Комп’ютер і здоров’я людини

У зв’язку із процесом глобальної комп’ютеризації життя людини виникають питання про вплив комп’ютера на її організм і, у першу чергу, на фізичне та психічне здоров’я. Особливу увагу треба приділити вивченню впливу комп’ютера на здоров’я школярів, що обумовлено як більшою чутливістю організму дитини до всіляких факторів навколишнього середовища, так і можливими віддаленими наслідками такого впливу, які позначаться лише через багато років. Таке дослідження необхідно для виявлення кола можливих професійних захворювань користувачів комп’ютерів, розробки методів їхньої профілактики, діагностики й лікування.

Негативні фактори, які впливають на людину за комп’ютером:

сидяче положення протягом тривалого часу;

електромагнітне випромінювання;

перевантаження суглобів кистей;

підвищене навантаження на зір;

стрес у разі втрати інформації.

Розглянемо вплив цих факторів.

Сидяче положення

Людина за комп’ютером сидить у розслабленій позі, однак унаслідок статичності вона є вимушеною й неприємною: напружені м’язи шиї, голови, рук, спини. Результатом напруження м’язів і відносної статичності пози може стати остеохондроз, а у дітей — сколіоз. Під час тривалого сидіння за комп’ютером між сидінням стільця й тілом розвивається ефект теплового компресу, що приводить до застою крові в тазових органах. Наслідком цього можуть бути геморой і простатит, тобто захворювання, у разі яких потрібно тривале й малоприємне лікування. Крім того, малорухливий спосіб життя часто призводить до ожиріння.

Електромагнітне випромінювання

Питання про вплив електромагнітного випромінювання (ЕМВ) на організм людини є складним, йому присвячені тисячі наукових статей. Результати досліджень свідчать про шкідливий вплив ЕМВ усіх діапазонів довжин хвиль на організм людини. Сучасні монітори з кінескопами, а тим більше рідиннокристалічні монітори, стали значно безпечніше для здоров’я, ніж монітори десятирічної давнини. Однак в усіх випадках залишається низькочастотне ЕМВ від електродвигунів, трансформаторів і т. д., що не екранується, ефекти якого на сьогодні вчені прогнозувати не можуть. Але вони застерігають, що в деяких випадках це ЕМВ може призводити до таких змін стану організму, за яких він стає більш уразливим для шкідливих факторів іншої природи, наприклад ксенобіотиків, вірусів і т. п.

Перевантаження суглобів кистей рук

У пальцях рук унаслідок постійних ударів по клавішах виникає відчуття слабкості, оніміння й «мурашок» у подушечках. Це може призвести до ушкодження суглобного й зв’язкового апарата кисті, а надалі захворювання кисті можуть стати хронічними. У докомп’ютерну еру професійним захворюванням клерків, які з ранку до вечора переписували різні папери, був карпальний тунельний синдром (КТС). На жаль, КТС уражає людей і інших професій. Креслярі, секретарі, музиканти, водії, робітники конвеєрних виробництв — ось далеко не повний перелік професій, які схильні до розвитку КТС. Які причини виникнення КТС? Це й генетична схильність, і захворювання суглобів, і порушення обміну речовин, і зміни гормонального фону, травми кисті й передпліччя. Але головна причина — тривала одноманітна й неправильна робота кистями й пальцями рук. У наш час від КТС сильно страждають користувачі ПК, які багато годин роблять одноманітні дрібні рухи руками.

Основне завдання під час лікування хворих на КТС — домогтися зменшення тиску на нервові закінчення. На ранніх стадіях хвороби це досягається терапевтичними методами. У більш важких випадках може знадобитися оперативне втручання — розсічення фіброзного каналу, ревізія нерва. Операція безпечна й ефективна, у більшості випадків призводить до повного відновлення функції ушкодженого нерва. Щоб тривала робота за комп’ютером не призвела до виникнення КТС, достатньо додержуватися нескладних рекомендацій з організації свого робочого місця й режиму роботи, зокрема щогодини робити короткі перерви, під час яких виконувати комплекс вправ для кистей рук.

Підвищене навантаження на зір

Зорова система людини погано пристосована до розглядання зображення на екрані монітора. Очі реагують на найдрібнішу вібрацію тексту або картинки, а тим більше на мерехтіння екрана. Перевантаження очей призводить до втрати гостроти зору. Погано позначаються на зорі невдалий добір кольору, шрифтів, компонування вікон у використовуваних програмах, неправильне розташування екрана.

Робота за комп’ютером технічно зводиться до введення або читання тексту, малювання або вивчення деталей малюнків, креслень. Це величезне навантаження на очі, адже зображення на екрані дисплея складається не з безперервних ліній, як на папері, а з окремих крапок, які світяться і мерехтять. Якщо до того ж монітор невисокої якості й інтерфейс використовуваних програм невдалий, то наслідки не змусять себе чекати: у користувача погіршується зір, очі починають сльозитися, з’являється головний біль, стомлення, двоїння зображення... Це явище одержало назву «комп’ютерний зоровий синдром». Уникнути його допоможе дотримання основних правил гігієни зору.

Комфортне робоче місце. Робоче місце має бути достатньо освітленим, світлове поле рівномірно розподілене по всій площині робочого простору, промені світла не повинні потрапляти прямо в очі. Укомплектуйте комп’ютер гарним монітором, правильно його налаштуйте, використовуйте якісні програми.

Спеціальне харчування для очей. Людям з ослабленим зором потрібно вживати продукти, які зміцнюють судини сітківки очей: чорницю, чорну смородину, моркву. У раціоні короткозорих мають бути печінка тріски, зелень: петрушка, салат, кріп, зелена цибуля. У разі дистрофії сітківки допомагає шипшина (настій, відвар), журавлина.

Гімнастика для очей. Існують комп’ютерні програми, які спеціально призначені для відпочинку очей. Важко сказати, наскільки вони діючі. Можливо, краще кілька хвилин відпочити по-справжньому, ніж продовжувати розглядати екран.

Найбільшу користь гімнастика для очей приносить під час профілактики й на перших стадіях ослаблення зору. Комплекс вправ для очей можна рекомендувати й тим, хто працює за комп’ютером, і тим, у кого очі просто схильні до перевтоми. Гімнастика для очей зазвичай займає не більше п’яти хвилин і полягає в поперемінному переведенні погляду на ближні й дальні предмети, у частому морганні тощо.

Стрес у разі втрати інформації

Далеко не всі користувачі регулярно роблять резервні копії важливої інформації. Але ж і віруси не дрімають, і жорсткі диски кращих фірм ламаються, і найдосвідченіший програміст може іноді натиснути не ту кнопку... У результаті стресу, викликаного втратою важливої інформації, траплялися й інфаркти.

Тривала робота за комп’ютером призводить до змін у вищій нервовій діяльності, ендокринній, імунній і репродуктивній системах, позначається на зорі й кістково-м’язовому апараті людини. Тривалі й стійкі зміни, як правило, завдають шкоди організму.

Людям, які «живуть» в Інтернеті, найчастіше необхідна соціальна підтримка: вони зазнають великих труднощів у спілкуванні, незадоволені, їм властива низька самооцінка в реальному житті, закомплексованість, сором’язливість і т. п. Ось які психологічні симптоми може відчувати людина, якщо вона має відношення до групи ризику Інтернет-залежних людей:

збільшення кількості часу, проведеного за комп’ютером, на шкоду родині й друзям;

відчуття порожнечі, роздратування, депресія в разі неможливості сидіти за комп’ютером;

брехня роботодавцям або членам родини про свою діяльність, проблеми з роботою або навчанням;

гарне самопочуття або ейфорія від передчуття «спілкування» з комп’ютером; небажання й навіть неможливість «відірватися» від нього ні на хвилину.

Проведено дослідження...

Анкетування було проведено серед учнів 1–11-х класів. Опитано 435 школярів.

Анкета

1. Чи є у вас удома комп’ютер?

2. Чи вмієте ви працювати на комп’ютері?

3. У якому віці ви почали працювати на комп’ютері?

4. Скільки годин на день у середньому ви проводите за комп’ютером?

5. Чому ви віддасте перевагу: комп’ютеру або спорту?

6. Чи граєте ви в комп’ютерні ігри?

7. Скільки часу проводите за комп’ютерною грою?

8. Чи легко ви відриваєтеся від гри?

9. Чи є у вас постійне бажання грати?

10. Чому ви віддасте перевагу: спілкуванню із другом або з комп’ютером?

11. Що вас більше цікавить: комп’ютер або читання книги?

12. Чому ви віддасте перевагу: прогулянці на свіжому повітрі або комп’ютерові?

13. Чи робите ви гімнастику для очей?

14. Як ви думаєте, скільки годин на день можна працювати за комп’ютером?

15. Чи втомлюються у вас очі під час роботи за комп’ютером?

16. Чи відвідуєте ви ігрові зали?

17. Скільки часу ви проводите в ігровому залі?

18. Як часто ви проводите гімнастику для очей?

19. У які ігри ви любите грати?

20. Як ви думаєте, яке спілкування із другом краще: по комп’ютеру або безпосередньо?

Аналіз результатів

За результатами проведеного анкетування з’ясувалося, що 67 % учнів мають удома комп’ютер; 85 % уміють працювати на ньому, при цьому 8 % учнів почали працювати на комп’ютері з 4–5 років, 32,5 % — з 6–9 років, 33 % — з 10–12 років, 21,5 % — з 13–14 років, 5 % — з 15–16 років.

Нормою вважається, якщо учень проводить за комп’ютером 2–3 год на день. Серед учасників анкетування щодня проводять за комп’ютером не більше 3 год 63,4 %, від 4 до 10 год на день — 18,6 %; не працюють за комп’ютером — 18 %.

У комп’ютерні ігри грають 80 % учнів, постійно грають 68,6 %, від 4 до 10 год на день — 12 % і від 6 до 10 год — 6,1 %. Про постійне бажання грати в комп’ютерні ігри повідомили 5,5 % учнів. Істотно, що 96 учнів (22 %) люблять ігри, у яких присутні терор і насильство, а 3,2 % учнів грають на комп’ютері в карти.

Серед опитаних 129 учнів (36 %) заявили, що їм важко відірватися від комп’ютерної гри. Це може свідчити про можливість виникнення комп’ютерної залежності.

Першими ознаками розвитку комп’ютерної залежності в дитини є такі:

їсть, п’є чай, робить уроки біля комп’ютера;

провів хоча б одну ніч біля комп’ютера;

прогуляв школу — сидів за комп’ютером;

приходить додому й відразу сідає за комп’ютер;

забув поїсти, почистити зуби (раніше такого не спостерігалося);

перебуває в поганому, роздратованому настрої, не може нічим зайнятися, якщо комп’ютер зламався;

конфліктує, загрожує, шантажує у відповідь на заборону сидіти за комп’ютером.

Близько 23 % (100 осіб) відповіли, що вони відвідують ігрові зали, де проводять від 0,5 до 10 год, 4,9 % учнів — від 3 до 10 год на день. Це теж вказує на те, що з’явилася залежність від комп’ютера. Комп’ютерові віддали перевагу над спортом 133 школяра (30,5 %), а над спілкуванням із другом — 13,3 %; 45,4 % учнів вибрали читання книги й 83,7 % прогулянку замість комп’ютера; 81 учень (18,6 %) відповів, що замість безпосереднього спілкування вони віддають перевагу спілкуванню через комп’ютер.

Порушення зору спостерігаються у 25 % учнів. Гімнастику для очей роблять тільки 46,6 %, з них 17,2 % роблять її один раз на день, 5,5 % — два рази, 3,7 % — три рази на день.

Скільки сидіти за комп’ютером?

Найважливіше під час роботи з комп’ютером — розумне співвідношення часу праці й відпочинку. Які тут можуть бути рекомендації? У першу чергу дитину необхідно навчити контролювати час, проведений за комп’ютером, а також свої емоції й почуття. Дітям рекомендується проводити за комп’ютером не більше 2 год на день і поменше грати. Краще що-небудь вивчати або навчатися чого-небудь в ігровій формі. Санітарні правила визначають, що тривалість безперервної роботи дорослого користувача ПК не повинна перевищувати 2 год, дитини — 10–20 хв, залежно від віку. Мінімальна перерва — 15 хв. Під час перерви бажано походити, зробити гімнастику для очей, потягнутися вгору. Малу рухливість під час роботи за комп’ютером необхідно компенсувати більшою активністю під час відпочинку, намагатися частіше бувати на свіжому повітрі.

Після роботи на комп’ютері обов’язково мийте руки

Британські вчені після ряду досліджень з’ясували, що клавіатури деяких офісних комп’ютерів набагато брудніше громадського туалету. Між клавішами й під ними, а також на мишці накопичується бруд, у якому розмножуються численні бактерії, у тому числі хвороботворні. Досить чотирьох місяців після початку використання миші або клавіатури домашнього комп’ютера, щоб у них завелися небезпечні мікроби. А якщо комп’ютер загальнодоступний, у нього десятки користувачів, кожний з яких залишає небагато своєї шкіри, поту, сала. Чудове середовище перебування для бактерій і мікробів створюють крихти їжі, крапельки чаю, кави, соку, які потрапили в мишку, клавіатуру. Тому обов’язково раз на місяць протирайте клавіатуру й мишу, раз на рік прибирайте бруд, який накопичився під клавішами. Після роботи на комп’ютері обов’язково мийте руки з милом, особливо якщо ви користувалися чужим комп’ютером або побували в комп’ютерному клубі (вгадайте, як часто й ретельно співробітники цих клубів чистять клавіатуру?).

Увага — пил!

Захворювання органів дихання, які розвиваються через тривалу роботу на комп’ютері, мають, в основному, алергійний характер. Це пов’язане з тим, що під час тривалої роботи комп’ютера корпус монітора й плати в системному блоці нагріваються й виділяють у повітря шкідливі речовини, особливо якщо комп’ютер новий. Крім виділення шкідливих речовин комп’ютер створює навколо себе електростатичне поле, яке притягує пил. Разом з повітрям він потрапляє до легенів. Крім того, працюючий комп’ютер дейонізує навколишнє середовище й зменшує вологість повітря. Кожний із цих факторів згубно впливає як на легені, так і на весь організм у цілому. Для профілактики захворювань органів дихання частіше робіть вологе прибирання приміщення й провітрюйте його. Для збільшення вологості повітря в кімнаті можна поставити відкриту ємність із водою, наприклад акваріум з рибками.

Австралійські медики лікують біль комп’ютерними іграми

Комп’ютерні ігри, які використовують технологію VR (віртуальна реальність), можна призначати дітям з важкими опіками як додатковий, відволікаючий від болю засіб, повідомляє ВВС News. Австралійські медики зі Шпиталю Аделаїди вважають, що занурення у світ монстрів і прибульців допомагає побороти біль у таких пацієнтів. Сімом обпаленим у віці від 5 до 18 років пропонувалося грати у VR-ігри під час тривалої хворобливої процедури зміни пов’язок. При цьому діти, яким давалися й традиційні знеболювальні, набагато легше переносили перев’язку. Як «ігрове» знеболювання використовувалися закріплені на голові два мініатюрні комп’ютерні екрани й спеціальний сенсор, який дозволяв дітям «рухатися» усередині віртуального світу й відстрелювати монстрів.

Після перев’язки дітей просили визначити свої больові відчуття за 10-бальною шкалою. Біль під час процедури із традиційним знеболюванням пацієнти визначили як 4,1 бала, а в разі додавання комп’ютерної гри — 1,3 бала.

Медики пояснюють подібний ефект тим, що діти, переключаючись на переживання усередині гри, перестають концентруватися на власних больових відчуттях. Дослідники вважають, що можна підібрати ігри, які будуть максимально ефективні в тій або іншій віковій групі.