Каталог статей

Наш прапор, як літо – блакитне небо, золоті ниви

Година спілкування для учнів 5-7 класів

Мета: ознайомити учнів з національними символами України, формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави.

Обладнання:  засоби мультимедіа

Оформлення: великий паперовий прапор-основа, квіточки з паперу блакитного та жовтого кольорів

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива

Це знамено рідне – злото й синєва.

Прапор наш, як літо, в сонці майорить,

По долині жито, по горі блакить

Дмитро Павличко

Вчитель: Дозвольте привітати вас із першим уроком вашого першого дня у цьому навчальному році. Його тема буде такою ж урочистою, як і цей день. Про що ж ми говоритимемо? Пропоную зачитати тему Першого уроку.

Один з учнів читає вголос

Гадаю, Ви зрозумієте мене, якщо я скажу, що Прапор є символом нашої держави. Що таке символи?

Варіанти відповідей учнів: символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу

Кожна країна світу обов'язково має свої символи. Україна – не виняток, і перший із її символів ми назвали. Які ще символи нашої держави Ви могли б назвати?

Варіанти відповідей: символи України – Гімн, Герб, Прапор.

Вчитель створює таблицю на дошці – креслить  чи прикріплює потрібні написи

Вчитель: А чи знаєте Ви, що означають названі Вами символи?

 Гімн – це головна пісня, яка виконується в державі під час усіх урочистих подій. Герб – розпізнавальний знак держави. Прапор – полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Це офіційна емблема, символ суверенітету.

Вчитель: Кожен народ з повагою ставиться до своїх символів. Прапор і Герб є нашими святинями, тому їх потрібно шанувати і берегти. Під час виконання Державного Гімну всі повинні стояти.

Сьогодні ми пригадаємо історію Державного Прапора України. До речі, якого дня в Україні відзначають день Державного прапора?

23 серпня – день Державного Прапора

2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор – символ незалежності та суверенітету нашої держави, 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним прапором – синьо-жовтий. Але цьому передувала довга історія. Тож на вас чекає невелика розповідь, під час якої ви маєте бути дуже уважними.

Міні-лекція

Державний Прапор як символ держави є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це – прапор миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, і наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.

В усі віки і в усіх народів Державний Прапор був однією з найвищих і найшанованіших святинь. Прапор символізував єдність земель і племен; збирав міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини. Прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.

З проголошенням незалежної України національні символи – гімн, прапор і герб – стали на сторожі утвердження самостійності і суверенітету держави. Прапор (у перекладі з праслов’янської мови – лечу, рухаюсь) – власне, прапор, стяг, корогва, значок, що виконує роль офіційного символу.

Сучасний український синьо-жовтий двоколір – один з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Він відомий з античних часів. Відомо, що ще в дохристиянський період дві барви – жовта й синя – символізували Вогонь і Воду, що домінували в усіх народних звичаях і обрядах. За східнослов’янською міфологією одним з найсакральніших було свято літнього сонцестояння, більш відоме сьогодні як ніч на Івана Купала. Усі ритуали цього свята так чи інакше були пов’язані з вогнем і водою: вогняне колесо котиться до води, у річку пускають квіткові вінки, на яких запалені свічки та ін.. А найважливішим символом цих купальських обрядів була квітка – синьо-жовта квітка брат-і-сестра, відома ще як перестріч.

Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після впровадження християнства вони освячувалися образом животворного Христа. Значення стягів, як святині, зростає – жодне військо без прапора не вирушало в похід і не виступало в бій.

Одна з версій щодо давньої української традиції поєднання  жовтого  й  синього  кольорів. За нею, слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців, – монгольського походження: «хох» – означає синій, голубий, небесний, «улу» – жовтий. Кінцева голосна зникає – маємо теперішнє звучання – хохол.

Історичні джерела донесли до нас скупі відомості про кольори прапорів Київської Русі. У 1910 році синій і жовтий кольори називали державними кольорами Давньої Русі, спадкоємницею якої була передусім Україна.

Під жовто-блакитними та малиновими стягами йшли в бій козаки і саме ці кольори можна побачити на гербах багатьох міст України.

­          – «...Бій одлунав. Жовто-сині знамена затріпотіли  на станції знов...».  Кожен,  безперечно, пам'ятає ці слова з балади В. Сосюри. Адже саме з цього твору більшість громадян України вперше дізналися про саме існування національного прапора своєї держави.

Що ж до синьо-жовтого чи жовто-блакитного прапора, то він був оголошений радянською пропагандою "націоналістичним”, ідейно ворожим, і сама наявність такої "націоналістичної” символіки під час якихось зібрань була для комуністичного режиму достатньою підставою, щоб люди, які пропагували дану символіку, опинилися в сибірських таборах. Він зустрів шалений спротив тогочасної влади та їхніх посіпак, які зреклися своєї історії та мови. На прапороносців нацьковували хуліганів і «активістів». Прапори видирали, рвали і топтали ногами.

Перший український прапор піднято у Львові 1989 року.

Лише 28 січня 1992 сесія Верховної Ради нашої республіки більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України. Це велика подія і велика наша перемога. Сьогодні наш прапор з написом «Україна» майорить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу і Кіліманджаро, а блакитно-жовта барва, як українська національна символіка, утвердилась на всіх материках планети. Ревно ж бережімо нашу святиню і стараймося ніколи й нічим не заплямувати її.

Вчитель: Чому саме синьо-жовті кольори є основою прапора?

Варіанти відповідей учнів

Для нашої, залитої світлом країни, жовтий і синій кольори були і є найкращими. Це чудово зрозумів наш український народ, вимальовуючи свої хати спершу в синє, а з затилля в жовте. Ці кольори давала народові любов до природи, яку він бачив сам у жовтій і лазуровій окрасці: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки з жовтими очеретами і рудими скелями. Це ж і золотий вогонь свічок на вінках, що пливуть синіми водами рік на свято Івана Купала, фрески Софійського та Михайлівського соборів у Києві…

До слова, поєднання цих кольорів може трактуватися по-різному: це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтою барвою хлібного лану – символом мирної праці й достатку, це й поєднання символів життя – Золотого Сонця у Синьому Небі. Однак, головна ідея синьо-жовтого полотнища проста – це велика Гармонія Неба, Сонця і Землі та всього, що є на ній сущого.

І, на завершення інформації – такий цікавий факт. Як відомо, кожен з нас має біополе, яке в певних умовах можна бачити довкола нашого тіла у вигляді різнобарвного світіння – аури. У барвах аури відбивається стан нашої психіки – байдужість мигтить сірим, гнів спалахує червоно-чорним, інтелект світиться жовто-золотистим, духовнісгь – голубим... Усе це здавна знали (і бачили) маги, рахмани і гностики усіх релігій, а сьогодні бачать екстрасенси і знає кожен, хто читає наукові й науково-популярні журнали, де часом вміщуються аурограми, кольорові фото аури тощо. Отже, блакитно-жовта барва аури – це барва інтелектуально і духовно розвиненої людини. Наші предки, для яких вона була природною, побачили в ній національний символ. Вони не вміли фотографувати, але вміли бачити ауру краще від нас.

Гідність прапора захищається як у самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягання на честь нації та держави; публічний глум над Державним Прапором України, а також над офіційно встановленим прапором іноземної держави є злочином. Саме тому передбачаються санкції за порушення встановленого порядку поводження з прапором.

23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України Указом Президента України було встановлено щорічно відзначати 23 серпня День Державного Прапора України.

Отже, дізналися ви багато. А тепер пропоную цікаву вікторину.

Зміст запитань вікторини

1.              Яким словом можна замінити поняття «символ»? (Знак, ознака)

2.              Коли вперше з’явилися синьо-жовті прапори? (В дохристиянські часи)

3.              Яка квітка вважалася священною в українців-язичників і чому? (брат-і-сестра, поєднання кольорів)

4.              Який колір використовувався козаками на полі бою поруч із синьо-жовтими стягами? (Малиновий)

5.              В якому місті було піднято український прапор у 1989 році? (У Львові)

6.              Як перекладається з праслов’янської мови слово «прапор»? (Лечу, рухаюсь)

7.              Назвіть якомога більше варіантів пояснень поєднань жовтого і блакитного.

8.              Коли в Україні святкується День Державного Прапора? (23 серпня).

9.              Коли сесія Верховної Ради проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України? (28.02.1998)

10.          Поясніть значення виразу: «Людина піднімається на Еверест для себе,

але прапор на Евересті вона встановлює для своєї країни» (Маргарет Тетчер).

І, на завершення, ми з вами створимо святковий подарунок нашій державі, та й нам самим. Кожен з вас отримав квіточку певного кольору. Напишіть на ній гарне побажання, мрію чи очікування.

Діти виконують завдання., потім квіточки кріпляться на аркуш, у вигляді прапора

Вчитель: Прапор держави. Що це? Часто-густо наша молодь не замислюється над цим. Одна юна панночка навіть сказала: "Це один із видів святкових прикрас”. Але ж заради цього клаптика тканини люди віддавали своє життя. Тому, що це не просто красиве барвисте полотнище. Це символ нашої боротьби за свободу і незалежність, символ, який об’єднує людей різного віку і професій, наповнює їх патріотичним почуттям обов’язку захищати свою Вітчизну.

Державні символи – це святиня, і ставлення до них теж повинно бути святе. Хочеться, щоб і наші громадяни виконували гімн з таким трепетом, як це роблять американці.

Україна – країна краси; країна, в якій найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність – будемо шановані іншими!

Під час написання сценарію години спілкування використано матеріали Глобальної  мережі Інтернет

Чуприна Марина Сергіївна, вчитель іноземної мови гімназії №1 м Білої Церкви