Каталог статей

Словник проектних термінів

Дизайн (дизайн-специфікація) — найважливіший різновид про­ектної діяльності, що має за мету формування естетичних і функці­ональних якостей предметного середовища (зокрема, виготовлення виробу, що поєднує у собі красу і функціональність).

Довгостроковий проект — проект тривалістю від одного на­вчального семестру і більше (до декількох років).

Дослідження (наукове) — процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Характеризується об'єктивністю, відтворюваністю, доказовістю, точністю; має два рівні — емпіричний і теоретичний. Дослідження в педагогіці — це процес і результат наукової діяльності, спрямованої на одержання нових знань про закономірності, структуру, механізм навчання, виховання і розвит­ку; методику організації навчально-виховної роботи (зміст, прин­ципи, методи та організаційні форми). Педагогічне дослідження ґрунтується на фактах, що допускають їхню емпіричну перевірку, характеризується цілеспрямованістю, систематичністю, взаємозв'яз­ком усіх елементів, процедур і методів, спирається на розроблені теорії, будується в рамках логіко-конструктивних схем, елементи яких можна однозначно витлумачити і використовувати в науковій і практичній діяльності.

Дослідження — це процес і результат наукової діяльності, спря­мованої на набуття нових знань про природу, суспільство, людину і мислення. Проектування відрізняється від дослідження такими якостями, як: у результаті проектування з'являється не знання, а продукт, що може бути предметом, речовиною або заходом (напри­клад, інсценуванням свята або спектаклю, або шоу тощо); проект більше відновиться до організації якоїсь діяльності (проект уроку, проект розвитку школи тощо).

Дослідницький проект — проект, головною метою якого є ви­сування і перевірка гіпотези з використанням сучасних наукових методів.

Експеримент — науково поставлений дослід, спостереження досліджуваного явища в умовах, які розраховуються точно, що до­зволяють стежити за ходом явища і багаторазово відтворювати його при повторенні цих умов.

Експеримент має бути відповіддю на яке-небудь питання. У ході експерименту свідомо змінюють хід якого-небудь явища шляхом введення до нього нових чинників. Новий чинник, що запроваджу­ється або змінюється експериментатором, називається незалежним змінним.

Чинник, що змінився під впливом незалежного змінного, на­зивається залежним змінним.

Етапи проекту — основні періоди роботи над проектом.

Додатки

Emanu проектування: І етап — моделювання; II етап — про­ектування; III етап — конструювання.

Завдання проекту — комплекс заходів, необхідних для до­сягнення мети проекту. Постановка завдань ґрунтується на поділі цілі на підцілі, в результаті чого може бути сформульовано кілька завдань.

Захист проекту — процес подання результатів проектної робо­ти (з обґрунтуванням її ефективності, соціальної значимості тощо) і презентації проекту, що включає етапи запитань-відповідей і диску­сії. Використовується, як правило, для дослідницьких проектів.

Ігровий (рольовий) проект — проект, у якому первісно визна­чені лише ролі учасників і правила взаємин між ними, тоді як струк­тура, форма продукту і результати залишаються відкритими.

Індивідуальний (персональний) проект — проект, що вико­нується одним учнем під керівництвом педагога.

Інформаційний проект — проект, у структурі якого акцент поставлений на роботу з інформацією та презентацію продукту.

Керівник проекту — педагог, що безпосередньо координує про­ектну діяльність групи або індивідуального виконавця проекту.

Консультант — педагог або фахівець, який виконує роботу екс­перта й організовує доступ до необхідних джерел інформації. Консуль­тант залучається до участі в проекті, якщо з окремих питань компе­тенції керівника недостатньо для здійснення проекту (наприклад, з міжпредметного, телекомунікаційного або міжнародного проекту).

Координація — спосіб управління роботою проектної групи учнів; може бути відкритою (явною) або прихованою. В останньому випадку координатор не виявляє себе як керівник проекту, а ви­ступає як один із учасників, нарівні з іншими.

Короткостроковий проект — проект тривалістю від одного

до шести уроків.

Критерій — ознака, на підставі якої виробляється оцінка, ви­значення або класифікація чого-небудь; мірило оцінки.

Мета проекту — модель бажаного кінцевого результату про­ектної діяльності.

Моделювання — дослідження яких-небудь явищ, процесів або систем об'єктів шляхом побудови та вивчення їхніх моделей; ви­користання моделей для визначення або уточнення характеристик і раціоналізації способів побудови видів конструйованих об'єктів.

Монопроект — проект у рамках одного навчального предмета (на відміну від міжпредметного проекту).

Навчальний проект — проект, що здійснюється учнями під керівництвом педагога, і має не тільки прагматичну, але й педаго­гічну мету.

Опонент — учень або викладач, який під час захисту проекту виступає із запереченнями щодо його змісту, щоб виявити можливі протиріччя або інші недоліки роботи, яка подається.

Портфоліо (проектна папка) — добірка робочих матеріалів і оформлених результатів роботи над проектом.

Практико орієнтований проект — проект, націлений на ви­рішення соціальної проблеми прикладного характеру.

Презентація проекту — процес публічного подання замовни­кові або громадськості результатів проектної діяльності.

Проблема — складне теоретичне або практичне питання, що вимагає вивчення, розв'язання; у науці — суперечлива ситуація у вигляді протилежних позицій у поясненні явищ, об'єктів, процесів, розв'язання якої є прагматичною метою проекту.

Проект — 1) реалістичний задум, план про бажане майбутнє (проект у буквальному перекладі з латинської — кинутий уперед), а також сукупність документів (розрахунків, креслень, макетів тощо) для створення якого-небудь продукту. Містить у собі раціональне об­ґрунтування і конкретний спосіб здійснення; 2) метод навчання, що ґрунтується на постановці соціально значимої мети та її практичному досягненні. На відміну від проектування, проект як метод навчання не прив'язаний до конкретного змісту і може бути використаний при вивченні будь-якого предмета, а також міжпредметного курсу.

Проектування — 1) науково обґрунтоване визначення системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого проекту — прототипу, прообразу передбаченого або можливого об'єк­та, стану або процесу в єдності зі способами його досягнення.

Проектування — 2) процес розробки проекту (у значенні 1) з фіксацією результату в якій-небудь формі. Основні етапи про­ектування: обґрунтований вибір майбутнього продукту; розробка проекту і його документальне оформлення; макетування та моде­лювання; оформлення; економічна та екологічна оцінка проекту і технології.

Педагогічне проектування — усвідомлена та цілеспрямована діяльність з побудови моделі освіти.

Педагогічне проектування — прикладний науковий напря­мок педагогіки і організованої практичної діяльності, націлений на вирішення завдань розвитку, перетворення, удосконалювання, розв'язання протиріч у сучасних освітніх системах.

Педагогічне проектування — практико орієнтована діяльність, метою якої є розробка нових, ще не існуючих на практиці освітніх систем і видів педагогічної діяльності; процес створення та реалізації педагогічного проекту; специфічний спосіб розвитку особистості; технологія навчання.

Педагогічна система - цілісна єдність всіх чинників, що сприяють досягненню поставлених цілей розвитку людини.

Педсистеми — це особлині утворення. Кожній з них властиві свої специфічні ознаки: вони завжди мають мету — розвиток учнів і педагогів та їх захист від негативних впливів середовища; провід­ною ланкою у цих системах завжди є учень (вихованець); кожна з них будується і діє як система відкрита, тобто здатна змінитися під впливом зовнішніх впливів і навіть приймає, пом'якшує ці впливи, посилює або нівелює їх.

Педагогічне моделювання (створення моделі) — це розробка цілей (спільної ідеї) створення педагогічних систем, процесів або ситуацій і основних шляхів їх досягнення.

Педагогічне проектування (створення проекту) — подальша розробка створеної моделі та доведення її до рівня практичного ви­користання.

Педагогічне конструювання (створення конструкта) — це по­дальша деталізація створеного проекту, що наближає його для ви­користання у конкретних умовах реальними учасниками виховних відносин.

Проектна діяльність — форма навчальної діяльності, струк­тура якої збігається із структурою навчального проекту.

Проектні ситуації (для педагога) — різні соціальні проблеми, які можна вирішувати з використанням методу проектів.

Результати проекту — 1) вихід проекту; 2) портфоліо проекту; 3) педагогічний результат, що виражається в розвитку особистісної та інтелектуальної сфери учня, формуванні в нього певних загально-навчальних умінь і навичок (ЗНУН) та ін.

Рецензент — учень або педагог (фахівець), що представляє на захисті проекту рецензію на підготований проект.

Середньостроковий проект — проект тривалістю від одногс тижня до одного місяця.

Структура проекту — послідовність етапів навчального про екту. Містить у собі постановку соціально значимої проблеми, плану вання діяльності щодо її розв'язання, пошук необхідної інформації

Творчість — це застосування закономірностей відомого явища в нових умовах до вирішення нового завдання, або відомого методу до вирішення нової проблеми, або комбінування знайомих фактів для одержання нового ефекту.

Творчий проект — проект, центром якого є творчий продукт — результат самореалізації учасників проектної групи.

Телекомунікаційний (навчальний) проект — груповий проект, виконаний за допомогою засобів комп'ютерної телекомунікації.

Уміння дослідника — це здібності обрати предмет дослідження, визначити тему, сформулювати мету, розробити провідний задум (або гіпотезу), модель досліджуваного об'єкта, підібрати метод, провести дослідження й у підсумку одержати нове знання. Для школяра новим вважається те знання, яке не передбачене навчальним планом.

Цільовий акт (цільова настанова) — одна із назв педаго­гічного методу проектів, прийнята в американській і перекладній літературі у 1910-1920-х рр.