Небезпека використання мобільних телефонів
Проблема біологічної безпеки мобільних телефонів в нашій країні досить актуальна і зростає з кожним днем, оскільки мобільний зв’язок стає більш доступним для всіх верств населення країни. Проблема існує в тому, що включений мобільний телефон є постійним джерелом СВЧ випромінювання.
Треба звернути увагу, що людина практично всю свою історію прожила за умов природного фону радіовипромінювання – це слабке космічне випромінювання і досить суттєве імпульсне випромінювання за рахунок блискавок. Організм людини призвичаївся до природного фону. З моменту відкриття радіо пройшло вже більше 100 років, і за потужністю радіовипромінювання Земля стала в багато разів яскравіше Сонця, але основна доля цієї потужності приходиться на порівняно низькі частоти до яких людина адаптована. Тому поки що не відчутні особливо шкідливі масові наслідки роботи потужних радіостанцій та телецентрів, хоча їх потужність перевищує десятки і навіть сотні кіловат. Значно шкідливішим є високочастотне випромінювання сантиметрового діапазону. Мобільний зв’язок знаходиться поки що на самому початку цього діапазону, але поступово просувається далі (GSM 1800/1900).
В Україні діють декілька операторів мобільного зв’язку, які працюють в стандартах GSM (900/1800), NMT-450i, D-AMPS, CDMA. Найбільше розповсюдженими є стандарти GSM та NMT.
Безпосереднім джерелом випромінювання в мобільному телефоні є штиркова антена. Всі інші джерела випромінювання (сам передавач, генератор частоти тощо) настільки малопотужні, що їх можна не брати до уваги.
СВЧ випромінювання безпосередньо нагріває організм. Різні стандарти мають різні властивості нагрівання організму. Телефони стандарту GSM 900/1800 більш небезпечні за телефони стандарту NMT 450і, оскільки частота випромінювання вище (1-2 ват), хоча в NMT 450і використовується більша потужність (4 ват).
На щастя СВЧ потужність, яку випромінює телефон не настільки велика, щоб нагріти кришталик ока чи мозок. Але телефон, на відміну від мікрохвильової печі, випромінює складний модульований сигнал, який несе в собі певну інформацію. Біологічно-інформаційні взаємодії вивчені недостатньо, а достовірні результати досліджень не публікуються і таким чином стають недоступними для зацікавлених користувачів мобільних телефонів.
Радянські санітарні норми вважали шкідливим випромінювання починаючи з густини потоку потужності 10 мікроват/см2. Після ліквідації СРСР, введення ринкових відносин, з’явилось повідомлення про те, що мінімально шкідлива густина потоку потужності 100 мікроват/см2, тобто ми стали рівно в 10 разів здоровіше і сильніше (Хотілось би в це вірити). До речі це підтверджує те, що питання про шкідливу дію СВЧ випромінювання вивчене не так вже і добре. Реальної інформації про потужність випромінювання телефонів дуже мало, але існує стандарт, згідно з яким ця потужність складає до 2 ват (або 2000000 мікроват). При цьому неясно, яка саме це потужність, середня чи імпульсна. Швидше за все це саме середня потужність, адже імпульсна потужність значно вища (будь-який виробник мобільної апаратури веде боротьбу за дальність зв’язку, а значить буде збільшувати потужність до максимуму). З іншого боку виробники дбають про збільшення строку роботи телефону від однієї зарядки батареї, а це досягається зменшенням потужності випромінювання. Порівняно зі всім тілом, на голову користувача мобільного телефону припадає приблизно 40% загальної потужності, що випромінюється при розмові, а це біля 400000 мікроват. Для відповідності старим нормам (припустимо, що вся потужність розтікається по освітленій площі голови рівномірно) поверхня освітленої частини голови має бути не менше 40000 см2 (квадрат 2х2 метра). По новим нормам поверхня освітленої частини голови має бути не менше 4000 см2 (квадрат 63х63 см, все одно забагато). Але все ж реальне опромінення нерівномірне, тому і щільність потоку потужності на окремих ділянках голови буде значно вищою. Це приводить до того, що при тривалості розмови 10 хвилин кора головного мозку нагрівається на 0,25°С.
В Європі і США замість щільності потоку потужності часто використовують поняття поглинутої потужності SAR – рівень випромінювання в ватах випроміненої енергії на кг мозку (Вт/кг). Згідно з The Cellular Telecommunications Industry Association, гранично допустимим є значення SAR, що дорівнює 1,6 Вт/кг. Всі попередні роздуми проводилися за розрахунку, що в мобільному телефоні використовується класична штиркова антена довжиною в чверть довжини хвилі (приблизно 70 мм). В сучасних апаратах антени намагаються зробити коротші або взагалі сховати під корпусом телефону. Але чим менша довжина антени тим більша так звана "добротність”. Добротність виявляє величину збереженої енергії і ця збережена енергія знаходиться в ближньому полі, тобто поблизу антени і не випромінюється. Отже голові дістається і випромінена потужність (електрична і магнітна складові поля діють на голову користувача одночасно), і збережена енергія (електрична і магнітна складові поля діють на голову по черзі). За рахунок поглинання головою частини збереженої енергії знижується так звана "добротність” антени і покращується прийом, отже мозок виступає як частина антени.
Із засобів захисту можна використовувати або ж відбиваючий екран (дротову сітку), або ж поглинаючий екран (сітка із резистивних провідників, наприклад, нитки змочені вуглеводнем), або ж їх комбінацію. Окрім екранування не існує жодних засобів захисту.
Все перераховане відноситься і до радіотелефонів підвищеної дальності. Як правило збільшення дальності досягається збільшенням потужності до одиниць Ват. А це вже по суті радіостанція.
Виходячи з вище приведеного для забезпечення санітарних норм антени станцій мобільного зв’язку розміщуються не ближче 50 м від жилих приміщень. Рекомендована максимальна тривалість розмови не більше 20 хвилин.
Яценко М.Д., завідувач методичного кабінету
| 