Каталог статей

Квіти в  міфах, легендах…

Квітка троянди пов’язана з дочкою Зевса – Афродітою – богинею кохання, краси, яка і придумала червону троянду. За легендою раніше всі троянди були тільки білими. Дізнавшись про смерть Адоніса, якого розірвав вепр на полюванні, богиня кинулась до місця його загибелі, не помічаючи гострих колючок дикої троянди – шипшини. Краплини крові потрапили на білі квіти і зробили їх червоними.

Учень давньогрецького лікаря Ескулапа Пеон зцілював богів з допомогою рослини яку згодом було названо його іменем Півонією.

Мак – це не квіти, це кров загиблих, що піднімається до нас із землі, перетворившись на криваві квіти. Просить нас молитися за упокій грішних душі.

Барвінок – з вічнозеленими листям  і небесно-блакитними квіточками. Він супроводжує людину від колиски до могили. У відварі купали немовлят. Щоб рослин здоровими і щасливими. Ним заквітчують окиси дівчат. Він ріс біля криниці, щоб вода була чиста і цілюща. На кладовищах – символ вічної пам’яті. Вважали, що він оберігає людину від влади диявола і нечистої сили. Його вивішували над дверима.

Чорнобривцями у Мексиці прикрашають житло. В Африці – чудовий засіб проти мух, а ще використовують індіанці висушені чорнобривці як паливо. Ефірна олія цих рослин, застосовується для виготовлення одеколону «Місячний камінь» і парфуми «Ніжність». А Грузії чорнобривці додають до страв як приправу, тому, що крім аромату, вони містять вітаміни А.В.С, А в нас, на Україні, називають чорнобривці бархатки, оксамитки. Існує легенда про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чоботи, що мали яскраві червоні халяви та чорні голівки.

Стверджують, що у щільно зімкнутому бутоні тюльпана перебувало людське щастя, і ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися різними способами: хто – силою, хто – хитрощами, хто закликанням.

І йшли до тієї квітки і старі і молоді, здорові й каліки, йшли царі й жебраки. Натовп напливав. То щезав. Але все марно – щастя не давалось до рук. Та ось одного разу луками де росла квітка, йшла жінка. Бідна натомлена, вела вона за руку свого маленького хлопчика, аж раптом звіддаля помітила золотистого батончика, про якого так багато чула. Жінка й не збиралася його відкривати, знала, що це неможливо, але й хотілося лише подивитись на цю квітку. І, о диво! Тієї ж миті тюльпан розкрився сам по собі.