Каталог статей

Київські школи на власному балансі

Від 1 січня школи Києва отримають юридичний статус і власні банківські рахунки. Завдяки нововведенню, вони зможуть самостійно розпоряджатися своїми коштами, а також пропонувати додаткові освітні послуги для учнів на платній основі

Безплатне навчання має всі шанси змінитися на таке, що коштуватиме значну суму і позначиться на гаманцях батьків. Власне, воно й до цього лише формально було безплатним.

"Щодня з острахом відкриваю щоденник дитини, де час від часу кладуть записки, на що ще потрібно здати в класі, - скаржиться мати школяра. - З нашими зарплатами вже не знаю, як забезпечити дитині навчання, не кажучи вже про одяг, дозвілля".

Цього року такі витрати в школах планують узаконити, для чого навчальним закладам дають можливість мати власний банківський рахунок і надавати платні послуги. Уже з 1 жовтня на цей режим перейде кілька шкіл міста, а з 1 січня планують запровадити фінансову самостійність у 90 % шкіл.

"Нині позиція міської влади така, що кожна школа має бути господарем своїх коштів, - розповідає начальник Головного управління освіти і науки Віра Горюнова. - Державну систему безплатного навчання буде збережено, а введення окремих рахунків спрямовано не на комерціалізацію школи, а для того, щоб навчальні заклади самостійно розпоряджалися своїми фінансами".

За задумом, школа отримуватиме бюджетне фінансування на певну суму. Ці кошти йтимуть на оплату праці вчителів, харчування учнів, витрати електроенергії та ремонт. А як витрачати їх, що першочергово ремонтувати, школа визначатиме сама.

Є тут шанс і заробити - якщо школа зекономить на електроенергії за рахунок установлення енергозберігаючих ламп чи вікон, то ці гроші може пустити зокрема на дотацію викладачам.

Окрім бюджетного рахунку, навчальні заклади матимуть і спеціальний рахунок для надання платних послуг. В управлінні освіти запевняють, що такі послуги надаватимуть лише на добровільній основі, і ніхто не примушуватиме відвідувати платні заняття.

В той же час пільг для малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій не передбачено. Виходить, що соціальна нерівність позначиться і на навчанні, - той, хто зможе заплатити, відвідуватиме, наприклад, заняття з танців, а решта - ні.

На нових послугах заробить і держава - оплата з кишень батьків, які вже заплатили податки, буде ще раз оподатковуватися. Зайві клопоти дістануться школам: використання додаткових коштів буде контролювати контрольно-ревізійне управління та районні управління освіти: вони стежитимуть, щоб гроші йшли на розвиток навчальних закладів.

Самі школи ставляться до нововведення з засторогою. "Юридичний статус введе нові проблеми - доведеться самостійно заключати договори на комунальні послуги, тісніше співпрацювати з бухгалтерію, яка до цього була централізованою. Якщо батьки відмовляться від платних послуг, то школа нічого не заробить, і навіть зарплати викладачам можуть зменшитися", - вважає директор однієї з київських шкіл.

Оптимістичні керівники вважають, що зможуть збільшити зарплатню вчителям, ввести нові цікаві курси, залучати на факультативи інших спеціалістів. У Деснянському районі експеримент із надання юридичного статусу школам триває вже понад 10 років.

"Ми маємо власну бухгалтерію і власні рахунки, завдяки чому можемо бачити, скільки коштів у нас є, - розповідає директор школи № 248 В’ячеслав Миколайович. - Платні послуги ми не вводили, і маємо право зробити це лише за зверненнями батьків, яких до нас не надходило".

Батьки побоюються за свої кошти. "З одного боку, я згоден платити офіційно - у випадку чого, можу дізнатися, на що ці кошти пішли, і вимагати відповідного рівня занять, - каже батько семикласника Віктор Іванович. - Але ж може бути і так, що вчителі занижуватимуть оцінки тим, хто не згоден ходити на платні факультативи".

Поза планом

"Платні послуги буде введено лише за бажанням батьків", - каже начальник Управління освіти Віра Горюнова. Це можуть бути, наприклад, додаткові заняття з підготовки для участі на всеукраїнських олімпіадах, факультативи з кулінарії. Можлива така практика, коли батьки, що є професіоналами в певній сфері, організовуватимуть заняття для дітей у школах.

Єдиної фіксованої для всіх шкіл вартості за ті чи інші заняття немає. При складенні розцінок враховуватимуть зарплату викладача, комунальні послуги та кількість дітей, які відвідують заняття. Факультативи та гуртки, передбачені навчальними програмами, не зникнуть - освітні послуги можуть надаватися платно лише понад заплановані обсяги. За що ж будемо платити?

Надання платних послуг у навчальних закладах регламентуються постановою КМУ № 38 від 20 січня 1997 року. Для шкіл передбачаються такі:

1) Курси водіїв, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп’ютерної підготовки, гри на музичних інструментах, хореографії, образотворчого мистецтва, стенографії та машинопису, крою та шиття, оздоблення приміщень, агротехніки, зоотехніки тощо; платні курси і семінари-практикуми з підготовки кадрів для дитячого та молодіжного туризму, курси перекладачів, навчання методикам статистичної обробки інформації.

2) Консультації з питань економіки, технологій, права, організації виробництва, проведення туристичних походів, подорожей, екскурсій, змагань, надання консалтингових послуг тощо.

3) Проведення (за бажанням учнів) додаткових індивідуальних занять із метою підвищення рівня їх підготовки та розвитку творчих здібностей.

4) Проведення (за бажанням) додаткових консультацій і занять із дисциплін, що не передбачені навчальними планами.

5) Організація та проведення семінарів, конференцій, симпозіумів і виставок у разі, коли це не передбачено навчальними планами.

6) Надання бібліотеками послуг із друкування, ксерокопіювання, сканування текстів і запис їх на носії, користування літературою понад установлені навчальними закладами терміни.

7) Видання та розповсюдження газет, журналів, наукових, науково-технічних, науково-методичних, науково-інформаційних, науково-практичних, науково-популярних та інших видань.

Нині батьки школярів звикають до думки, що за освіту - формально чи неформально - доводиться платити. Ідея прозорої схеми оплати таких послуг дасть змогу батькам обирати на власний розсуд додаткові можливості та переваги для власної дитини. Але практика покаже, чи підніме така система якість освіти, фінансове становище шкіл і зацікавленість дітей у процесі навчання. І лишається одне запитання - а хто заплатить за дитину, батьки якої з певних причин зробити це не в змозі?

Автор: Марія Бєляєва

За матеріалами: Хрещатик
Дата публікації: 12.08.2010