Каталог статей
| Головна » Статті » Готуємо уроки разом з дитиною! » Читання | [ Додати статтю ] |
За що калину назвали червоною Легенда Калину віддавна вважали символом дівочої краси та долі. Вона фігурує в багатьох народних казках, думах, переказах. Герої казок грають на калиновій сопілці, перемагають багатоголового змія на калиновому мості. Цю рослину разом із барвінком широко використовували і в різноманітних народних обрядах. Так, на весільних церемоніях кетягами калини прикрашали коровай, калиновим цвітом та ягодами оздоблювали весільне дерево - гільце. Водночас похилена над водою калина нагадувала про смуток та журбу. Часто згадується калина в українських прислів'ях, загадках, а найбільше - в піснях, тому її вважають царицею народних пісень. Українці завжди любили й шанували її називали червоною калиною, а південні слов'яни добровітою. До речі, калину названо червоною через колір її достиглих плодів. Про виникнення цієї назви є така легенда. Колись на нашу землю напали татари. Вони захопили в полон дівчат і хотіли примусити провести їх до селища, де ті жили. Але сміливиці завели ворогів в зовсім інший бік - у непрохідні лісові хащі, подалі від рідних осель. Татари не могли звідти вибратися, бо, незважаючи на жахливі тортури, ніхто з дівчат не показав їм дороги. Тоді розлючені чужинці порубали дівчат шаблями, і там, де пролилася їхня кров, виросли калинові кущі з кетягами яскраво-червоних ягід. Плоди калини були наче краплини крові, пролитої вільнолюбними дочками українського народу, а насіння їх за формою нагадувало серце... Можливо, саме тому калина в Україні - це символ рідної землі та вічної пам'яті про тих, хто віддав своє життя в боротьбі за щастя та волю народу. Тому й садять її на могилах загиблих. Рід у калини великий - майже 200 видів. Із них в Україні віддавна росли два. Але нині, крім них, у парках та садах можна зустріти ще 40 інших порід, які було завезено з інших країн. Більшість із них, зокрема й калина звичайна, - це гіллясті кущі заввишки до 4 метрів із сірою кроною та зеленкувато-сірими супротивно розташованими бруньками. Дмитро Гаврилюк Калина Калина оспівана народом. Бона гарна у всі пори року. Весною оздоблена квітками, восени і взимку - червоними ягодами. Калина - як наречена, як весна-красуня. Її краса порівнюється з дівочою вродою. Напевно, багато хто думав, чому в пісні співається: „Не рубай калину..." Адже її деревина не має промислового значення. Це так. Проте, у сиву давнину калину винищували. З її деревини випалювали вугілля і робили шевські цвяхи. Ось звідки слова пісні. У старому дореволюційному селі, а подекуди ще й тепер, калина росте біля хат, пломеніючи жаринами ягід до глибокої осені або й взимку на фоні білого снігу. Одна із особливих рис калини: її ягоди від морозу стають смачнішими, не втрачають своїх властивостей - ні харчових, ні лікувальних. Перемерзлі, вони місяцями зберігаються. Тож, зібравши врожай восени, люди не ховали калину, а вивішували пучки кетягів під стріхою хати надворі або на горищі чи в коморі. Незрівнянним делікатесом селянина були пиріжки з буряками та калиною. З неї варили компоти, прохолоджуючі напої, соки, джеми. Та вирощували калину не лише заради харчування. Вона „виганяє" з хати чимало недугів: запалення верхніх дихальних шляхів, золотуху в дітей та багато інших захворювань. Використовуються не лише ягоди, а й листя, пагони, кора - практично вся рослина. Перетерті з цукром ягоди є добрим помічником у боротьбі з високим кров'яним тиском. Споживання щодня 5-10 грамів свіжих ягід допомагає від сильного сухого кашлю. Ягоди застосовують для виготовлення кондитерських та винно-горілчаних виробів. Вони містять в собі цукор, вітамін С, дубильні речовини та ефірну олію. Відвари кори, зібраної і висушеної напровесні в час сокоруху, вживають як кровоспинний та заспокійливій засіб. Розтовчену кору 1-4-річних гілок і пагонів використовують для лікування ран, ураженої шкіри, зупинки кровотечі. У відварі калинової кори купають дітей, що запобігає захворюванню і виліковує золотуху та інші хвороби. Застудному кашлю добре зарадить калиновий чай, виготовлений з 10 грамів сухих квіток і ягід на склянку окропу. Володя Закалик Калина біля хати Калина теж була біля кожної хати: на щастя, на лік, на здоров'я. Чай з плодів калини гамував простуду, кора та корінь - хвороби жінок, а сама калина несла свою велику роль у житті нашитих предків, судила певними знаками. Було видно і того, хто за неділю має іти до війська: цілий тиждень він носив прикрашений калиною капелюшок, аби „кулька кров його червоненьку десь не пролила"... „Червона калина, а листя зелене, Зачекай, дівчино, три рочки на мене..." - співали його побратими. Якщо по комусь плакали - про це скаже калина, яка у лузі або край води росла. Коли калина росла біля хати, то це означало що там хотіли, щоб не переводився рід, оскільки вона символізує родову кров... Калині, що росла біля хати, ніхто не обламував гілок. Це могли зробити тільки тоді, коли дочка господарів робила погані справи. „Дивись, Катріно, бо сама на своїй калині крачки урвеш", - казали матерію, коли чули, що її дочка чимось ганьбить себе, і мати вже знала, що з такою ганебницею має робити.. Калина мала ще два знаки, окрім родової крові: жаль і чистоту. Щоб показати жаль її садили у головах померлого, щоб показати чистоту - молодий до двору молодої по весіллі ніс крянги калини і чіпляв на воротях... - Бих твою калину вітер не вломив, - казала мати дівчині вслід, коли виряджала її до вінця. Це - щоб вона житла чесною, справедливо, не гнівила Бога. Калина - рід, а тому нашу славну Україну теж порівнюють з калиною. Гей у лузі червона калина похилилася, А щоб наша славна Україна не журилася, наші діди та прадіди боролися за її щастя. Про це теж збереглось чимало пісень. Олена Бриль Автор: Н. Пинка По матеріалам: Освіта.ua | |
| Переглядів: 3231 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |