Лінійка приурочена пам.яті жертв голодомору 32-33 років
Зала прикрашена пучками пшениці перев’язаних чорними стрічками, свічки, слайди з картинами.
Слово вчителя: У нас українців є традиція, коли людина помирає запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла
У 1933 році померлим ніхто не світив свічок,тому душі їх досі не прикаянні і не можуть нами опікуватися.
Їм неоплаканим, і невідспіваним, їм похованим без труни і молитви, позбавленим могили і шани приурочена ця лінійка.
Звучить пісня «свіча» у виконанні Оксани Білозір
У листопаді по всіх населених пунктах країни пройшли пам’ятні заходи у зв’язку з 81 роковинами голодомору 32-33 років.Був великий голод.Не було ні війни, ні суші, ні повені, потопу, а була зла воля одних людей проти інших.І ніхто не знав скільки невинних людей зійшло в могилу: старих, молодих, дітей і ще ненароджених у лонах дітей. Майже 10 млн. людей пішло в мирний час з життя.
Хвилина мовчання(горять свічки)
Діти розповідають вірші
1.Забрали з хати геть усе
Зернину кожну вигрібали
2.І на морозі крижанім
Водою неньку обливали
3.Вона зізнатись не могла
Де порятунок заховала
4.Торбинку з житом і вівсом
Для діток в землю закопала
5.Щоб доньки вижити змогли
У рік страшний голодомору
6.Щоб рід нащадкам зберегли
Щоб підвелись з колін угору
7.Прошу у серці запаліть
Скорботи полум’я священне
8.Де скрізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних
9.Не буде вже каші
і хліба не буде.
Бо татко помер
і колива діти не їли.
І доля моя і онуця моя.
Ой людоньки, люди
з ним разом без струн
у могилі і я.
10.Це все було не в сні, а наяву.
Вмирало сонце в ту жахливу пору.
11. А смерть людей косила мов траву.
Руками чорних днів голодомору.
12.Просили діти хлібчика шматка.
Та хліб кати забрали до зернини.
13.Навіщо Боже кара нам така
і люди, меч у серце України.
14.Голодомор страшний голодомор.
Опухли вгорі й відчаї могили.
15.Лиш бігали орди злі із контор
і тішились, що зло для нас зробили.
16. Голодомор, страшний голодомор.
Замовкли села в тишині роздерті.
17.Хто відповість
чи Бог чи прокурор.
За всю біду що скоїв 33-ій.
18.Історія гортає сторінки.
Яких ми написали цілу гору.
19.Та нам гірчить немов полин гіркий
печаль і пекло в час голодомору.
20.Несе калина в Київ цвіт і кров
із кожного села Дніпру наспіви.
21.Щоб це не повторилось більше знов
І Україну всі як матінку любили.
Вчитель: Отже-голодомор-це національна трагедія українського народу. Геноцид- умисне створення таких умов життя, щоб знищити націю цілком або частково.
Закінчимо лінійку молитвою. Отче наш.
| 