Кавуни – це наші друзі, але друзів теж потрібно вміти вибирати!
Пам’ятайте:
♦Не можна купувати кавун, який тривалий час очікував на свого покупця. Саме за таких умов нітрати, навіть якщо вони в нормі, переходять у нітрити. Упродовж тривалого часу зберігання кавуна вміст нітриту в ньому збільшується в декілька разів.
♦Перехід від «хвостика» до кавуна повинен виглядати як «сухий ґудзик». Відірваний «хвостик» - ознака тривалого зберігання і транспортування. Бажано, щоб кавун був із невеликою жовтою плямою – місцем, яким він стикався із землею, а значить, дозрівав сам.
♦Не беріть кавуни з тріщинами і вм'ятинами (щоб уникнути ураження мікробами) та ділянками, що підгнили (можливо, саме туди вводилась селітра). Якщо в м'якоті кавуна Ви виявили жовті ущільнення і прожилки - відкладайте його вбік.
♦Не дозволяйте продавцеві вирізувати на пробу шматочок кавуна: шкірка завжди брудна, як і ніж. Мікроорганізми обов'язково потрапляють у соковиту м'якоть і починають бурхливо розмножуватися, що призводить до кишкового захворювання. Так можна «підхопити» сальмонельоз і черевний тиф.
♦Кавун слід мити перед вживанням!
♦Не купуйте розрізані кавуни, загорнуті в поліетиленові плівки. Плівка створює парниковий ефект, унаслідок чого відбувається ще бурхливіше розмноження хвороботворних бактерій.
♦Вибирайте кавуни середніх розмірів (5 - 7 кг). Якщо передбачається ласувати кавунами у великій компанії, краще узяти декілька середніх, аніж одного смугастого монстра.
♦У кавунах нітрати накопичуються в шкірці і прилеглій до неї незрілій частині завтовшки до 3 см. Тому дитину краще нагодувати тією частиною, яка ближче до серцевини. Для малюка 2—3-х років досить 80 - 100 г, для дитини 4 — 5-ти років - 100 — 150 г.
| 