Турбота – це наша здатність розпізнавати й реагувати на потреби та страждання інших людей. Як важлива частина нашого внутрішнього компасу вона включає в себе ті способи, за допомогою яких ми проявляємо співчуття, співучасть і доброту в житті.

Людська доброта особливо активізується в період свят. Це час, що допомагає зрозуміти, як процес вручення подарунка може вплинути на формування в дітей певних цінностей, а також можливість розвинути в них доброту – те достоїнство, яке покращує наш душевний стан.

Під час канікул батьки проявляють до дітей багато доброти. Ми купуємо подарунки, печемо спеціальне пригощання й дуже старанно працюємо, щоб допомогти їм відчути себе частиною їх унікальної культури та віросповідання.

Чи роблять нас щасливими батьками наші добрі вчинки по відношенню до дітей? Звісно, роблять.

Дійсно, результати досліджень показують, що наша самоповага та внутрішній комфорт підвищуються, коли ми практикуємо мистецтво доброти по відношенню до наших дітей, сім’ї, друзів і суспільства. Добрі справи дають нам не тільки задоволення. Люди, які є добрими і вміють співчувати, частіше за все є набагато більш успішними в житті, як соціально, так і фінансово.

Дилема доброти

І хоча, здавалось би, мистецтво доброти повинно бути доволі простим і зрозумілим, легким для засвоєння, воно набагато складніше, ніж здається на перший погляд.

Ми не робимо дітей щасливими, якщо просто дозволяємо їм приймати доброту на свою адресу. Але ми зможемо виростити їх відчуття щастя, покращити сприйняття самих себе, їх внутрішній комфорт і самоповагу, зменшити кількість проявів насильства в їхньому середовищі та збагатити їх дружбу, якщо почнемо навчати їх самих бути дарувальниками добра.

Як нам переломити цю тенденцію і створити довготривалі навички доброти?

Наукове дослідження «Kindness Counts», проведене університетом Британської Колумбії та Каліфорнійським університетом у Ріверсайді, показало ті переваги, які діти отримують у випадку, якщо їх наочно навчити того, наскільки добрі справи та вчинки спроможні підвищити рівень їх щастя.

У дослідженні взяли участь близько 400 школярів у віці 9–11 років. Перед цим заміряли рівень їхньої популярності серед однолітків, попросивши відповісти на запитання, з ким би вони хотіли грати, робити шкільні завдання й тому подібне. Після цього всіх розділили на дві групи. Протягом тридцяти днів діти з першої групи повинні були робити та записувати по три добрих справи на тиждень. Якими саме повинні були бути ці вчинки й по відношенню до кого їх треба було робити, діти вибирали самостійно. Наприклад, обійняти маму, якщо вона засмучена, допомогти на кухні або віддати свій обід другу. Друга група учнів повинна була кожного тижня протягом проведення дослідження відвідувати та описувати для себе три нових приємних місця, парк це, дитячий майданчик чи магазин з іграшками.

Результати дослідження були просто чудовими. Виявилося, що, коли діти здійснюють акти доброти та звертають свою увагу на приємні місця, фактор їхнього щастя підвищується.

Але саме ті школярі, які здійснювали добрі справи, отримали додатковий імпульс і переваги. Дослідження показало, що їх популярність зросла: за місяць, що пройшов, у середньому в них на 50 відсотків збільшилась кількість друзів (у порівнянні з 0,6 відсотка у групі, яка відвідувала нові місця) – відмінне підтвердження того, що «хороші хлопці» більше соціалізовані.

Як і інші дослідження, дане показало, що проявлена доброта збагачує і приносить величезну користь самому дарувальнику. Вона покращує душевний стан дітей і підвищує популярність серед ровесників.

Більше того, коли діти вчяться бути турботливими та добрими, вони починають розвиватись більш стрімко. Такі діти, коли стають підлітками, проявляють у поведінці більше позитивних якостей і менше агресії. До того ж, щасливі діти частіше демонструють більш високу академічну успішність. Прояв доброти формує в них самоповагу й покращує погляд на життя.

Навчання дітей мистецтва доброти

Застосовувати принцип описаного вище дослідження вдома або у школі – зовсім не складно. Мета складається в тому, щоб допомогти дітям більш детально ознайомитися зі всім, що пов’язано зі здійсненням добрих справ, а також з почуттям внутрішньої вдячності, яке виникає під час досвіду пізнання добрих учинків.

Виконання наступних чотирьох кроків допоможе дітям бути істинними дарувальниками добра.

1. Зрозумійте важливість доброти

Дізнайтеся про переваги від здійснення дітьми та дорослими добрих учинків, про те, як добрі справи відбиваються на особистості дитини та стані її душі. Ознайомтеся з різноманітними порадами та прикладами актів доброти на різних тематичних сайтах. Складіть орієнтовний список можливих добрих учинків і практикуйте з дитиною спонтанні прояви доброти.

2. Створіть «проект доброти»

Придумайте проект, у рамках якого ваша сім’я буде щоденно записувати одну добру справу чи що-небудь приємне, що відбулося за день. Ви можете назвати це «Проектом доброти» або «Щоденником щастя». Добрі справи та вчинки, які ви будете вносити в цей «літопис», можуть бути абсолютно простими й невибагливими: допомогти на кухні, пропустити кого-небудь уперед, попіклуватися про тварину, змінити свої плани заради друга, обійняти когось, щоб йому стало легше на душі, тощо. Можна також записувати враження від відвідування місць, в яких вам добре та затишно, наприклад, в улюбленому парку. Також можна записувати те, як ви всією родиною відвідали бабусю та дідуся, й багато чого іншого.

3. Знайдіть час, щоб обмінятись досвідом

Створіть сімейну традицію, наприклад, раз на тиждень виділіть спеціальний час, щоби зібратись разом за одним столом і розповісти один одному про те хороше й добре, що з вами відбулося за цей час. Робіть це настільки щиро, щоб кожний член сім’ї й особливо дитина змогли навчитись один в одного доброчинності, а ваша дитина зрозуміла й відчула ті типи переживань, що приносить у наше життя вдячність. Такий обмін спонукає до саморефлексії й допомагає донести сенс наших учинків.

4. Практика, практика і практика

Спочатку це може виглядати якось не дуже органічно, але як тільки доброта увійде у ваших дітей у звичку, вам усім стане легко та приємно час від часу обмінюватись чимось добрим зі свого життя. І, звісно, саме свята надають нам для цього великі можливості, а також можливість порозмовляти про доброту та турботу. Пам’ятайте: посилення навички робити добро приходить з досвідом, у результаті практики, поставленої на регулярну основу.