Каталог статей

Тема. Виготовлення іграшки Левеня.

Мета: ознайомити дітей з технікою виконання іграшки; навчити дітей гачкувати .

Обладнання: готовий виріб, нитки, гачок, вата, ґудзики, викройка.

Хід заняття.

І. Вступна бесіда.

Сьогодні на нашому занятті ми будемо вчитися виготовляти іграшки, а саме Левеня.

- Чи знаєте ви історію української іграшки?

Іграшки кожного народу мають свої педагогічні, художні і технічні традиції. В Україні вони характеризуються інтернаціональністю, оскільки наша держава різноманітна за етнографічним складом.

Українська народна іграшка оригінальна і неповторна. Народна іграшка народжувалась у зв'язку з природною потребою дитини пізнати світ, творчо і самостійно його осмислити. Національна іграшка є часткою всього народу.

Українські народні іграшки є надзвичайно різноманітні, вони відрізняються регіональними та віковими особливостями. Це такі види : дерев'яні, глиняні, ганчіркові, гачковані, солом'яні та іграшки з природничого матеріалу. Іграшки відрізняються за кольором, формою, візерунком, оздоблення і технікою виготовлення відповідно до регіону.

Найвідоміші місця виготовлення іграшок - це Прикарпаття ( Косів, Кути), Львівщина (Яворів, Стара Сіль), Полтавщина (Олійня, Хомутець ), Дніпропетровщина (Петриківка), Волинь ( Ковель ).

На сьогоднішньому занятті, як я уже говорила, ми теж будемо виготовляти іграшку, але за допомогою гачка і ниток. Будемо гачкувати Левеня.

Перш ніж приступити до роботи, давайте згадаємо і розкажемо про лева.

( Діти розповідають про лева, до якої групи тварин він належить, який його зовнішній вигляд.).

Я вам розповім чому індуси, жителі Індії вважають лева царем звірів.

Індуси притримуються загальної думки про те, що лев являється царем звірів. Цікава причина, по якій жителі прекрасної Індії піднесли на царський трон одну із самих більших кішок світу. Виявляється, діло зовсім не в силі лева. Індуси стверджують, що лев являється єдиним із всіх жителів царства тварин, хто може дивитися на сонце не жмурячись.

Не будемо сперечатись з мудрими індусами, а віддамо шану тому сміливцю, який рішився настільки близько підійти до лева, щоб роздивитися , як цей сильний звір дивиться на яскраве сонце.

ІІ. Практична робота.

Перш ніж розпочати в'язати левенятко, ми повинні намалювати викройку (мал. 29 а ), підібрати нитки.

Технологічна картка.

1. Починаємо в'язати з ланцюжка з п'яти повітряних петель, які з'єднуємо в кільце глухою петлею і далі в'яжемо по колу до потрібного розміру. (R-5 см). Звіряємо зі своєю викройкою. У кожну петлю пров'язуємо по 2 стовпчика без накиду. Знову пров'язуємо коло, робимо збільшення через 1 петлю попереднього нижнього кругу, тобто в першу петлю 1 стовпчик без накиду, в наступну петлю 2 стовпчики без накаду. Так по всьому колі. В'яжучи наступне коло, збільшення робимо через дві петлі, потім 3,4 і т.д. у наступних рядках збільшення робимо на око, головне, щоб круг був рівний і не стягував. Так в'яжемо доти, поки радіус круга становитиме 5 см.

2. Далі в'яжемо вгору 5 см. - тулуб левеняти не змінюючи кількості петель, потім 8 см зменшуємо кількість стовпчиків, , звіряючись з викройкою. Після цього починаємо додавати петлі (довільно) і переходимо до вив'язування голови левеняти (голову можна в'язати по частинах, а потім злити їх та прикріпити до тулуба). Коли залишається дов'язати 4 см по діаметру коло голови, щільно набиваємо тулуб і голову ватою і закінчуємо в'язати.

3. Гриву левеняти в'яжемо „довгими петлями", розмір полотна 20см х 6см. Голову деталь обшиваємо швом „через край", стягуємо і пришиваємо до голови.

4. Потім в'яжемо хвіст розміром 25х2 см, зшиваємо його, і кінці робимо китичку.

5. В'яжемо за викройкою мордочку, вуха, очі, ніс, які обшиваємо швом через край, стягуємо ниточку, набиваємо ватою й пришиваємо на зазначених місцях. Замість очей і носа можна пришити ґудзики.

6. Готовий виріб (мал.29, б).

ІІІ. Підсумок заняття.

Таким способом в'язання, можна зв'язати котика, песика ...

- Що нового ви дізналися про левенятко?

- Техніку якої в'язки ви використовували при в'язанні левенятка?

Вигачкувавши різні іграшки ми подаруємо їх дітям із дитячого будинку сиріт.