Каталог статей

Копиленко Олександр Іванович 

             Копиленко Олександр Іванович  народився 1 серпня 1900 року в місті Костянтинограді (тепер Красноград) на Харківщині в сім’ї залізничника. Навчався в учительській семінарії, Харківському інституті народної освіти у 1920-1925 роках. Потому вчителював. Працював у редакціях газет і журналів, шукав свою творчу стежину. Входив до літоб’єднань „Плуг”, „Гарт”, ВАПЛІТЕ. У роки Другої світової війни був літредактором на радіостанції „Радянська Україна” у Москві.

             Перша книжка оповідань „Кара-Круча” побачила світ у 1923 році. Наступні прозові твори – новели, повісті, оповідання – засвідчили прихід у

літературу талановитого прозаїка. Це – „Буйний хміль”(1925), „Твердий матеріал”(1928), „Народжується місто”(1932), „Лейтенанти”(1947), „Земля велика”(1957). Помер 1 грудня 1958 року, похований у Києві.

             О.Копиленку належать понад сто книжок. Серед них „Сеньчині пригоди”(1926), „Друзі”(1928), „Воликове нещастя”(1935), „Школярі”(1936), „Дуже добре”(1936), „Десятикласники”(1938), „Хата хлопчика-мізинчика”(1947), „Сонячний ранок”(1949), „Адмірал”(1950), „Подарунок”(1956). Особливо популярними стали його розповіді про природу, захист і збереження навколишнього світу; вони увійшли до збірок „Комашня”(1932) та „В лісі”(1934). Вже по смерті О.Копиленка, у 1961 році, були видані його твори природознавчої тематики під назвою „Як вони поживають”. Найкраще із доробку письменника зібрано у двотомнику „Вибрані твори”(1980). 1978 року засновано премію імені О. Копиленка.