Один з найкращих уроків, які ви можете дати своїй дитині на багато років уперед, складається в тому, щоб навчити її долати фрустрацію*. У школі, у міру переходу із класу у клас, дітям будуть пропонувати все більш і більш складні завдання, причому як у межах, так і поза межами їхніх можливостей. А це означає, що неминуче рано чи пізно діти стикнуться із фрустрацією як в академічній, так і в соціальній сфері. Фактично безодня між успішними й неуспішними дітьми часто виникає не через різницю в інтелекті та набутому досвіді, а скоріше через різницю у здібності справлятися з невдачами та проявляти стійкість перед обличчям фрустрації.

Діти дошкільного віку ще не мають особливого досвіду переживання фрустрації, бо всі їхні потреби завжди задовольнялись їхніми батьками та вихователями. До того ж вони ще не набули всіх необхідних мовних навичок, завдяки яким змогли б виразити себе вербально, а також їхній мозок ще недостатньо розвинутий, як у дорослих, що дозволило б їм розпізнавати, регулювати та виражати свої емоції певним чином. Щоб діти розвинули цінні вербальні та соціальні/емоційні навички, важливо, щоб вони стикалися із ситуаціями, що пропонують невелику кількість фрустрацій, але таких, якими можна керувати.

Дошкільники вразливі й легко можуть отримати емоційне перевантаження, тому вони потребують допомоги у процесі розділення проблеми на частини, якими можна легко управляти, що є ключовим кроком при обробці важкої ситуації.

Діти, які на початку свого життя не вчяться того, як мати справу із фрустрацією, у подальшому можуть стикнутися з такими проблемами, як невпевненість, тривожність, гнів, проблеми із друзями та труднощі при освоєнні чогось нового. Якщо вони не будуть знати, як терпіти та справлятися із фрустрацією, то очікуватимуть, що їхні проблеми вирішать інші, й до того ж розгубляться перед обличчям першої ж ознаки труднощів, що наближаються.

Далі представлено кілька порад про те, як допомогти дитині справитися із фрустрацією.

Зберігайте спокій. Коли ви бачите, що ваша дитина роздратована, постарайтесь не віддзеркалювати (не дублювати) її стан тоном свого голосу чи поведінкою. Краще зосередьтесь на тому, щоби залишатися спокійним і розмовляти з нею м’яким голосом, ведучи за собою так, щоб дитина в подальшому сама віддзеркалила ваш спокій. Виразіть їй своє розуміння й визнання її стану, але при цьому підкресліть, що дуже важливо продовжувати намагатися зробити те, що вона вважає складним.

Необхідність випробувань. Шукайте можливість кинути виклик вашим дітям. Регулярно просить їх зробити речі, що трохи перевищують за складністю те, що вони робили раніше. Не підскакуйте відразу при цьому, щоб допомогти. Якщо ви бачите, що дитині важко, замість того, щоб негайно допомагати, постарайтеся запропонувати їй необхідні підказки і спростити тим самим ситуацію. Якщо в дитини дійсно виникли труднощі, і ви бачите, що навіть через кілька хвилин немає жодного прогресу, розділіть завдання на маленькі кроки. Якщо необхідно, спрямовуйте її або навіть самі зробіть перший крок, а потім знову відступіть назад. Ваша дитина повинна доволі часто чути від вас таку фразу: «Спробуй спочатку зробити сам, і якщо ти не зможеш, то я допоможу тобі розпочати».

Очікування. Допоможіть дитині освоїти важливу навичку – відкладати отримання задоволення від бажаного. Діти дошкільного віку ще не мають достатньо розвиненого мозку чи досвіду, щоб ефективно справлятися із ситуаціями, коли вони мусять очікувати того, чого дуже хочуть, тому продемонструйте їм практику, що розвиває цю навичку. По можливості зробіть так, щоб вони очікувати бажаного, хай навіть це очікування триватиме всього лише хвилину чи дві. А поки що розкажіть їм про те, чим зайняти себе під час цього очікування.

Заохочуйте самостійність. Переконайтесь у тому, що ваша дитина має багато можливостей грати з іншими дітьми в таких ситуаціях, коли нагляд дорослих не потрібен. Так, дорослі повинні відповідально забезпечити дітям безпеку, але вони також повинні дозволяти їм самостійно вирішувати проблеми один з одним. Коли діти грають незалежно, вони вчяться справлятися із фрустрацією іншими (своїми) способами, які можуть відрізнятись від того, як подібні проблеми вирішують дорослі.

Сприяйте ефективній комунікації. Не вчіть дитину, що виплескувати фрустрацію погано й недоречно, її крик чи обурення – це добрий спосіб привернути вашу увагу, хай навіть ця увага негативна. Ігноруйте таку поведінку, якщо вона не спричиняє серйозної шкоди, й одаріть масою позитивних вражень у випадку, коли дитина у складній ситуації проявить себе здоровим чином. Укажіть їй, що конкретно вона зробила ефективно й вірно.

Покладайтесь на встановлений порядок. Зберігайте світ вашої дитини максимально передбачуваним і звичним. Якщо діти почуваються впевнено, спокійно й у цілому в безпеці, вони зможуть успішно працювати та справлятися з невеличкими невдачами і своїми фрустраціями.

Порозмовляйте з вихователем. Використовуйте дошкільного педагога вашої дитини як цінний ресурс. Попросіть його розповісти про те, як у дитячому садку прийнято справлятися з дитячою фрустрацією, а також дати вам адресні поради про те, як допомогти конкретно вашій дитині. Чим більше ви будете діяти у відповідності із прийнятими підходами в дошкільному закладі, тим легше буде вашій дитині засвоїти ті уроки, які ви (разом з вихователем) намагаєтесь їй дати.

Будьте зразком для наслідування. Коли вас щось дратує, розкажіть вашій дитині про те, що ви відчуваєте, так вона зможе навчитись розпізнавати емоції інших людей і дізнаватись про них у себе. Коли ви самі перебуваєте у стані фрустрації, кажіть собі вголос, але так, щоб дитина чула вас: «Розслабся і зроби кілька глибоких вдихів», «Усе нормально, я справлюся з цим» або «Це дійсно не така вже й велика проблема, мені просто треба заспокоїтись». Завжди, коли у присутності дитини ви будете стикатися із ситуацією фрустрації, пам’ятайте, що дитина обов’язково буде копіювати вашу поведінку не тільки зараз, а і все подальше життя, – тому дійте акуратно! Намагайтесь не підвищувати голос надто сильно, не грубіть іншим людям. Якщо ви вже зробили щось таке, не катуйте себе, але неодмінно скажіть дитині, що ви помилились, що ваша реакція була невірною й іншим разом ви зробите кращим чином.

Щоби розвинути необхідні навички та вміння для подолання фрустрації, може знадобитись багато часу, але ви можете спрямовувати дитину в потрібний бік так, щоби врешті-решт вона навчилась управляти кожною складною ситуацією самостійно. Здатність вашої дитини в дошкільні роки правильно справлятися із фрустрацією стане основою для її подальшого життя. Уміння справлятися із труднощами – це надзвичайно важлива навичка, яка буде сприяти розвитку успіху не тільки в навчанні, а й у відносинах будь-якого роду.

*Фрустрація (лат. frustratio – «обман», «невдача», «марне очікування», «безлад у задумах») – особливий емоційний стан, що виникає, коли людина, стикаючись з якимись перепонами, не може досягнути своїх цілей, і задоволення якогось бажання або потреби стає неможливим. Фрустрація може виникати як унаслідок зіткнення із зовнішніми перепонами, так і при внутрішньо особовому конфлікті. Довготривале перебування в такому стані може призвести до повної дезорганізації діяльності людини.