Комбіновану виховну годину підготувала:
Хоменко Оксана Володимирівна,
вчитель початкових класів
вищої кваліфікаційної категорії
Година спілкування
Для молодших школярів
Тема. Красиве і некрасиве в поведінці людей.
Мета. Вчити вбачати привабливість людини в тому, як вона діяльно, активно ставиться до всього з чим стикається, живе не тільки для себе, дбає не тільки про власні вигоди, а всі сили віддає людям, рідній Батьківщині. Переконати дітей в тому, що в цьому – найвища краса людини. Продовжити вивчення молодшими школярами правил для учнів.
Розвивати вміння застосовувати свої знання в різноманітних ситуаціях.
Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.
Обладнання: плакат з висловом А. П. Чехова, виставка книг та дитячих робіт на тему: "Ввічливість – запорука здоров’я".
Хід заняття
І. Вступ.
- Дорогі діти, сьогодні ми з вами зібралися, щоб поговорити про красиве і некрасиве в поведінці людей.
Ви вже три роки навчаєтесь разом, вже добре пізнали один одного, вам відомо хто як поводиться у школі, дома, в громадських місцях.
ІІ. Основна частина.
1. Розповідь з елементами бесіди.
- Пригадайте позитивне і негативне в поведінці однокласників, друзів, героїв книг.
2. Підведення висновку, яку поведінку можна вважати красивою.
3. Доповнення відповіді дітей.
- Бажання здійснити свої мрії, стати шанованою людиною інколи ускладнюється тим, що ця людина не вміє поводитися з іншими, не знає елементарних правил культури. Про красу поведінки людини судять з ввічливості під час звертання до старших, з простоти і скромності, охайності одягу, порядку за робочим місцем, з уміння дотримуватися правил поведінки у громадських місцях, з уміння жити в колективі, поводитися зі старшими і меншими.
Важливо з дитинства додержуватись усталених норм поведінки без примусу і нагадувань.
Багато років тому відомий англійський філософ Джон Локк (1632-1704), говорячи про почуття міри, "золотої середини", прищеплене з дитинства, стверджував, що в погано вихованої людини сміливість набуває форм грубості, чемність обертається дріб’язковим педантизмом, простота – неотесаністю, добродушність – улесливістю.
Вивішую плакат з висловом А.П. Чехова
"У людини повинно бути все прекрасне – і обличчя, і одяг, і почуття і думки"
- Кожна людина має поводитися так, щоб будь-кому було легко і приємно, щоб люди поважали один одного.
4. Розповідь вчителя з наступним обговоренням ситуації.
- Під час шкільного концерту зал був переповнений. Літня жінка запізнилась і стала біля дверей. Якась дівчинка встала, щоб дати їй місце, але невдоволено надула губи, вираз її обличчя був такий сердитий, що жінка подякувала і відмовилась сісти. А інша дівчинка сказала: "Ходіть, будь-ласка, вперед. Вам буде там зручно". (Діти обговорюють ситуацію).
5. Бесіда про поняття "вихованість" і "ввічливість".
- Як ви розумієте слово "вихованість"? (Відповіді учнів).
- Вихованість і справді відчиняє двері й серця, вона допомагає людині не бути аж надто балакучим, але й не мовчати увесь вечір у товаристві, підкаже, як не бути нудотно-лагідним або черство-сухим у спілкуванні з близькими, навчить не турбувати інших через дрібниці, не скупитися на подяку чи похвалу. Приймаючи чиїсь послуги, чиюсь допомогу, вихована людина платить ввічливістю і люб’язністю.
Добре виховану людину можна пізнати по тому, як вона слухає. Вміння вислухати співрозмовника, не перебиваючи його, до кінця, навіть якщо ви не згодні з ним, - це одна з головних ознак тактовності.
- Діти, як ви розумієте слово "тактовність"?
- Слово "такт" походить з латинської мови, у якій воно мало два значення: "дотик" і "почуття". Тактовність починається з уміння поводитися з кожним залежно від його душевного стану, вміння відчути людину, ніби доторкнувшись до неї душею.
Невміння спілкуватися з оточуючими, берегти, поважати один одного призводить до конфліктів, розчарувань, втрати бажання вчитися і працювати, досягати успіхів.
Вихована людина, як правило, тактовна, вона намагається попередити ситуації, які створюють незручності. Якщо правила поводження в конкретних ситуаціях можна вивчати, то такт вимагає вміння поставити себе на місце іншого. Вихована тактовна людина поводиться скромно й привітно, вона не пихата і не байдужа, не виявляє неприязні до інших.
- Доведіть, що виховану людину можна пізнати по тому, як вона слухає.
- Додайте свої міркування до вислову: "Ввічлива людина - ..."
- Як ви розумієте слово "ввічливість"? (Діти висловлюють свої думки).
- Ввічливість виявляється в позі, жесті, міміці, у мові, потрібно бути з усіма людьми, а не лише з близькими і шанованими.
6. Проведення гри "Ми школярі – ввічливі малі".
- Одного разу Вова поїхав в театр. В трамваї він сів біля вікна і з цікавістю розглядав вулицю. Та на зупинці зайшла жінка з малою дитиною. Вова встав і сказав: "Сідайте... (діти хором: будь-ласка).
Жінка дуже ввічливо подякувала Вові (діти хором: спасибі!).
Раптом, трамвай різко зупинився. Вова ледь не впав і сильно штовхнув сусіднього чоловіка. Але Вова відразу сказав (діти хором: вибачте, будь-ласка).
7. Гра "Правила для учнів".
Вчитель читає, а діти імітують відповідні рухи
Заходить учитель – треба встати. (Встають).
Коли він дозволить, тихо сядь. (Тихо сідають).
Спитати хочеш – не гукай. (Сваряться пальчиком).
А тільки руку підіймай. (Підіймають руку).
У школі парту бережи. (Витирають кришку парти).
І на парті не лежи. (Схиляються на столи).
Щоб урок минув не марно, треба сісти рівно, гарно. (Випрямляються, складають руки по переду себе).
Не стрекочи на уроках (Зображують теленькання язиком),
Як папуга чи сорока. (Махають руками ніби крилами).
- Яке з правил вам най важче виконати?
- Чи згодні ви з такими правилами?
- Як самі їх виконуєте?
8. Розповідь з історії культури.
- Правила поведінки складалися у народі поступово. Наприклад, чергові роблять часто хлопчикам зауваження, щоб у приміщенні школи знімали головні убори. А звідки взялося це правило?
700-800 років тому, рицарі носили металеві кольчуги, шоломи, не тільки тоді, коли готувалися до бою, а й коли, їхали в ості. Подорожувати в такі часи було небезпечно (нападали розбійники, злочинці). Навіть в містах люди мали ходити із зброєю. Але переступивши поріг будинку рицар знімав з голови шолом і ніс його в руці. Цей жест означав, що він довіряє господареві свою голову, він впевнений, що господар не нанесе йому удар. Ті часи давно минули, а звичка знімати шапку лишилася.
З давніх часів зберігся звичай знімати рукавичку з правої руки для привітання. Цим людина показувала знайомому, що вона без зброї.
9. Обговорення ситуацій.
Ситуація 1.
...Дзвінок. Закінчився другий урок. Юрбою клас вийшов у коридор. Як завжди гуртом ми йдемо до їдальні пити молоко і сік. Біля дверей створюється страшенна давка. Неможливо не зайти ні вийти, тому що пхаються всі разом і репетують.
Увійшли. Але сьогодні дають тільки молоко, а деякі школярі його недолюблюють. І починається хвиля протестів: "Де мій сік?”.
Вони все одно беруть пряник і молоко, яке не п’ють. У результаті це молоко не в роті, а на підлозі, або на чиємусь піджаці. Ну а пряником можуть зі злості в когось жбурнути. Дехто викидає сміття обов’язково повз урну, хоча й стоїть біля неї в притул.
Лунає дзвінок на урок. З полегкістю зітхають кухарі, вчителі та прибиральниці. Та не надовго. На наступній перерві прийде інший клас.
- Подумайте, як виправити цю ситуацію?
- Що можна порадити дітям, аби про них сказали: вони культурні, тактовні й виховані.
Ситуація 2.
Перехожий запитав у хлопчика, що грався у дворі:
- Хлопчику, де мешкає товариш Петров?
Хлопчик повів чоловіка на десятий поверх і показав на двері:
- Петров мешкає ось тут, але зараз його немає вдома, бо він сидить у дворі на лавці.
- Чи правильно зробив хлопчик?
- Як треба було зробити?
Ситуація 3.
Хлопчик допомагає бабусі нести відро з водою.
- Що міг сказати хлопчик і як йому подякувала бабуся? ("Дозвольте бабусю я Вам допоможу". - "Будь ласка, мені справді важко. Спасибі тобі, хлопчику! Який ти уважний і добрий").
Ситуація 4.
Уявіть, що ви запізнилися на урок. Вам треба зайти в клас і сісти за парту. Як ви поведетеся? Що скажете?
- Добрий день! Вибачте, будь ласка, за запізнення. Чи можу я сісти на своє місце?
- Що ти зробиш, коли:
Зайшов до класу і побачив, що залишив на підлозі брудні сліди, бо не витер взуття об ганчірку біля дверей?
Ти тільки на уроці виявив, що забув зошит у дома?
Учитель дає завдання учням, а тобі треба негайно про щось його запитати?
Ситуація 5.
Розмовляють два вчителі. Учневі потрібно звернутися до одного з них. Як ввічливо це зробити?
Ситуація 6.
Буває, що навмисно хтось крутнеться. І підіб’є тобі склянку з компотом. Склянка падає і розбивається. Що тоді робити? Ти розгубився... І раптом ти чуєш:
- Вибач, я ненавмисне... Вибач... – і простягає тобі склянку з компотом.
- Як ти поведешся? Розкажи нам.
Ситуація 7.
Одна дівчинка дає іншій зошит. Як ви гадаєте, що сказали дівчатка одна одній? ("Ніна, я забула вдома зошит. У тебе нема зайвого? – Візьми будь ласка. - Дякую").
Ситуація 8.
Двоє учнів ідуть вулицею. Один із них вітається зі знайомим. Чи повинен привітатися і другий учень, який його не знає? (Так, особливо, якщо знайомий першого учня – доросла людина).
- Хто вітається першим, якщо зустрілися молодший і старший?
- Хлопчик і дівчинка?
- Двоє хлопчиків?
- Хто подає першим руку? (Першим вітається молодший зі старшим, хлопчик із дівчинкою, але руку вони першими не подають. З двох людей одного віку і статі першим вітається той, хто краще вихований).
- Як запитати перехожого час, дорогу до школи, магазину? (Якщо запитують дорогу, зупинись і поясни, як зручніше пройти).
- Що слід зробити, якщо дорогу переходить інвалід?
- Жінка з важкою сумкою?
Ситуація 9.
Два хлопчики пішли в кіно. Та щойно погасло світло, Іван зашепотів:
- Сашко, давай поміняємося місцями.
- Навіщо?
- Бо ти моє місце зайняв. Глянь, що на квитку написано.
- Не мороч голову, - буркнув Сашко. Іван розсердився і штовхнув його. А той – його. Хлопців вивели з кінотеатру.
- За що хлопців вивели з кінотеатру?
- Як треба поводитися в кінотеатрі?
ІІІ. Заключна частина.
- Школа, парк, сад, вулиця – це наш спільний дім. А ми в ньому господарі, тому повинні стежити за чистотою, бо вона запорука здоров’я.
З маленьких хлопчиків виростуть виховані юнаки, з дівчаток – ошатні красуні, які знатимуть правила поведінки та дотримуватимуться етикету.
Наша країна впевнено крокує вперед і нашому суспільству потрібні культурні, освічені і фізично здорові люди.
Література:
1. Діптан Н. В., Назаренко А. А., Хитяєва Л. П.
|
