У світі, де обман серед студентів і плагіат є однією з головних проблем вищої освіти, дитяча брехня таїть у собі потенційну небезпеку для майбутнього. Кожний батько хотів би навчити свою дитину жити чесно та добросовісно. І коли двохрічний малюк обманює батьків, що не проливав сік, або 8-річна дитина під час контрольної роботи дістає шпаргалку, це може повергнути батьків у легкий шок. Тримайтеся, ви не зробили нічого поганого! Далі ви можете дізнатися, чому брехня – це нормально, а також про те, як необхідно реагувати на нечесність дитини і що зробити, щоби чесність існувала у вашому домі за умовчанням.

Моделюйте прояви чесності

Для дітей головним джерелом знань про чесність є ви – батьки. Ні, не ваші лекції та повчання або навіть покарання, а те, як ви самі являєте собою чесність. Повірте, це має величезне значення.

Звісно, у глибині душі ви це прекрасно знаєте. Але все ж таки уважно поспостерігайте за собою та проаналізуйте свої дії, чи насправді ви демонструєте зразкову чесність. Більше за все діти звертають увагу на ваші вчинки, а не на те, що ми їм кажемо, тому, якщо ви хочете добитись чесності, практикуйте її застосування самі.

Наприклад, чи кажете ви неправду про вік вашої дитини, щоби безоплатно пройти до парку атракціонів? Чи просите дитину сказати по телефону, що вас немає вдома, просто тому, що дуже зайняті або не бажаєте розмовляти? Якщо так, то ваша дитина може зробити висновок, що хоча ви так завзято розмовляєте про чесність, самі ціните її не зовсім сильно.

Хваліть за чесність

Інший спосіб показати дитині, що ви дійсно ціните чесність, полягає в тому, щоби похвалити її та винагородити за правду або чесний учинок. Найголовніше, ви маєте показати вашим дітям, що ціните чесність у перемозі над собою. Однак, якщо ви станете хвалити дитину занадто старанно, їй буде складно визначити, що важливіше в даному випадку – перемога над собою чи правда сама по собі. Це не страшно, важливо зрозуміти, що, коли дитина розповідає вам правду про свій поганий вчинок або про отриману низьку оцінку, саме ваша реакція прокладе шлях до того, що ваша дитина зрозуміє, що ж таке чесність.

То як же ви вчините, якщо ваша дитина після всього, що сталось, розповість вам правду? Це може стати для неї чудовим прикладом. Пам’ятайте: покарання тільки лише навчить дитину, що брехня – це єдиний спосіб уникнути негативних наслідків. Тому краще спокійно порозмовляйте з нею про її поведінку й разом обговоріть всі можливі рішення. Наприклад, ваша дитина може написати записку вчителю з вибаченнями за свою недостойну поведінку або розробити план підготовки до наступної контрольної чи тесту. І не забудьте підкреслити, як ви пишаєтесь нею у зв’язку з тим, що вона була чесною з вами і все розповіла без приховування.

Не приймайте близько до серця

Нагадуйте собі, що, коли діти брешуть, це не ознака соціопатії, протиправної поведінки чи їх моральної неспроможності. Навпаки, це ознака їх посильних старань вибратися з неприємної ситуації, отримати бажане або показати свою незалежність. Усі ці побажання нормальні для здорових дітей, та і для дорослих теж, якщо вже на це пішло. Тому, коли ваша дитина очевидно бреше або ви дізнаєтесь від когось про її нечесність, обов’язково зберігайте спокій і, перш ніж відповідати, подумайте над тим, чому вона зробила саме так.

Визначтеся з мотивом

У віці приблизно до чотирьох років дитяча брехня не розглядається як істинна нечесність. Дитяча неправда – це лише спроба переглянути ситуацію. Наприклад, ваша дитина знає, що забирати іграшку у брата не можна, і тому заперечує це, якби словесно накладаючи на те, що сталось, вірний варіант. Дитина при цьому не намагається навмисно обманути когось (крім себе, звісно), і в цьому приховується її аналіз ситуації. Більше того, брехня в такому ранньому віці є ознакою зрілості. Дитина вже розуміє, що добре, а що погано.

Однак у віці старше 4-х або 5-ти років діти можуть обманювати осмислено, щоб отримати винагороду, уникнути покарання чи батьківського гніву, мати перевагу або щоби просто покращити свою самооцінку. Також вони можуть брехати, щоб захистити своє особисте життя або особисте життя когось зі своїх друзів. Якщо ви розпізнаєте головний мотив обману, це допоможе більш предметно порозмовляти з дитиною про чесність та її значення. Використовуйте це як можливість познайомити дітей з вашими очікуваннями з позиції ваших власних цінностей.

Установіть адекватні наслідки

Жорсткі наслідки брехні можуть узагалі нічого не навчити. Тому, тут важливі відповідність і рівноцінність. Наприклад, якщо вчитель спіймав вашу дитину на тому, що вона списала домашнє завдання, попросіть її чесно пояснити вчителю, з якої причини вона це зробила і чому не зробить це знову. Якщо ваша дитина збрехала, що не розбивала вікно, допоможіть їй реабілітуватись як у питанні покриття збитку, так і у відновленні знехтуваної довіри, що була викликана брехнею.

І хоча ви не можете примусити дитину казати правду, проте можете проілюструвати важливість чесності своїми вчинками. У сучасному світі, як і раніше, це основний спосіб батьківської боротьби з нечесністю, а також спосіб повернути дитину на шлях правди.