Каталог статей

Інтелектуальна гра “Всім серцем любіть Україну свою”
 

Мета заходу: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; формувати національну свідомість студентів; розвивати пізнавальні інтереси; виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.
Обладнання: сигнальні картки, протоколи для журі, конверти із завданнями для капітанів команд, фотографії видатний діячів України, історичних місць, краєвидів держави, електронні презентації щодо захисту «Традиційних страв українського народу»

                                                                                                             Хід гри

Куратор: Де ще є в світі така земля — квітуча, солов'їна, барвінкова, з ясними зорями і синім небом, як наша Україна?
У якім краю почуєш такі пісні — урочисті і жартівливі, сумні і веселі, ніжно-задушевні і мелодійні?
У якій ще стороні вас зустрінуть так гостинно — хлібом-сіллю на вишитім рушнику, щирим словом, щедрим столом?
Чи є ще де на планеті народ, такий багатостраждаль¬ний, але багатий чудовими традиціями та звичаями, сповненими краси і поезії?
Україна має свою багатовікову історію, своєрідну культуру, літературу. Нам є чим пишатися, що цінувати, вивчати; про що розповісти іншим.
Хочеться розпочати нашу сьогоднішню зустріч віршем Володимира Сосюри «Любіть Україну». (читають студенти)
1.Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
2.Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
1.Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
2.Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі.
1.Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
2.Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
1.Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
Вед. 1: Дозвольте представити вам учасників сьогоднішньої гри. Сьогодні грає 5 команд студентів ІІ курсу.
( представлення команд )
Вед. 2: Дозвольте представити вам вельмишановне журі, яке буде слідкувати за правильним ходом нашої гри.
( представлення журі )
Вед. 1: Увага! Оголошуємо правила та умови гри!
1. Гра проводиться у сім турів:
І. «Розминка»
ІІ. «Що я знаю про Україну?»
ІІІ. «Моя чудова Україна!»
IV. Конкурс капітанів
V. « Грошові одиниці України»
VІ. Фотоконкурс «Видатні українці»
VІІ. «Традиційні страви українців»
Вед.2:
2. Час для обдумування варіанту відповіді на питання розминки до 5 секунд, на питання основної гри – до 30 секунд.
3. Право на відповідь надається команді, яка першою підняла сигнальну картку .
4. Відповідь має бути повною.
Кожна команда має право відповідати лише один раз. Кожна правильна відповідь оцінюється в 5 балів.
5. Якщо команда, не дала правильної відповіді, то право відповідати переходить суперникам і вони мають 20 секунд для пошуку правильної відповіді.
За правильну відповідь їм буде зараховано 7 балів.
6. Перемогу здобуває команда, яка набере найбільшу кількість балів.
Вед.1: Окрім цього буде музичний конкурс «Вгадай мелодію» для вболівальників. Той, хто відгадає пісню, може 1 бал подарувати своїй команді.
Вед.2: Розпочнемо нашу гру з розминки.
1. Найвища посада і титул за часів козацької України.(Гетьман)
2. Назвіть автора музики Гімну України.(М.Вербицький)
3. Назвіть ім'я сестри засновників Києва? (Либідь)
4. Хто автор п’єси “Сто тисяч”?(І. Карпенко-Карий)
5. Назва могили в Києві, в якій поєднано історію давньої, княжої доби і визвольної війни XX ст.(Аскольдова)
6. Чий день народження 9 березня 1814 року? (Т.Г. Шевченка)
7. Складне слово-назва природоохоронного заповідника в Україні. (Асканія-Нова)
8.Символічний знак держави, міста чи роду, зображений на прапорах, монетах, печатках тощо. (Герб)
9.Хто є автором слів державного гімну України? (Павло Чубинський)
10.Що символізує собою синій колір державного прапору України? ( вода, небо)
11.Хто є засновником першої бібліотеки Київської Русі-України? (Ярослав Мудрий)
12. Установлене державною владою загальнообов’язкове правило, що має найвищу юридичну силу. (Закон)
13.Що символізують 13 куполів одного із семи чудес України – Софії Київської? (Христа та 12 апостолів)
14. Урочиста пісня, що є символом державної єдності. (Гімн)
15.Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, організації та ін. (Прапор)
Вед.1.: Дякуємо командам. Рахунок за результатами розминки.
( Журі оголошує результати )
Вед.2.: Я все люблю в своїм краю:
Криницю, звідки воду п’ю,
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси…
Я все люблю в своїм краю:
Вед.1.: Тож настав час розпочати другий тур «Що я знаю про Україну?»
( оцінюється у 5 балів, якщо відповідь повна )

Питання І команді:
1.Поясніть походження назви держави Україна та її населення українців.
(Вперше слово «Україна» з’явилося у 1187 році у Київському літописі за Іпатіївським списком. Існує безліч версій щодо походження самого слова «Україна». Частина істориків виводила слово «Україна» від слова край – «кінець». Поряд з тим вдалося встановити, що наше національне ім'я, як і сама назва нашої держави, дуже давнього походження і сягають V тисячоліття до н.е. Є й інша гіпотеза, за якою слово «Україна» нібито походить від дієслова «украяти», тобто «відрізати», і означає «виділити». Тобто, Україна — це «земля, виділена із загалу», «відокремлена від решти», «наша власна земля». Решта дослідників вважає, що слово «Україна» походить від назви слов'янського племені «укрів», що, за деякими джерелами, існувало в VI ст.)
2.Питання ІІ команді:
З його іменем пов'язана найгероїчніша доба в літописі Запорізької Січі. Упродовж 20 років він не покладав ратної зброї, проявляючи надзвичайний військовий хист завзято відстоюючи козацьку волю, давні запорізькі звичаї і цілковите самоврядування України. Цього славного лицаря 15 разів обирали кошовим отаманом чого споконвіку не бувало на Запоріжжі. Розповідають, що саме він диктував листа турецькому султану Магомету IV на славнозвісній картині Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Назвіть ім'я цього славетного лицаря Запорізької Січі. (Іван Сірко - кошовий отаман)
3.Питання ІІІ команді:
У Т.Г. Шевченка було три таланти. Перші два всім відомі: поет і художник. А який був його третій талант? (Співак, який володів прекрасним голосом)
4.Питання ІV команді:
Цей князь на противагу батькові та дідові, не любив воювати. Він прагнув більше сидіти в Києві й клопотатися мирними справами, він славився великою любов'ю до книг, до науки, культури. За його правління культура Русі, прилучена до досягнень християнської цивілізації розкрилася в усій повноті і багатстві, а Київ став одним із найкультурніших і найкрасивіших міст Європи. За часів його князювання численні церкви, монастирі стали осередками науки, культури, освіти. Він онук княгині Ольги. Назвіть цього князя. (Ярослав Мудрий)
5.Питання V команді:
Бойове мистецтво запорозьких козаків, судячи з тверджень сучасників, було одне з найкращих в світі і нічим не поступалось відомим єдиноборством сходу. Основу всіх єдиноборств становила відмінна фізична, технічна і психічна підготовка. Одна з найвідоміших сьогодні систем козацького двобою включала в себе 14 «фігур». І вони були такі складні, що їх вчили виконувати на столі, посеред напоїв і страв, не зрушивши жодної чарчини, тарілки, карафки. Ось такий окомір, вестибулярний апарат, фізичну силу повинні були мати справжні козаки. Як називалась ця система єдиноборства? (Бойовий «гопак»)
Вед.1.: Слово надаємо журі для оголошення результатів за І та ІІ тури гри.
( Журі оголошує результати)
Вед. 2.: Люблю тебе, моя країно,
Моя чудова Україно!
Твої сади, гаї, лани
Завжди подобались мені.
Вед. 1.:Люблю твої гори, безмежні простори.
Немає , повір, в мене іншої долі.
Багата, красива, рідна земля,
Майбутнє твоє – це доля моя.
Саме цими словами ми розпочинаємо третій тур « Моя чудова Україна ».
( на моніторі фотографії об’єктів, про які йде мова; конкурс оцінюється у 3 бали)
1. Одне із див України . Це єдиний у світі музей писанки. Коли і де вперше було відкрито цей музей? Коли було збудовано нинішнє приміщення музею писанки?
(1987 р. В Коломиї, Церква Святого Благовіщення)
( Музей збудовано в 2000 році в м. Коломия. Центральна частина музею має форму писанки висотою 14 метрів)
2. Одне із див України - Софія Київська. Нині це всесвітньовідомий музей. В усій Європі жодна споруда XI ст. не могла зрівнятися з київським собором. Вінчають собор 13 куполів. Що символізують собою ці 13 куполів?
( Вони символізують Христа і його 12 апостолів)

3. В Україні є декілька парків, які є пам'ятками садово-паркового мистецтва. Але тільки в одному з них є Єлисейські поля, англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу, кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Назвіть цей парк-шедевр.
(“Софіївка” м. Умань)

4. Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу - це найсвятіші місця, духовно найважливіші місця. А яке таке найсвятіше місце в Києві?
(Києво-Печерська лавра)

5. З сивої давнини й по сьогодні цей монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Ця Лавра - найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври в Україні.
Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденцiї архиєпископа, дзвiницi, келiй. Усi будiвлi iдеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Лаври є вiдбиток ступнi Божої Матерi, джерело з цiлющою водою, чудотворна iкона Матерi Божої, мощi преосвященного Йова. Що це за святиня?
( Почаївська Лавра)

Вед. 1.: Доки журі підраховує бали, які одержали команди. Ми оголошуємо конкурс капітанів.
Вед. 2.: Капітан кожної команди одержить конверт із завданням, на виконання якого не більше 5 хвилин. Той капітан, який впорається із завданням найшвидше та правильно , принесе своїй команді додатковий бал.
( конкурс оцінюється у 5 балів)

Завдання для капітанів:
І. 1.Назва обласного центру, яка складається зі слова – назви однієї з основних зернових культур в Україні та слова, яке означає стан спокою та гармонії, період між війнами.
(Жито+мир).
2.В Україні багато народних свят. Ваше завдання – розташувати їх у хронологічній послідовності.
1.Великдень
2.Покрова
3.Зелені свята
4.Різдво
5.Івана Купала
6.Водохреща
3.Збери прислів’я:
Без праці жити, тільки небо коптити.

ІІ. 1.Назва обласного центру України, яка складається з двох слів в перекладі російською мовою: перше слово – назва неотруйних змій, поширених по вмій території України; друге – тип поселення, в Україні має нараховувати понад 10 000 осіб, більша частина жителів якого зайнята поза сільським господарством.
(Уж+город).
2.В Україні багато народних свят. Ваше завдання – розташувати їх у хронологічній послідовності.
3. Не місце чоловіка красить, а чоловік – місце.

ІІІ. 1.Назва історико-географічного регіону України. Слово складається з двох частин: перша – низинна старовинна історична місцевість міста Києва, стародавній район ремісників і річковиків; друга – назва однієї з нот.
(Поділ+ля)
2.В Україні багато народних свят. Ваше завдання – розташувати їх у хронологічній послідовності.
3. Голова сивіє – чоловік мудріє.

ІV. 1.Назва обласного центру України, яка складається із слова, що означає вид єдиноборства, поширеного в Японії, в якому два борці виявляють сильнішого на круглому полі. Останню літеру цього слова замінюємо на українську літеру «и».
(Сумо-Суми).
2.В Україні багато народних свят. Ваше завдання – розташувати їх у хронологічній послідовності.
3. Не кажи "не вмію", а кажи "навчусь".

V. 1. Назва обласного центру, яка складається зі слова – назви однієї з основних зернових культур в Україні та слова, яке означає стан спокою та гармонії, період між війнами.
(Жито+мир).
2. В Україні багато народних свят. Ваше завдання – розташувати їх у хронологічній послідовності.
3. Посієш вчинок – виросте звичка
( Правильний варіант відповідей для ІІ завдання:
1. Різдво
2. Водохреща
3. Великдень
4. Зелені свята
5. Івана Купала
6. Покрова )

Вед.1.: Доки капітани працюють ми оголошуємо конкурс для вболівальників « Вгадай мелодію».
Зараз будуть звучати мелодії відомих українських пісень, ваша задача якнайшвидше вгадати пісню, таким чином ви можете принести 1 бал команді, за яку вболіваєте.
( звучать мінусовки пісень):
-«Несе Галя воду»;
-«А мій милий вареничків хоче»;
-«Ти ж мене підманула»;
-«Чом ти не прийшов»;
-«Горіла сосна»;
-«Два дубки»;
-«Ой, у вишневому садку…»;
-«Розпрягайте, хлопці, коней»; тощо.
Вед. 1.: А зараз надаємо слово журі для оголошення результатів трьох турів та конкурсу «Вгадай мелодію» ( журі оголошує результати).
Вед.2.: Наступний тур нашого конкурсу «Грошові одиниці України».
( правильна відповідь оцінюється у 5 балів)
Умови конкурсу такі: потрібно прослухати кілька речень про видатних особистостей України і дати відповідь: хто ця особа і на якій грошовій одиниці знаходиться її зображення?
1.Цей гетьман побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської Академії наказав звести новий великий будинок на три поверхи. Коли 1700 року російський цар розпочав війну зі шведами, він домовився із Карлом ХІІ, щоб разом ударити на російського царя. З історії відомо, що військо шведського короля і гетьманські війська були значно слабшими, тому зазнали поразки. Усіх, хто став на бік гетьмана, ловили й карали, а самого гетьмана проклинали в церквах. 200 років його ім’я ганьбили, а всіх свідомих українців прозивали його іменем. (Іван Мазепа, 10 гривень)
2.Цей чоловік був сином українського шляхтича і проживав у невеликому хуторі Суботів. Ще замолоду потрапив у турецьку неволю. Потім став сотником козацького війська й зажив слави відважної та розумної людини. Після підписання Зборівської угоди він став гетьманом України й очолив визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Аби захистити Україну від Польщі, пристав на бік московського князя, але зазнав зради. Цей гетьман зажив великої слави, бо вперше повів українське військо за волю народу й рідної землі. (Богдан Хмельницький, 5 гривень)
3. Він любив одяг сірого кольору. Майже завжди носив вишивану сорочку. На урочисті прийоми одягав фрак. Був невибагливий у їжі, не палив. Знав 9 мов. Мав дві пристрасті: любив рибалити та збирати гриби. (Іван Франко, 20 гривень)
4. Цей чоловік відомий не тільки в Україні, а й у всьому світі. Боронив рідний край від ворогів, дбав про лад, спокій, правосуддя в державі. Будував церкви, а при них організовував школи, бібліотеки, поширюючи освіту. Володарі сусідніх держав мали за честь поріднитися з його родом: сини князя були одружені з чужоземними королівнами, а дочки – з королями. Панував 35 років, а прожив 75. Його поховали в церкві святої Софії в мармуровій домовині. (Ярослав Мудрий, 2 гривні)
5. Умираючи, його батько вирішив розділити своє скромне майно. Зібрав усю родину і оголосив заповіт: Цьому синові з мого хазяйства нічого не треба, - сказав батько про сина, який став відомим поетом. – Він буде неабияким чоловіком. З нього вийде або велика людина, або велике ледащо.
Ставши відомою людиною виявив багатогранність творчого обдаровання: здібності співака, художника, скульптора, поета, публіциста та ін. У світі відомий як захисник прав пригноблених людей. (Тарас Шевченко, 100 гривень)
Вед.1.: І знову слово журі для оголошення результатів попередній конкурсів.
Вед.2.: Тарас Шевченко,
Леся Українка,
Іван Франко -
Знаменні імена!
Усіх ти народила, Україно,
Усім талант і розум ти дала.
Вед.1.:Саме цими словами ми розпочинаємо тур «Знаменні імена». Яка команда швидше відгадує особу, заробляє 5 балів.
( на моніторі фотографії видатних українців)
1.На початку ХХ ст. ім'я цього письменника набуває широкої популярності в Європі. “Академія в одній особі” - називали його сучасники. Його перу належить понад 5 тисяч творів у різних галузях літератури і науки, які вміщені у 50 томах, хоча науковці оцінюють у 130 томів. Небагато можна назвати в історії людства постатей, рівних йому за рівнобічністю таланту. Назвіть його прізвище.
(І.Я. Франко)
2. Він заклав основи професійної мистецької освіти в Україні, відкривши в Києві у 1904 р. свою музично-драматичну школу, де був відкритий перший на теренах
Російської імперії клас гри на народних інструментах - клас бандури. Але найвищою нагородою йому є не просто тільки данина пам'яті та шана нащадків, а те, що йому судилося стати автором “Молитви за Україну” ,яка у 1992 р. затверджена офіційним гімном української православної церкви (КП) і стала наприкінці ХХ ст. другим державним гімном незалежної України. Назвіть його?
(Микола Лисенко)
3. Видатний український лікар, вчений у сфері серцево-судинної хірургії, біокібернетик, автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. У 2003 році Інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України присвоєно ім’я цього академіка .
(Микола Михайлович Амосов)
4. Вона була не лише гарною дружиною, а й першою жінкою Сходу і Європи. Тільки для неї одної було збудовано величезний мавзолей, як самому Султану. Їх, султанів, було 36, але жодна з безлічі султанських жінок за всю тисячолітню історію імперії не було похована так пишно, як ця жінка - українка. Назвіть її.
(Роксолана)
5. Цей український письменник виявив неабиякі здібності до військової справи, хоча вона не стала справою його життя. У роки війни 1812 р. він за дорученням генерал-губернатора Ростовського успішно і в короткий час сформував полк українського козачого війська.
(І. Котляревський)
6. Український радянський вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі.
(Кондратюк Юрій Васильович)
7.Видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України.
(Сергі́й Наза́рович Бу́бка)
8. Український радянський важкоатлет, олімпійський чемпіон, екс-рекордсмен світу. Почесний громадянин Дніпропетровська.
( Султан(бай) Сабурович Рахманов )
9. Український футболіст, виступав за київське «Динамо», «Мілан» та лондонське «Челсі». Заслужений майстер спорту України, нагороджений найвищою державною відзнакою — «Герой України». Володар «Золотого м'яча»— призу, який вручають найкращому футболісту Європи. Один з найрезультативніших бомбардирів єврокубкових турнірів за всі сезони. Найкращий бомбардир національної збірної України в історії. Наразі — головний тренер збірної України
(Андрі́й Микола́йович Шевче́нко)
10. Український тренер з художньої гімнастики.Освіта: Дніпропетровський технікум фізичної культури; Київський інститут фізичної культури.Суддя міжнародної категорії. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
(Альбі́на Микола́ївна Дерю́гіна)
Вед.2.: І знову слово журі. Рахунок за результатами попередніх конкурсів.
(Журі оголошує результати)
Вед.1.: А зараз ми оголушуємо вирішальний конкурс під назвою «Традиційні страви українців».
Вед.2.: Напередодні гри команди одержали домашнє завдання підготувати презентацію однієї із страв. І зараз ми надаємо слово представникам команд.
Вед.1.: При оцінюванні конкурсу враховується науковість, цікавість та оригінальність презентації. Максимальна кількість балів за цей конкурс – 10.
 

Додаток:
Українці — спрадавна хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба. Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, сочники, шулики, потапці, присканці, млинчики, і обрядові - коровай, корочун, лежень, мандрики, паска, гуски, шишки. Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олії, рідше - м’ясо. У щоденному побуті м'ясо використовували переважно у вигляді сала та смальцю, а ковбаси й інші м'ясні продукти можна було побачити на столі лише святкового дня — ними ласували зрідка...
Так як традиційні страви – це страви в основному повсякденні, то готуватися вони мали легко та швидко, не потребуючи багато часу. Відтак, українська народна кухня взяла свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна кухня українців багата великим розмаїттям овочевих страв. Це — і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Любили українці також різноманітні страви з яєць, особливо - яєчню із салом і ковбасою.
Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавана була вариста піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні.
Багато зі страв української кулінарії набуло етнічної символіки, яка визначалася насамперед через усвідомлення українцями окремих страв як своєрідного коду національної культури, вписаних в систему етнічної історії. Вони розумілися ними і як зразки найвищих досягнень власного кулінарного мистецтва.
Взірцями світової народної кулінарії і водночас маркером самобутньої української культури ще у XVII—XVIII ст. стали такі страви, як борщ, галушки, вареники, горілка, узвар. Адже назви всіх цих страв вживалися у словосполученнях: український борщ, українські (або полтавські) галушки, українські вареники, українська горілка, українське сало.
Випікали хліб переважно з житнього борошна, а на великі свята — з пше-ничного. Українська паляниця, на яку йшло найкраще борошно, стала символом родючої землі, добробуту й гостинності. «Паляниця — як пух, як дух, як миле щастя». А ще українські господині пекли чимало різновидів хлібців нашвидкуруч. У різних районах нашої країни були свої рецепти перепічки, пампушок «плесканів», «дужиків», «пундиків». На Полтавщині в багатьох селах пекли «гречаники», у подільських сім'ях любили прісні горіхові коржики — «матротенирси», на Закарпатті з кукурудзяного борошна робили «пугачі», «первертаники», «ріп'яники». Запорозькі козаки колись пекли в дорозі «загреби» — коржі, які загрібали попелом та гарячим жаром. Хліб шанували й берегли і в багатих, і в бідних родинах. Існувало чимало традицій, пов'язаних з хлібом. Так, коли заходило сонце, намагалися не починати нової хлібини. Не вчиняли тісто проти великих свят. Крихти зі столу ніколи не змахували в сміття, окраєць, що впав на підлогу, обережно піднімали і, поцілувавши, клали на стіл.
Борщ — це символ надійного даху над головою, родинного тепла, сімейної злагоди і спокою. Настільки призвичаївся українець до борщу, що не може не згадати про нього навіть тоді, коли розмова не має ніякого відношення до кухні. «Дивись, не переборщи»,— остерігає народна мудрість. «Доборщімо і цей клапоть»,— звертається орач до помічника. Чому так часто згадують цю страву? Тому що вона настільки давно увійшла до списку традиційних українських страв, що стала одним із найголовніших і найулюбленіших символів народної кухні й сутності життя. Найвиразнішим серед усіх названих страв є саме український борщ, що став маркірованим елементом в українській етнічній культурі. Не випадково, що він особливо часто згадується в українському фольклорі, до того ж, нерідко разом з іншим вагомим маркером етнічної матеріальної культури — хлібом: «Що до чого, а борщ — до хліба», «Борщ та каша — добрая паша». Український борщ — надзвичайно складний за виготовленням, включав понад 50 компонентів, мав складну технологію приготування та суворо виважене дозування інгредієнтів. Останні визначали не лише смакові якості, а й робили борщ достатньо сильним фітотерапевтичним засобом. Недаремно борщ в українській родині готували не частіше одного разу на тиждень. Майже повсюдно в Україні побутувало в основному три типи борщів: червоний, зелений і холодний, кожний із яких поділявся ще й на різновиди. Основним компонентом борщів будь-яких типів і варіантів була капуста та буряк, а починаючи з XVIII ст. — картопля. На півдні України було прийнято додавати у борщ квасолю, на Полтавщині — розтерте пшоно, в Карпатах — боби. Борщ обов'язково заправляли буряковим квасом, сироваткою або сметаною: квас розбавляли водою, кришили буряк, картоплю, капусту, моркву, квасолю, додаючи товченого сала з цибулею або олії, трохи м'яса, а під час посту — сушену рибу. Навесні віддавали перевагу зеленому та холодному борщам, виготовленим із щавлю, кропиви, лободи, кропу, петрушки, заправлених сметаною, яйцями, цибулею тощо.
Як із крупинок каша, так із днів-зерняток складається життя. Каша — це сим-вол продовження роду. Вона супроводжує людину від самого народження, адже є першою стравою після материнського молока. Слово «каша» розуміють і українці, і росіяни, і білоруси, і болгари, і поляки. Це — найпростіша й водночас одна з найсмачніших страв народної кухні. «Вари воду — вода буде, сип крупу — каша буде»,— цим прислів'ям визначається рецепт цієї страви. А головний секрет її — побільше масла, бо «маслом каші не зіпсуєш». Народних обрядів, елементом яких є каша, чимало. З давніх-давен каші присутні на весільному столі поліщуків, нею начиня¬ють також весільні вареники і голубці. «Коливом», або «кануном», називають поминальну кашу. Особлива символіка і магічна роль каші в різдвяних святах. Головна страва на святвечірньому столі — кутя, її розводять медовою ситою, маковим молочком, узваром, посипають горіхами. Пшеничне зерно символізує воскресле життя, а мед означає солодкість. Перед вечерею батько прочиняє надвір двері й голосно вигукує: «Морозе, морозе! Іди до нас кутю їсти, а коли не йдеш, то не йди на жито, пшеницю, всяку пашницю!» А на свято Катерини дівчата кашею закликають Долю. Часто вони закопували горщик каші,примовляючи: «Закопали горщик каші, ще й кілком прибили, щоб на нашу вулицю парубки ходили!» Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
Тому вони повинні були вміти готувати в різних умовах їжу з того, що послав Бог, без спеціальних навичок, точної рецептури. Саме куліш, схожий на густий суп чи рідку кашу, який міг замінити весь обід, став головною стравою козаків.
Ця страва навіть у XXI сторіччі визнається шедевром національної кухні і лише українському борщу поступається своєю популярністю. Сьогодні куліш за козацькими традиціями готують на вогнищах підчас пікніків, на дачах чи в закритих приміщеннях з використанням газових, електричних плиток.
Вареники на столі українців — це домашнє урочисте застілля, затишок і тепло домашнього вогнища. Ця страва завжди доречна — і в піст, і у свято. І на сході, й на заході, і на півдні та півночі України — всюди гостя зустрінуть вареничками. «Вареники на стіл — біда за поріг»,— каже народна мудрість.. А вже начинок для вареників не перелічити. Із сиром, м'ясом, капустою, карто-плею, вишнею — це традиційні начинки. Такі варенички варять по всій Україні. Але є й особові рецепти. На Поліссі відомі вареники з гречаною кашею, сухими грушами, ягодами чорниці. У Причорномор'ї гостей пригощали варениками з рибним фаршем. А в Західній Україні ґаздині подавали на стіл «шляхетні» вареники — з телячою печінкою, перекрученою з салом, цибулею та перцем.«Панами на всю губу» почувалися вареники на столі. Недарма в народі про багату, веселу людину казали: «живе, як вареник у маслі». І дійсно, варенички люблять поливку. «Вареник без поливки, що церква без хреста». Поливка була різною. Це і сметана, і смажена цибуля зі шкварками, і масло. «За те ми вас, вареники, величаємо, що в сметану вмочаємо»,— жартують українці. Великого пана цяці — так називали вареники з ягідною начинкою. Вони потребують особливої поливки, скажімо, меду або фруктового сиропу. Жодне свято в Україні не обходилось без вареників. До Святвечора — пісні з картоплею та капустою чи грибами. На щиру Масляну — із сиром та маслом. На веселі молодіжні посиденьки на свято Андрія — з «пхиком» або «пирхуни». Ліплячи вареники для парубків, дівчата у дві-три варенички загортали пісок, бо-рошно, вовну. У деяких наддніпрянських селах «варениками» називали останній день весілля. Гостей частували варениками з картоплею, сиром та капустою.
Голубці — поширена українська друга страва, яка готується з листя свіжої чи кислої капусти та начинки з м'яса, рису чи гречки, кукурудзяної або пшоняної круп, картоплі, квасолі, грибів, цибулі, моркви та прянощів. Загальновідомо, що названа ця чудова страва на честь голубів, птахів, які символізують творчу силу вогню та здавна вважаються символами народження світу. А й справді — такі вдалі, рум'яні та м'якенькі, що так самі до рота і залітають. Без голубців важко було уявити святковий стіл в українській родині. А начинка для голубців була різною для кожного регіону України. Наприклад, на правобережній частині Півдня України, Південному Поділлі, у Карпатах використовували кукурудзяні крупи, на Полтавщині — гречку, в решті регіонів —пшоно, яке злегка приварювали, змішували з підсмаженою цибулею, шкварками, а у свято — з сирим м'ясним фаршем, додавали спецій та начиняли цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні листки. Голубці готували на повсякдень, але у більшості районів Правобережжя, крім Полісся, вони входили й до складу святкового меню. З 20-30-х років нашого століття голубці почали начиняти рисово-м'ясною сумішшю та тушкувати, додаючи замість квасу томатний сік, соус чи пасту.
З найдавніших часів українці готували різні напої, головним завданням яких було вгамування спраги. Серед напоїв для української кухні характерні молочні, особливо користується популярністю пряжене молоко та ряжанка. Одним з улюблених напоїв є також узвар — відвар з фруктів. Ну і з давніх-давен в Україні царюють кваси: хлібний — з сухарів, фруктовий — із дичок — сирівець, а також борошняний, як-от ціберей. А такі напої, як чай та кава, давно стали повсякденними на усій території України. Солодкі напої в українській кухні готуються з фруктів і ягід. З сушених або свіжих яблук, груш, вишень, малини, абрикос готують узвари, киселі. Улюбленими напоями на Україні з давніх часів були квас і мед. Мед подавали до сочиву на Різдво, медом пригощали на весіллях. Готували його з натурального бджолиного меду шляхом варива з водою і подальшого бродіння. Послухайте про деякі з них. Улюбленими напоями здав¬на були різноманітні кваси: хлібний, буряковий, фруктовий, ягідний. Буряковий квас був сезонний напій: виготовляли його восени, після збирання городини, і прагнули зберегти до пізньої весни, до. нового врожаю буряків. Фруктовий квас готували здебільшого з диких груш та яблук. Навесні у період соків, збирали й пили свіжий березовий і кленовий сік, а також переробляли їх-на квас. Квас використовували для урочистих гостин, але здебільшого у повсякденному харчуванні. Буденність цієї страви добре підкреслена у приказці: «Вчора квас, нині квас, нехай чорти мучать нас!» Тепер квас п'ють улітку, коли жарко і переважно хлібний. Узвар (вар, киселиця) — один з найпоширеніших напоїв на Поділлі. Виготовляють улітку із, свіжих ягід: восени, взимку, навесні — з сушені. Готували узвар і на щодень, і для святкового столу. Робили його до різдвяної й хрещенської куті «до пори»: кутя — на покуть, узвар — на базар. Сьогодні узвар готують рідше. А сушені сливи і сьогодні готують на Святвечір, на поминальних обідах. На весіллях зі слив витягають кісточки, начиняють горіхами, поливають збитою з цукром сметаною. Одним з найдавніших-слов'янських страв був кисіль. Вівсяні зерна підсмажували, мололи, відсіювали, дрібну муку запарювали окропом, охолоджували до теплого стану, додавали шматок хліба і залишали на ніч заквашуватися у теплому місці. Саме від того, що тісто повинно було добре вкиснути перед варінням, страва й дістала свою назву. Свіжо зварений кисіль заправляли коноплею або маковою олією, маковим або конопляним молоком. Для виготовлення цього «пісного» молока зерна маку чи конопель розтирали у макітрі до однорідної маси, яку розводили теплою водою, відстоювали, проціджували. їли кисіль із хріном, цибулею. Якщо ж хотіли зробити кисло-солодкий кисіль, до нього додавали ягоди з медом або варену й товчену сушеню, розливали у миску і охоло¬джували. Почату миску годилося з'їсти за один раз, бо інакше кисіль підходив водою й ставав несмачним, звідки й приказка: «Сьома вода на киселі». Кисіль вважали смачним, якщо він був густим. На початку XX от. кисіль готували з інших видів борошна, зокрема з картопляного крохмалю. Свіжі чи сушені, фрукти варили до готовності, картопляне борошно розводили у невеликій кількості холодної води й вливали в киплячий узвар. Коли рідина загустіла — кисіль готовий. Цей спосіб дійшов і донині, входить до меню урочистих трапез. Крім того, кисіль подають, як правило, останнім і він править за своєрідний етикетний знак закінчення застілля, за що його у народі й прозвали «виганяйлом». У наш час кисіль замінило желе. Подоляни готують його фруктове, на сметані, «пташине молоко», «бите скло» (змішують кілька різновидів желе і заливають прозорим — цікаво, оригінально і смачно). У сучасних напоях сталися зміни, ввійшли нові напої: чай, кава, капучіно й інші. Чай — порівняно недавній у традиційній по-дільській кухні напій. Здавна, замість чаю, пили заварені трави звіробою, материнки, чебрецю, м'яти, липовий цвіт, плоди шипшини, калини, свіжозварені гілки вишні, малини, смородини, їх вживали і як ліки. Тепер вживання чаю стало повсякденним яви¬щем. Використовують різні сорти чаю. Каву частіше п'ють зранку на сніданок.
Паска — ангельський хліб, символ воскресіння
Раніше наші предки освячували хліб, а потім замінили його солодкою паскою, що символізує достаток у домі, а також вправність і кулінарну досконалість господині, особливо, коли спечена власноруч. Вважалось, якщо паска випікалася висока — наступний рік буде щасливий, в здоров'ї, коли ж вона западала — то хтось із рідні міг відійти в інші світи.
Паска - головне пасхальне блюдо , символічна відмітка нового, який розпочався після Великого посту і Воскресіння Христового. Саме паску є першою їжею для розговіння. Протягом усього року хліб супроводжує трапезу мирянина, і тільки одного разу за цей час він стає святковим, пасхальним. Ні весільний, ні іменинний коровай не може зрівнятися з ним за своїм статусом: паску не просто служить розговіння, але символізує собою Великдень і освячується в церкві. По суті, паска є молодшим братом артоса, священного хліба, який освячується і кладеться на аналой в перший день Воскресіння на всю Світлу седмицю. Артос ж паска подібний і формою. Словом артос «квасний хліб» в Євангелії позначений хліб, який Христос благословив на Тайній Вечері. Паска - це також метафора того хліба, який розділив з учнями Христос після Свого Воскресіння.

Вед.2.: Давайте ж ще раз привітаємо усіх учасників гри оплесками. А зараз для оголошення результатів гри надаємо слово журі.
( Журі оголошує результати.Нагородження переможців.)
Вед.2.: Шануйтеся, любі! Любіть Україну!
Хай ваша цікавість, допитливість щира
Додасть вам надії, любові і віри,
Бо наше минуле – святе, незабутнє,
Це – шлях у прийдешнє, це шлях у майбутнє,
Бо ми – це держава, велика, єдина…
Так, ми – українці, наш дім – Україна!

Список використаної літератури:
1. Клиновецька З. Страви й напитки на Україні — Київ — Львів,1913 р. С.55
2. Міщенко Т.І. Інтелектуальна гра «Моя країна – Україна». Для учнів 9-11 класів// Класному керівнику.- 2011.- №7.- С.20-21
- №9.- С.15
3. http://5fan.ru/wievjob.php?id=56227
4. Редька Л.П. «Всім серцем любіть Україну свою» / Інтелектуальна гра // Класному керівнику.- 2012.- №7.- С.14-17
5. Старовойт Л. Я., Косовенко М. С., Смирнова Ж. М. Кулінарія. — К.: Вища школа, 1992 р.— С. 253.
6. Українська кухня. К.: Мистецтво. 1992 р. С.140
7. Українські страви. — К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1957.
8. Цікаві факти з історії козацтва/ Календар бібліотекаря // Шкільна бібліотека.- 2011