Голуб Галина Федорівна,
с. Першотравневе, Лиманський район, Одеська область
Тема: НАСИЛЛЯ - ЦЕ СМІТТЯ, ЯКЕ ТРЕБА ВИНОСИТИ З ДОМУ
Мета та завдання: попередження насильства в сім'ї, профілактика та запобігання жорстокому поводженню з дітьми; усвідомлення відповідальності батьків за виховання дітей щодо жорстокого ставлення до навколишнього світу, створення доброзичливої відвертої атмосфери в батьківському колективі, організація співпраці між батьками та класним керівником, надання батькам можливості поділитися власним досвідом виховання ціннісного ставлення до сім'ї.
Учасники: батьки та вчитель.
Тривалість: 60-90 хв.
Обладнання: дошка, проектор, аркуші паперу, роздатковий матеріал
Підготовчий етап: з класу заздалегідь винесено парти. Замість них для батьків поставлено півколом стільці.
Хід батьківських зборів
І. ВСТУП
Слово вчителя: Вітаю всіх. Вдячна вам за те, що ви з нами. Тема нашої сьогоднішньої розмови досить непроста. Тому я пропоную її розпочати таким чином.
Вправа «Незакінчене речення»
Учитель:
- Я розпочну фразу, а вас попрошу її закінчити одним-двома реченнями: «Коли я прочитав (-ла) тему батьківських зборів, то подумав (-ла), що питання насильства у сім'ї...»
Мета цієї вправи: вияснити, з яким настроєм прийшли батьки на збори, на скільки серйозно ставляться до цього питання, як оцінюють ситуацію у своїй родині.
Обговорення правил роботи
Вчитель:
- Сьогоднішні збори ми проведемо дещо нетрадиційно, у вигляді тренінгового заняття. (Тренінг - це форма інтерактивного спілкування, у ході якого люди, окрім отримання нової інформації, у практичних ситуаціях формують свою думку та відпрацьовують відповідні навички). Тому для успішної співпраці нам слід виробити правила роботи.
Вислуховуються пропозиції, обговорюються, приймаються й записуються на дошку.
Приблизно це має такий вигляд:
• взаємоповага;
• вільна нога;
• мобільна тиша;
• пас;
• піднята рука;
• стоп;
• тут і зараз;
• шматок пирога.
І. ОСНОВНАЧАСТИНА
Вчитель:
- Пропоную вам зараз поміркувати, які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово "Насилля» (присутні пропонують свої версії, вчитель записує їх у 4 стовпці).
Насилля
Побиття, ляпаси, викручування рук, тягання за кіски...
Крик, лайка, погрози, вживання нецензурних слів...
Гвалтування, домагання статевої близькості...
Позбавлення житла, їжі, одягу; утиски свободи використання коштів...
- Усі ці відомі нам прояви насильства можна розділити на 4 групи: фізичне, психічне, моральне та статеве.
- Чи всі ці прояви насильницької поведінки, на вашу думку, мають місце в сучасних умовах стосовно дітей?
(Присутні висловлюють свої думки).
Вправа «Міфи та ситуації» - робота в групах
Мета: спонукати дорослих під час обговорення конкретної ситуації, опираючись на її життєвий досвід, проаналізувати її, зіставити зі своєю поведінкою, критично оцінити і зробити висновки, які допоможуть будувати надалі стосунки з власною дитиною.
- Існує багато різних думок з приводу домашнього насильства. Зараз я пропоную вам обговорити в групах і висловити свої міркування з приводу запропонованих вам міфів про насильство та ситуації, які часом трапляються в наших сім'ях. У групи об'єднаємося таким чином. Я маю в руках різнокольорові смужки. Виберіть той колір, який подобається найбільше (смужки 5 кольорів за кількістю учасників, таким чином, отримали 6 груп по 3-4 чол.).
Вправа «Шість хустинок»
Мета: сприяти усвідомленню батьківського досвіду, особливостей повсякденного спілкування з дитиною.
- Природно, що ми з вами дуже обурюємося, коли спостерігаємо прояви насилля, особливо коли воно стосується дітей. А чи завжди ми аналізуємо та оцінюємо свою поведінку? Пропоную вам поспостерігати, як проходить ранок у звичайній середньостатистичній родині... (Додаток 2).
Рефлексія учасника, який грав роль дитини:
- Як ви себе почували під час цієї вправи?
- Яку хустинку хотілося зняти найпершою?
Ось у такий стан ми вганяємо свою дитину, маючи благородну мету виховання.
Дитині нестерпно чути від мами й тата такі слова, та і від інших людей також.
- Що ж робити? Як поводитися?
Якщо ви бачите дитину в такому стані, перше, що ви можете й повинні зробити, - це обійняти її, притиснути до себе й тримати біля себе стільки, скільки потрібно дитині. Коли вже буде досить, вона сама відійде. При цьому ні в якому разі не поплескуйте по спині, не зараджуйте, мовляв, «все пройде».
Психологи рекомендують обіймати свою дитину кілька разів на день: 4 рази необхідно просто для виживання, а для гарного самопочуття, інтелектуального розвитку - 12 раз на день.
Рефлексія учасників, які відігравали роль дорослого:
- Що ви відчували, коли бачили дитину, яка не могла рухатися?
- Що вам хотілося зробити?
- Чи легко знайти слова, що дозволяють переформулювати заборони? (Поетах кожна заборона перефразовується таким чином, щоб морально не травмувати дитину)
- Які почуття ви відчуваєте зараз?
Перегляд соціального відеоролика «Проти насилля над дітьми».
Мета: Наочно показати небезпеку насильницької поведінки над дітьми, доторкнутися людських почуттів, спонукати задуматися над своєю поведінкою щодо власних дітей і не тільки. (Перед обговоренням бажано зробити паузу 1-1,5хв.).
- Хто бажає поділитися пережитими відчуттями під час перегляду?
Вправа «Сонечко любові»
Вчитель:
- Зараз ви отримаєте аркуш паперу, у центрі якого я пропоную намалювати сонечко. Напишіть на ньому ім'я своєї дитини, а на кожному промінчику, перерахуйте всі чудові якості.
- Хто бажає продемонструвати свій витвір та зачитати те, що написали?
- А зараз складіть цей аркуш, заховайте в надійному місці, а коли прийдете додому, розкажіть вашій дитині, яка вона у вас гарна. І надалі, коли під час вашого спілкування із донькою чи сином траплятимуться непрості ситуації, діставайте ваше «Сонечко любові".
III. ПІДСУМКИ
Вправа «Подарунок»
Вчитель:
- На закінчення нашої розмови дозвольте мені зробити вам невеличкий подарунок (аркушик паперу пастельного відтінку будь-якого кольору у вигляді сердечка, на ньому надруковано правила виховання без насилля) (додаток 3). На дозвіллі перечитайте поради, які дають нам відомі педагоги та психологи. Можливо, вони стануть вам у нагоді під час вашого спілкування з дітками.
Додаток 1
МІФИ ТА СИТУАЦІЇ
Міф 1. Домашнє насильство існує лише в неблагополучних сім'ях.
Міф 2. Треба почекати, і все зміниться, буде добре, як колись.
Міф 3. Дітям потрібен батько, навіть якщо він агресивний. «Залишаюсь тільки задля дітей».
Ситуація 1. Батьки подарували Оленці гарну ляльку. Наступного дня дівчинка отримала двійку, бо не вивчила вірш. Ляльку забрали зі словами: «Будеш вчитися - будеш мати гарні іграшки».
- Як ви оцінюєте цю ситуацію? Чи було над дитиною здійснене насилля?
Ситуація 2. Під час зустрічі з батьками Андрійка вчителька їм розповіла, що хлоп'я часто під час уроку відволікається та їсть принесені сніданки. Прийшовши додому батько сказав синові:
- Дкои ти будеш ганьбити мене перед вчителями? Відтепер - ніяких грошей на буфет і з собою до школи. Не матимеш їжі - не їстимеш на уроці!
- Чи правильно, на вашу думку, вчинив батько? Що б ви йому порадили?
Додаток 2
ВПРАВА «ШІСТЬ ХУСТИНОК»
Інструктаж:
Запрошується один бажаючий, який зіграє роль дитини. Потім розповідається така історія:
- Ти моя маленька донечка. Ми поспішаємо. Ти йдеш до школи, а я - на роботу. Ти дуже розумна, допитлива дитина, постійно ставиш якісь питання.
- Мамо, а що там, подивись! - кажеш ти.
- Інколи, дивись під ноги! Постійно спіткаєшся! Чому крутиш головою? Перестань дивитися туди, куди не слід! - відповідаю тобі я. (Зав'язую очі хустинкою).
Ми біжимо далі, я зустрічаю дорогою свою подругу й швидко обмінююся з нею новинами. Ти уважно слухаєш, а потім кажеш:
- Мамо, а хто такий дядя Юра?
- Ти чому це втручаєшся в дорослі розмови? І взагалі, чому вуха розвісила, як не сором? Закрий свої вуха! (Зав'язую хустинкою вуха).
Прощаюся з подругою, і ми з дитиною біжимо далі.
- Мам, а на мене Марійка чекає в школі, ми з нею домовилися...
- Відчепись, ти що це розговорилася? Ніколи зараз, ми запізнюємося. Ти можеш помовчати? (Зав'язую хустинкою рот).
Дитина мовчить, але починає на ходу піднімати якусь гілочку. Я кричу:
- Що в тебе за руки, що ти їх постійно сунеш не туди, куди треба? Викинь зараз же! Витри руки! (Зав'язую руки).
Але дитина починає стрибати, піднімати ноги. Я в істериці кричу на неї:
- Ти де цього навчилася? Що це таке? Перестань дриґати ногами! Стій струнко! (Зв' язую хустинкою ноги).
Дитина починає плакати. Я кричу на неї:
- Чого розревілася? Що ти плачеш, я тебе запитую!!! Немає чого ревіти! Ганьбиш мене. Перестань плакати, чуєш мене?! (Зав'язую серце хустинкою).
Додаток 3
ПРАВИЛА ВИХОВАННЯ БЕЗ НАСИЛЬСТВА
1. Відкинути роздратування, використовуючи твердість та вимогливість.
2. Виявити причини зриву в поведінці, мотиви вчинку.
3. Бути справедливим, обґрунтовувати покарання.
4. Допомогти дитині проаналізувати ситуацію й побудувати свою поведінку в аналогічних ситуаціях.
|
