Каталог статей

Оцінювання позакласного читання в початкових класах

Вся навчальна діяльність школярів по позакласному читання на кожному етапі контролюється та оцінюється.

На підготовчому та навчальних етапах позакласного читання позитивна оцінка поточної діяльності школяра виражається вчителем у формі усного схвалення, заохочувального  запису в щоденнику тощо.

На основному етапі  вже вводиться виставлення оцінок за позакласне читання (негативну оцінку виставляти не слід).

При виставленні оцінки слід враховувати:

1. Оволодіння програмними  вимогами з  позакласного читання.

2. Правильність та зацікавленість орієнтації школяра в книжці та книгах, читацький кругозір. 

3. Повнота, точність та емоційність висновків та роздумів про прочитане, вміння опиратися при відповіді на текст книги, заволікати ілюстрації та минулий читацький досвід.

4. Кількість та якість самостійного читання.

5. Вміння розбиратися в прочитаному.

6. Суспільна допомога, яку учень приносить як читач (участь у створенні класної бібліотеки, картотеки, книжкових виставок, допомога товаришам при підготовці до уроків позакласного читання та таке інше).

Оволодіння технікою читання на уроках позакласного читання не оцінюється  -  діти повинні це знати.

Практична частина

Проходячи практику в Балаклійський загальноосвітній школі  І-ІІІ  ступенів № 1, на основі вивчення теоретичного стану проблеми нами був проведений експеримент, який передбачав: анкетування учнів початкових класів (зокрема у 2 -А класі – це був експериментальний клас та 2 - Б класі – контрольний клас) з метою з’ясування ставлення до книжки, визначення напрямків читацьких інтересів і встановлення рівня читацької культури; проведення бесід з батьками учнів; спостереження за уроками позакласного читання в контрольному та експериментальному класі.

Серед 16 учнів  2 – Б   я провела усне анкетування такого змісту:

1.                Чи вмієш і любиш ти читати?

2.                Чи читають тобі книжки вдома? Які?

3.                 Що найбільше тобі ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?

4.                Де можна брати книжки для читання?

5.                Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерку?

Аналіз результатів констатуючого експерименту дозволив зробити висновок, що рівень розвитку читацької самостійності молодших школяр не відповідає вимогам  сьогодення. Основними показниками цього є:

1.                100% школярів вміють читати;

75% школярів не люблять читати.

2.                99% школярам читають вдома, загалом бабусі; більшості читають лише казки.

3.                Майже з усіх опитуваних учнів відповіли, що більше вони люблять слухати казки та оповідання.

4.                100% школярів відповіли, книжки можна придбати в магазині, в кіоску, але не всі діти знають, що книжки можна взяти в бібліотеці.

5.                Всі школярі бажали б отримати у подарунок іграшку та цукерки, лише три учні – книжку.

Результати усного анкетування виявились не втішними порівняно з результатами 2 – А класі.  Також за  власними спостереженнями я можу сказати (на основі учнів контрольного класу та  за різні роки практикування), що у більшості  школярів відсутній інтерес до читання як до одного із засобів пізнання навколишнього світу, самовдосконалення та естетичної насолоди. Також у молодших школярів недостатній рівень знань, умінь і навичок, які дають учням можливість із найменшою затратою сил та часу читати за усвідомленим вибором.

Задавши учням 2-Б  класу питання „чим ти любиш займатися в вільний час?” більшість з них відповили „Дивитись телевізор та грати в комп’ютерні ігри”, причому перегляд телепередач займає в середньому 2-2,5 години на день, а то і більше.

Нажаль, бесіди з батьками учнів 2–Б класу теж не залишають оптимізму, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книжки, перші читацькі навички закладаються саме в сім’ї. Нерідко, перевіряючи щоденник, що читає син чи донька, чи відвідує дитина бібліотеку.

Також в результаті опитування батьків виявилось, що менша кількість батьків читають регулярно, а решта читають від випадку до випадку, або зовсім не читають. Приблизно 77% опитаних читають пригодницькі та детективні твори; українська та зарубіжна класика, а також сучасні твори з глибокою поступовою соціальною тематикою поступаються розважальним жанрам. Зрозуміло, що невміння дорослих по-справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книжку для читання – це багато в чому результат слабкого керівництва читання у дитячі та юнацькі роки.

Спостерігаючи за уроками позакласного читання в контрольному класі, я можу сказати, що вони проходили не цікаво та сухо, майже як звичайні уроки позакласного читання, а інколи взагалі не були проведені вчителем.

Проаналізувавши ці результати, можна зробити висновок, що причини  виявлених недоліків в цьому класі є такі:

1) недостатня обізнаність вчителя із головним завданням уроків позакласного читання й відсутність цілеспрямованого підходу до вирішення проблеми розвитку читацької самостійності читацьких навичок молодших школярів, що значною мірою викликано недостатнім науково-методичним забезпеченням діяльності педагогів;

2) відсутність системного підходу до організації та проведення уроків позакласного читання, недотримання на цих уроках психолого-педагогічних і методичних навичок молодших школярів.

Уроки позакласного читання в експериментальному класі проходили цікаво та  жваво. Провівши з дітьми анкетування я можу зробити висновок, що в учнів цього класу підвищений інтерес до уроків позакласного читання, до книжки взагалі. Це пов’язано з тим, що вчитель приділяє багато уваги урокам позакласного, проводить різноманітні форми уроків, працює за різними методами та прийомами для підвищення читацької самостійності учнів.  

По закінченню експерименту ми повели повторне анкетування у контрольному та експериментальному класах. Результати можна показати у вигляді схеми:

                             Контрольний клас                      Експериментальний клас

Читацька самостійність                43%                                                    93%

Читацька активність                     58%                                                    97%

Порівнюючи результати дослідження, виявилось, що в експериментальному класі рівень читацької активності та самостійності значно підвищився , а у контрольному класі залишився на місті.

Що ж необхідно зробити для поліпшення змісту читацьких умінь школярів  класу?

1.Необхідно змінити в вищих навчальних закладах літературну підготовку майбутнього вчителя 1-4 класів (вузький літературний кругозір педагога – основна частина байдужого ставлення до читацьких навичок вихованця).

2.Наповнити книжкові полиці, шкільні бібліотеки потрібною літературою, особливо українською, для проведення уроків позакласного читання.

3. Внести зміни до навчального плану, ввівши уроки позакласного читання щотижня.

4. Підвищити якість підготовки вчителя до уроків позакласного читання.

Вчитель експериментального класу вже декілька років працює за власною методикою роботи на уроках позакласного читання. Щороку він проводить усне чи письмове опитування в своєму класі, вивчає та аналізує їх результат, робить певні висновки для себе.

Вчитель повинен пам’ятати золоте правило: перш ніж дати дитині прочитати книгу самостійно – треба скрупульозно і терпляче (під своїм керівництвом і контролем) навчати протягом 2-х років учня технології читання.

Паралельно з уроками позакласного читання  вчитель повинен формувати у дітей техніку читання за допомогою спеціальних вправ та пам’яток.

Вчителю треба органічно поєднувати уроки позакласного читання з самостійною читацькою діяльністю учні, з іншими предметними заняттями.

Також необхідно проводити індивідуальні та масові бесіди з батьками школярів для покращення формування читацької самостійності дітей.

Якщо вчитель буде приділяти більше часу урокам позакласного читання, використовувати різноманітні методи та прийоми роботи на уроках, різні форми навчання вивчати нову методико-педагогічну літературу, стан уроків позакласного читання в початкових класах поліпшиться, учні будуть активніше працювати на уроках, у них з’явиться інтерес до самостійного читання тощо.