Щоб дитина виросла невдахою, багато не треба. Батькам достатньо знехтувати навчанням свого сина чи доньки практичних навичок і правильного підходу до життя. Але, щоби ставши дорослою, дитина краще долала проблеми і труднощі, ми повинні навчити її певних дій і правильного сприйняття труднощів. У першу чергу треба навчити того, що не можна бути пасивною у ставленні до свого життя. Тому в даній статті порушено тему заповзятливості, яка протягом багатьох років буде служити дитині вірою і правдою.

Заповзятливість – необхідна риса сучасності

У нашому оточенні можна побачити людей, які відрізняються деякою особливістю, якої інші не мають або виробили її досить слабо. Мова йде про заповзятливість як про ефективний інструмент для плідного життя. У сучасному світі з його шаленими темпами й запитами багато людей не можуть знайти себе, не встигають за стрімкими змінами й нововведеннями або не можуть вчасно залагоджувати свої справи. Так відбувається через ряд причин, зокрема, через лінь, але давайте все-таки зосередимось на головній причині. Люди настільки безпорадні тому, що, найімовірніше, у дитинстві батьки не навчили їх знаходити вихід із життєвих ситуацій.

Здавна відомо, що в дитини протягом перших кількох років життя формується характер, а також усі найважливіші й основні особливості особистості. Саме цей період є найкращим і найбільш значущим для навчити дитину бути заповзятливою. Але як охопити цю тему і прищепити дитині те, що, можливо, у майбутньому врятує їй життя?

Як навчити дитину заповзятливості

Сьогоднішній світ жорстокий. Він здатний знищити кожного, хто не спроможний дати лад собі та своїм справам. До речі, якщо в людини не виходить знайти роботу, у кращому випадку вона може розраховувати на соціальну допомогу. Тому так важливо правильно підготувати дитину до дорослого життя.

• Навчіть дитину бути відповідальною за свою поведінку. Якщо ви хочете, щоб дитина стала самодостатньою, готовою до життя заповзятливою людиною, ви повинні навчити її бути відповідальною за свої рішення та вчинки. В іншому випадку її заповзятливість матиме негативний характер і домагатися своїх цілей вона буде, «йдучи по головах». Так, наприклад, у пошуку грошей на проживання «заповзятливість» буде реалізуватися через злодійство. Хоч насправді це ніяка не заповзятливість, а лише хитрість, підлість і нечесна гра. У цій статті про дану рису ми говоримо в хорошому сенсі. Тому, щоб дитина була заповзятливою та спритною, у першу чергу вона повинна бути відповідальною, повинна вміти гідно зустрічати наслідки своїх рішень, учинків і поведінки.
• Розкажіть дитині, що життя пов'язане із проблемами. Життя людини супроводжується певними проблемами. Більшими або меншими, але проблемами. Пройти байдуже повз більшість із них ми не можемо. Наприклад, такі, як відсутність роботи, проблеми зі здоров'ям і т. п. Якщо ви хочете, щоб дитина була заповзятливою, спочатку ви повинні допомогти їй усвідомити, що проблеми існують, і це природно. Реальне життя не має нічого спільного з телевізійними серіалами. Часто це боротьба за виживання, яку легко програти, якщо заздалегідь не підготуватись до битви.
• Зрозумійте самі й допоможіть зрозуміти своїй дитині, що книжкові знання – це ще не все! Серед батьків існує думка, що якщо дитина буде добре вчитись, то отримає роботу своєї мрії і життя її буде проходити в достатку. Вибачте, але ця теза настільки наївна, що її важко навіть коментувати. У даний час кожна друга людина у віці 25–30 років має вищу освіту, і, незважаючи на це, кожний четвертий не може знайти роботу. Не кажучи вже про отримання якихось великих грошей. Між цими двома твердженнями не існує рівності: «У мене є багато шкільних знань» = «Я буду добре заробляти». Швидше, це нерівність, і вона не на користь дитини. Такі не апробовані практикою знання, за великим рахунком, нічого не варті!
• Не розраховуйте на школу! Школа покликана вчити дитину, але вона перевантажує її голову величезною кількістю часто непотрібної інформації. Подумайте, яке практичне значення для майбутнього вашої дитини мають знання про політичний лад у країнах Африки чи інша не найкорисніша інформація. Краще постарайтеся передати дитині свій практичний життєвий досвід.
• Дитина не повинна бути пасивною! Тільки досить незначною мірою пасивна позиція у ставленні до справ має позитивний вплив на наше життя. Тоді як активний підхід до життєвих ситуацій має в основному виключно хороші наслідки. У переважній більшості випадків пасивність людини відносно виникаючих проблем лише ускладнює її ситуацію і справи йдуть все гірше й гірше. Адже жодна справа сама по собі не вирішиться, якщо ми не подбаємо про неї.
• Дозвольте дитині вирішувати свої проблеми самостійно! У міру можливості й залежно від ступеня емоційного розвитку дитини ви можете дозволити їй залагодити деякі справи самостійно. Не варто постійно няньчитися з нею. З часом вона повинна сама залагоджувати все більшу й більшу кількість справ. Наприклад, якщо ваша дитина через хворобу пропустила шкільні заняття, вона може піти до друга чи подруги і спитати, що було задано на уроках. Таким чином, вона зробить маленький, крихітний крок до того, щоби бути самостійною й уміти давати лад своїм справам. Заповзятливість у даному випадку полягає в тому, щоби своєчасно подбати про підготовку до занять і не прокинутись потім з невиконаним завданням, і не осоромитись на уроці. Звісно, не всі свої проблеми вона може вирішити, але ви можете дозволити їй почати із простих і легких, щоб учитись на них бути відповідальною за своє життя та вчинки.
• Спонукайте набувати практичні навички! Книжкові знання варті рівно стільки, наскільки їх можна застосувати на практиці. Звісно, добре знати, як вирішуються диференціальні рівняння, але чи застосовуєте ви щодня на практиці ці знання? Ось тут і присутній парадокс. Сьогоднішня молодь має хороші знання про логарифми, інтеграли та інші складні математичні функції, але зовсім не вміє нічого зробити своїми руками ні вдома, ні у школі. Батьки повинні всюди за ними ходити і все доробляти або переробляти. Це дуже поширене явище. Не дозволяйте, щоб ваша дитина була безпорадною посередністю! Нехай вона працює, учиться робити щось власноруч!
• Навчіть дітей економити та управляти грішми. Це дуже важлива навичка. Сьогодні більшість людей вірять брехливій рекламі, яка каже: «Бери кредит, адже відсоток дуже малий!». Усе більше й більше людей живуть у кредит, а банки лише багатіють на нашій важкій виснажливій праці. Навчіть дитину, що не можна багато позичати, і що життя у кредит – це безвихідна й небезпечна пастка.
• Навчіть дитину піклуватися про близьких і слабких. Жорстокість і безсердечність, які панують навкруги нас, є плодами виховання кількох поколінь егоїстичних людей, які звикли бачити не далі кінчика власного носа. Якщо ми хочемо розраховувати на допомогу інших людей, ми повинні самі щось віддавати їм. Тому варто навчити своїх дітей бути турботливими й милосердними. Вони повинні бути чуйними до потреб інших.
• Навчіть дитину ділитися з іншими тим, що вона має. Ця порада випливає з попередньої, але заслуговує окремої уваги. Допомога нужденним також може виходити із заповзятливості. Заповзятлива людина має певні заощадження, речі або навички, якими може поділитися з нужденними. А це приносить неабияку радість!.. Що може дати іншим людям невдаха в житті?
• Навчіть дитину працювати. Усупереч тому, що модно й вигідно, навчіть дитину працювати. Як фізично, так й інтелектуально. Якщо вона вирішить стати менеджером, їй зовсім не зашкодить, якщо вона буде вміло користуватись лопатою. Життя багатогранне, і праця, як відомо, облагороджує.