Каталог статей

Головна » Статті » Літній оздоровчий табір (пришкільний та ін.) » Барви сонячного літа [ Додати статтю ]

Я - частинка свого загону

Я -  частинка свого загону

 

Заняття 3

 

 

Мета: сприяння адаптації учнів 1-4 класів в оздоровчому таборі.

Завдання:

—зменшити тривожність дітей у перші дні перебування в таборі;

—допомогти дітям познайомитись один з одним;

— сприяти встановленню дружніх сто­сунків.

Обладнання: велике серце з цупкого картону, маленькі паперові серця рожево­го кольору (2—3 на кожну дитину), клей, м'яка іграшка — серце, кольорові олівці, фломастери.

Тривалість: 30-40 хв.

Хід заняття

 

Діти сидять за партами (якщо є мож­ливість, краще посадити їх півколом на ки­лимі).

Психолог. Зараз – літо, пора відпочинку. Три тижні перебування в таборі промайнуть дуже швидко, тому важливо познайомитись один з одним, знати, як звати всіх дітей в загоні.

Приємно, коли тебе називають по імені. Це означає, що тебе цінують, поважають, люблять. У мене в руках серце. Саме в серці людини знаходиться тепло, любов, друж­ба. Я пропоную його вам...

Мене звуть Оксана Василівна (психолог передає м'яку іграшку-серце дитині ліворуч від себе, та називає своє ім'я й передає сер­це далі.)

Намагайтеся запам'ятати імена своїх ровесників (для цього психолог голосно, чітко, емоційно повторює ім'я кожної ди­тини).

Серце повернулося до мене. Зараз спро­буємо перевірити, чи добре я запам'ятала ім'я кожного з вас. Якщо я не зможу прига­дати, допомагайте мені, будь ласка (психо­лог називає імена). Я сподіваюся, що ви також запам'ятаєте імена всіх присутніх.

Діти, а хто знає, як називають хорошу людину? (Ласкава, ніжна, розумна, доб­ра...)

Так, дуже добре. А ще таку людину на­зивають сердечною. Чому, як ви гадаєте? (Відповіді дітей.) Так, вірно. У такої люди­ни добре, щире серце. Тепло та любов до інших йде від серця.

Покладіть руку на серце, послухайте, як б'ється ваше серце... Воно повне життя, доб­ра, любові... Подивіться, що я вам принес­ла (психолог повільно розкриває велике сер­це з цупкого паперу й показує його дітям).

Ой, яке ж воно велике! Ми всі, мабуть, помістимося в ньому. Ви та ваші вихователі — тепер одне ціле, один колектив. Одне ось таке велике серце (серце розміщається у центрі дошки). Кожному з вас в ньому є місце. Зараз ви це побачите. Підійдіть, будь ласка, до своїх парт, приготуйте кольорові олівці або фломастери. Зараз я кожному з вас дам маленьке серце.

Намалюйте на ньому подарунок для дітей в загоні. Це можуть бути квіти, іграш­ки, красива природа, візерунки... Можна просто намалювати веселе обличчя... (Діти малюють подарунки.)

Хто намалював, підніміть руку, я підійду до вас.(Психолог забирає у дітей та на­клеює маленькі серця на велике серце. Вихователь  також виконує це завдання.)

 

Діти, подивіться, що у вас вийшло. У ве­ликому серці знайшлося місце для кожно­го з вас. Знайдіть очима своє серденько, подивіться, скільки тут квітів, іграшок... Всі ці подарунки—для вас. А ось сонечко, по­смішки...

Колись, коли вам стане самотньо та сум­но, пригадайте, що десь є велике серце, в якому є місце й для вас. Ми збережемо це серце.

А зараз — мій подарунок (психолог роз­дає маленькі паперові серця). Ви можете намалювати на ньому все, що хочете. Й по­дарувати його своїм близьким — мамі, та­тові, бабусі, сестрі, другу. (Діти розмальовують подарунки..)

А тепер я пропоную вам пограти в гру «Об'єдналки».

Зберіться в одну групу ті, хто:

сьогодні пив чай;

любить гратися з іграшками;

вміє читати;

 • має звук «А» в своєму імені;

знає, як звати його сусіда по парті;
• навчається у 1-А (2-Б) класі;

любить ходити до школи;

хоче мати багато друзів у класі.
Зараз я прошу підійти до мене, всіх, кому сподобалася наша зустріч (діти збирають­ся біля психолога).

Подивіться, будь ласка, ще раз на серце вашого загону. Всю зміну воно висітиме тут, і ви завжди зможете знайти своє місце в ньому, особливо коли вам стане сумно, самотньо. Я сподіваюся, що невдовзі ви подружитеся зі своїми ровесниками, познайомитеся з вихователями, й  цей відпочинок запам’ятається надовго.

На цьому наша зустріч закінчується. До побачення!

 

Примітка. Потрібно, щоб діти запам'я­тали такі твердження:

    Я — частинка свого загону!

У цьому серці знайшлося місце для кожної дитини загону, і для тебе та­кож.

Якщо тобі стане самотньо чи сумно, пригадай, що існує велике серце, в якому є місце саме для тебе.

Я вірю, що я люблю, й мене люблять!

Я дуже хороший!

 

Мусієнко Наталія Миколаївна, вчитель Ватутінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім. М.Ф.Ватутіна Ватутінської міської ради
Категорія: Барви сонячного літа | Додав: [ADM]Irina (08.06.2010)
Переглядів: 1802 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!