Калита, калита. Із чого ти вилита?
(Сценарій святкування Андріївських вечорниць).
Мета. Ознайомлення учнів з українською народною культурою.
Хід свята
Сільська хата. Стоять столи, накриті білими святковими скатертинами, ослони, лави, застелені різнокольоровими доріжками, висять вишиті рушники. Десь далеко залунала пісня. Входить до хати жінка. Вона святково вбрана.
Жінка. Колись мені бабуся розповідали, що молодь організовувала своє дозвілля на честь Святого Андрія в особливій формі. Це був чудовий витвір людської фантазії. Нехай оживе одна із сторінок молодості наших прадідів. Нехай проростуть ці маленькі зерна доброти, щирості, надії та віри, які ми посіємо сьогодні Щедрим, багатим урожаєм. Боже! Як добре, що діти звертаються до минулого. Ріднішими їм будуть батьківські пороги. У людині повинно жити святе, інакше душа зачерствіє - і в неї нічого не можна буде вкласти. Отож щиро запрошую вас, любі мої, на вечорниці. Заходьте. Всім місця вистачить, та й веселіше буде. Ой, щось я забалакалася, побіжу ж Калиту в піч саджати, бо вже час.
(Жінка іде. Десь далеко чути дівочі голоси).
Три дівчини разом. Андрію, Андрію, на тебе конопельки сію, Фартухом волочу, бо вже заміж хочу! Андрію, Андрію, на тебе конопельки сію. Ой, дай, Боже, знати, з ким їх буду жати!
(Заходять дівчата).
1-а дівчина. Дівчата, он у Сердюків світиться, давайте там послухаємо.
2-а дівчина. А що ти хочеш почути?
1-а дівчина. Тихо! Бо собаки прокинуться, тоді нічого не Дочуєш.
(1-а дівчина підкрадається до вікна і прислухається, про що гомонять у хаті).
Голос у хаті. Я ж тобі казала, почекай трохи!
1-а дівчина (засмучено). Ой, дівчата! У хаті почула слово «почекай», а це означає, що сидіти мені ще в дівках.
2-а дівчина. Ой, ану я послухаю!
Голос у хаті. Ну, добре, вже йди та недовго!
2-а дівчина (весело). Ой, а я почула слово «йди» - значить цього року бути мені в парі!
1-а дівчина. Ну, на що ще будемо ворожити?
3-я дівчина. Дівчата, а мені мама розповідала, що вони колись ворожили на ложках. Коли Постукати ложкою об ложку, то прокинеться в селі чийсь пес, звісно, загавкає. А ти слухай: з якої сторони обізветься, з тієї сторони чекай старостів.
(Дівчина починає калатати ложками. Загавкав десь далеко пес).
4-а дівчина. Давайте далі ворожити. Я знак» ще один спосіб ворожіння - на типові, мені моя бабуня розказали. Підходиш до тину по темному і тричі промовляєш, перебираючи стовпчики один за одним: «стовпець, молодець», на останньому, за який взялася рукою, в'яжеш свою стрічку, а тоді дивись - який тобі стовпець попався - стрункий, кривий чи, може, сучкуватий!
(Дівчата підходять до тину, починають ворожити, перебираючи стовпчики по черзі. Кожна до свого кілочка в'яже стрічку. Сміються. Загавкали собаки. Сміх та голоси хлопців. Дівчата сполохалися).
5-а дівчина. Казала ж вам, тихіше. Бачите, хлопці вже йдуть сюди. Тікаймо скоріш, бо сорому й сміху не оберемося! Та вже до тіточки Ганни пора, мабуть, уже й Калита впеклася!
(Дівчата йдуть. З'являються хлопці. Вони переодягнені до невпізнання. Гомонять між собою, сміються).
1-й хлопець. Ну, годі, посміялися і досить. Та вже й пора до тітоньки Ганни. Там дівчата, мабуть, уже й вареників наварили, та і в «Калиту» пограємо, пішли.
Всі. Пішли!
(Хлопці йдуть. Заходить тітка Ганна з дочкою, заносять посуд, кошик із їжею, макітру з варениками).
Ганна. Ой, нарешті упоралися. Дівчата побігли переодягатися. Казали, скоро прийдуть. Та й сусідки ось-ось прибудуть.
Дочка. Мамо, а ворожити ми будемо?
Ганна. А не ранувато ще?
Дочка. Так я ж не заміж у вас прошуся, а тільки долю дізнатися.
Ганна. Ой, моя ти донечко! Та чи тобі погано біля матері? Не спіши, ще встигнеш.
(Чути спів, голоси. До хати заходять жінки).
Ганна. О! Ось мої подруженьки, кумочки та сусідоньки прийшли! От і добре. Проходьте та сідайте, бо в ногах правди немає!
1-а жінка. Доброго здоров'ячка, та із Святим Андрієм вас, кумасю, щастя вам та достатку на новий рік!
(Цілуються всі по черзі, вітаються).
2-а жінка. Може, вам щось допомогти?
Ганна. Та тут дівчата, як набігли, все загуділо, зашкварчало та засмажилося. А це десь побігли переодягатися та дещо до ворожіння прихопити. Скоро будуть. Краще проходьте, сідайте та, може, щось заспіваємо, поки дівчата прибіжать.
(Фольклорний гурт виконує народну лірико-побутову пісню. Чути дівочий гомін, сміх. Заходять дівчата. Вони святково одягнені).
6-а дівчина. Добрий вечір, люди добрі, доброго вам здоров'ячка та із Святим Андрієм!
Ганна. Проходьте, дівчаточка, та розміщуйтеся, кому де зручно.
Дочка. А .ви хіба самі прийшли, без хлопців?
Ганна. Ти диви на неї!
Дочка. Ну, мамо!.. (Засоромилася).
Ганна. Краще неси рубель, ворожити почнемо, та балабушки дівчачі неси. Тільки швиденько, бо наш пec уже аж виє від голоду, бідний уже три дні не годований.
(Дочка миттю побігла по рубель, а дівчата сидять та від радості аж попискують. Дочка заносить рубель і кладе його посеред хати прямо на підлогу).
Ганна. Ну, дівчата, розбирайте свої балабушки, та кладіть їх на рубель, а я собаку приведу.
(Дівчата кладуть балабушки на рубель, відходять і стають осторонь, хвилюються. Тітка Ганна спускає собаку в хату. Голодний пес хвата першу балабушку).
Ганна. Ось хто першим у цьому році старостів прийматиме. Зараз покажу, як моя ще прабабуся ворожили.
(Дівчата заносять три миски і кошик. У кошику: намисто, чарка, хустка, квітка та шматок мотузки. Ворожать. Суть ворожіння полягає в тому, що одна з дівчат повинна вийти з хати. У її відсутність під перевернуті до гори дном миски кладуть по одній речі. Гукають дівчину до хати, вона вказує на одну з мисок. Миску піднімають, і дівчина бачить, що їй дісталося. Якщо чарка - майбутній чоловік буде п'яницею, квітка - ходити їй ще у віночку, хустка — тоді покриється, тобто заміж вийде, мотузка - буде чоловік ткачем і т.д.).
1-а дівчина. Дівчата, а ви пили сьогодні воду?
2-а дівчина. Я пила.
3-я дівчина. А я, ні! Я чула, якщо цілий день не пити води, то неодмінно уві сні суджений дасть напитися!
4-а дівчина. Ставайте навколо столу. (На столі стоїть миска з водою). Тепер по черзі відірвіть кожна собі по два листочки з барвінку, подумки одному листочкові дайте своє ім'я, а другому - ім'я того, на кого ворожите, тобто судженого, киньте на воду і слідкуйте. Якщо листочки зійдуться - стати вам на рушничок щастя. А якщо ні, то треба буде змінити свої думки на іншу особу.
(Дівчата ворожать “на листочках”. Сміх, радість, смуток).
6-а дівчина. Дівчата, а давайте ще поворожимо на сірниках. Треба взяти два сірники, подумки позначити,, що один сірничок - це ти сама, а другий сірничок - то твій хлопець, який тобі подобається. Водночас запалити ці сірнички і тримати їх палаючими головками догори. Якщо, догоряючи, головки нахиляться одна до одної - то будете в парі, а якщо у різні боки - то не буде пари.
(Дівчата ворожать на сірниках, в однієї з них сірники розійшлися в різні боки).
1-а дівчина. Мотре, Петро і тут від тебе тікає, бо боїться тебе!
(Всі сміються).
2-а дівчина. А ось ще раз поворожимо і побачимо, хто з нас буде старостів приймати - ти, чи я?!
1-а дівчина. А як це?
2-а дівчина. Ану, скидайте чоботи! Та по одному, а не обидва! А тепер по черзі один поперед одним ставимо чобітки на долівку носком до порогу. Чий чобіток першим стане на поріг - та першою вийде заміж.
1-а дівчина. Згода, давайте! Я - перша!,
2-а дівчина. Е, ні! Бона перша! Давайте ось на палички поміряємося, черга встановиться сама собою, та й нікому ображатися буде.
(Вимірявши чергу на паличці, дівчата почали ворожити «на чоботях» ).
Хтось стукає у двері.
Ганна. Заходьте, заходьте, хлопці! Ми вже давно чекаємо на вас. Не бійтеся, я вас обороню, якщо...
(Заходять хлопці з гостинцями для дівчат: у кого низка бубликів, в іншого - цукерки, третій - із підсмаженим гарбузовим насінням прийшов).
1-й хлопець. Добрий вечір, тітонько! Добрий вечір, дівчата і всі гості! З Андрієм вас! А чи приймете нас до свого гурту?
Дівчата. Та заходьте вже! Просимо!
Ганна Дівчата, запрошуйте хлопців до столу. Вони, мабуть, зголодніли, пустуючи. Проходьте, хлопці, сідайте. Поки я сходжу до печі, а ви тут поспівайте! (Фольклорний гурт виконує пісню. Заходить господиня).
Ганна. Ну, ось і настав той час, коли будемо Калиту кусати! Ану, дівчата, знаєте, що треба робить?
(Двоє дівчат беруть два рушники і створюють із них ворота, інші дівчата парами стають по обидві сторони «воріт»).
1-а дівчина. В одне віконце - ісходе сонце.
2-а дівчина. У друге віконце - в обіді сонце.
3-я дівчина. У третє віконце - в полудні сонце.
4-а дівчина. А й у четверте віконце - заходе сонце.
(П'ята дівчина проходить крізь рушникові ворота, несучи в руках Калиту на рушникові. Піднімає Калиту над головою і промовляє молитву).
5-а дівчина.
Добридень тобі, сонечко красне!
Ти святе, ти ясне, ти прекрасне!
Ти чисте, величне, прекрасне,
Освіти та нагрій святую землю,
Зроби її родючою та плодючою.
Дай сили людині, тварині й рослині!
6-а і 7-а дівчина. Калита, Калита! Із чого ти вилита?
5-а дівчина.
Ой, я з жита сповита, ой, я сонцем налита
Для красного цвіту, по білому світу!
(Дівчата прив'язують червону стрічку до Калити і підв'язують до стелі. Таким чином Калита висить десь на висоті людського зросту. Виконуючи всю цю дію, дівчата та хлопці проказують певні слова).
6-а і 7-а дівчина. У небо, наша Калита, у небо! Хлопці (разом). А ти, сонечко, підіймися та на нас подивися!
1-а і 2-а дівчина. Ми Калиту чіпляємо та на місяць поглядаємо.
3-я і 4-а дівчини. Свою долю-радість закликаємо!
Ганна. Ось і почепили Калиту - наше сонечко. Тепер будемо кусати, але спочатку треба вибрати пана Калитинського.
Всі. Нехай Дениско буде! У нього найкраще виходить.
Ганна. Тепер обираємо пана Коцюбинського.
(Хлопці встановлюють чергу, кому коли вистрибувати «вогняного коня», щоб на ньому під'їхати до Калити, бо тільки хлопцям дозволялось вистрибувати «вогняного коня»).
Жінки та дівчата.
Ой, на горі просо, сидить зайчик.
Він ніжками чеберяє.
Як би такі ніжки мала,
то я б ними чеберяла, Як той зайчик. (2р.)
(Одному з хлопців вдається-таки вистрибати собі «вогняного коня», а «вогняний кінь» - це коцюба, яка лежить на підлозі навхрест із рогачем. Хлопець сідлає свого «вогняного коня» і скаче на ньому тричі навколо Калити. Дівчата над хлопцем глузують, намагаючись його розсмішити. Але йому не тільки сміятися, навіть розмовляти не можна. Інакше він втратить змогу кусати Калиту)
1-а дівчина. Гей, козаче, а де ж ти своє сідло подів?
2-а дівчина. Та й батога немає, мабуть, миші з'їли!
3-я дівчина. Та він взагалі не так коня осідлав – голову з хвостом сплутав!
4-а дівчина. Та не швиди так, бо ще Калиту проскачеш.
(Об'їхавши тричі навколо Калити, хлопець «злазить із коня», кладе коцюбу на місце, підходить до пана Калитинського)
Коцюбинський. Здоров, пане Калитинський!
Калитинський. Здоров будь, пане Коцюбинський! А куди це ти їдеш?
Коцюбинський, їду Калиту кусати!
Калитинськнй. А я буду по писку писати!
Коцюбинський. А я укушу.
Калнтинський. А я впишу!
Коцюбинський. А я сміятися, щоб не трапилося, не буду.
Калитинський. Спробуй! Засмієшся - весь писок сажею вимащу!
(Пан Коцюбинський, підстрибуючи, намагається відкусити шматок Калити, але дівчата весь час .його відволікають всілякими кпинами та ще й Калита - то підскочить вгору, то різко донизу впаде! Гра триває до тих пір, поки всі хлопці не скуштують сонячної Калити. Решту вони розламують і роздають дівчатам та всім присутнім).
Ганна. Ну, усі скуштували нашої Калити? На Андрія обов'язково треба відкусити шматок від сонячної Калити, щоб на той рік стати здоровішими та сильнішими.
Всі (разом). Калита, Калита, солодка була, тебе ми наїлися, як від сонця нагрілися!
Ганна. От і закінчилося наше свято. Але в селі воно тривало до самісінького ранку. Хто нехтував цією традицією, тому збитки робили: кому віз сіна на хату знесуть, кому ворота знімуть та віднесуть аж на край села, а кому тин переставлять. І, не дай Боже, кому образитися - ще гірше зроблять! Бо всі ці пустощі були дозволені громадою тільки на Андрія. Адже це свято молоді, краси та парування. Так що...
Всі разом. З красною вас Калитою!
|
