Каталог статей

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагачен­ню навчальною інформацією.

До них належать методи формування пізнавальних ін­тересів та методи стимулювання обов'язку і відповідально­сті в навчанні.

Методи формування пізнавальних інтересів. Ефектив­ність навчальної діяльності учнів залежить від прояву піз­навальних інтересів, які спрямовують особистість на від­повідну пізнавальну діяльність, ознайомлення з новими фактами. Ці пізнавальні інтереси піддаються стимулюван­ню різноманітними методами.

Метод навчальної дискусії. Ґрунтується цей метод на обміні думками між учнями, вчителями й учнями, вчить самостійно мислити, розвиває вміння практичного аналізу і ретельної аргументації висунутих положень, поваги до думки інших. Одні з них усвідомлюють, що ще не все знають, і це спонукає їх до заповнення «прогалин», інші — відчувають задоволення від того, що знають більше за інших, і прагнуть утримати­ся на такому рівні.

Вона вчить прийомів аргументування, наукового доведення. Участь у дискусії виховує в учнів уміння ак­тивно обстоювати власну точку зору, критично ставитися до чужих і власних суджень. Цей метод дає бажаний ре­зультат, якщо навчальний процес відбувається в атмосфе­рі доброзичливості, поваги до думки товариша, що дає змогу кожному висловлюватися, не боячись осуду, скеп­тицизму тощо.

Метод забезпечення успіху в навчанні. Цей метод пе­редбачає допомогу вчителя відстаючому учневі, розвиток у нього інтересу до знань, прагнення закріпити успіх. Ефек­тивний він у роботі з учнями, які мають проблеми з нав­чанням. Учитель надає такому учневі допомогу доти, доки він наздожене однокласників і отримає першу хорошу оцінку, яка піднімає настрій, пробуджує усвідомлення власних можливостей і на цій основі прагнення закріпити успіх.

Метод пізнавальних ігор. Пізнавальною грою є спеці­ально створена захоплююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок. Гра у навчальному процесі забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засво­єння навчального матеріалу, створює сприятливий для за­своєння знань настрій, заохочує до навчальної роботи, зні­має втому, перевантаження. За допомогою гри на уроках моделюють життєві ситуації, що викликають інтерес до навчальних предметів.

Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу – використан­ня цікавих пригод, гумористичних уривків тощо, якими легко привернути увагу учнів. Особливе враження справ­ляють на учнів цікаві випадки, несподіванки з життя й дослідницької діяльності вчених.

Метод створення ситуації новизни навчального ма­теріалу. Він передбачає, що у процесі викладання вчитель прагне на кожному уроці окреслити нові знання, якими збагатилися учні, створює таку морально-психологічну атмо­сферу, в якій вони отримують моральне задоволення від то­го, що інтелектуально зросли хоча б на йоту.

Метод опори на життєвий досвід учнів. «Відкриття» на уроці наукових основ пе­ребігу процесів, які учні спостерігали в житті чи самі брали в них участь, викликає інтерес до теоретичних знань, фор­мує бажання пізнати суть спостережуваних фактів, явищ, що оточують їх у житті.

Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні. Ці методи передбачають пояснення школярам суспільної та особистої значущості учіння; висування ви­мог, дотримання яких означає виконання ними свого обо­в'язку; заохочення до сумлінного виконання обов'язків; оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потре­би — вказівкі на недоліки, зауваження.

Почуття відповідальності виховують залученням слаб­ших учнів до повторного виконання зразків роботи (варі­антів) сильніших (наприклад, можна запропонувати учневі розв'язати виконану вже задачу раціональнішим способом або задачу, розв'язану сильним учнем, повтори­ти оригінальне обґрунтування історичного явища та ін.); закріпленням усталених способів діяльності (постійним ускладненням їх); повторним залученням школярів до аналізу складних завдань; підтриманням емоційно-твор­чої атмосфери на уроці; вмінням учителя висувати вимоги і перевіряти їх виконання (повторно, в системі, засобами багаторазових відповідей на одне й те саме запитання, ко­оперуванням, порівнянням).

http://nazachot.ru/