Каталог статей

З боку фізичного розвитку – збільшенням росту дитини, початком зміни зубів. У соціальному сприйнятті та пізнанні світу людських відносин - їх імітація. Провідною діяльністю в цьому віці є сюжетно-рольова гра: відтворювальні ігри у 3-5 років з предметними діями, ігри за правилами, моделювання реальних ситуацій. Це те, чим дитина займається протягом цього вікового періоду (прагнення отримувати знання та досвід тільки в грі, бути активним слухачем чи ведучим). На цьому етапі формується інтелектуальний розвиток - самосвідомість, правильне мовлення, розвинута мимовільна пам'ять, починається розвиток довільної пам’яті та уваги. З’являється цілеспрямоване, аналізуюче сприйняття, наочно-образне мислення, у 6-7 років - словесно-логічне, виникає внутрішнього мовлення. Наприкінці періоду – перехід до словесного мислення. Словник складає 3,5-4 тис. слів. У психологічних особливостях особистості відбувається розвиток моральних почуттів, самооцінки, прагнення дитини до самоствердження. Розширюється коло емоцій, емоційна регуляція поведінки, творча уява.

Такі психофізіологічні процеси, як пам'ять, мислення та увага, дуже важливі у процесі підготування дитини до навчання в садку чи в школі. Закріплення знань, навичок, умінь, вміння зосереджуватися, сприймати, уявляти, – всі вони входять до цих процесів. Спробую детальніше розповісти про розвиток кожного з цих пізнавальних здібностей та про те, якими вправами та іграми можна розвинути, зміцнити, укріпити їх.

Пам'ять – це така форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та подальшому відтворенні минулого досвіду. Пам’ять має здатність пов’язувати минуле дитини з теперішнім та майбутнім. Пам'ять є важливою пізнавальною функцією (дитина, отримуючи інформацію, запам’ятовує, зберігає та в потрібний момент може відтворити її. Є такі типи пам’яті: зорова, слухова, рухова (моторна) та змішана (слухо-моторна, зорово-слухова, зорово-моторна). Найчастіше діти мають змішаний тип. Діти молодшого шкільного віку мають достатньо високий рівень розвитку пам’яті, і це, насамперед, механічна пам’ять. Дещо відстає від неї опосередкована та логічна пам'ять, оскільки дитина, навчаючись, переважно обходиться механічною пам’яттю. Тому, якщо батьки, вихователі, вчителі навчать дітей молодшого шкільного віку мнемічних прийомів, це суттєво підвищить продуктивність їхньої логічної пам’яті.

Вправи та ігри на розвиток пам’яті

Вправа 1

Описати щохвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть труднощі у відтворенні, необхідно зайнятись чимось іншим, а через 20-30 хвилин спробувати згадати ще раз.

Вправа 2

Вибрати 3 сюжети для роздумів (наприклад: мультфільми, свято в садочку чи в гостях, спогади про літо у бабусі чи на морі). Дати 3 хвилини на роздуми про кожен сюжет. Під час перших трьох хвилин думати тільки про перший сюжет, потім перейти до другого, потім до третього. Під час кожної фази потрібно уникати думок про інший сюжет.

Вправа 3

Нехай дитина уявить обличчя людини, яку часто бачить. Спробує її детально описати. Якщо виникли труднощі, при нагоді нехай подивиться на неї уважніше. Вправляйтесь з дитиною доти, доки дитина уявить обличчя цієї людини зовсім чітко, у всіх деталях.

Гра «Античас»

Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді, наприклад: «Театр», «Магазин», «Прогулянка на природі» тощо. Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи події у зворотному порядку.

Гра «Повтори навпаки»

Ведучий зачитує слова, що складаються з 1-3 складів. Учні повторюють, вимовляючи слова навпаки. Наприклад: сон - нос, раб - бар, село - олес і т.ін.

Мислення - вищий процес пізнавальної діяльності дитини, який узагальнює та опосередковує відображення дійсності. Мислення має здатність не тільки бачити реальність в окремих предметах, явищах та їх властивостях, а й визначає зв'язок між ними, які людиною безпосередньо не сприймаються. Мислення не є окремим психічним процесом, воно присутнє у сприйнятті, увазі, уяві, мовленні, пам’яті. Отже, від ступеня участі мислення в цих процесах залежить рівень їх розвитку. Є такі види мислення:

- словесно-логічне;

- наочно-образне;

- наочно-дієве.

Основними формами логічного мислення у дитини є: поняття, судження, умовивід. У першокласників і частково другокласників домінує наочно-дієве і наочно-образне мислення, тоді як учні 3-4 класів частіше спираються на словесно-логічне та образне мислення. З метою адаптації мислення молодшого школяра до потрібного темпу роботи, а також для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення доцільно робити короткочасну «мисленнєву гімнастику». Вона включає в себе довільні актуальні питання на кшталт «Який сьогодні день тижня?», «Як звати твого братика?» тощо.

Ігри на розвиток креативності та самопізнання, розвиток пам'яті та мислення

Ігри «Для здобуття нових вражень»

Дітям дають пластилін та бісер (намистинки, паєтки), пропонують послухати різнорідну музику (наприклад: класична, поп, камерна, хард-рок) і просять відтворити (з пластиліну та бісеру) своє враження від мелодії, не оцінюючи її. Наприкінці гри слід відзначити, як змінилося ставлення до почутої музики.

Гра «Дати нове життя «ломаці»

«Ломакою» в дитячих садках називають зламану іграшку. Кожен учасник приносить з дому будь-яку нефункціональну річ. Діти по черзі придумують, де і для чого її можна іще застосувати. Умови гри: не повторювати ідеї, не обмежуватися правилами реальності.

Ігри для розвитку мислення.

Гра 1 «Складання речень».

Учитель навмання промовляє слова, не пов’язані між собою за змістом. Наприклад: річка, олівець, швабра, ведмідь. Необхідно скласти якомога більше речень, включивши всі слова (форму слів можна змінювати).

Гра 2 «Пошук спільного»

Вибираються два слова навмання. Необхідно знайти якомога більше спільних ознак для даних предметів. Наприклад: шафа, магнітофон. Спільні ознаки: вироби людини, неживі предмети, мають колір, в них є дверцята і ручки…

Практичний психолог Богдана Янків