Каталог статей

ВСТУП
Ведучий: Історія кожного народу відзначається важливими подіями, які формують його подальший напрямок розвитку. Не стає виключенням й минуле наших славетних пращурів. Важливе місце в житті людини займають цінності, які формують його світогляд. Їхня система, прийнята всім народом, впливає на місце цієї людської спільності у світі, погляди на життя, відносини з сусідами. Історично велику роль в процесі формування цієї системи грала релігія. Перехід від поклоніння язичницьким богам до монотеїзму ставало важливим етапом становлення народів та держав. Сьогодні ми поговоримо про те, яким чином на територіях сучасної України, в Давньоруській державі – Київській русі – відбувся такий перехід.
СЛОВ’ЯНСЬКЕ ЯЗИЧНИЦТВО
Ведучий: На початковому етапі історії східних слов’ян, які проживали на цих землях, та під час становлення держави із центром в Києві населення сповідувало язичництво. Воно поклонялося кільком богам. При цьому в різних племенах були свої особливості . Відрізнялись й обрядові традиції. Втім, більшість слов’ян вшановували в якості своїх покровителів таких богів, як Перун, Дажбог, Стрибог, Мокош та Велес. Давайте познайомимось ближче з цими головними представниками східнослов’янського пантеону.
Виходять Перун, Даждьбог, Стрибог, Макошь та Волос
Перун: Перун — божество-покровитель князя і дружини, бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки. Давні слов'яни вірили, що грім — то його мова, а блискавка — погляд, також вони сприймали грім і блискавку, як небесне орання та сівбу. Східні слов'яни вшановували Перуна щотижня у четвер (Перунів день). Деревом, присвяченим Перунові, був дуб. Тварина Перуна — кабан.
Дажбог: Дажбог - сонячне божество у східних слов'ян. Опікун громади й народу. Вважався родоначальником руського народу. Дажбог вважався подателем благ, насамперед достатку та врожаю. Деякі дослідники навіть через це вважали його божеством дощу, проте сонячна символіка Дажбога є незаперечною.
Стрибог: Стрибог – бог неба та повітря, дід і володар вітрів. Його атрибути - лук і стріли. Не виключено, що Стрибог був також богом війни, руйнівником, що нищив дари мирного Дажбога. Язичницькі святкування безпосередньо на честь Стрибога припадали, ймовірно, на перший день останнього літнього місяця (21 серпня за новим стилем).
Мокош: Мокош - посередниця між небом і землею, покровителька дощів та весняних обрядодійств, пов'язаних з ними, покровителька пологів і заступниця породіль. Символами Богині є прядка і веретено. Вона - богиня землі й рослинності. У її культі, знайшов своє втілення образ прадавньої Великої Богині, володарки вологи. Мокош - покровителька прядіння і ткацтва. Шматок білої тканини був атрибутом богині. Мокош одержувала в жертву снопи льону та вишиті рушники, які вішали на деревах.
Велес: Велес - бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, та підземного світу. Можливо був опікуном худоби та асоціюється із багатством та магічними силами світу духів. Велес зображався зі сопілкою у руках, яку називають сопілкою миру. Сільськогосподарські функції Велеса проявляються у звичаї залишати йому у дар незжатими т. з. «волоті», декілька колосків. Ця жертва називається «Волосовою борідкою».
2. ВІЗАНТІЯ – ДЖЕРЕЛО ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ
Ведучий: Сусіді східних слов’ян, з якими вони підтримували торгівельні зв’язки та з якими воювали, сповідували інші вірування. Їх західні та південні родичі мали власних богів. Войовничі скандинавські народи – відомі слов’янам як «варяги» - мали свій унікальний пантеон. Але найбільшою та найцивілізованішою державою в регіоні залишалась Візантійська імперія на півдні – з її високою культурою, давніми державними традиціями, блиском імператорського двору..
Входять Візантійський імператор та Патріарх
Візантійський імператор: Наша держава має давнє коріння. Воно походить до часів Римської імперії, по відношенню до якої ми є прямими нащадками. Константинополь, наша столиця – найвеличніше місто, багате та процвітаюче. Був час, коли наші переможні армії громили ворогів в Сирії, Африці, на Балканах та Італії. Але чим далі, тим важче нам боронитися від ворогів– спочатку арабська навала завдала удару на Сході. Потім посилилися войовничі слов’яни на Заході та Півночі. А найбільшу загрозу державі несуть внутрішні суперечки між місцевими правителями та генералами. Візантія все ще сильна, але вже не може вирішувати всі суперечки силою меча.
Патріарх: Незважаючи на послаблення військової сили імперії, її економічні багатства та культурний розвиток ставали орієнтиром для одних сусідів та бажаною здобиччю – для інших. В основі візантійського піднесення лежала християнська церква, яка ставала символом переваги Константинополя над сусідами . Язичники та поганці могли перевершити наших воїнів у військовому мистецтві. Їхні генерали могли бути вправнішими за наших командирів. Втім, віра в одного Бога, та похідні від цього – величні церковні споруди, прекрасні ікони, таємничі книги – все це ставило візантійців на зовсім інший рівень розвитку в очах варварів. Спочатку це породжувало заздрість та бажання заволодіти нашими багатствами. Але потім, серед більш мудрих представників цих народів, зароджувалась думка наслідувати нас, спробувати досягнути нашого рівня мирним шляхом. В результаті церква стала механізмом нашої дипломатії, інструментом впливу на сусідів.

3. ПЕРШІ КРОКИ В ХРИСТИЯНІЗАЦІЇ РУСІ
Ведучий: Не стали виключенням і східні слов’яни, які мали тісні контакти з Візантією. Процес проникнення християнства на Русь був довгим та мав кілька етапів.
Виходять князі Аскольд та Дір
Аскольд: Ми – князі Аскольд та Дір – княжили в Києві в другій половині IX століття. В 860 році здійснили перший військовий похід русів на Візантію (Візантійський імператор та Патріарх бурхливо реагують). Але потім з Константинополя надіслали до нас посольство, яке переконало нас перейти до християнської віри.
Дір: Втім, це не стало широкою практикою серед населення – до нас приєднались лише представники найближчого оточення. А в 882 році з півночі прийшов до нас Олег з сином Рюріка Ігорем, нас вбив та сам став княжити в Києві, повернувши все до язичницьких обрядів.
Виходить Олег в обладунках, вбиває Аскольда та Діра. Вони залишають сцену. Олег мовчазно переходить на другий план.
Ведучий: На якийсь час процес християнізації Русі завмер. Лише в наступному столітті відбулась ще одна значна подія.
Входить княгиня Ольга.
Ольга: Я дружина князя Ігоря – Ольга. Після смерті свого чоловіка я жорстоко помстилася його ворогам та сама правила Києвом в 945-960 роках, поки наш син Святослав не став дорослим. В 957 році я відвідала Константинополь на прийняла там християнство. В обряді приймав участь сам правитель імперії (Візантійський імператор хрестить Ольгу). Сам патріарх дав мені напуття.
Патріарх: Благословенна ти будеш в жонах руських, бо залишила ти Темряву та полюбила Світло. Прославляти тебе будуть сини руські до останнього роду!
Ольга: Але моя віра так моєю й залишилась – народ Київський продовжував поклонятися старим богам.
Ведучий: Історики називають княгиню Ольгу першою справжньою – християнською – володаркою Русі. Втім, її починання не знайшли широкої підтримки. Її син – войовничий Святослав – був палким прихильником старої віри.
Виходить Святослав в обладунках
Ольга: Сину, хіба не бачиш ти всіх переваг справжньої – християнської – віри? Залиш язичництво, бо не попадеш до Раю, згинеш нехристєм у поході.
Святослав: Ні, мамо! Не залишу я стару віру, бо втрачу тоді повагу свого війська. Чи можу я один прийняти новий закон, щоб дружина моя сміялася з мене?
Святослав йде до
Пригнічена Ольга відходить на другий план.
Ведучий: Святослав так і помер язичником й помер під час повернення з військового походу на Балкани.
Святослав відходить на другий план.

4. ХРЕЩЕННЯ РУСІ КНЯЗЕМ ВОЛОДИМИРОМ
Ведучий: Лише під час правління в Києві онука Ольги - Володимира – релігійна історія Русі радикально змінилась. Володимир був одним з трьох синів Святослава. Він княжив в Новгороді. Лише після братовбивчої війни він зайняв Київський престол.
Входить князь Володимир
Ведучий: Метою політики Володимира було підсилити централізацію держави. Релігія в цьому процесі мала зіграти важливу об’єднуючу роль. Спочатку князь запропонував уніфікувати слов’янське язичництво, яке по різному сповідували різні племена під його владою. Він наказав поставити в Києві ідолів основним богам пантеону.
Володимир підходить до слов’янських богів та шанує їх.
Ведучий: Втім, ці дії не дали належного ефекту. В результаті князь схилився до обрання однієї з монотеїстичних релігій – віри в одного Бога. За легендою, перед ним постало питання – яку саме релігію ввести на Русі. Він вислухав послів різних народів
Виходять посли від мусульман (Волжські булгари) та іудеїв (Хазари)
Мусульманин: Князь, ставай під знамена ісламу!
Володимир: Ні, не підходить нам ваша віра, бо вам забороняється пити алкоголь та їсти свинину, а це нам до вподоби.
Іудей: Князь, приймай іудейську віру!
Володимир: Розкажи но мені про свою віру та про землю, де її сповідають.
Іудей: віра наша найдавніша та могутня, а от землі власної в нас немає, бо державу нашу батько твій – Святослав – розгромив.
Святослав на мить виходить вперед. Іудейський посол жахається та відступає. Святослав повертається назад.
Володимир: Значить не така вже сильна ваша віра, або ж бог відвернувся від вас. Не підходить нам і це.
Посли залишають сцену.
Патріарх: А відправ, князу, посольство до нас. Подивитись на справжню Віру.
Ведучий: Володимир відправив посольство до Константинополя, де воно відвідало богослужіння в найбільшому храмі міста – Святій Софії.
Грає церковна музика
Ведучий: По приїзду до Києва посольство поділилося враженнями з князем.
Володимир: Сказали мені посли, що ніколи такого не відчували. Здалося їм в Константинопольській церкві, що самі ангели спустились з небес та співають серед хору. Забули посли, де вони – на землі чи на небі. Ось це справжня Віра – де люди відчувають, що сам Бог з ними під час молитви. До того ж, кажуть мені, що якщо був би поганий закон грецький, його б не прийняла моя бабуся Ольга, яка була наймудрішою з людей.
На задньому плані княгина Ольга вдячно посміхається
Ведучий: Володимир вирішив прийняти святе хрещення в Візантії. Між Києвом та Константинополем активізувались дипломатичні зносини. Близько 986 року візантійський імператор попросив у Володимира допомоги в боротьбі з повстанням полководця Фоки Варди в Малій Азії. Князь погодився, втім – за умови укладання союзу між державами, який мав бути скріплений шлюбом з сестрою імператора Анною. Повстання було придушене, але імператор відмовився виконувати обіцянку.
Під час монологу Візантійський імператор та Володимир жваво розмовляють, в заключній частині сваряться та розходяться.
Ведучий: Щоб вплинути на Константинополь, Володимир розпочав військовий похід на підвладне Візантії місто Корсунь на території нинішнього Севастополя. Після облоги місто було взяте.
Під час монологу на сцену виходять дружинники (2-3 особи), до них приєднуються «Олег» та «Святослав», які тепер теж грають роль дружинників. Разом з Володимиром група загрозливо підступає до Візантійського імператора та Патріарха.
Ведучий: В результаті угоду с Константинополем було укладено. Володимир одружився з сестрою імператора. Але вона не хотіла виходити заміж за язичника. Це стало ще одним фактором, який змусив прийняти Володимира християнство в Корсуні в 988 році.
Під час монологу Візантійський імператор та Володимир потискають один одному руки.
Ведучий: Після повернення до Києва Володимир звелів населенню міста хреститися на заборонив поклонятися старим богам.
Патріарх хрестить дружинників. Потім дружинники проганяють зі сцени слов’янських богів.

ВИСНОВКИ
Ведучий: Володимир продовжував поширювати християнство по всій території Київської Русі. Цей процес сприяв поширенню писемності, розвитку культури. Він докорінно змінив світосприйняття населення, зміцнив сім’ю та шлюб. Християнство зблизило давньоруську державу з іншими європейськими країнами. Київська Русь перетворилась на одну з найпотужніших акторів міжнародних відносин. Втім, сама подія 988 року – офіційне Хрещення Русі – насамперед стала духовним подвигом, який дав пращурам українського народу духовний стержень, який зберігає нашу єдність та силу і зараз.

Грають дві команди по 5-6 осіб. На питання відповідає команда, яка першою подасть сигнал про наявність відповіді. У разі помилки право відповіді залишається за другою командою, яка має на його формулювання 1 хвилину.
1. Як називається столова в монастирі? Трапезна
2. Як називалась перша кам’яна церква в Києві? Десятинна
3. Який князь заснував бібліотеку при Софійському соборі в Києві? Ярослав
4. Чиїм сином був київський князь Ігор, якого в малолітстві привіз до Києва Олег? Рюріка
5. Як звали дружину князя Ігоря? Ольга
6. Як називався збірник законів, прийнятий князем Ярославом мудрим? Руська Правда
7. Як називаються процес зарахування до ліку святих? Канонізація
8. Як називались язичницькі слов’янські жерці? Волхви
9. Під чиїм керівництвом був здійснений перший похід русів на Константинополь? Аскольд та Дір
10. Де була хрещена княгиня Ольга? Константинополь
11. Скільки років цього року виповняється з дати Хрещення русі Володимиром? В залежності від часу проведення заняття.