Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Інноваційні технології навчання | [ Додати статтю ] |
Педагогічні принципи організації розвивального середовища в шкільному навчальному закладі
Педагогічні принципи організації розвивального середовища в шкільному навчальному закладі Розвивальне середовище – комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життєдіяльності дітей у шкільному навчальному закладі. Сучасні дослідники розглядають розвивальне середовище як систему матеріальних об'єктів діяльності дитини, що функціонально моделює зміст її духовного і фізичного розвитку. Збагачене середовище передбачає єдність соціальних і природних засобів забезпечення повноцінної життєдіяльності дитини. Розвивальний простір шкільного навчального закладу потрібно розглядати як інтегровану категорію, що поєднує в собі природне, предметно-ігрове, соціальне і середовище власного "Я" . За яких умов середовище є розвивальним? Природне середовище вважається розвивальним за умови, якщо воно сприяє становленню у дітей цілісного сприйняття природного довкілля, прояву інтересу до нього; оволодінню елементарними уявленнями про явища та об’єкти природи, взаємозв'язки між ними; розвитку у дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи; формуванню навичок екологічно доцільної поведінки. Предметно-ігрове середовище є розвивальним, якщо воно розширює, поглиблює та систематизує елементарні уявлення дитини про довкілля; вдосконалює вміння дитини використовувати за призначен¬ням предмети та знаряддя, виготовляти різні вироби; вправляє в умінні самостійно визначати ігровий сюжет, робити його змістовним, розподіляти ігрові ролі, дотримуватися правил рольової поведінки, налагоджувати ігрову взаємодію, використовувати й розподіляти іграшки та ігрові атрибути, реалізовувати ігровий задум, перетворювати ігровий простір; орієнтує в творах мистецтва (образотворчого, музичного, театрального, літературного), допомагає опановувати мову цих видів мистецтва, передавати художній образ різними мистецькими засобами, стимулювати до творчості. Соціальне середовище вважається розвивальним, якщо воно сприяє усвідомленню дитиною змісту поняття "сім'я", основних функцій членів родини, особливостей взаємин рідних людей між собою; актуалізує для дитини проблему диференціації людей за ознаками спорідненості, віку, статевої на¬лежності, приємності для інших; збагачує уявленнями про характер взаємин зі старшими, однолітками, молодшими за себе; допомагає набути елементарних уявлень про державу, народи, людство; формує у дітей морально-етичні норми поведінки. Середовище власного "Я" дитини є розвивальним, сприятливим для її особистісного зростання, якщо дитина має уявлення про своє тіло та органи чуттів, орієнтується в умовах свого розвитку, дотримується гігієни тіла й діяльності, диференціює показники здоров'я і захворювань, зацікавлена у здоровому способі життя, характеризується витривалістю, визначає статеву належність, покладається на свою вправність; володіє азбукою емоцій, має високу пізнавальну активність, здатна до вольових зусиль, довіряє самооцінці, домагається визнання, має елементарну життєву перспективу; орієнтується у правах та обов'язках; характеризується комунікативними здібностями; почувається членом соціальної групи, вміє налагоджувати спільну діяльність, чинити опір асоціальній поведінці однолітків, розв'язувати конфліктні ситуації, діяти за сумлінням. Необхідною умовою повноцінного розвитку дитини є ще одна складова розвивального простору – мовленнєва. Основою мовленнєвої складової є створення доброзичливої атмосфери, в якій діти виявляють мовленнєву активність, вільно спілкуються між собою та з вчителем, вчаться, дізнаються про нове та цікаве, чують літературну мову, мають змогу самостійно обирати однолітків для спілкування, гри, трудової чи іншої діяльності, залучаються до мовленнєво-творчої діяльності. Створюючи розвивальний простір для дітей в умовах шкільного навчального закладу, педагогічним працівникам необхідно дотримуватися наступних принципів: безпечність; урахування закономірностей розвитку дітей; раціональність; динамічність; активність; комфортність кожної дитини; позитивно-емоційне навантаження. Найголовнішим принципом організації розвивального простору є його безпечність, адже від цього залежить збереження життя та здоров’я дітей. Саме тому під час створення розвивального простору особливу увагу необхідно звертати на якість матеріалів, з яких виготовлено обладнання, іграшки тощо та їх відповідність санітарно-гігієнічним нормам, дотримання вимог Інструкції з організації життя та здоров’я дітей. Організовуючи життєдіяльність дітей, педагогам необхідно враховувати психологічні закономірності розвитку дітей шкільного віку, їхні індивідуальні особливості, а також особистий життєвий досвід. Важливо, щоб розвивальний простір максимально задовольняв потреби кожної дитини, а тому варто наповнити його різноманітними атрибутами, які допоможуть зацікавити кожну дитину, а також подбати про те, щоб вона змогла знайти для себе улюблене заняття. Дотримання принципу раціональності потребує від педагогів урахування особливостей архітектури та дизайну групового розміщення шкільного навчального закладу. У приміщеннях доцільно передбачити місце для створення постійних і змінних осередків (центрів), де діти могли б самостійно чи невеликими групами за власним бажанням займатися різними видами діяльності, не заважаючи один одному. Педагогам необхідно періодично змінювати матеріальне наповнення, враховуючи інтереси, потреби, настрій дітей, освітні завдання тощо. Ігровий матеріал та обладнання, яке діти не використовують тривалий час, доцільно заховати на певний період, а потім знову розмістити в ігрових осередках (центрах). Принцип активності передбачає, що в розвивальному просторі діти мають змогу діяти за власним вибором, змінювати ситуацію, перетворювати простір, обстежувати його, раціоналізувати. Всі предмети мають бути доступними дітям, щоб їх можна було вільно брати, використовувати, класти на місце тощо. Доцільно створений розвивальний простір дає можливість дитині почуватися комфортно в усіх осередках (центрах) класу. Разом з тим, педагогічні працівники повинні надати кожній дитині її "особистий простір" – місце, де вона може побути наодинці. З цією метою у класній кімнаті варто створити "куточок усамітнення" чи "куточок роздумів" з м’яким диванчиком, подушками тощо. Створюючи розвивальне середовище класної кімнати, обов’язково потрібно брати до уваги і його позитивно-емоційне навантаження. В оформленні приміщень варто використовувати теплу пастельну гаму кольорів та якісний текстиль і фурнітуру; забезпечувати достатнє освітлення та режим провітрювання; продумувати розміщення меблів, яке сприятиме використанню дітьми осередків класної кімнати та не створюватиме відчуття захаращеності під час перебування у приміщенні; використовувати озеленення приміщення. Працівникам шкільних навчальних закладів також необхідно уникати конфліктів, бути спокійними, уважними. Своєю поведінкою та діями вони мають позитивно впливати на розвиток психічних процесів дітей. Загальна тональність мовлення педагогічних працівників має бути помірною, оцінка, вказівка – спокійними, доцільними та коректними. Наведу орієнтовний перелік осередків (центрів), які сприятимуть створенню розвивального простору в шкільному навчальному закладі: природознавства; дитячого експериментування; ігрової діяльності; художнього слова; образотворчої діяльності; музичний; народознавства; розвивального навчання; спортивний; трудової діяльності; відпочинку та усамітнення; самопізнання; співпраці з батьками тощо. Облаштування розвивального середовища на групі продовженого дня. Організація різних видів діяльності учнів тісно пов’язана з наявністю спеціально обладнаних кімнат: в одній діти навчаються - це класна кімната, а в іншій – граються і відпочивають – ігрова кімната. Бажано створити різні за функціональним призначенням центри: - ігровий; - пізнавальний; - центр художньо – творчої діяльності; - центр психологічного розвантаження. Кожний центр поділений на певні куточки. Центр Ігровий Пізнавальний Художньо-творчої діяльності Психологічного розвантаження Сюжетно-рольових ігор Читача Малювання Зелений куточок Куточки Будівельно-конструкторських ігор Письменника Аплікації Куточок відпочинку Рухливих ігор Театралізованої діяльності Ліплення Дидактичних ігор Дослідника Конструювання Ігровий центр Ігровий центр на початку навчального року – найважливіший і за наповненістю найбільший. Кожний куточок центру поступово обладнують спеціально підібраними наборами іграшок, ігор. Куточок сюжетно – рольових ігор Сюжетно – рольова гра – ефективний засіб не лише всебічного розвитку дитини, а й чудова можливість психологічного розвантаження. У куточку має бути такий ігровий матеріал: іграшки – персонажі та іграшки – предмети оперування (різноманітні ляльки, фігурки людей і тварин); ігровий матеріал, що вказує на місце дії, наприклад іграшкова кухонна плита, макет замку, зоопарку, селянського двору, гаража, та інше. Куточок будівельно – конструктивних ігор Особливістю будівельно – конструкторських ігор є те, що дитина у процесі гри не використовує готову модель, а має її змайструвати, звести споруду. У куточку добре мати : набори конструкторів різних видів(будівельні, технічні), з різних матеріалів; альбоми з моделями, схемами споруд, тощо. Куточок дидактичних ігор Дидактичні ігри створюють з певною метою, мають конкретний зміст і правила. У них є одночасно два аспекти : навчальний та ігровий. У куточку мають бути : мозаїка, пазли, настільно – друковані ігри з цифрами та літерами, ігри – подорожі, ребуси, дидактичне лото різного тематичного змісту, доміно, шашки і шахи. Куточок рухливих ігор (для ігор середньої і малої рухливості) У ньому можуть бути : компактний спортивний міні комплекс, м’яка поролонова мата, мішені та м’які м’ячики для метання; кеглі, пірамідки, м’ячі; настільний футбол чи хокей. Центр пізнавальної діяльності У цьому центрі мають бути матеріали для самостійної пізнавально – дослідницької діяльності. Матеріали у центрі постійно поновлюються залежно від змісту навчання та розвитку дітей. Куточок читача Куточок читача доцільно створити для стимулювання читацького інтересу, формування навичок читання, розвитку словесно – логічного мислення. Бажано, щоб у куточку були книжки, які задовольняють потреби дітей різним рівнем навичок читання: книжки з художніми та науково – популярними текстами, казки, збірки поезій; дитячі енциклопедії; дитячі журнали, газети. Куточок письменника Цей куточок дає змогу дитині відчути себе «письменником» у своєму розумінні, повірити у свої «письменницькі» здібності, що сприятиме виробленню позитивного ставлення до письма. Матеріальне забезпечення куточка: аркуші та зошити для письма, ручки, олівці; дошка для письма, крейда, маркери, таблиця із зразками написаних літер, дитячі словнички. Куточок театралізованої діяльності У куточку мають бути набори: персонажів для настільного театру картинок; персонажів для пальчикового театру, лялькового театру; універсальна складна ширма. Куточок дослідника Куточок дослідника створюється для пошуково – дослідницької діяльності школярів. Об’єкти дослідження : компас, набір магнітів, пісковий годинник, лупа, лінійка тощо. Центр художньо – творчої діяльності Робота у цьому центрі будується на основі певного оволодіння навичками роботи з різними матеріалами та інструментами. Куточок малювання У куточку мають бути: папір для малювання, набори кольорових олівців,фарби, кольорової крейди, фломастерів , маркерів, пензликів; різноманітні картинки. Куточок аплікації, ліплення, конструювання Тут мають бути : набори кольорового паперу, картону, ножиці, клей, альбоми із зразками аплікацій; пластилін, глина дощечки, полиця для просушування виробів, альбоми із зразками – схемами; природні матеріали, використаний матеріал ( коробочки, кришечки, фантики). Центр психологічного розвантаження Для емоційного розвантаження дітей, а також враховуючи потребу дітей в усамітненні, необхідно обладнати куточок психологічного розвантаження. Тут поставити м’яку зручну канапку, зібрати м’які іграшки, улюблені дитячі книжки, журнали, магнітофон, матеріали для малювання. Зелений куточок облаштовується для очищення повітря, утворення сприятливого мікроклімату. Учні допомагатимуть дорослим доглядати кімнатні рослини, вивчатимуть їх особливості. Поряд з кімнатними рослинами бажано розмістити акваріум, календар природи. Облаштування розвивального середовища для 2-4 класів Для 2-4 класів теж використовуються різні розвиваючі центри, тільки більш ускладнені. Центр пізнавальної діяльності – куточки «Цікава математика», «Читайлик», «Науковий», «Екологічний». У цьому центрі мають бути матеріали для самостійної пізнавально-дослідницької діяльності. Матеріали у центрі постійно оновлюються залежно від змісту навчання та розвитку дітей. Тут розміщено матеріали з математики, логіки, грамоти, екологічного виховання, розвитку мовлення, літературний матеріал, а також усе необхідне для дослідів, експериментів. Назву кожного куточка діти придумують самі. Так, куточки цікавої математики можна назвати «Математичний клуб», куточок книжки – «Читайлик» тощо. Центр здоров’я . Одним з найважливіших завдань шкільного виховання є збереження і зміцнення здоров’я дітей, щоб діти в самостійній діяльності могли тренуватися, виконувати різні види рухів, треба створити спортивний куточок, де мати гімнастичну стінку, драбинку, дуги, гойдалки тощо. Також можна створити куточок здоров’я, в якому може бути шкала вимірювання зросту дітей, різноманітна змінна інформація як берегти здоров’я, екран здоров’я учнів. Ознайомлюють дітей в центрах поступово. Щодня дають дітям змогу налагоджувати свою діяльність в одному куточку з учителем, а далі поступово. Наголошують на правилах поведінки у центрах, прибирання після себе іграшок, матеріалів. Спостерігаючи за діяльністю школярів у центрах учитель відзначає : в якому центрі, куточку працюють найчастіше діти, які центри не викликають зацікавленості у дітей; як діти працюють у центрах : хто з дітей не бере участі у тій чи іншій діяльності; якій діяльності діти надають перевагу. Ця інформація дасть змогу вчителеві скорегувати діяльність учнів у ігровій кімнаті, усвідомити інтереси, потреби та пріоритети діяльності дітей для подальшої організації навчального процесу. Бажано, щоб учитель знайшов місце для діяльності в центрах не тільки на групі продовженого дня, а й на перервах, після сніданку, тощо. Правильно організоване розвивальне середовище дає дитині змогу відчути психологічну захищеність, сприяє розвитку її особистісних якостей, здібностей. Таке середовище спрямоване на формування у дітей активного пізнавального ставлення до навколишнього світу предметів, людей, природи. Середовище повинне не лише розвивати, а й розвиватися саме. Предметний світ, який оточує дитину, необхідно поновлювати, збагачувати його розвивальний потенціал. Лише за таких умов середовище сприяє формуванню пізнавальної, мовленнєвої, рухової та творчої активності. | |
| Переглядів: 2664 | Рейтинг: 2.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |