Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Інноваційні технології навчання | [ Додати статтю ] |
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ Активна пізнавальна діяльність учнів, в основі якої лежать навички критичного мислення, передбачає вміння відповідати на запитання, що не мають однозначної відповіді.
Нижче подається короткий опис методів, які спонукають учнів самих ставити питання. "Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися" Найкраще місце цього методу — на етапі актуалізації та мотивації навчальної діяльності учнів. У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учням пропонують заповнити таблицю:
"Дошка запитань" Вчитель вивішує великий аркуш паперу на видному місці в класі, де учні можуть записувати запитання, які виникають у ході обговорень під час уроків. Мета полягає в тому, щоб учні могли записати будь-які свої запитання, що виникають у них, коли вони беруть участь в обговоренні, читають щось самостійно за власним вибором чи дорученням вчителя, виконують інші завдання. Складений учнями перелік запитань може стати матеріалом на уроці узагальнення й систематизації знань. У цьому переліку вчитель може знайти цікаві варіанти ключових та тематичних питань, які він зможе використати при вивченні цієї теми наступного навчального року. "Сократівське опитування" Цей метод застосовується для прояснення ідей, дослідження контексту, розгляду основ, визначення припущень і формулювання точки зору. Питання, які ставляться під час застосування цього методу можна поділити на декілька груп. Перша — запитання для прояснення: Що ви маєте на увазі, коли кажете...? Яке завдання ви збираєтесь виконувати...? Який приклад ви можете навести...? Чому ви сказали...? Як це стосується до...? Друга група — запитання з припущеннями: Які припущення ви робите? Чому ви робите ці припущення? Ви припускаєте, що...? Третя група — запитання, які визначають перспективу й точку зору: Чи є твоя точка зору щодо... ? Чи є твоя перспектива в тому, що...? Четверта група — запитання, які ви¬значають факти, причини та докази: Які твої докази для цього? Чому ти віриш у це? Наскільки ти впевнений у цьому? П'ята група — запитання, які до¬ліджують висновки та результати: Що є твоїм висновком? Що буде результатом, якщо це станеться? Яким буде ефект від цього? "Пошук цікавих запитань" Після ознайомлення учнів з темою, що вивчатиметься на уроці, вчитель може запропонувати учням записати на дошці запитання, на які їм би хотілося знайти відповідь. Учні визначають найбільш цікаві запитання. Саме ці запитання стають основою вивчення нового матеріалу на уроці. Як варіант цього методу можна обрати ситуацію, коли всі запитання, які виникли в учнів, залишаються на дошці, а в кінці уроку учні на них відповідають. "Обмін проблемами" Метод кооперативного навчання, який вимагає того, щоб учні знайшли важливе запитання з досліджуваної теми і потім сформулювали якусь проблему на підставі запитання для того, щоб інша група вирішила її. "Конкурс на краще проблемне питання уроку" Вчитель пропонує учням після ознайомлення з темою уроку скласти запитання, які записуються на дошці. В ході невеличкого голосування залишається те питання, за яке проголосувала більшість учнів. Це питання і стає основою вивчення нового матеріалу. "Експерти проти журналістів" Учні поділяються на дві групи — "експертів", що відповідатимуть на запитання, та "журналістів", що будуть ставити запитання. На дошці варто завчасно записати як приклад орієнтовний перелік запитань, що сприятимуть розвитку критичного мислення. "Атака на вчителя" Після вивчення нового матеріалу вчитель оголошує учням, що зараз вони поміняються місцями— учні будуть ставити питання, а вчитель відповідати на них. Висувається умова— вчитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру. "Атака на учня" Різновид наведеного вище методу. При використанні цього варіанта в ролі опитуваного опиняється один із учнів. "Листування" Учні обмінюються між собою питаннями, на які потрібно дати письмову відповідь. Так відбувається листування протягом встановленого вчителем часу. Психологічні аспекти обговорюваної теми достатньо глибоко проаналізовані у відповідній літературі, тому нам залишається лише порадити читачам звернути увагу на матеріал О. Пометун "Запитання як найважливіший спосіб взаємодії вчителя й учнів" [7]. "Читання тексту з позначками" Наступною важливою ознакою критичного мислення, як уже зазначалося вище, є вміння відокремлювали правдиву інформацію від неправдивої, факти від суджень, звертаючи особливу увагу на аргументованість останніх. Якщо вчителі історії намагатимуться допомогти учням стати критично мислячими особистостями, їм не слід намагатися виступати в ролі найвищих авторитетів. Слід відкрито визнати, що історичні судження можуть бути лише приблизними, а також дбайливо добирати докази, на яких базуються ці судження. Крім того, треба чесно визнавати і переваги, і слабкі сторони як у власних аргументах та інтерпретаціях, так і під час доведення інших. Як зазначав з цього приводу Д. Гаммер, метою викладання історії повинен стати розвиток обгрунтованого сумніву та відповідального скептицизму учнів, а також їх розуміння, що свідчення та пояснення діяльності людей у минулому залежать від раціональної думки, заснованої на доказах [8]. Наскільки важливим є вміння відділяти факти від суб'єкти-вних суджень, стає очевидним, якщо зважати на те, що текст підручників, якими доводиться користуватися нашим учням, на 60-90 % складається саме із суб'єктивних суджень автора. Більшість авторів підручників не сприймають учнів як незалежно мислячих особистостей, оскільки виклад матеріалу має таку форму, що унеможливлює розвиток критичного мислення. Наведемо декілька методів, що дозволяють формувати в учнів вміння відділяти факти від суджень. На уроці, коли учням доведеться працювати з текстом, насиченим суб'єктивними судженнями автора, вчитель може запропонувати учням опрацювати текст, позначаючи на полях підручника олівцем буквою Ф — факти, буквою С — судження. Після цього з учнями можна обговорити прочитаний текст за питаннями: "Чи зі усіма судженнями автора ви погоджуєтеся?", "Чи наводить автор на підтвердження своїх думок конкретні історичні факти?", "Наскільки аргументи, що наводяться автором, є для вас переконливими?". Взагалі, метод "Читання тексту з позначками" може мати велику кількість різновидів і цілком залежить від мети, яку переслідує вчитель з учнями, опрацьовуючи навчальний текст. "М-схема" Метод, що розвиває вміння учнів захищати себе від маніпулятивного використання мови. Його варто використовувати при роботі учнів з текстом, наповненим словами і термінами, що мають яскраво виражене негативне чи, навпаки, позитивне емоційне забарвлення. У таких текстах чим слабшою є аргументація певних суджень і тез, тим більше автор намагається наповнити свій виклад матеріалу "емоційними поняттями". Графічний організатор роботи з таким текстом має вигляд таблиці, що складається з трьох колонок:
Після того, як учні, опрацювавши навчальний текст, заповнять таблицю, школярам пропонується відповісти на питання: 1. Чи підтверджені конкретними аргументами ті терміни і поняття, що використовуються автором? 2. Яку мету ставив перед собою автор, вживаючи відповідні терміни і поняття? 3. Чи погоджуєтеся ви з такими оціночними судженнями? Чому? Привчити учнів звертати увагу на аргументованість суджень дозволить таблиця дещо іншого змісту, яку вчитель може запропонувати заповнити школярам при обговоренні будь-якого дискусійного питання.
Наведемо ще декілька методів, головна мета яких полягає в розвитку вміння добирати аргументи на підтвердження своїх думок. "Пустий стілець" Учитель вибирає тему для дискусії і готує чотири тези на окремих аркушах, що висвітлюють тему з різних точок зору. Учні, переходячи від однієї тези до іншої, визначають, яка із них відповідає їхній позиції. Таким чином, створюються малі групи для дискусії. Кожна група протягом 10—15 хвилин обговорює зміст тези, фіксуючи аргументи, що підтверджують їхній вибір. Після обговорення тези в малих групах перед кожною із них ставиться стілець, на який сідає представник групи, щоб висловити думки стосовно обговорюваної теми. Час виступу обмежений. Після цього виступаючий повертається до своєї групи. Кожен учень може підтримати дискусію своїми аргументами. Учень може зайняти "пустий стілець" тільки один раз [9]. Розвивати в учнів вміння письмово чітко, лаконічно й аргументовано викладати свої думки дозволяють такі методи. "Письмове есе-роздум" Вчитель пропонує відповісти письмово на проблемне питання за схемою: Висловіть власне ставлення до проблеми. Наведіть аргументи, що підтверджують вашу позицію. Підтвердьте наведені аргументи відомими вам фактами. Чітко сформулюйте висновки, яких ви дійшли. "Письмова дискусія" На початку заняття вчитель вивішує аркуші, на яких зазначені протилежні позиції щодо обговорюваної теми. Учні, рухаючись по класу, залишають на аркушах свої письмові відповіді, аргументації, зауваження, питання. Процес безмовного обговорення продовжується до того часу, поки учням є що написати. "Торнадо" Учитель оголошує тему, що виноситься на обговорення, й поділяє клас на три групи. Перша група учнів має навести аргументи на захист певного твердження, інша група намагатиметься спростувати твердження. Завдання третьої групи полягає у формулюванні запитань з метою уточнення позиції кожної групи. "Так і ні" Для проведення заняття за цим методом учні готують картки з написами "так" і "ні". Вчитель зачитує твердження і дає час учням подумати над ним. Після самостійного осмислення запропонованого твердження учні показують картки, визначаючи свою позицію. Після цього вчитель пропонує декільком учням навести аргументи на захист своєї позиції. їхні висловлювання можуть доповнити інші учні. "Письмові дебати" Учні стають спиною одне до одного. Вчитель зачитує твердження, що буде обговорюватися. Після цього учні письмово намагаються аргументувати свою позицію. Закінчивши, передають лист учневі, що сидить до них спиною, — він намагатиметься спростувати аргументацію свого опонента. "Мозковий штурм" із використанням конвертів Даний метод забезпечує унікальну форму письмового розв'язання проблем. Кожному учневі видається конверт з окремим проблемним питанням. За певний час йому потрібно на окремій картці письмово відповісти на проблемне питання, аргументувавши свою думку. Після цього конверт передається наступному учневі, який описує власний варіант бачення проблеми. Так в конверті опиняються картки учнів всього класу. Після опрацювання проблемних питань конверт передають своєму початковому власникові. Він знайомиться зі змістом відповіді та узагальнює думки всього класу з цього питання. Навчання оптимально розвиває мислення, в тому числі й критичне, за умови, якщо учень не тільки набуває історичних знань, але й засвоює способи одержання цих знань. Навчити учнів висловлювати власні судження, виділяти головне та робити порівняння, оперуючи доводами та конкретними фактами, стає можливим лише за умови залучення школярів до процесу дослідження, який є набагато цікавішим і захоплюючим для них, ніж просте накопичення емпіричних знань. Провідним методом при організації дослідницької діяльності учнів на сучасному етапі розвитку методики викладання історії в школі стала робота учнів з історичними джерелами, особливо з історичними документами. Цей вид історичних джерел дозволяє розвивати такі вміння критичного мислення, як вміння виявляти упереджене ставлення, думки і судження, піддавати сумніву логічну непослідовність у викладі подій автором документа. Чітко розроблений алгоритм аналізу історичного документа можна знайти в навчальному посібнику «Історія епохи очима людини». [8]. Ми ж наведемо ті методи розвитку критичного мислення, що мають ознаки дослідження і можуть бути застосовані вчителем при вивченні учнями саме нового навчального матеріалу. "Метод РОФТ" Дозволяє учням встановити історичні зв'язки та визначити коло історичних осіб, чия діяльність складала зміст певної історичної ситуації. Назва методу «РОФТ» — це абревіатура назв колонок таблиці, яку заповнюють учні під час опрацювання навчального тексту. Особливо підходить цей метод при роботі учнів з історичними документами. Як приклад наводимо частину таблиці, що міститься в підручнику для 10 класу П. Б. Полянського «Всесвітня історія» [10].
«Складання сенканів» Спонукає із великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити у стислій формі метод, що отримав назву «Складання сенканів». Він, як правило, використовується під час підбиття підсумків уроку, але з великим успіхом може бути використаний при вивченні нового матеріалу. 1 рядок Іменник Нідерландська революція 2 рядок Прикметники Перша європейська та буржуазна 3 рядок Опис дії (дієслово) Знищила феодальні порядки та дозволила нідерландському суспільству перейти від аграрної стадії розвитку до індустріальної 4 рядок Фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми Захоплююсь мужністю народу Нідерландів, вияв-леною ним під час визвольної війни 5 рядок Синонім до іменника в 1 рядку Європейська «школа капіталізму» Місце методів розвитку критичного мислення на уроці залежить від типу уроку, а отже, і від його структури. Виходячи з того, що, незалежно від типу, основні структурні компоненти уроку повторюються, спробуємо показати місце методів розвитку критичного мислення через таблицю такого змісту: Структурний компонент уроку Метод розвитку критичного мислення, що може бути застосований на цьому етапі уроку Актуалізація опорних знань учнів "Складання сенканів", "Знаємо-хочемо дізнатися -дізналися" Мотивація навчальної діяльності "Ключове питання", "Тематичне питання", "Дошка запитань", "П-шук цікавих запитань" Вивчення нового матеріалу "Читання тексту з позначками", дослідницький метод, частково-пошуковий, метод проблемного викладу матеріалу, "РОФТ", "М-схема" Осмислення нових знань "Обмін проблемами", "Атака на вчителя", "Атака на учнів", "Експерти проти журналістів", "Сократівське опитування" Систематизація й узагальнення нових Навчальна дискусія ("Торнадо", "Так і ні", "Пустий стілець"), "Мозковий штурм" із використанням конвертів, знань і умінь на перетворюючому "Письмові дебати", "Письмова дискусія", "Письмове есе-роздум" і творчому рівнях На одному уроці може бути використано декілька методів розвитку критичного мислення. Наведемо фрагмент уроку в 9-му класі за темою «Соціально-економічне становище та соціальні рухи на західноукраїнських землях в кінці XVIII ст. — у першій половині ХІХст.». 1. Під час актуалізації знань учнів використовується метод «Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися». Заповнення першої колонки відповідає етапу актуалізації, другої — мотивації навчальної діяльності, третьої — осмисленню нових знань. Курсивом виділені орієнтовні відповіді учнів: Знаємо Що західноукраїнські землі в кінці XVII/ ст. були включені до складу Австрійської імперії. Що західноукраїнські землі належали до різних адміністративних одиниць Австрійської імперії. Що в Австрійській імперії були проведені реформи, в результаті яких були знищені найбільш брутальні прояви кріпосництва та частково ліквідовані перепони в культурному розвитку українців. Незважаючи на проведені реформи, соціально-економічне становище селян залишалося вкрай тяжким. Хочемо дізнатися Чи намагалися селяни боротися проти кріпацтва та утисків з боку поміщиків? Які форми та методи боротьби використовували селяни? Чи мала боротьба селян якісь позитивні результати? Чи було щось спільне між боро-тьбою західноукраїнських селян та селян Наддніпрянщини? Що було відмінного між: бор-тьбою селян західноукраїнських земель та селян Наддніпрянської України? Дізналися Селяни постійно намагалися чинити опір поміщикам і боролися проти кріпацтва. Селянські протести набували різних форм: від письмових скарг на своїх поміщиків до втеч і збройної боротьби. Більшість селянських завору-шень були придушені силою, але вони підштовхували уряд до скасування кріпацтва. Методи і форми боротьби були спільними. Рух опришків як форма відкритої збройної боротьби був поширений лише на території західноукраїнських земель 2. Вивчення нового матеріалу відбувається на основі запитань, які виникли в учнів та були записані до другої колонки таблиці. На етапі осмислення нових знань перед учнями ставиться завдання заповнити третю колонку таблиці. 4. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому рівні відбувається вході навчальної міні-дискусії "Опришки — народні герої чи скоріше кримінальні злочинці?" Якщо вже зайшла мова про використання методів критичного мислення в певній системі, то варто розглянути технологічний аспект обговорюваної теми. Використання методів критичного мислення матиме ефект тільки за умови постійного їх використання. При епізо-дичному використанні цих методів, вчитель отримає прямо протилежний результат. Вчителеві слід складати план не стільки окремого уроку, скільки всієї теми взагалі. Методико-технологічна карта вивчення теми, яку складатиме вчитель, може мати різний зміст та обсяг. Наведемо найпростішу, взявши за приклад вивчення теми "Західноукраїнські землі наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.". При вивченні матеріалу ключове питання було: — "Як впливає на розвиток країни її перебування у складі іншої держави?", відповідно тематичне: "Які наслідки мало перебування західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в кінці XVIII — у першій половині XIX ст.". Теми окремих уроків було перефразовано у вигляді питання, що аж ніяк не вплинуло на відповідність виучуваного матеріалу чинній програмі, а скоріше, навпаки, наблизило його до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Цифрами позначається відповідний етап уроку: І — актуалізація опорних знань учнів, 2 — мотивація навчальної діяльності, З — вивчення нового матеріалу, 4 — осмислення нових знань, 5 — систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях. № Тема уроку / Методи, що використовувалися на уроці 1 Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії чи їх загарбання? 1 — "Складання сенканів",
2 — "Пошук цікавих запитань", 3 — "Читання тексту з позначками", 4 — "Атака на учнів", 5 — "Письмове есе-роздум" за темою уроку 2 Як соціально-економічне становище пов'язане із соціальними рухами, що розгорнулися на західноукраїнських землях? 1, 2, 4 — "Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися", 3 — частково-пошуковий, 5 — дискусія "Опришки — народні герої чи криміналь ні злочинці?" 3 Чому кінець кінець XVIII — першу половину XIX ст. вважають початком національного відродження на українських землях? 1,2 — "Дошка запитань", 3 — "М-схема", 4 — "Атака на вчителя", 5 —"Сократівське опитування" 4 Як революція 1848—1849 рр. вплинула на на¬ціонально-визвольний рух на західноукраїн¬ських землях? 1,2 — "Конкурс на краще проблемне питання уроку", 3 "РОФТ", 4 — "Обмін проблемами", 5 — "Так і ні" 5 Систематизація й узагальнення знань й умінь з теми на перетворюючому Навчальна дискусія за ключовим і тематичним пи-танням Найбільш складним завданням вчителя при використанні методів критичного мислення на уроці є вироблення критеріїв оцінювання вмінь учнів. Коли завдання учня полягає втому, щоб дати правильну відповідь, то оцінювання є справою досить простою. Набагато складніше оцінити вміння учнів поставити оригінальні та логічні питання стосовно обговорюваної проблеми. Для цього вчителеві необхідно до кожного методу, що буде застосований на уроці, розробити відповідні стандарти оцінювання вмінь учнів. Так, якщо йдеться про використання методу "Читання тексту з позначками", вчителю необхідно встановити загальну кількість суджень та фактів у навчальному тексті, що опрацьо-вуватиметься учнями. Але це, звичайно, в ідеалі. На практиці учитель буде оцінювати вміння та навички критичного мислення в певному комплексі, який складається орієнтовно з уміння: виділити головне; робити порівняння; визначити інформацію, що стосується теми; сформулювати потрібне запитання; сформулювати проблему; відокремити факти від суб'єктивної думки; бачити необ'єктивність судження; відокремити правдиву інформацію від неправдивої; виявити причинно-наслідкові зв'язки; робити висновки: перевірити висновки на практиці; передбачити наслідки; продемонструвати логічно обгрунтовані судження. Розвиток критичного мислення — це не стільки освітнє завдання, скільки суспільна необхідність. Згідно з дослідженням Світового банку, за рівнем критичного мислення та здатності розв'язувати проблеми реального життя, які не мають простих й очевидних рішень, наша країна перебуває наприкінці світового списку. Якщо ж ми не бажаємо залишатися там надовго, нам просто необхідно використовувати методи критичного мислення під час викладання всіх шкільних предметів, в тому числі й історії. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 7569 | Рейтинг: 4.2/5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |