов і керівництва

з експлуатації: плеєри, пейджери, кишенькові комп'ютери, мобільні телефони стали невід'ємною частиною їх екіпіровки. А що вже говорити про ігри,

Інтернет? Напевне, зайве зауважувати і про якісний склад інформації. Чого там тільки немає!.. У зв'язку з цим напрошується аналогія, при якій на людину обрушується не просто водяний потік, а потік, що несе в собі бруд, камені, мазут ... Все це не може не впливати на психіку людини, на його поведінкові моделі, на фізичне здоров'я нарешті.

Очевидно, що, не всяка інформація є "сировиною” для формування знань, а ще— не всякий вид знань потрібно формувати. Основне завдання інформатизації освітнього процесу в початковій школі (особливо в початковій) — це вміле керування цим інформаційним потоком, який приймає на себе учень, або, виражаючись термінами А.Рошки, — його ієрархізація, структуризація і комбінування.

Важливою частиною процесу інформатизації освіти є вивчення основ комп’ютерної грамотності . У нашій школі пропедевтичний курс інформатики в початковій школі вивчається з 2002 року за програмою

«Сходинки до інформатики». За цей час ми змогли усвідомити ті цілі, які можуть бути досягнуті. Дещо узагальнюючи, їх можна сформулювати так:

1. Формування первинного понятійного апарату інформатики — як науки про інформацію, її форми, властивості, засоби обробки.

2. "Інформаційна підтримка” предметів, що вивчаються, — українська мова, математика, малювання, іноземна мова, логіка і т.д.

3. Формування первинних психомоторних і поведінкових навиків спілкування з комп'ютером.

4. Формування основ інформаційної культури.

Слід зауважити, що ці цілі повністю співпадають з цілями інформатизації освітнього процесу, зазначеними в Державній програмі «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006- 2010 роки», що підтверджує переконання в тому, що саме інформатика є "хребтом”, основою, каркасом цього важливого процесу. Часто діти, щойно прийшовши в школу, вважають, що інформатика — це наука про комп'ютери. В більшості випадків вони не говорять — "працювати з комп'ютером”, вони говорять — "грати на комп'ютері”. Бо комп’ютер іноді і в уяві деяких дорослих – засіб для розваг. Тому дуже важливою представляється зміна "цільової функції” дитини відносно комп'ютера, показ всього різноманіття його можливостей, формування "освітнього вектора” його використання,

підвищення інформативності матеріалу, що вивчається, посилення зворотного зв'язку в системі "учень—вчитель”, розвиток творчих здібностей дітей.

Комп'ютер як засіб навчання є безпрецедентним в історії педагогіки,

тому що об'єднує в собі як засіб, інструмент навчання, так і суб'єкт - вчителя.

Важливо навчити маленьку людину знаходити потрібний маршрут

в неосяжному інформаційному океані, сформувати культурологічний аспект використання засобів інформатизації як елемент загальної культури. Звичайно вимоги до професіоналізму, ерудиції, кругозору вчителя повинні пред'являтися неабиякі.

Серед великої кількості електронних засобів навчального призначення (далі ЕЗНП), що пропонуються сьогодні не так багато таких, що могли б ефективно застосовуватись у

навчальному процесі школи І ступеня.

Розроблені нами експериментальні навчальні матеріали, що успішно використовуються на уроках в початковій школі, підпорядковані сучасним програмам і мають

•високу інтерактивність,

•можливість вільного доступу і використання на різних ПК без

інсталювання,

• легкість у користуванні,

•врахування вікових особливостей молодших школярів, яке

виражається у використанні різноманітних ілюстрацій, ігрових ситуацій, порційного алгоритмічного подання інформації.

Навчальний матеріал для засвоєння знань, умінь і навичок, їх закріплення та оцінювання з використанням комп'ютера має вигляд презентації інформаційно- навчального матеріалу, дидактичного матеріалу, що роздруковується, тестів.

У презентації можуть бути показані найважливіші моменти теми, продемонстровані ефективні досліди та перетворення, електронні географічні або історичні карти, портрети, цитати, а також слайди для створення позитивної емоційної атмосфери уроку, заохочення і підбадьорення учнів у вигляді малюнків, відео, анімації, звукового супроводу. На екрані можуть також з'являтися визначення, правила, які діти записують в зошит, тоді як вчитель, не витрачаючи час на повторення або записи на дошці отримує додатковий час для індивідуальної роботи.