Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи [ Додати статтю ]

Національні символи України

Національні символи України

 

Мета. Дати уявлення про основний закон України, національні символи, ознайомити дітей з історією виникнення символів, звичаями, традиціями, обрядами та їх використанням у житті, звернути увагу на значення правового аспекту основного закону. Розуміння прав та обов'язків громадянина України.

Обладнання. Конституція України, Прапор, Гімн, гілочка верби, кетяги калини, вишитий рушник.

 

1.Вчитель  Добрий день вам, любі друзі, Рада вас вітати, Щастя та добра вам Щиро побажати. Девіз нашого уроку:

 

Конституцію вивчаю, її знаю й пам'ятаю. Конституцію буду знати, Користуватись нею й поважати. То ж негайно до роботи.

 

Сьогодні, діти, ми з вами ознайомимося із Конституцією України, яка була прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Складається Конституція з 15 розділів, які містять у собі 159 статей. Але ми з вами поговоримо про деякі з них, які нам найбільше близькі й зрозумілі.

 

То ж гортаємо Конституцію. Перша стаття, з якою ми познайомимося, — це стаття 1, що проголошує нашу Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

 

День незалежності ми відзначаємо 24 серпня.

 

Давайте послухаємо віршик про Україну Володимира Сосюри.

 

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і воду.

В годину щасливу і в радісну мить,  

Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

Сіяє вона над віками,

Любіть Україну всім серцем своїм,

І всіми своїми ділами.

 

Перегортаємо сторіночку, наступна стаття 3. У ст. З говориться про людину, її житія і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю Познайомимося із статтею 4.

 

У ст.4 говориться, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Народилися ми з вами в Україні — ми українці і цим повинні пишатися. Червоні кетяги калини Горять вогнями усіма. Без калини нема України, Без народу Вкраїни нема. Наступна стаття 5.

 

У ст. 5 говориться, що Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

 

У ст. 10 говориться, що державною мовою є українська мова. Давайте послухаємо віршик про українську мову.

 

УКРАЇНСЬКА МОВА

Українська мова —

Давня й молода.

Світить рідне слово,

Як жива вода.

Звідки воно взялось

Діло не просте...

В душу засівалось,

Із душі росте.

 

 Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.         (С. Воробкевич)

 

У статті  20 йде мова про Державні символи, якими є: Державний прапор України, Державний Герб України.

 

Прапор, як символ чи засіб сигналізації, виник ще за античних часів і поширився в Європі у добу Середньовіччя. Найдавніші прапорні полотнища були трикутно-клинові. На зламі XIII і XIX ст. з'являються чотирикутні прапори з клиновими полотнами. Частіше червоного кольору. Вживалися також білий, блакитний, жовтий кольори. Синя і жовта барви найчастіше вживалися у козацькому одязі за часів визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648—1654). Жовто-сині прапори використовували українські січові стрільці.

 

22 березня 1918 року Центральна Рада у Києві ухвалила Закон про державний прапор УНР, який був жовто-блакитний. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо (синій колір) та пшеничне поле (жовтий колір). Як сказав поет: Наш стяг — пшениця у степах Під голубим склепінням неба.

 

                                                        ГЕРБ

 

Як  свідчать   історичні  джерела,   східні слов'яни використовували символічні знаки ще в період родо-племінного ладу на території  України.   Ними  могли   бути і хрест,   ромб,   квадрат,   коло,   пізніше    зірки, квіти, зброя, звірі, птахи тощо.

 

Існує близько сорока версій про походження тризуба тризуб,як первісне обожнювання рибальського знаряддя, згодом, як символ влади: це уособлення трьох природніх стихій — повітря, землі і води.

 

Як Державний герб УНР, тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою Радою в Коростені, зображення опубліковано 1 березня в Києві та затверджено Центральною Радою 22 березня 1918 року у формі великого герба з відповідним орнаментальним обрамуванням. Автором проектів був В.Кричевський.

 

22 січня 1919 року державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.

 

Хочеться зачитати ще слова:

Українська я дитина,

Моя мати — Україна,

Весь народ — моя рідня,

А  тризуб моя земля.

 

 Українцем я звуся

І цим іменем горджуся,

Бо козацький мене рід,

Здавна славний на весь  світ.

 

 Люблю я свою батьківщину,

Люблю неньку-Україну,

Рідну земельку люблю,

Бога за неї молю

 

                                           ГІМН

 

Слово гімн грецького походження (похвальна пісня) — урочиста пісня, прийнята, як символ державної національної єдності. Слова Національного Гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках минулого століття відомий український поет, фольклорист Павло Чубинський. Певний час приписували слова Тарасові Шевченку. Музику написав західноукраїнський композитор Михайло Вербицький (1815-1870). (Зачитується «Гімн України»).

 

Крім державної символіки, ми маємо ще й народнопоетичні символи. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок — все це наші символи. Рідна хата оспівана в піснях, оповита легендами, переказами, завжди була символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м'ята, мальви цвітуть край вікна», та багато інших немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Про рушник, як один із символів України, згадується в «Пісні про рушник», на слова Андрія Малишка і муз. Платона Майбороди.

 

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

 

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Мабуть, найчастіше рушник використовується у весільних обрядах. Вернутися з рушниками — значить, засватати дівчину. Ставати на рушник — брати шлюб, одружуватися.

 

За давнім звичаєм, як тільки у сім'ї підростала дівчинка, мати змалечку привчала її вишивати рушники, сорочки, хусточки. Вишиванням займалися переважно дівчата, жінки.  Кожна місцевість відрізнялася     власним     орнаментом, технікою   вишивання,   гамою   фарб. | Найхарактерніші кольори — червоний і   чорний,   як   у Дмитра   Павличка: Червоне — то любов, а чорне — то журба».

 

В українців, як і в багатьох народів світу, є свої улюблені рослини-символи. Це — тополя, барвінок, вишня, верба, калина. «Без верби і калини нема України». «В'ється, як барвінок». «Дівка, як верба, де посадиш, там і прийметься». Високий, як тополя (пряма, струнка, гнучка, самотня, як тополя в полі). Гарна, як калина (цвіте, як калина) т. і. У поета Юрія Рибчинського та композитора Ігоря Поклада є гарна пісня — «Три поради», «Не рубай тополю край дороги, може, та тополя — твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина», «Не стріляй у птаха на світанні, може, то любов твоя остання». До вашої уваги третя порада:

 

Не ламай калину коло хати,

Бо вона заплаче, наче мати.

І впадуть на трави на шовкові

Серця сльози колискові.

Не ламай калину, не ламай калину,

Бо вона в житті єдина.

Не ламай калину, не ламай калину, ,    

Краще їй онуків принеси.

 

 Тут ми бачимо художню паралель. Калина — мати — Батьківщина.

 

Уривок із стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина». Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася, А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Не хилися, червона калино, рости догори, Не журися, наша Україно, ми твої сини. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо. У ст. 27 говориться, що кожна людина має право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

 

У ст. 49 говориться, що кожен має право на охорону здоров'я, на медичну допомогу, медичне страхування.

 

У ст. 53 говориться, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

 

3. Підсумок

 

Ми з вами сьогодні говорили про Конституцію України, познайомилися із символами державними та народнопоетичними. Матеріал уроку вичерпано, мету досягнуто.

 

І на завершення хочеться зачитати слова Сергія Головатого: «Нехай же Конституція України — головний підручник життя громадянина та правил поведінки Держави — стане дороговказом Тобі, Твоїм батькам, усій Твоїй родині на шляху до щасливої України — Твого рідного Дому».

 

http://zemlynki-school.ucoz.ua/

Категорія: Загальношкільні заходи | Додав: [ADM]Irina (07.06.2010)
Переглядів: 1849 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!