Каталог статей

Як зробити використання комп’ютера корисним та безпечним

21-е століття – час інформаційних технологій. Все більше людей на планеті мають комп’ютери вдома. Багато, хто так і працює, саме вдома – це тепер має, навіть, окрему назву: "телеробота”, і щодо неї прийняті окремі Директиви Європейського Союзу з питань охорони праці.

Домашній комп’ютер одночасно є і сімейним консультантом, улюбленцем, дитячою іграшкою. Ми та наші діти знаходимося біля комп’ютера багато годин. І ми, безперечно, хочемо, щоб від комп’ютера була одна користь та розвага. І часто, навіть, не хочемо чути чи знати, що цей прилад, ці програми, ці ігри несуть у собі і якусь небезпеку.

Ось тільки декілька назв публікацій в ЗМІ про використання комп’ютерів та Інтернету:

• «В паутине Интернета первыми вязнут дети», «Известия», 11.06.99.

• «Помешавшиеся на Интернете», «Зеркало недели», 11.04.98.

• «Компьютерные игры – опасные игры», «Известия», 22.08.01.

• «Стресс, который всегда с тобой», «Известия», 14.08.01.

• «Сколько времени детям можно работать на компьютере?», «Факты», 31.10.98.

Які ж небезпеки чекають на сім’ю, що має домашній комп’ютер?

Ось найголовніші фактори ризику для здоров’я людини, особливо дитини, від застосування комп’ютерів:

• Комп’ютерні випромінювання;

• якість зображення на екрані;

• робоча поза користувача;

• оформлення та освітлення приміщення;

• кількість часу, що дитина проводить за комп’ютером;

• стреси, що виникають у зв’язку зі специфікою застосування комп’ютерів.

Всесвітня Організація Охорони здоров’я зафіксувала деякі напрямки аналізу стану здоров’я користувачів та можливих його порушень:

• захворювання очей та зорові порушення;

• порушення кістково-м’язової системи;

• порушення, пов’язані зі стресом;

• захворювання шкіри;

• несприятливі впливи на вагітність.

Це фактори, які пов’язані з якістю самого обладнання та ергономічністю (комфортністю) робочого місця користувача.

Наступне – психологічні фактори ризику, що пов’язані з якістю та змістом тих програм, які використовує користувач, зокрема дитина:

• вплив особливостей діяльності дитини за комп’ютером та часу, що вона витрачає на комп’ютерні ігри, на розвиток її мозку та психіки;

• вплив змісту та динаміки комп’ютерних ігор на агресивність поведінки дитини;

• вплив особливостей комп’ютерних ігор та перебування в Інтернеті на формування кіберзалежності;

• можливий вплив змісту агресивних та насильницьких комп’ютерних ігор на формування у підсвідомості дитини поняття про штучність смерті і, як наслідок, впевненності у відновленні людини (по аналогії з відновленням вбитого об’єкту у комп’ютерній грі), яку підліток вбиває у реальному житті;

• зміна цінностей та комунікативних зв’язків дитини під впливом Інтернет подорожей та Інтернет спілкування, що веде до розриву чи суттєвої зміни родинних та дружніх зв’язків;

• сінергічний вплив особливостей динаміки діяльності, зображення на екрані, часу перебування у кіберпросторі на показники уваги та пам’яті дитини тощо.

Що ж нам робити? Чи є все вищезазначене безнадійно шкідливим та загрозливим?

Ні, і ще раз ні!

Все, чим ми з вами користуємося, вимагає оволодіння відповідною культурою використання.

Деякі поради та рекомендації щодо домашнього комп’ютера

I. Купівля комп’ютера

I.1. Купуючи домашній комп’ютер, обов’язково треба визначити, для вирішення яких завдань він купується. Наприклад, професіоналу, що працює з графічною інформацією, треба звернути увагу на відеопам’ять, а тому, хто інтенсивно працює з текстами, електронними таблицями, потрібен комп’ютер великої продуктивності. Комп’ютерні ігри теж задають свої вимоги.

I.2. Домашній комп’ютер повинен мати високу якість. Це не тільки термін гарантії та якість сервісу. Насамперед, це якість монітора: рівень випромінювань, якість зображення (стабільність та чіткість зображення, відсутність здригання символів, показники яскравості та контрасту зображення, розміри знаків та символів тощо. Сучасні комп’ютерні монітори на задній панелі повинні мати позначки, що вони відповідають вимогам стандартів ISO 9241, ч. 3 та MPR II.

I.3. Кольори корпусу монітора, процесора та клавіатури повинні бути однакового світлого кольору, не блискучими.

II. Обладнання комп’ютерного робочого місця

II.1. Комп’ютерні меблі

Не рекомендується встановлювати комп’ютери на звичайні побутові столи. Рекомендується придбати спеціальний стіл та стілець.

Вимоги до стола

Для дорослих рекомендується, щоб висота робочої поверхні стола мала 710-740 мм.

Коли комп’ютером будуть користуватися люди різного зросту (чоловік, жінка, підліток, дитина), рекомендується мати можливість регулювати висоту робочої поверхні від 655 мм до 740 мм.

Важливим є мати простір для ніг користувача: висота – не менш 600мм, ширина – не менш 600 мм, глибина на рівні коліна – не менш 400 мм, на рівні підлоги – не менш 600 мм.

Робоча поверхня стола повинна бути світлого кольору, близького до кольору комп’ютера, матовою, не блискучою.

Вимоги до стільця

Рекомендується мати на комп’ютерному робочому місці спеціальний стілець, що може:

• змінювати свою висоту;

• в якому є можливість регулювати уклін опори для спини (від 0 градусів до 20 градусів);

• який може повертатися;

• має опору для ліктів.

Непогано ще мати підставку для ніг.

Висоту стільця треба підбирати таким чином, щоб забезпечити перпендикулярність лінії зору користувача.

Вимоги до розміщення пристроїв на робочому місці

Рекомендується, щоб монітор був розташований не менш, ніж на відстані 500 мм від очей, взагалі, від тіла людини. Як вважають фахівці, на відстані 500 мм від екрану рівень комп’ютерних випромінювань стає набагато нижчим, практично безпечним для організму людини.

Важливо, щоб відстані від очей до монітора, клавіатури та документів чи книжки були однаковими, рекомендується рівними 500 мм.

На робочій поверхні стола обов’язково потрібно мати простір для відпочинку долонь.

Вимоги до приміщення

В полі зору користувача не повинно бути яскравих зображень (плакатів, календарів), стіни приміщення бажано пофарбувати матовою світлою фарбою чи обклеїти відповідними шпалерами.

Робоче місце рекомендується розташувати таким чином, щоб поряд з боковою чи задньою стінкою монітора не було місць, де довгий час може проводити хтось з членів сім’ї, особливо діти. Ці частини монітора випромінюють значно більше, ніж екран. Тому відстань від них – не менш, ніж 1,5 м. Це стосується і ліжка дитини, розташованого в іншій кімнаті.

Завішувати вікна в кімнаті, де використовується комп’ютер, рекомендується світлими однотонними матовими шторами.

Монітор треба так розташувати, щоб користувач не "впирався” очима у вікно чи джерело освітлення, бо це викликає перенапруження зорової системи і веде до зорової перевтоми.

Режим використання комп’ютера

Що стосується дорослих, то їм рекомендується робити перерви кожні 50 хвилин на 10 хвилин, працювати з комп’ютером не більш, ніж 4 години на добу. У разі необхідності працювати більше часу треба оволодіти спеціальною культурою планування свого робочого часу та відпочинку.

Не рекомендується використовувати комп’ютери вагітним жінкам.

Щодо дітей, то тут норми набагато жорсткіші.

Як відмічає кандидат медичних наук Н.С.Полька, динамічне протягом 4-х років комплексне вивчення впливу роботи з комп’ютером на учнів початкових класів, дозволило встановити, що функціональний стан центральної нервової системи, зорового аналізатора, загальне та розумове втомлення дітей під час роботи з комп’ютером дозволяє дати наступні рекомендації:

• дітям 6-річного віку працювати 10-12 хвилин;

• 7-8 –річного – 15 хвилин;

• 9-10 –річного – до 20 хвилин, не більше 4-х разів на тиждень.

Добре розуміючи, наскільки важко у сучасних умовах додержуватись таких норм, зважимо на те, що за цими нормами стоять серйозні дослідження, і такої ж думки додержуються і фахівці в інших країнах, зокрема, в Канаді.