Каталог статей

Головна » Статті » Новини МОН України » Інформація та рекомендації вчителю [ Додати статтю ]

Організація навчально-виховного процесу в першому класі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 1/9-407  від  02.07.07

  

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим,

Управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітні навчальні заклади

 

 Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у першому класі.

Просимо довести їх до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів початкових класів.

 

 

 

 Заступник Міністра                                                          В.В. Тесленко

 

 

 

Щербакова Л.Ф.

288-04-27


Організація навчально-виховного процесу

у першому класі

 

Відповідно до Законів України "Про освіту”, "Про загальну середню освіту” з 2001-2002 навчального року навчання у 1 класі розпочинають діти, як правило, з 6 років. Термін навчання у початковій школі організовується за єдиним чотирирічним терміном.

Період навчання дитини у першому класі є особливо важливим.

У цьому віці з ігрової діяльності поступово формується навчальна діяльність, якою дитина починає оволодівати. Навчальна діяльність вимагає від першокласників не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль. Тому навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та індивідуальних можливостей.

            Готовність до школи визначається взаємозв’язаними компонентами: фізичною готовністю (станом здоров’я і фізичним розвитком дитини), інтелектуальною і особистісною готовністю.

            Фізична готовність дитини до школи визначається медичними працівниками і записується у медичній картці.

            Особистісна готовність характеризує уміння дитини орієнтуватися в навколишньому світі, запас її знань, ставлення до школи, самостійність дитини, її активність і ініціативу, розвиток потреби у спілкуванні, вміння встановити контакт з однолітками і дорослими.

Інтелектуальна готовність дитини до школи включає в себе розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, розвитку таких психічних процесів, як сприймання, увага, спостережливість, пам’ять, уява, розумовий і мовленнєвий розвиток.

Приймання дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 р. № 204.  Неприпустимим є проведення іспитів, тестування, співбесід з метою  перевірки знань дитини.

Конкурсне приймання до 1 класу відбувається лише у випадку, коли дитина вступає до спеціалізованої школи (школи-інтернату) з поглибленим вивченням предметів. Водночас зауважимо, що процес  приймання  дитини має проводитись вчителем початкових класів та психологом у формі співбесіди, що триває не більше 30 хвилин, у присутності батьків або осіб, які їх замінюють. Співбесіда має включати спеціальні діагностичні завдання для перевірки рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення навчальних предметів відповідно до спеціалізації закладу.

При цьому не дозволяється перевіряти вміння читати, писати, рахувати тощо, оскільки формування цих навичок відбувається у процесі навчання дитини в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Для зарахування дитини до 1 класу батькам чи особам, які їх замінюють, слід подати заяву на ім’я директора, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку встановленого зразка.

Після зарахування дитини до 1 класу шкільний психолог та вчитель вивчають її індивідуальні особливості з метою найефективнішого впливу на всебічний розвиток та виховання особистості у процесі навчання.

Порядок та організація прийому дітей до 1 класу приватного загальноосвітнього навчального закладу визначається керівником закладу і затверджується його засновником чи власником.

Навчання учнів першого класу може бути організовано:

- у загальноосвітній школі;

- у навчально-виховному комплексі  "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад”;

- на базі дошкільного навчального закладу.

Формування перших класів у школах з малою наповнюваністю учнів здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливостей конкретної школи і залежить від кількості учнів та наявності вчителів.

Комплектування перших класів здійснюється із забезпеченням найбільш сприятливих умов для навчання учнів.

Кількість учнів у 1 класі не повинна бути більшою 30 осіб. Допускається зменшення наповнюваності за умови прийняття відповідного рішення органами місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Незалежно від місця організації навчання встановлено такі режими перебування учнів 1 класу в школі: під час навчання  або протягом повного дня, що передбачає час навчання під час уроків і перебування дитини у групі продовженого дня. 

Групи продовженого дня рекомендується комплектувати за принципом "клас-група” або на базі паралельних класів, що є умовою їх ефективності.

Відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон), а також не менше, ніж 1,5-годинну прогулянку на свіжому повітрі.

Навчальний рік  у 1 класі загальноосвітнього навчального закладу незалежно від типу, підпорядкування і форми власності розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 31 травня наступного року. Його тривалість становить 175 робочих днів (35 навчальних тижнів).

Навчальний план для учнів початкової школи, в т.ч. і для 1 класу розрахований на 5-денний робочий тиждень.

Навчання першокласників здійснюється за семестровою структурою.

Термін проведення канікул для 1 класу визначається відповідно до режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу. Їх тривалість протягом навчального року не повинна бути меншою 30 календарних днів.

З урахуванням особливостей регіону, специфіки роботи загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з місцевими органами управління освітою допускається зміна графіка учнівських канікул, зокрема впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих канікул.

У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.

Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший благополучний розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, в т.ч. 1 класу, в загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Для учнів 1 класу особлива увага має приділятися:

- організації гарячого харчування;

- облаштуванню кімнат для відпочинку (сну);

- приміщень для організації рухливих ігор, щонайменше одного на паралель класів;

- обладнанню відокремлених туалетів (вбиралень);

- обладнання відокремлених гардеробів з обов’язковим виділенням секцій для кожного класу тощо (лист МОН України від 10.12.04 № 1/9-633).

Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню.  З цією метою  важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:

- краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;

-  здійснення особистісно-зорієнтованого навчання та виховання;

- впровадження здоров’язберігаючих технологій навчально-виховного процесу;

-  спільна підготовка і проведення батьківських зборів;

- бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту” навчально-виховний процес у 1 класах здійснюється за груповою (класно-урочною) та індивідуальною формою навчання.

Створення сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняття статичного напруження першокласників при одночасному виконанні навчальних програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу уроків. Необхідно враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом  дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.

Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров’я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Навчальні предмети, що вимагають значного розумового напруження - мови, математику - доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети "Основи здоров’я", "Я і Україна” (ознайомлення з навколишнім), музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання  можна проводити на четвертих уроках.

Середу або четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.

З метою уникнення перевантаження впродовж вересня – жовтня на четвертих уроках доцільно використовувати інші форми організації навчального процесу. Протягом цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.

Так, ці 8 тижнів по 1 уроку щоденно (40 годин навчального навантаження) можна спланувати, гнучко використовуючи при цьому розклад уроків: 24 уроки фізичної культури і 16 уроків з інших предметів. Наприклад, можна провести в цей період заключними уроками  5-6 уроків-ігор, уроків-театралізацій та уроків–екскурсій з предмета "Основи здоров’я”, 2-3 екскурсії з предмета "Я і Україна”, 4-5 уроків-ігор та уроків–екскурсій з математики, 2-3 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2-3 екскурсії з трудового навчання, 3-4 уроки-театралізації з музики.

У класному журналі доцільно вказувати форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в класно-урочній формі.

В адаптаційний період навчання першокласників виявляється специфіка організації уроків з окремих предметів.

Уроки фізичної культури протягом перших двох місяців (24 год, по 3 уроки на тиждень) спрямовані в першу чергу на розвиток і удосконалення рухів дітей і, по можливості, проводяться на свіжому повітрі.

Уроки з основ здоров’я рекомендується проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації мають бути невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я.

Початковий період адаптації на уроках математики співпадає з проведенням підготовчої роботи до сприйняття понять числа, величини, дій з числами та ін. (дочисловий період). В цей період діти вчаться цілеспрямовано спостерігати над предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі, класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні і просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і досвіду дітей, формуються їх комунікативні уміння. Особлива увага приділяється розвитку математичного мовлення дітей, вихованню їх особистісних якостей.

Подальша робота з ознайомлення дітей з числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо.

Залежно від характеру завдань на уроці діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін.

Значне місце на уроках математики слід відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від часу рухатись, забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку просторових уявлень у першокласників корисно використовувати різноманітні дидактичні матеріали: будівельні набори, конструктори тощо.

Вивчення окремих тем з математики у цей період може проходити не лише у класі, але і в добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики доцільно  проводити на повітрі.

Так, при вивченні ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення екскурсій по школі, шкільному подвір’ю, на спортивний майданчик з включенням тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики. Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. При вивченні матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також з лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.
 
Категорія: Інформація та рекомендації вчителю | Додав: [ADM]Irina (30.08.2010)
Переглядів: 6574 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!