Мене виховала бабуся?
У житті бувають різні ситуації й іноді стається так, що дитину відправляють до бабусі. У батьків з'являється можливість працювати, відпочивати. З'являється хоч трошки так потрібного часу. Та чи варто воно того?
Якщо молоді мама і тато (і, звичайно, їх батьки) вирішать, що дитину виховуватиме одна з бабусь, то їм слід гарненько засвоїти, що їх дитина опиниться у вельми складній ситуації. Звичайний життєвий досвід підказує, що в такому вихованні ніколи не буває все гладко, взаємна увага і поступливість нерідко переходять у спори, дратівливість з будь-якого незначного приводу, а то і виливаються у відкриті сварки з взаємними звинуваченнями в черствості й бездушші.
Дитина може стати ниточкою, але одночасно і джерелом конфліктів між двома поколіннями. А оскільки в конфлікт втягуються близькі один одному люди, то наслідки нерідко виявляються найхворобливішими. До того ж, деякі бабусі й дідусі можуть несвідомо налаштовувати дитину проти батьків. Таке буває, коли вони не з захопленням ставляться до дружини (чоловіка) свого сина (дочки). Звичайно, таке відбувається нечасто, але іноді трапляється.
Якщо ж ваше рішення віддати дитину на виховання однієї з бабусь залишилося незмінним, постарайтеся відразу ж визначити взаємні обов'язки і вирішити, хто що робитиме, як і в чому конкретно допомагати один одному, які витрати нестиме кожна із сторін. Головним у поведінці дорослих повинне стати правило, що правила виховання визначають батьки, а не бабуся з дідусем. І дідусі з бабусями (особливо ті з них, хто бере до себе дитину на виховання) не повинні прагнути замінити батьків, навіть якщо при цьому вони хочуть зробити, як краще. Батьківство і материнство незамінне, його не можна передовірити нікому іншому, навіть найближчим людям. При дотриманні заздалегідь обумовлених взаємних зобов'язань дідусь з бабусею можуть надати молодим батькам вельми дієву допомогу. Для дитини ці люди найближчі після батьків. Але виховання у бабусі з дідусем має і свої мінуси. Це стосується не тільки того, що вони деколи все ж таки намагаються підмінити батьків, але і до того, що вони непомірно балують дітей, виконують будь-який їх каприз. Нерідкі випадки, коли діти стають капризними після довгого перебування у бабусі (довго − це може бути й тиждень, і три дні).
У будь-якому випадку молодому подружжю, що вирішило довірити виховання своєї дитини бабусі з дідусем, слід пам'ятати, що як бабуся, так і дідусь йдуть на певні жертви, і бути за це ним вдячними. Заради їх дитини бабуся з дідусем вимушені багато в чому обмежувати себе, хоча мають все право прожити другу половину життя у власне задоволення. І з іншого боку, бабусі і дідусі також повинні пам'ятати, що, узявши на виховання внука або внучку, вони стають партнерами молодого подружжя, а не просто людьми, що надають їм милість, і зробити з цього відповідні висновки. Нарешті, як молоді мами і тата, так і їх батьки у всіх своїх взаєминах, як би вони не будувалися, повинні перш за все враховувати інтереси дитини.
http://www.mama-tato.com.ua/
| 