Каталог статей

Костенко Ліна Василівна

             Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім’ї. З шести років жила в Києві. Навчалася в Московському літературному інституті імені Горького, який закінчила 1956 року. Перша збірка поезій „Проміння землі” побачила світ 1957 року. Потім були надруковані книжки віршів „Вітрила”(1958) та „Мандрівки серця”(1961). Обмеження свободи творчої думки в часи застою призвели до того, що вірші Ліни Костенко не друкувалися. Після шістнадцятирічної перерви вийшла збірка „Над берегами вічної ріки”(1977), а пізніше – „Неповторність”(1980), „Сад нетанучих скульптур”(1987), „Вибране”(1989). Її перу належать історичні романи у віршах „Маруся Чурай”(1979) та „Берестечко” (1999).

             Ліна Костенко – лауреат Шевченківської премії 1987 року.

             Твори поетеси перекладено багатьма мовами світу. За книжку, видану в Італії в перекладах Лука Кальві, їй присуджено премію Франческо Петрарки, якою нагороджує Консорціум венеціанських видавців.

             У видавництві „Веселка” вийшли друком: книжечка віршів для малят „Бузиновий цар”(1987) з ілюстраціями Вікторії Ковальчук та історичний роман у віршах „Маруся Чурай”(1990) з ілюстраціями Наталії Лопухової; окремі вірші друкувалися у збірниках та у всеукраїнському журналі для дітей „Веселочка”.